Постанова Запорізький апеляційний суд № 337/4654/25

Дата документу 27.02.2026 Справа № 337/4654/25 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №337/4654/25 Головуючий у 1-й інстанції: Бредун Д.С. Провадження № 22-ц/807/605/26 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 лютого 2026 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого, судді-доповідача суддів: Подліянової Г.С., Онищенка Е.А., Трофимової Д.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника, адвоката Шевченко Тетяни Миколаївни на рішення Хортицького районного суду Запорізької області від 09 грудня 2025 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Калнишевського-14» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам на утримання будинку та прибудинкової території із урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, - ВСТАНОВИВ: У вересні 2025 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Калнишевського-14» звернулося до суду із позовом, який у жовтні 2025 року уточнив до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам на утримання будинку та прибудинкової території із урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних. Позовні вимоги мотивуючи свої вимоги тим, що згідно статуту ОСББ являється балансоутримувачем і здійснює утримання та обслуговування будинку. Розміри внесків співвласників будинку на утримання будинку та прибудинкової території затверджено рішенням загальних зборів членів ОСББ. Відповідно до витягу із протоколу загальних зборів ОСББ від 28 жовтня 2017 року витрати на утримання будинку та прибудинкової території на 11.2017-12.2018 (1 поверх 3,6948 грн/мк.в/2-9поверх4,3254грн/м.кв). Відповідно до витягу із протоколу загальних зборів ОСББ від 28 жовтня 2018 року витрати на утримання будинку та прибудинкової території з 01.01.2019 по 31.12.2019 у сумі 7,00 грн (6,35 1-й поверх)грн/мк.в/2. Відповідно до витягу із протоколу загальних зборів ОСББ від 20 березня 2021 року витрати на утримання будинку та прибудинкової території на 2021 рік у сумі 7,00 грн/м.кв (6,35грн/м.кв 1-й поверх,7,00грн/м.кв.2-9поверх). Таким чином, розмір внесків на управління та утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території: для періоду з 01.11.2017 по 31.12.2018 складають 4,3254грн (1 поверх 3,6948) грн./м.кв. до 20 числа кожного місяця (тобто, розрахунок по кв.56 складає: 83,88 кв.м*4,3254 грн/кв.м. =362,81 грн на місяць); для періоду з 01.2019 по 31.08.2021 складають 7,00 грн(поверх 6,35) грн./м.кв. до 20 числа кожного місяця (тобто, розрахунок по кв.56 складає: 83,88 кв.м.*7,00 грн/кв.м.=587,16 грн на місяць). Проте, власник своєчасно та у повному обсязі не сплачувала внески та платежі на утримання будинку та прибудинкової території, внаслідок чого утворилась заборгованість за період з 01 листопада 2017 року по 31 серпня 2021 року у розмірі 23 868,46 грн, а також 3% річних у розмірі 1276,64 грн та інфляційне збільшення боргу у розмірі 2766,86 грн, загалом заборгованість складає 27 911,96 грн. Вимога голови правління ОСББ «Калнишевського-14» про погашення заборгованості залишена відповідачами без задоволення. Власником майна в період надання послуг була ОСОБА_1 , згідно свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 25.02.2015 року за №161 (право власності було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер №583794223101). 03 вересня 2021 року ОСОБА_1 продала квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_2 . Договір купівлі-продажу квартири не містив застережень про переведення боргів попереднього власника на нового власника. На підставі вищевикладеного позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСББ «Калнишевського-14» заборгованість по внескам на утримання багатоповерхового будинку та прибудинкової території за період з 01.11.2017 року по 31.08.2021 року у розмірі 23 868,46 гривень, з урахуванням суми інфляційних витрат у розмірі 2766,86 гривень, та трьох відсотків річних у розмірі 1276,64 гривень, а всього 27 911,96 гривень, а також понесені судові витрати у розмірі сплаченого судового збору у сумі 3028,00 грн. Рішенням Хортицького районного суду Запорізької області від 09 грудня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Калнишевського-14»: заборгованість по внескам за утримання багатоповерхового будинку та прибудинкової території, за період 01 листопада 2017 року по 31 серпня 2021 року, як з власниці квартири АДРЕСА_1 , у розмірі 23868,46 гривень, з урахуванням суми інфляційних витрат (збитків) 2766,86 гривень, 3% річних 1276,64 гривень, а всього стягнути 27911,96 гривень. судовий збір у розмірі 3028,00 гривень. В задоволенні іншої частини позову відмовлено. Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Шевченко Тетяни Миколаївниподала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Хортицького районного суду Запорізької області від 09 грудня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким закрити провадження. Судові витрати покласти на ОСББ. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції не врахував, що між сторонами ОСББ «Калнишевського-14» та ОСОБА_1 вже існував спір з приводу зазначеної заборгованості зі спати внесків на утримання будинку та прибудинкової території ( АДРЕСА_2 ) за період з 25.02.2015-02.09.2021 з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних у загальній сумі 27 911,96 грн (справа №337/4224/22). За результатами розгляду якого Хортицьким районним судом м. Запоріжжя 26.1.2024 ухвалено рішення про задоволення позовних вимог ОСББ, яке в подальшому скасовано та постановлено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСББ «Калнишевського-14» відмовлено у повному обсязі. ОСББ діючи недобросовісно, зловживаючи процесуальним правом ввело суд в оману та заявило до ОСОБА_1 тотожні вимоги. Крім того, в період розгляду справи судом першої інстанції ОСОБА_1 не була власницею вищевказаної квартири, не проживала та не була зареєстрована в ній, оскільки місце проживання та реєстрації ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 . Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу ОСББ «Калнишевського-14» та представник ОСОБА_2 адвокат Левицька Ю.В. кожний окремо зазначають, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правову природу та як наслідок ухвалено обгрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необгрунтованими. В зв`язку з наведеним, кожний окремо просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до пунктів 1, 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). В силу вимог ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2026 року це 99 840 грн (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 328, 00 грн (3 328, 00 грн Х 30 = 99 840 грн), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до п.п.1,2 ч. 1, ч.2 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, зокрема: малозначні справи, що виникають з трудових відносин. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. Відповідно п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя. Встановлено, що ціна позову в даній справі становить 27 911,96 грн, що не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Апеляційний суд урахував ціну та предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства та дійшов висновку, що дана справа є незначної складності, ціна позову якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зазначена справа відповідно до п. п.1 , 2 ч. 1 ст. 274 ЦПК України може розглядатися в порядку спрощеного провадження, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України, не належить до виключень із цієї категорії відповідно до ч. 4 ст. 274 ЦПК України. Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України. Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до частини першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення зазначеним вимогам відповідає. Задовольняючи частково позовні вимоги ОСББ «Калнишевського-14» до ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов до висновку, що наявність заборгованості є доведеною, її розмір обґрунтований, оскільки виник за період з 01.11.2017 по 31.08.2021, коли ОСОБА_1 була власником квартири АДРЕСА_1 з 25.02.2015, виключивши солідарний обов`язок щодо його сплати з ОСОБА_3 як наступного власника квартири з 03.09.2021. З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погоджується, оскільки вони відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Судом встановлено, що 19 липня 2016 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Калнишевського-14» було зареєстровано як юридичну особу з організаційно-правовою формою - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та присвоєно код ЄДРПОУ 40668374, що знаходиться за адресою: 69124, м. Запоріжжя, вул. Калнишевського, буд. 14, яке діє на підставі Статуту (а.с.28). Установчими зборами ОСББ «Калнишевського-14», оформленими протоколом від 09 червня 2016 року, затверджено Статут ОСББ «Калнишевського-14» (а.с.29-35). Згідно із пунктом 1 розділу І Статуту ОСББ «Калнишевського-14», Об`єднання створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 , відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку». Об`єднання діє відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», чинного законодавства України та Статуту (п.2 розділу І). Відповідно до розділу ІІ Статуту метою створення Об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом. Завданням та предметом діяльності Об`єднання є, серед іншого, забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території. Згідно із пунктами 1, 2 розділу ІV Статуту джерелами фінансування є кошти Об`єднання, які складаються, в тому числі, з внесків і платежів співвласників. Сплата встановлених загальними зборами Об`єднання внесків і платежів є обов`язковою для всіх співвласників. Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання встановлюється виключно пропорційно до загальної площі будинків, квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників встановлюється загальними зборами Об`єднання відповідно до законодавства та Статуту. При цьому співвласники Об`єднання зобов`язані своєчасно і у повному обсязі сплачувати належні внески і платежі (пункт 2 розділу V Статуту). Як свідчать матеріали справи, 28 жовтня 2017 року загальними зборами співвласників було прийнято рішення, оформлене протоколом, про затвердження кошторису та витрат на утримання будинку АДРЕСА_5 та прибудинкової території ОСББ «Калнишевського-14» на 11.2017-12.2018 у розмірі (1 поверх 3.6948 грн/мк.в/2-9поверх4.3254грн/м.кв); протоколом від 28 жовтня 2018 року з 01.01.2019 по 31.12.2019 7.00 грн (6.35 1 поверх)грн/м.кв/2; протоколом від 20 березня 2021 року на 2021 рік 7.00 грн (6.35 1 поверх,7.00грн/м.