Постанова КЦС ВС № 824/104/25

Постанова Іменем України 26 лютого 2026 року м. Київ Справа № 824/104/25 Провадження № 61-13908ав25 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - за участю секретаря судового засідання Вознюк К. Р., позивача в арбітражному спорі - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агронива-Черкаси» (далі - продавець), в інтересах якого діє адвокат Кузьменко Володимир Сергійович (далі - адвокат продавця), розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача в арбітражному спорі - компанії «Trans Trade RK SA» (далі - покупець) - на ухвалу Київського апеляційного суду від 6 жовтня 2025 року, постановлену за заявою покупця про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі - ТПП) від 30 травня 2025 року (далі - рішення МКАС) у складі одноособового арбітра Наталії Кузнєцової у справі № 333/2024 за позовом продавця до покупця про стягнення заборгованості. ІСТОРІЯ СПРАВИ (1) Вступ

1. У продавця з покупцем виник спір щодо виконання договору купівлі-продажу кукурудзи. Оскільки сторони цього договору зробили у ньому арбітражне застереження, спір розглянув Міжнародний комерційний арбітражний суд при ТПП (далі - МКАС). Згідно з рішенням МКАС стягнув із покупця на користь продавця збитки та відшкодування арбітражного збору. Покупець звернувся до загального суду із заявою про скасування рішення МКАС. Просив скасувати це рішення та відмовити у задоволенні вимог продавця.

2. Суд першої інстанції залишив вказану заяву без задоволення. Мотивував так: МКАС розглянув справу в межах компетенції, передбаченої законом, і відповідно до укладеної сторонами арбітражної угоди; покупець під час розгляду у МКАС справи не заперечував проти компетенції останнього; МКАС дотримав принципи справедливого судочинства, його рішення стосується виконання зобов`язань за господарським договором, тому не порушує публічний порядок; доводи покупця зводяться до незгоди з цим рішенням, а загальний суд не може оцінювати обставини арбітражного спору, повноту та належність доказів, які подали сторони арбітражного розгляду.

3. Покупець із ухвалою суду першої інстанції не погодився. Подав апеляційну скаргу до Верховного Суду. Мотивував, зокрема, тим, що арбітражне рішення суперечить публічному порядку України через неналежну оцінку МКАС доказів виконання продавцем обов`язку надіслати покупцю повний перелік документів.

