Постанова 4852 № 160/34826/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 10 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/34826/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач), суддів: Дурасової Ю.В., Божко Л.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровський фонд розвитку регіону" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2025 (суддя Ніколайчук С.В.) в адміністративній справі №160/34826/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровський фонд розвитку регіону" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ: ТОВ "Придніпровський фонд розвитку регіону" звернулось до суду з вимогами визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0520821713 від 14.08.2024 року, винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки № 1693/04-36-07-13/25521409 від 21.06.2024 року, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «ПС» № 0520800713 від 14.08.2024 року, винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки № 1693/04-36-07-13/25521409 від 21.06.2024 року, визнати протиправним та скасувати наказ №2187-п від 06.06.2024 року, виданий Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИДНІПРОВСЬКИЙ ФОНД РОЗВИТКУ РЕГІОНУ " (код ЄДРПОУ- 25521409). Підставами звернення до суду з позовом, позивач зазначає, що Державною податковою службою України було нараховано податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за спірними рішеннями, без відповідного повідомлення позивача. Наказом № 2187-п від 06.06.2024 року неправомірно призначено перевірку платника за звітні періоди 2015-2023 роки, оскільки граничним строком призначення перевірки повноти обчислення та сплати позивачем податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за звітний період 2015 рік є 20.02.2018 року, за 2016 рік - 22.02.2019 року, за 2017 рік - 20.02.2020 року, за 2018 рік - 20.02.2021 року, за 2019 рік - 19.02.2022 року, за 2020 рік - 19.02.2023 року, за 2021 рік - 19.02.2024 року. Висновок ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо порушення норм ст. 49 глави 2 розділу II та ст. 266 ПК України є помилковим у зв`язку зі спливом граничного строку подання податкової декларації та визначення податковим органом податкового зобов`язання, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання та не зобов`язаний подавати Декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період з 2015-2021 роки. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2025 року у задоволенні вимог Товариства відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а також не досліджено обставини, що мають значення для справи. Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами адміністративного позову. У відзиві відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги. У відповіді на відзив відповідача, позивач заперечив проти його вимог. Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає. Апеляційним переглядом справи встановлено, Головним державним інспектором відділу перевірок у галузі виробництва хімічної продукції управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Придніпровський фонд розвитку регіону» в період з 10.06.2024 року, тривалістю 5 робочих днів. Перевірка проводилась на підставі наказу контролюючого органу від 06.06.2024 №2187-п та направленням на право проведення перевірки від 06.06.2024 №4297. ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Придніпровський фонд розвитку регіону» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період 2015-2023 років, за результатами якої складено акт від 21.06.2024 № 1693/04-36-07-13/25521409. Перевіркою встановлено порушення : - п.п. 266.1.1 п.266.1, п.п.266.3.1 п.266.3, пп 266.7.5 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України платник податку самостійно не визначив суму податку на нерухоме маймо у загальній сумі 572 171,1 грн., ут.ч.2015 рік - 22262,2 грн, 2016рік - 50379,1 грн, 2017 рік -84 052.8 грн,2018рік - 97 790,2 грн, 2019 рік -109 610,1грн, 2020рік 116 143,9 грн, 2021 рік- 91932,8 грн. - неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з податку на нерухомість за 2015- 2021 роки в порушення п.49.2, п.п. 49.18.3 п.49.18 ст.49 глави 2 розділу II, п.п.266.7.5 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України. Не погодившись з актом перевірки від 21.06.2024 № 1693/04-36-07-13/25521409, отриманим ТОВ «Придніпровський фонд розвитку регіону» 16.07.2024, платник надав заперечення до ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 26.07.2024 року № 31 на акт документальної позапланової виїзної перевірки. За наслідками розгляду заперечень ТОВ «Придніпровський фонд розвитку регіону» висновку акту перевірки щодо встановлених порушень залишено без змін. За результатами розгляду матеріалів перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області, з урахуванням норм Податкового кодексу України, зокрема щодо строків давності, визначених підпунктом 102.2.1 пункту 102.2 статті 102, та вимог пункту 525 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в частині ненарахування грошового зобов`язання з податку за березень 2020 року) прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме: - від 14.08.2024 року № 0520821713 (форма «Р») прийнятого на підставі акту перевірки акта № 1693/04-36-07-13/25521409 від 21.06.2024 року, яким встановлено порушення п.