кв.2-9поверх) (а.с.21-27). Розмір внесків на управління та утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території: для періоду з 01.11.2017 по 31.12.2018 складають 4,3254 грн(1 поверх 3,6948) грн./м.кв. до 20 числа кожного місяця (тобто, розрахунок по кв.56 складає: 83,88 кв.м*4,3254 грн/кв.м. =362,81 грн на місяць); для періоду з 01.2019 по 31.08.2021 складають 7,00 грн(поверх 6,35) грн./м.кв. до 20 числа кожного місяця (тобто, розрахунок по кв.56 складає: 83,88 кв.м.*7,00 грн/кв.м.=587,16 грн на місяць). Позивачем складено розрахунок заборгованості перед ОСББ «Калнишевського-14» по внескам і платежам співвласника будинку та інші обов`язкові платежі на утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 листопада 2017 року по 31 серпня 2021 року (включно) за квартирою адресою: АДРЕСА_2 , в сумі 27 911,96 грн, з яких: 23 868, 46 гривень сума боргу за утримання будинку та прибудинкової території, 1276,64 грн сума 3% річних, 2766,86 грн сума інфляційних втрат (а.с.11-13). Встановлено, що відповідно до довідки Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради від 09.09.2025 №06.4-06/02/23149, місце проживання ОСОБА_2 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_6 з 15.05.1998 по теперішній час (а.с.52). Згідно свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 25 лютого 2015 року за №161 (право власності було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер №583794223101), ОСОБА_1 набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки №59637383 від 23.05.2016, квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 83,88 кв.м., житлова площа 52,4 кв.м., належала ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів виданого приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Кріль О.М., 25 лютого 2015 року за реєстраційним №161. Право власності на квартиру зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.02.2015, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 583794223101 (а.с.36). 03 вересня 2021 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом ЗМНО Вовк І.І., зареєстрований в реєстрі за №6647 (а.с.а.с.37-38). Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 273248328 від 03.09.2021, право власності на квартиру АДРЕСА_1 03.09.2021 року зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 03.09.2021 посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк І.І. за реєстровим №6647 (а.с.39). У грудні 2022 року ОСББ «Калнишевського-14» звернулося до Хортицького районного суду м. Запоріжжя із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у загальному розмірі 27 911,96 грн (справа №337/4224/22). Відповідно до Акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.09.2021-30.09.2025 ОСББ «Калнишевського-14» кв. АДРЕСА_7 за період з 01.09.2021 по 30.09.2025 по о/р відкритого на ім`я ОСОБА_2 заборгованість відсутня. Натомість заборгованість станом на 01.09.2021 по о/р НОМЕР_1 відкритого на ім`я ОСОБА_1 заборгованість по внескам складає 23 686,46 грн (а.с.94-98). Заочним рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 22 лютого 2023 року позов задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь ОСББ «Калнишевського-14» заборгованість по внескам за утримання багатоповерхового будинку та прибудинкової території у розмірі 23 686,46 грн за період з 01.11.2017 по 31.08.2021 з урахуванням суми інфляційних витрат (збитків) 2766,86 грн, 3% річних 1276,64 грн, а всього стягнуто 27 911,96 грн. Вирішено питання про стягнення судових витрат (а.с.41-42). Постановою Запорізького апеляційного суду від 26 грудня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника адвоката Бахмута М.С. задоволено. Заочне рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 22 лютого 2023 скасовано, прийнято в цій справі нову постанову, якою: «У задоволенні позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Калнишевського-14» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у загальному розмірі 27911,96 грн відмовити». Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Калнишевського-14» на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, в розмірі 3220,80 грн (а.с.43-45). Даною постановою встановлено наступне: «Звертаючись до суду з позовом у грудні 2022 року, позивач визначив відповідачем ОСОБА_1 , посилаючись на те, що вона була власником квартири в АДРЕСА_2 , та була співвласником ОСББ «Калнишевського-14» на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 25.02.2015 за № 161 (право власності було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер № 583794223101) в період з 25.02.2015 до 02.09.2021 (включно). Так, матеріалами справи підтверджено, що на момент звернення до суду з позовом, власником квартири АДРЕСА_1 , був ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу квартири від 03.09.2021 (а.