4. Верховний Суд мав відповісти на питання про те, чи є підстави для скасування ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви покупця про скасування рішення МКАС. Відповідь на це питання негативна. Тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити. (2) Зміст рішення МКАС і заяви про його скасування 5. 30 травня 2025 року МКАС ухвалив рішення за позовом продавця до покупця у справі № 333/2024 про стягнення 105 096,64 доларів США збитків, 5 082,32 доларів США витрат зі сплати арбітражного збору. Згідно з цим рішенням МКАС позов задовольнив: стягнув із покупця на користь продавця 105 096,64 доларів США збитків, 5 082,32 доларів США витрат зі сплати арбітражного збору. 6. 30 серпня 2025 року покупець подав до апеляційного суду заяву про скасування рішення МКАС. Просив: скасувати те рішення; відмовити у задоволенні вимог продавця про стягнення з покупця 105 096,64 доларів США збитків і 5 082,32 доларів США витрат зі сплати арбітражного збору. Обґрунтував так: 6.1. Рішення МКАС суперечить публічному порядку України (підпункт «б» пункту 2 частини другої статті 459 ЦПК України, пункт 2 частини другої статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»). Зокрема, МКАС не звернув увагу на те, що за змістом постанов Верховного Суду від 23 липня 2018 року у справі № 796/3/2018, від 28 березня 2019 року у справі № 911/476/17, від 14 січня 2021 року у справі № 824/178/19 концепція публічного порядку слугує захисту держави від арбітражних рішень, які порушують фундаментальні принципи справедливості та правосуддя. Крім того, варто враховувати рекомендації Асоціації міжнародного права щодо публічного порядку (Нью-Делі, 2002), положення статті 6 Конвенції ООН про право, що застосовується до міжнародної купівлі-продажу товарів (1995), і статті 18 Конвенції про право, що застосовується до договорів міжнародної купівлі-продажу товарів (1986). Порушення публічного порядку може стосуватися основоположних принципів як матеріального, так і процесуального права. Очевидно неправильне застосування арбітражем фундаментальних норм матеріального права чи грубе порушення норм процесуального права також може зумовити порушення публічного порядку України. 6.2. МКАС значно порушив норми матеріального права України, внаслідок чого рішення МКАС суперечить публічному порядку. Всупереч вимогам контракту продавець не надав із позовною заявою належних і допустимих доказів реального виконання продавцем обов`язку надіслати покупцеві повний перелік документів, передбачених у пунктами 6.3.1, 6.3.2 контракту (рахунок на оплату 20% вартості отриманого товару та митну декларацію). Митне оформлення товару у режимі експорту не відбулося, митна декларація не оформлялася через ненадання продавцем експедитору необхідних документів. Тому звернення до МКАС було передчасним. Покупець не оплатив товар через відсутність необхідних документів продавця. 6.3. Унаслідок вказаного покупець зазнав збитків через виставлення 21 червня 2024 року елеватором Товариства з обмеженою відповідальністю «Транссервіс 2008» (далі - ТОВ «Транссервіс 2008») інвойсу № 64 за зберігання вантажу понад 50 календарних днів на суму 935 517,54 доларів США, з якої 261 380,27 доларів США - вартість послуг за зберігання з 1 червня 2023 року до 20 червня 2024 року товару продавця. 6.4. МКАС неналежно оцінив твердження покупця про протиправність поведінки продавця й існування причинно-наслідкового зв`язку між такою поведінкою та завданими покупцеві збитками. (3) Зміст ухвали суду першої інстанції 7. 6 жовтня 2025 року Київський апеляційний суд постановив ухвалу, згідно з якою відмовив у задоволенні заяви покупця, інтереси якого представляла адвокат Коновалова Наталя Олександрівна (далі - адвокат покупця), про скасування рішення МКАС. Мотивував так: 7.1. За змістом статті 459 ЦПК України тягар доведення наявності підстав для скасування рішення МКАС покладається на сторону, яка звертається із заявою про скасування такого рішення. 7.2. У контракті було арбітражне застереження, яке є вчиненою у письмовій формі арбітражною угодою, що відповідає вимогам статті 7 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж». Покупець під час розгляду у МКАС справи № 333/2024 не надав заяву про відсутність у МКАС компетенції, подавав процесуальні документи щодо суті арбітражного розгляду, чим фактично визнав чинність арбітражного застереження. Дійсність останнього покупець не оспорював. Тому МКАС мав компетенцію розглянути спір. 7.3. Рішення МКАС не створює для боржника обов`язку сплатити за щось незаконне чи аморальне, не вказує на порушення бюджетного законодавства, а стосується виконання зобов`язань за господарським договором. Отже, вказане рішення не можна вважати таким, що суперечить публічному порядку України. 