п.266.1.1 п.266.1, п.п.266.3.1 п.266.3, пп266.7.5 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України, про збільшення грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 658 355,38 грн. (562 492,46 грн. основний платіж, 95 862,92 грн. (25%) штрафна санкція); - від 14.08.2024 № 0520800713 (форми «ПС») прийнятого на підставі акта перевірки № 1693/04-36-07-13/25521409 від 21.06.2024 року за платежем нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки про застосування штрафних санкцій у розмірі 1 020,0 грн. (340,0 грн. х 3) за неподання податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Вказані податкові повідомлення-рішення направлено на податкову адресу платника засобами поштового зв`язку та отримані 23.08.2024 згідно з поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення. Не погодившись з прийнятими податковими-повідомленими рішеннями, ТОВ «Придніпровський фонд розвитку регіону», подало скаргу від 05.09.2024 № 37 до Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 14.08.2024 № 0520821713 та № 052080071. Рішенням ДПС про результати розгляду скарги від 24.10.2024 № 31901/6/99-00-06-03- 02-06 скаргу ТОВ «Придніпровський фонд розвитку регіону» залишено без задоволення, а ППР без змін. Рішення ДПС від 24.10.2024 № 31901/6/99-00-06-03-02-06 про результати розгляду скарги надіслане платнику за вказаною у скарзі адресою засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. За даними сайту Укрпошти, даними Інформаційно-комунікаційної системи ДПС «АСО» «Скарга» вказане рішення ДПС (штрих-код поштового відправлення 0600976278540) не вручено адресату (запис трекінгу відправлень Укрпошти: « 30.10.2024 невдала спроба вручення») та повернено відправнику (ДПС) 18.11.2024 за закінченням встановленого терміну зберігання. Згідно з відбитком поштового штемпелю Укрпошти на довідці «Про причини повернення/досилання» дата повернення поштового відправлення 12.11.2024 року. Позивач зазначає, що Товариство на свій запит отримало Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта 10.05.2024 року інформаційну довідку: 378004091 від 10.05.2024 року, згідно з якою право власності на вищевказаний об`єкт товариство немає. Крім того, на думку позивача, наказом № 2187-п від 06.06.2024 року неправомірно призначено перевірку платника за звітні періоди 2015-2023 роки, оскільки граничним строком призначення перевірки повноти обчислення та сплати позивачем податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за звітний період 2015 рік є 20.02.2018 року, за 2016 рік - 22.02.2019 року, за 2017 рік - 20.02.2020 року, за 2018 рік - 20.02.2021 року, за 2019 рік - 19.02.2022 року, за 2020 рік - 19.02.2023 року, за 2021 рік - 19.02.2024 року, тому висновок ГУ ДПС у Дніпропетровській обл. щодо порушення норм ст.49 глави 2 розділу II та ст.266 Податкового кодексу України є помилковим у зв`язку зі спливом граничного строку подання податкової декларації та визначення податковим органом податкового зобов`язання, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання та не зобов`язаний подавати Декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період з 2015-2021 роки. Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями форми «Р» №0520821713 від 14.08.2024 року, форми «ПС» №0520800713 від 14.08.2024 року, з наказом №2187-п від 06.06.2024 року, позивач звернувся до суду з цим позовом. Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Згідно п.п. 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Визначення платників податку в разі перебування об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб: а) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку; б) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; в) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку. Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Відповідно до п.п. 266.3.1, 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. Відповідно до п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік). Відповідно до п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування. Згідно п.п. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. Відповідно до п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку. Щодо правомірності проведення перевірки Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Згідно з п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Відповідно до ст. 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. За приписами пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Крім того, як вірно зазначив суд першої інстанції, отримавши наказ від 06.06.2024 № 2187-п ГУ ДПС у Дніпропетровській області на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Придніпровський фонд розвитку регіону», керівник товариства допустив контролюючий орган до її проведення, надавав до перевірки відповідні документи, пояснення. Отже, вказаний наказ, як акт індивідуальної дії, реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків. Стосовно визначення контролюючим органом грошових зобов`язань податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 рік Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України визначено, що у разі, якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним. За кожним податком та збором у платника податку виникає безумовний податковий обов`язок сплатити суму такого податку чи збору в порядку і строки, визначені законом. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. У разі виникнення у платника податку податкового боргу платник зобов`язаний його сплатити, а у разі несплати - податковий обов`язок не є виконаним. Таким чином, згідно зі ст. 102 Податкового кодексу України, цей строк становить 1095 днів (3 роки) з дня, наступного за граничним строком подання декларації або сплати податку. Для юридичних осіб граничний строк подання декларації за 2015 рік був 20 лютого 2015 року, тому відлік 1095 днів завершився у лютому 2018 року. Для фізичних осіб податок за 2015 рік мав бути нарахований податковою до 1 липня 2016 року та сплачений протягом 60 днів після отримання повідомлення-рішення. Строк давності за цей період вичерпався у 2019 році. Щодо визначення контролюючим органом грошових зобов`язань податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки взагалі за періоди 2015-2023 років, коли мали місце обставини за впливом карантину та воєнного стану, то в даному випадку перебіг строків давності зупинявся на період з 18.03.2020 року по 31.07.2023року. Однак, оскільки для 2015 звітного року 1095-денний термін закінчився ще до початку пандемії (до березня 2020 року), ці зупинення не відновили можливість перевірки такого давнього періоду. Строки давності не застосовуються лише у випадках, якщо податкову декларацію за цей період взагалі не було подано (якщо це було обов`язком платника) або якщо платника/посадову особу засуджено за ухилення від сплати податків у цьому періоді. Відповідно до матеріалів справи встановлено, що за період 01.01.2015 по 31.07.2021 ТОВ "Придніпровський фонд розвитку регіону" не подавало звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до контролюючого органу за місцезнаходженням об`єктів оподаткування та не задекларовані податкові зобов`язання за об`єкти нерухомості розташовані у м. Дніпро, а саме: квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 1751,1 кв.м.. Таким чином, є доведеним факт, що ТОВ "Придніпровський фонд розвитку регіону" не подало до контролюючого органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування (станом на 01.01.2015 року м. Дніпро, Індустріальний район) декларацію з податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, та самостійно не обчислило суму податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, тобто не задекларовано податкові зобов`язання за період з 01.01.2015 по 31.07.2021 року. Встановлені обставини по справі, апелянт не спростовує. Щодо фактичних даних про об`єкти оподаткування. Згідно зі статтею 266 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки. До об`єктів нерухомості, з яких сплачується податок, відносяться: житлова нерухомість: квартири, житлові будинки, садові та дачні будинки нежитлова нерухомість: готелі, офісні та торговельні будівлі, гаражі, склади, промислові будівлі та інші споруди. Відповідно до пп. 266.2.2 ПКУ, податок не нараховується на: - об`єкти нерухомості, що перебувають у власності органів державної влади та місцевого самоврядування - будівлі промисловості (виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств) - будівлі та споруди сільськогосподарських товаровиробників (якщо вони не здаються в оренду - об`єкти житлової нерухомості, що належать багатодітним або прийомним сім`ям, у яких виховується 5 і більше дітей - гуртожитки - нерухомість у зонах відчуження або обов`язкового відселення - об`єкти, що перебувають у власності релігійних організацій (використовувані виключно за призначенням). База оподаткування (загальна площа) зменшується на встановлений ліміт: -для квартир на 60 кв. метрів. -для житлових будинків на 120 кв. метрів. -для різних типів нерухомості (якщо у власності і квартира, і будинок) на 180 кв. метрів. Пільги не застосовуються, якщо об`єкт використовується для отримання доходу (оренда, бізнес) або якщо площа перевищує п`ятикратний розмір пільгової площі. Згідно зі статтею 266 Податкового кодексу України, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, нараховується на основі фактичних даних про об`єкти, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Базою оподаткування є загальна площа кожного окремого об`єкта нерухомості. Розрахунок здійснюється на підставі відомостей, отриманих від органів, що здійснюють реєстрацію прав на нерухомість. Крім того, платники мають право звернутися до податкової служби за своєю адресою для проведення звірки даних щодо: переліку об`єктів у власності, розміру загальної площі об`єктів, права на користування пільгою, нарахованої суми податку. Тож, виявивши розбіжності після отримання спірних податкових повідомлень, позивач має право звернутися до податкової за своєю адресою з оригіналами документів для проведення перерахунку. Підсумовуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровський фонд розвитку регіону" залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2025 в адміністративній справі №160/34826/24 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 10 лютого 2026 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Повне судове рішення складено 16 лютого 2026 року. Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко суддя Ю. В. Дурасова суддя Л.А. Божко