с. 27-29) Отже, пред`явлені у цій справі позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та обов`язків власника квартири АДРЕСА_1 , і не можуть бути розглянуті судом у спорі, в якому його не було залучено відповідачем (співвідповідачем), оскільки лише за наявності належного складу відповідачів у справі суд вправі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення. Без залучення належного кола відповідачів позовні вимоги не можуть бути вирішені. З матеріалів справи вбачається, що позивач не заявляв клопотань про залучення до участі у справі інших осіб як співвідповідачів. Суд зобов`язаний визначити суб`єктний склад спору залежно від характеру правовідносин і норми матеріального права, які підлягають застосуванню. За загальним процесуальним правилом суд має сприяти залученню до розгляду справи всіх осіб, прав та інтересів яких стосується виниклий спір. Захист своїх прав та інтересів ці особи реалізують за допомогою широких процесуальних прав і гарантій. Натомість незалучення кого-небудь з них до розгляду справи як і залучення в неналежному статусі позбавляє їх цієї можливості. Питання про склад осіб, які беруть участь у справі, судом першої інстанції вирішено не було, а суд апеляційної інстанції позбавлений такої процесуальної можливості, внаслідок чого у задоволенні позову слід відмовити. Таким, чином, апеляційний суд доходить висновку про необхідність відмови в задоволенні позову у зв`язку з неналежним складом учасників справи, тому на підставі ст. 376 ЦПК України, заочне рішення Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 22 лютого 2023 року слід скасувати на прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. При цьому, позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з таким позовом до належного кола відповідачів». Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за внески по утриманню будинку та прибудинкової території кв. АДРЕСА_1 за період з 01 листопада 2017 року по 31 серпня 2021 року, інфляційних втрат та 3% річних. Як зазначено у позові, що не заперечувалось жодним із відповідачів, за період з 01 листопада 2017 року по 31 серпня 2021 року (включно), за утримання квартири адресою: АДРЕСА_2 , утворилась заборгованість з оплати щомісячних внесків на утримання та ремонту будинку у загальному розмірі 23 868, 46 гривень. Згідно свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 25 лютого 2015 року за №161 (право власності було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер №583794223101), ОСОБА_1 набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 . 03 вересня 2021 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом ЗМНО Вовк І.І., зареєстрований в реєстрі за №6647. За п.1 цього договору, ОСОБА_1 (продавець) передає (продає) у власність ОСОБА_2 (покупець), а покупець приймає (купує) належну продавцю квартиру за АДРЕСА_1 , та сплачує за неї грошову суму, визначену умовами цього договору (за п.3 договору, продаж здійснено за 729000 гривень). Як погодили сторони договору ( ОСОБА_1 і ОСОБА_2 ), та визначили у п.12 вищевказаного договору, ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження квартири переходить до покупця у момент передачі йому квартири. Покупець не несе відповідальності за зобов`язаннями по комунальним платежам (холодне водопостачання, відведення стоків холодної води, гаряче водопостачання, відведення стоків гарячої води, централізоване опалення, утримання будинку, тощо), які виникли під час користування квартирою до дати укладення цього договору купівлі-продажу. Отже, відповідач ОСОБА_1 була власником квартири АДРЕСА_1 з 25.02.2015 по 02.09.2021. Натомість ОСОБА_2 є власником вищевказаної квартири з 03.09.2021 по теперішній час (а.с.36). Вищевикладене підтверджується наданими позивачем письмовими доказами. Статтею 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Відповідно до ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласник багатоквартирного будинку» для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг. Для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи. За змістом частин першої другої статті 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) Об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання: утворювати органи управління, визначати умови та розмір плати за їхню діяльність; приймати рішення про надходження та витрати коштів об`єднання; визначати порядок користування спільним майном відповідно до статуту об`єднання; укладати договори; виступати замовником робіт з капітального ремонту, реконструкції багатоквартирного будинку; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати для виконання статутних завдань господарче забезпечення діяльності об`єднання в порядку, визначеному законом; визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів; захищати права, представляти інтереси співвласників у судах, органах державної влади і органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності; використовувати допоміжні приміщення у багатоквартирному будинку для потреб органів управління об`єднання; встановлювати сервітути, здавати в оренду допоміжні приміщення та інше спільне майно багатоквартирного будинку. Загальні збори об`єднання мають право делегувати асоціації, до якої входить об`єднання, частину повноважень своїх органів управління. Статтею 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що ОСББ має право забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків, Для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право: робити співвласникам попередження про порушення ними статутних або інших законних вимог і вимагати їх дотримання; вимагати відшкодування збитків, заподіяних спільному майну об`єднання з вини власника або інших осіб, які користуються його власністю; вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів; виступати засновником (учасником) інших юридичних осіб. Реалізація прав об`єднання, визначених цією статтею, здійснюється його правлінням за дорученням загальних зборів та відповідно до статуту об`єднання. Відповідно до статті 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів. У статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Відповідно до ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», до компетенції правління відноситься здійснення контролю за своєчасною сплатою співвласниками внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно з законодавством. Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку визначено Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі - Закон № 417-VIII), який регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління. Частиною першою статті 7 Закону № 417-VIII визначені обов`язки співвласників багатоквартирного будинку, зокрема: забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; виконувати рішення зборів співвласників; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги. Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника (частина друга статті 7 Закону № 417-VIII). Згідно із висновками, які викладені у постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року у справі № 3-945гс15, особа, яка є співвласником будинку, в якому створено ОСББ, зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об`єднання наділене правом у разі нездійснення таких дій цією особою звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих за цими витратами платежів. Законом, іншими законодавчими актами не передбачено затвердження або погодження органами місцевого самоврядування внесків і платежів, визначених загальними зборами ОСББ. Верховний Суд в своїх постановах притримується такої ж позиції, зокрема, вона була підтримана Верховним Судом в постанові від 14 липня 2020 року в справі № 466/8748/16-ц. Стаття 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дається визначення поняття комунальної послуги та житлових послуг, а саме: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку. Комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами. Таким чином, внески і платежі співвласника будинку та платежі на утримання будинку та прибудинкової території, які є предметом позову, є житловими та комунальними послугами. Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Відповідно до частини третьої статті 13 Конституції України, з якою кореспондується частина четверта статті 319 ЦК України, власність зобов`язує, власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України). Частиною першою статті 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Відповідно до частини другої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Правило статті 526 ЦК України є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання. За приписами статей 530, 610, 611, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Отже, особа, яка є власником (співвласником) квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, у тому числі у якому створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, зобов`язана здійснювати платежі та внески на утримання і ремонт спільного майна відповідно до розміру своєї частки та затверджених тарифів, а також сплачувати вартість інших комунальних послуг. Як вірно вказано у рішенні суду першої інстанції, прийняті загальними зборами рішення про затвердження розмірів внесків є діючими, ніким неоспореними та не скасованими, матеріали справи не містять даних на спростування розрахунку заборгованості. Враховуючи те, що протоколами загальних зборів ОСББ «Калнишевського-14» затверджено тарифи та розміри внесків та оплати за житлові послуги, а матеріали справи не містили, на день ухвалення оскаржуваного судового рішення, даних про визнання даних рішень загальних зборів недійсними, тому суд вірно визнав необґрунтованими доводи відповідача про те, що позивач не довів належними та допустимими доказами вимоги про стягнення заборгованості по сплаті послуг з утримання будинку і прибудинкової території в частині вартості послуг наданих послуг. Згідно з частинами першою третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. . Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Верховний Суд наголошував на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а першочергово їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний. Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 була власником квартири АДРЕСА_1 з 25.02.2015 по 02.09.2021 роки. 03 вересня 2021 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк І.І., зареєстрований в реєстрі за № 6647 . В п. 12 зазначеного договору визначено, що покупець не несе відповідальності за зобов`язаннями по комунальним платежам ( холодне водопостачання, відведення стоків холодної води, гаряче водопостачання, відведення стоків гарячої води, централізоване опалення, утримання будинку, тощо), які виникли під час користування квартирою до дати укладення цього договору купівлі-продажу. Тобто з моменту переходу права власності на квартиру попередній власник втрачає права і обов`язки співвласника багатоквартирного будинку, а новий власник набуває прав і обов`язків співвласника такого будинку. Адже згідно з частиною першою статті 2 Закону України « Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку. За таких обставин, враховуючи вказані норми законодавства, щодо