7.4. У рішенні МКАС вказав, що на запитання арбітражного суду, чи надав покупець необхідні транспортні інструкції продавцю, і чи вжив необхідні заходи для того, щоб останній міг здійснити митне оформлення товару, адвокат покупця усно пояснила, що транспортні інструкції не надали, транспортний засіб для подальшого експорту товару не направили. Тому здійснити митне оформлення продавець не міг не з його вини, а з вини покупця, який не вжив заходи для вивезення товару з митної території України (абзаци 4-5 пункту 37 рішення МКАС у справі №333/2024). 7.5. Визнавши, що усі обставини справи достатньо з`ясовані, арбітражний суд оцінив позиції сторін та надані документи і в межах заявлених вимог на підставі доказів сторін ухвалив арбітражне рішення про задоволення вимог продавця. Доводи заяви покупця про скасування рішення МКАС зводяться до незгоди з цим рішенням, а тому не є підставою для його скасування. Будь-яка оцінка загальним судом обставин арбітражного спору, повноти та належності доказів, які подали сторони арбітражного розгляду, є неправомірним втручанням, забороненим статтею 5 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», та порушенням принципу юридичної визначеності. (4) Провадження у Верховному Суді 8. 6 листопада 2025 року адвокат покупця сформувала у системі «Електронний суд» апеляційну скаргу (вх. № 33807/0/220-25 від 7 листопада 2025 року), у якій просила скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 6 жовтня 2025 року, рішення МКАС й ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову продавця. Крім того, надіслала таку скаргу на електронну адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (вх. № 33815/0/220-25 від 7 листопада 2025 року). 9. 10 листопада 2025 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив без руху апеляційну скаргу, отриману у системі «Електронний суд», та встановив для усунення її недоліків десятиденний строк з дня вручення тієї ухвали. Того ж дня Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою повернув покупцеві ту скаргу, яку отримав на офіційну електронну адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. 10. 28 листопада 2025 року адвокат покупця сформувала у системі «Електронний суд» заяву про усунення недоліків апеляційної скарги. 11. 1 грудня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою покупця. 12. 29 січня 2026 року цей суд постановив ухвалу, згідно з якою закінчив підготовчі дії та призначив справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи на 14:00 19 лютого 2026 року за адресою: м. Київ, проспект Повітряних Сил, 28. 13. 9 лютого 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою з власної ініціативи виправив описку у році постановлення ухвали від 29 січня 2026 року та даті проведення судового засідання. 14. 16 лютого 2026 року цей суд постановив ухвалу, згідно з якою задовольнив заяви адвокатів покупця та продавця про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. 15. 19 лютого 2026 року Державне підприємство «Інформаційні судові системи» на його офіційній вебсторінці повідомило про технічний збій сервісу ВКЗ (https://ics.gov.ua/ics/news/novyny/1974172/).Судове засідання того дня не відбулося. Згідно з актом про несправність (неналежне функціонування) системи відеоконференцзв`язку, яке тоді ж склали секретар судового засідання та начальник відділу технічної підтримки суду, через технічний збій сервісу ВКЗ Верховний Суд не зміг розпочати розгляд і фіксування судового засідання; адвокати покупця та продавця були на зв`язку в системі ВКЗ, однак приєднати їх до відеоконференції було неможливо з технічних причин, які не залежали від сторін і від суду. Тому Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою відклав розгляд справи на 14 год. 00 хв. 26 лютого 2026 року (ухвала надійшла до електронних кабінетів представників сторін 24 лютого 2026 року), а секретар судового засідання повідомила адвокатів покупця та продавця про цю дату і час розгляду справи, про що склала відповідну довідку. 16. 24 лютого 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою задовольнив заяву адвоката продавця про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ (1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

17. Покупець мотивував апеляційну скаргу так: 17.1. МКАС значно порушив норми матеріального права України, внаслідок чого рішення МКАС суперечить публічному порядку (підпункт «б» пункту 2 частини другої статті 459 ЦПК України). Концепція публічного порядку існує для того, щоб захистити державу від арбітражних рішень, які порушують чинні в державі фундаментальні принципи справедливості та правосуддя. 17.2. Суд першої інстанції не взяв до уваги висновки щодо такого порядку, сформульовані у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 липня 2018 року у справі № 796/3/2018 і від 14 січня 2021 року у справі № 824/178/19, а також Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28 березня 2019 року у справі № 911/476/17. 17.3. Продавець не надав докази виконання обов`язку надіслати покупцеві повний перелік документів, передбачених у пунктах 6.3.1, 6.3.2 контракту. Тому звернення продавця до МКАС із позовом про стягнення заборгованості з покупця було передчасним. Останній не оплатив товар через відсутність необхідних документів продавця. 17.4. Суд першої інстанції проігнорував ненадання продавцем доказів надсилання рахунку на оплату 20% вартості поставленого товару на вказану в контракті адресу покупця на офіційному вебсайті чи в офіційних документах, а також відсутність доказів отримання такого рахунку. 17.5. Суд проігнорував те, що для надання електронному листуванню сторін юридичної сили в якості доказу необхідною умовою було погодження ними порядку електронного документообігу, погодження відповідних адрес і переліку осіб, уповноважених вести таке листування. 17.6. Вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але неотриманих через винні дії відповідача (див. постанову Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 127/16524/16-ц). Суд попередньої інстанції неналежно оцінив наявність підстави для стягнення збитків, зокрема, наявність збитків і їхній розмір, протиправність поведінки завдавача збитків, існування зв`язку такої поведінки зі збитками. 17.7. Покупець зазнав збитків через виставлення 21 червня 2024 року елеватором ТОВ «Транссервіс 2008» інвойсу № 64 за зберігання вантажу понад 50 календарних днів на загальну суму 935 517,54 доларів США, з якої 261 380,27 доларів США - вартість послуг за зберігання з 1 червня 2023 року до 20 червня 2024 товару продавця. Тому для уникнення додаткових витрат та збільшення збитків був вимушений вивезти товар з елеватора ТОВ «Транссервіс 2008» (у матеріалах справи є належно засвідчені копії інвойсу № 64 від 21 червня 2024 року та розрахунку послуг зберігання). (2) Позиції інших учасників справи 18. 11 грудня 2025 року адвокат продавця сформував у системі «Електронний суд» відзив на апеляційну скаргу (вх. № 37512/0/220-25 від 11 грудня 2025 року), в якому просив залишити цю скаргу без задоволення. Мотивував так: 18.1. Суд першої інстанції правильно зазначив, що доводи покупця щодо порушення арбітражним рішенням публічного порядку України зводяться до незгоди з правильністю вирішення спору та не означають порушення публічного порядку. 18.2. Покупець неодноразово звертався до суду з аналогічних підстав в інших справах (зокрема, № 824/134/24, 824/159/24, 824/139/24, 824/133/24, 824/132/24), в яких також не виконував зобов`язання за контрактами з українськими сільськогосподарськими товаровиробниками, та подавав заяви про скасування рішень МКАС, фактично намагаючись переглянути такі рішення. 18.3. Рішення МКАС покупець добровільно не виконав. 19. 26 лютого 2026 року під час судового засідання адвокат продавця заперечив проти задоволення апеляційної скарги. Підтримав доводи відзиву на цю скаргу. Наголосив на тому, що її доводи не можуть бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та рішення МКАС. Останній публічний порядок не порушував. Аргументи апеляційної скарги про такі порушення не стосуються концепції публічного порядку. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ (1) Оцінка аргументів учасників справи та висновків суду першої інстанції (2.1) Чи є підстави для скасування ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви покупця про скасування рішення МКАС?