обов`язку власника нести надані йому послуги з утримання нерухомого майна та положення договору купівлі-продажу квартири від 03 вересня 2021 року ( зокрема п. 12), суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що належним відповідачем у справі повинна бути ОСОБА_1 , яка не виконала свої зобов`язання перед позивачем ОСББ «Калнишевського -14». Оскільки відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконувала свої зобов`язання як власник квартири АДРЕСА_8 (з 25.02.2015 по 02.09.2021), покладені на неї Статутом Об`єднання та Законом, своєчасно та у повному обсязі не оплачувала внески на утримання будинку та прибудинкової території, внаслідок чого за період з 01 листопада 2017 року по 31 серпня 2021 року у неї виникла заборгованість у розмірі 23 868,46 грн, що підтверджується відповідним розрахунком суми боргу (а.с.11-13). Відповідачем ОСОБА_1 до суду не надано доказів та будь-яких претензій щодо неналежної якості наданих послуг за період з 01.11.2017 по 31.08.2021 роки, як і не доведено фактів невиконання позивачем обов`язку з надання вищевказаних послуг. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що внаслідок неналежного виконання зобов`язань відповідач ОСОБА_1 , порушила встановлений ОСББ «Калнишевського-14» порядок оплати відповідної послуги, а також визначені діючим цивільним законодавством України вимоги до виконання зобов`язань, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з неї суми заборгованості за період з 01.11.2017 по 31.08.2021 роки, що становить 23868, 46 грн ґрунтуються на законі, а отже підлягають задоволенню. Крім стягнення основної суми заборгованості, також позивач вважає, що має право на стягнення заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми на підставі статті 625 ЦК України. Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги. Виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання. З викладеного у позові розрахунку інфляційних втрат від знецінення грошових коштів по сплаті внесків відповідачами та 3 % річних видно, що вони обраховані позивачем за весь період прострочення сплати коштів за надання послуг, а саме з 01 листопада 2017 року по 31 серпня 2021 року, та складають 2766,86 грн та 1276,64 грн відповідно. Отже, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ОСББ «Калнишевського-14» суму заборгованості з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат, що разом становить 27911, 96 грн ( 23868, 46+2766, 86+1276, 64). Доводи апеляційної скарги про те, що вже існує рішення суду між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (той самий позивач (ОСББ з такою ж назвою, тим самим кодом ЄДРПОУ), тому ОСББ «Калнишевського-14» не мало право повторно звертатися суду з одним і тим же предметом спору (справа №337/4224/22), що є підставою для закриття провадження у цій справі є безпідставними. Виходячи із тексту постанови Запорізького апеляційного суду від 26.12.2024 року у справі №337/4224/22, апеляційний суд хоча і дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позову до ОСОБА_1 , але лише по процесуальному питанню, а саме у зв`язку з неналежним складом учасників справи №337/4224/22, оскільки у справі не було залучено відповідачем (співвідповідачем) ОСОБА_2 (власника квартири АДРЕСА_1 на момент розгляду справи в суді). Крім того апеляційним судом також було визначено, що позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з таким позовом до належного кола відповідачів. Зазначені висновки відповідають висновкам викладеним в постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, в постанові Верховного суду від 07 травня 2025 року у справі № 761/2397/21. Отже у справі №337/4224/22 мало місце пред`явлення позову до неналежного складу відповідачів, що стало самостійною підставою для відмови в позові без з`ясування обставин по суті, тобто спір по суті вирішено не було, що в свою чергу не позбавило позивача можливості звернутися до суду з таким позовом до належного кола відповідачів (співвідповідачів). Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Таким чином, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі ст. ст. 76-78, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обгрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Відповідно до рішення "Проніна проти України" N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції (995_004) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 06 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). З огляду на те, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін. Відповідно до підпунктів «б» "в" пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції в резолютивній частині судового рішення повинен зазначити новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційна скарга залишається апеляційний судом без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін підстав для зміни розподілу судових витрат немає. Керуючись ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника, адвоката Шевченко Тетяни Миколаївни - залишити без задоволення. Рішення Хортицького районного суду Запорізької області від 09 грудня 2025 року- залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови,лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Повна постанова складена 27 лютого 2026 року. Головуючий, суддя Суддя Суддя Подліянова Г.С. Трофимова Д.А. Онищенко Е.А.