20. Покупець просив скасувати рішення МКАС і відмовити у задоволенні позову про стягнення з нього збитків та витрат зі сплати арбітражного збору. Продавець заперечив. Вважав, що доводи покупця, який добровільно не виконав рішення МКАС, зводяться до незгоди з цим рішенням. Така незгода не є підставою для його скасування, а визначених законом підстав немає.

21. Суд першої інстанції заяву покупця залишив без задоволення через її необґрунтованість. Із цим судовим рішенням не погодився покупець. Подав апеляційну скаргу. Стверджував, що рішення МКАС суперечить публічному порядку України. Зазначив, що суд належно не оцінив відсутність доказів виконання продавцем обов`язку надіслати покупцю повний перелік документів згідно з пунктами 6.3.1, 6.3.2 контракту.

22. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає апеляційну скаргу покупця необґрунтованою, а висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про скасування рішення МКАС - правильним.

23. До міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватися, зокрема, спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв`язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном (частина друга статті 1 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»).

24. Арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди (частина перша статті 7 вказаного Закону).

25. За змістом Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року (Нью-Йорк), яка набрала чинності для України з 8 січня 1961 року, кожна Договірна Держава визнає арбітражну угоду, за якою сторони зобов`язуються передавати до арбітражу всі або будь-які суперечки, які виникають або можуть виникнути між ними у зв`язку з якими-небудь конкретними договірними або іншими правовідносинами, об`єкт яких може бути предметом арбітражного розгляду. Зазначений обов`язок визнання арбітражної угоди вимагає від суду також тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності (принцип імунітету й автономії арбітражної угоди) (див. mutatis mutandis постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 січня 2025 року у справі № 824/139/24, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2025 року у справі № 824/134/24, від 6 березня 2025 року у справі № 824/133/24 (пункт 21.1), від 12 березня 2025 року у справі № 824/132/24 (пункт 24), від 21 серпня 2025 року у справі № 824/159/24, Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 січня 2025 року у справі № 824/139/24).

26. За змістом частини першої статті 16 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» і принципу «competence - competence» арбітражний суд може сам ухвалити постанову про свою компетенцію, зокрема щодо будь-яких заперечень, наявності або дійсності арбітражної угоди. З цією метою арбітражне застереження, що є частиною контракту, слід тлумачити як угоду, яка не залежить від інших умов контракту. Автономність арбітражної угоди дає сторонам спірних правовідносин гарантію того, що спір у будь-якому випадку розгляне саме арбітраж. Роблячи арбітражне застереження, сторони зазвичай передбачають передання на вирішення арбітражу будь-яких спорів, включаючи спори щодо дійсності контракту (якщо такі спори прямо не виключені зі сфери дії цього застереження). Якби надалі сторона могла відмовитися від арбітражу та заперечувати компетенцію арбітрів, стверджуючи про недійсність контракту, то таку можливість завжди використовувала б недобросовісна сторона для зриву арбітражу (див. mutatis mutandis постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від30 березня 2023 року у справі № 824/50/22, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 березня 2025 року у справі № 824/133/24 (пункт 22), від 12 березня 2025 року у справі № 824/132/24 (пункт 25)).

27. Під час розгляду справ про скасування рішень міжнародного комерційного арбітражу повноваження національного суду є обмеженими, оскільки національний суд не має повноважень переглядати ці рішення щодо суті вирішення спорів, вдаватися у повну перевірку чи переоцінку таких рішень (див. mutatis mutandis постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 лютого 2023 року в справі № 824/47/22, від 6 березня 2025 року у справі № 824/133/24 (пункт 23), від 12 березня 2025 року у справі № 824/132/24 (пункт 26), від 22 січня 2026 року у справі № 824/82/25, Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2024 року в справі № 824/72/24, від 30 січня 2025 року у справі № 824/139/24).

28. З питань, що регулюються цим Законом, ніяке судове втручання не повинно мати місця, крім як у випадках, коли воно передбачене в цьому Законі (стаття 5 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»).

29. Наведений припис фіксує загальновизнаний у проарбітражних юрисдикціях принцип обмеженого втручання національних судів в арбітражне рішення під час розгляду заяви про скасування останнього, оскільки суд не має повноважень переглядати рішення міжнародного комерційного арбітражу. Зазначений принцип передбачає, що національний суд не може перевіряти правильність застосування таким арбітражем норм матеріального права щодо суті вирішення спору, не може вдаватися у його повторне вирішення під час розгляду справи про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу. Інакше це буде перевищенням національним судом його повноважень. Розгляд заяви про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу не є апеляційним провадженням, у якому суд повторно оцінює докази та перевіряє правильність суті оскарженого рішення. Тому будь-яка оцінка національним судом обставин арбітражного спору, повноти та належності доказів, які надали сторони, означала б неправомірне судове втручання, заборонене статтею 5 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж». Скасування національним судом рішення міжнародного комерційного арбітражу є винятковим засобом оспорювання такого рішення, який можливий лише за наявності та доведеності хоча б однієї з вичерпного переліку передбачених законом підстав. Тягар доведення їх наявності покладається на сторону, яка звертається із заявою про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу (див. mutatis mutandis постанови Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2025 року у справі № 824/36/25, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2026 року у справі № 824/82/25, від 29 січня 2026 року у справі № 824/85/25).

30. Арбітражне рішення може бути скасоване судом, зазначеним в пункті 2 статті 6, лише у разі, якщо: 1) сторона, що заявляє клопотання про скасування, подасть докази того, що: одна із сторін в арбітражній угоді, зазначеній у статті 7, була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України; або її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте, якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або склад третейського суду чи арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить будь-якому положенню цього Закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали цьому Закону; або 2) суд визначить, що: об`єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законодавством України; або арбітражне рішення суперечить публічному порядку України (частина друга статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»).

31. Рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасоване судом лише у випадках, передбачених цією статтею, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж» (частина перша статті 459 ЦПК України).

32. Рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо: 1) сторона, що подала заяву про скасування, надасть докази того, що: а) одна із сторін в арбітражній угоді була недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України; або б) її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або в) рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали закону; або 2) суд визначить, що: а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або б) арбітражне рішення суперечить публічному порядку України (частина друга статті 459 ЦПК України).

33. Застереження про порушення публічного порядку як підстава для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу є механізмом, який закріплює пріоритет державних інтересів над приватними, охороняє суспільні відносини від негативних впливів на них. Тобто концепція публічного порядку існує насамперед для того, щоб захистити державу від іноземних арбітражних рішень, які порушують чинні в державі фундаментальні принципи справедливості та правосуддя. Відповідні положення покликані встановити юридичний бар`єр на шляху рішень, ухвалених усупереч фундаментальним принципам процесуального та матеріального права, на яких тримається публічний порядок (див. mutatis mutandis постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 8 травня 2019 року в справі № 761/39565/17, від 5 червня 2019 року у справі № 761/45271/17, від 15 січня 2026 року у справі № 824/103/25 (пункт 45, 52), Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2025 року у справі № 824/134/24, від 6 березня 2025 року у справі № 824/133/24 (пункт 28), від 12 березня 2025 року у справі № 824/132/24 (пункт 31), Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 3 жовтня 2024 року у справі № 824/159/23, від 29 серпня 2024 року у справі № 824/72/24, від 30 січня 2025 року у справі № 824/139/24).

34. Порушення публічного порядку матиме місце також тоді, коли рішення арбітражного суду порушує: 1) фундаментальні принципи українського права, насамперед конституційні, основи правопорядку в Україні, а також основні засади цивільного права; 2) загальноприйняті принципи моралі, законні інтереси осіб, суспільства та держави; 3) основоположні принципи та норми міжнародного права, зокрема міжнародно-правові стандарти прав людини (див. mutatis mutandis постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від30 березня 2023 року у справі № 824/50/22, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2025 року у справі № 824/134/24, від 6 березня 2025 року у справі № 824/133/24 (пункт 29), від 12 березня 2025 року у справі № 824/132/24 (пункт 32), від 21 серпня 2025 року у справі № 824/159/24, Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 січня 2025 року у справі № 824/139/24).

35. Колегія суддів погоджується із висновком суду попередньої інстанції про те, що оскаржене рішення МКАС не суперечить публічному порядку України. 35.1. Необґрунтованими є доводи покупця в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції порушив процесуальні норми, коли належно не оцінив відсутність доказів виконання продавцем обов`язку надіслати покупцю перелік документів, передбачених контрактом. Той суд правильно виснував, що твердження покупця про порушення публічного поряду України зводяться до незгоди з правильністю застосування МКАС норм матеріального права та з вирішенням спору і не означають порушення публічного порядку України. 35.2. На думку покупця, суд першої інстанції неналежно оцінив наявність у продавця збитків і їхній розмір, протиправність поведінки завдавача збитків, існування зв`язку такої поведінки зі збитками; не врахував копії інвойсу № 64 від 21 червня 2024 року та розрахунку послуг зберігання, які підтверджують те, що покупець для уникнення додаткових витрат за зберігання вантажу та збільшення збитків був вимушений вивезти товар з елеватора ТОВ «Транссервіс 2008». Ці аргументи покупця у контексті його доводів про порушення МКАС публічного порядку України Верховний Суд оцінює критично та зауважує, що за змістом рішення МКАС (пункт 37) митне оформлення позивач не міг здійснити не з його вини, а з вини покупця; останній вивіз товар продавця з елеватора на власний розсуд і не повернув (пункт 38 рішення МКАС). 35.3. Оскільки загальний суд не може оцінювати правильність рішення МКАС щодо вирішення спору, вносити будь-які зміни до змісту цього рішення, втручатися в оцінку МКАС доказів стосовно виконання сторонами умов контракту, колегія суддів відхиляє ті доводи покупця в апеляційній скарзі, які стосуються перегляду рішення МКАС у частині оцінювання належності виконання продавцем обов`язків за умовами контракту. Слушним є аргумент продавця про те, що таке оцінювання концепцією публічного порядку не охоплюється. 35.4. Цей спір стосується виконання договірного зобов`язання. Рішення МКАС щодо вирішення цього спору не суперечить публічному порядку України.Покупець не довів, що рішення МКАС впливає на суспільні, економічні та соціальні основи діяльності України, або що вказане рішення завдає шкоду її суверенітету чи безпеці, порушує фундаментальні принципи українського права, основоположні принципи та норми міжнародного права, загальноприйняті принципи моралі тощо.

36. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду бере до уваги те, що рішення МКАС стало остаточним для сторін, і його треба виконувати. Воно ухвалене у спорі, який виник на підставі укладеного сторонами контракту. Вирішення цього спору у МКАС охоплюється арбітражним застереженням. МКАС ухвалив рішення у межах його компетенції. Суд першої інстанції обґрунтовано виснував про відсутність підстав для скасування цього рішення (див. близькі за змістом висновки щодо подібних спорів у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 січня 2025 року у справі № 824/139/24, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 березня 2025 року у справі № 824/133/24, від 12 березня 2025 року у справі № 824/132/24, від 15 січня 2026 року у справі № 824/103/25, від 22 січня 2026 року у справі № 824/82/25). (3) Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги (3.1) Щодо суті апеляційної скарги

37. За наслідками розгляду заяви про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу суд має право постановити ухвалу про відмову у задоволенні заяви і залишення рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу без змін (пункт 1 частини шостої статі 457 ЦПК України).

38. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини першої статті 374 ЦПК України).

39. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України).

40. Беручи до уваги висновок про необґрунтованість заявлених в апеляційній скарзі підстав апеляційного оскарження, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу - без змін. (3.2) Щодо судових витрат

41. З огляду на висновок Верховного Суду щодо суті апеляційної скарги судові витрати, які поніс покупець, слід залишити за ним. Керуючись статтями 24, 268, 351, 367, 374, 375, 381-384, 460 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у х в а л и в:

1. Апеляційну скаргу компанії «Trans Trade RK SA» залишити без задоволення.

2. Ухвалу Київського апеляційного суду від 6 жовтня 2025 року залишити без змін. Постанова Верховного Суду набирає законної сили з дня її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. СуддіД. А. Гудима Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко Повний текст постанови складений 27 лютого 2026 року.