Постанова 4823 № 732/1688/25

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 25 лютого 2026 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 732/1688/25 Головуючий у першій інстанції Бойко А. О. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/485/26 Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої - судді Мамонової О.Є., суддів Висоцької Н.В., Шитченко Н.В., із секретарем: Герасименко Ю.О., учасники справи: позивач: ОСОБА_1 , відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Селіт Маш», Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрополігон»,- розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Городнянського районного суду Чернігівської області від 20 листопада 2025 року про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Селіт Маш», Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрополігон» про дострокове розірвання договору оренди землі, - У С Т А Н О В И В : У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Селіт Маш», ТОВ «Агрополігон», в якому просила достроково розірвати договір оренди землі, укладений між ОСОБА_2 та АПК «Старосільський», що зареєстрований 14.01.2014, право оренди за яким відчужено ТОВ «Селіт Маш» згідно з договором про продаж права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення серія та номер 933, що виданий 12.06.2025, предметом якого є земельна ділянка площею 4,1024 га, кадастровий номер 7421480400:05:000:0593, яка розташована на території Андріївської сільської ради Городнянського (зараз Чернігівського) району Чернігівської області, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та припинити речове право право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 7421480400:05:000:0593, яке зареєстровано за ТОВ «Селіт Маш», а також припинити речове право право суборенди земельної ділянки кадастровий номер 7421480400:05:000:0593, яке зареєстровано за ТОВ «Агрополігон». Позов обґрунтовувала тим, що згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 629488 ОСОБА_2 належала на праві власності земельна ділянка площею 4,93 га (у тому числі рілля 4,10 га) на території Андріївської сільської ради Городнянського (зараз Чернігівського) району Чернігівської області для ведення сільськогосподарського виробництва. Зазначала, що 14.01.2014 між ОСОБА_2 та АПК «Старосільський» було укладено договір оренди земельної ділянки площею 4,1024 га, кадастровий номер 7421480400:05:000:0593, строком на 15 років. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 вона успадкувала зазначену земельну ділянку та оформила своє спадкове право на неї, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 18.04.2018. Оскільки до неї перейшло право власності на орендовану земельну ділянку в порядку спадкування після смерті орендодавця, з урахуванням п. 38 договору оренди землі, ст. 41 Конституції України, категоричного бажання розірвати договір, на її переконання наявні підстави для розірвання договору оренди землі. 12.06.2025 АПК «Старосільський» продав права оренди спірної земельної ділянки ТОВ «Селіт Маш» шляхом укладення договору про продаж права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення серія та номер 933, і на тепер орендарем за договором оренди земельної ділянки кадастровий номер 7421480400:05:000:0593 є ТОВ «Селіт Маш». Указувала, що 30.07.2025 без її згоди належну їй земельну ділянку здано в суборенду ТОВ «Агрополігон». Ухвалою Городнянського районного суду Чернігівської області від 20.11.2025 заяву представника відповідача ТОВ «Селіт Маш» адвоката Прокоф`єва Б. І. задоволено. Закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Селіт Маш», ТОВ «Агрополігон» про дострокове розірвання договору оренди землі, укладеного із АПК «Старосільський» та припинення речового права ТОВ «Селіт Маш», набутого у процедурі продажу майна банкрута на аукціоні та суборенди ТОВ «Агрополігон». Роз`яснено позивачці, що її позов до ТОВ «Селіт Маш», ТОВ «Агрополігон» про дострокове розірвання договору оренди землі належить до юрисдикції Господарського суду Запорізької області. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу районного суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість, порушення норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що АПК «Старосільський» у 2025 році здійснив відчуження права оренди земельної ділянки з аукціону, який відбувся в межах процедури банкрутства АПК «Старосільський», результати цього аукціону ніким не оспорювалися, отже вважається, що ТОВ «Селіт Маш» набуло права оренди правомірно. Право оренди її земельної ділянки зареєстровано у встановленому законом порядку за ТОВ «Селіт Маш». Зазначає, що при продажі права оренди відбулося відступлення права оренди. Новий орендар автоматично став стороною договору оренди земельної ділянки, а старий орендар вийшов зі складу договірних відносин. Наголошує, що після укладення договору купівлі продажу права оренди вийшли з ліквідаційної маси, землі звільнилися від будь-якого впливу боржника і його справи про банкрутство, а тому справа підсудна Городнянському районному суду Чернігівської області. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Селіт Маш» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу районного суду без змін, як законну, обґрунтовану та таку, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального та процесуального права. Зазначає, що позивачкою ставиться питання про розірвання договору оренди, укладеного із АПК «Старосільський», який перебуває на стадії банкрутства. Указує, що ТОВ «Селіт Маш» фактично став орендарем земельної ділянки 12.06.2025 на підставі Договору про продаж права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, укладеного з АПК «Старосільський». Водночас, ТОВ «Селіт Маш» не укладав жодних Договорів оренди із власником земельної ділянки, яким є ОСОБА_1 у даній справі. Наголошує, що діяльність АПК «Старосільський» не припинена. Попри те, що АПК «Старосільський» визнано банкрутом та він перебуває у процедурі банкрутства, його правосуб`єктність не припинена, а господарська діяльність може продовжуватись у межах процедури банкрутства під контролем арбітражного керуючого. Таким чином, АПК «Старосільський» залишається учасником правовідносин, що є предметом спору, а отже має бути залучений до участі у справі як сторона, права та обов`язки якої безпосередньо порушуються розглядом даної справи. Уважає, що незалучення АПК «Старосільський» до участі у вказаній справі є порушенням принципу повного та всебічного з`ясування обставин справи, позбавляє АПК «Старосільський» висловити свою позицію чи надати пояснення по суті спору, та здійснене позивачем з метою зміни підсудності справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, апеляційний суд дійшов наступного висновку. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції посилаючись на положення ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства та п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, виходив з того, що з моменту порушення стосовно АПК «Старосільський» справи про банкрутство, особливий правовий режим поширюється і на укладений ним договір, який просить розірвати позивачка, що не змінює суті правовідносин; право відповідача, яке просить припинити позивачка, виникло за правочином, який вчинено у межах процедури банкрутства, таким чином формальне незалучення у позові арбітражного керуючого не змінило визначену законом господарсько-правову процедуру. Суд констатував, що позивачка необґрунтовано звернулася до місцевого загального суду із позовом у порядку цивільного судочинства, оскільки справа відносить до юрисдикції господарських судів. Проте з таким висновком суду першої інстанції не погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного. З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_2 належала на праві власності земельна ділянка площею 4,93 га, що розташована на території Андріївської сільської ради Городнянського району Чернігівської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 629488, виданого 14.04.2006 (а.с. 11). 13.01.2014 між ОСОБА_2 (орендодавець) та АПК «Старосільський» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка посвідчена державним актом на право власності земельної ділянки серія ЯБ 629488 від 14.04.2006, знаходиться на території Андріївської сільської ради, Городнянського району Чернігівської області. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,1024 га, у тому числі рілля 4,1024 га (кадастровий номер 7421480400:05:000:0593). Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 75 463,66 грн. Договір укладено на 15 років (а.с. 7-9). 18.04.2018 ОСОБА_1 як спадкоємиці майна ОСОБА_2 державним нотаріусом Городнянського районної державної нотаріальної контори Чернігівської області Тихоновою Є.М. видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 4,1024 га, кадастровий номер 7421480400:05:000:0593, склад угідь-рілля, цільовим призначенням якої є ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Андріївської сільської ради Городнянського району Чернігівської області та проведено державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за позивачкою (а.с. 12, 13). 12.06.2025 між АПК «Старосільський» (продавець), в особі арбітражного керуючого ліквідатора Кучака Ю.Ф., та ТОВ «Селіт Маш» (покупець) укладено договір про продаж права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення (а.с.24-27), відповідно до п. 1.1 якого за результатом проведеного аукціону № BRE001-UA-20250430-59105 з продажу права оренди 213 земельних ділянок (№ лоту: 03798636-1), на підставі Акту про придбання майна від 03.06.2025, на умовах визначених аукціоном № BRE001-UA-20250430-59105 продавець зобов`язується передати права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення (інші речові права на нерухоме майно) у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення (інші речові права на нерухоме майно) і сплатити за них грошову суму відповідно до умов Аукціону та даного договору (а.с. 25-28, 83-86). З моменту укладення даного договору та державної реєстрації права оренди земельних ділянок на покупця, покупцю на підставі відповідних договорів оренди землі належатиме право володіння та користування земельними ділянками, покупець як новий орендар володітиме правами та виконуватиме обов`язки за відповідними договорами оренди землі (п. 1.3 договору). Права оренди земельних ділянок, що вказані в додатку №1 до даного договору, вважаються переданими продавцем покупцю після підписання продавцем та покупцем акту про придбання майна. Даний договір є підставою для державної реєстрації переходу права користування (права оренди земельних ділянок) у порядку, передбаченому чинним законодавством (п. 4.1, 4.2 договору). Відповідно до п. 8.1 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його закріплення печатками сторін. Цей договір укладено за результатами проведення аукціону (п. 8.6 договору). Після підписання цього договору всі попередні переговори за ним, листування, попередні договори, протоколи про наміри та будь-які інші усні або письмові домовленості сторін з питань, що так чи інакше стосуються цього договору, втрачають юридичну силу, але можуть братися до уваги при тлумаченні цього договору (п. 9.2 договору). У переліку земельних ділянок згідно договорів оренди, права оренди по яких відчужуються від продавця на користь покупця, що є додатком № 1 до договору про продаж права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення від 12.06.2025 під пунктом 109 зазначена земельна ділянка загальною площею 4.1024 га (кадастровий номер 7421480400:05:000:0593), що розташована за адресою: Чернігівська область, Городнянський район, Андріївська сільська рада на підставі договору оренди землі від 13.01.2014, який був укладений строком на 15 років. Строк дії оренди: 13.01.2029, з правом пролонгації. Категорія земель: землі сільськогосподарського призначення. Цільове призначення та вид використання земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 29-58, 87-114). Згідно з актом приймання-передачі права оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що є додатком №2 до договору про продаж права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення від 12.06.2025, АПК «Старосільський» передав, а ТОВ «Селіт Маш» отримав право оренди відповідно до акту BRE001-UA-20250430-59105 про придбання майна на аукціоні від 03.06.2025 та протоколу про результати аукціону № BRE001-UA-20250430-59105 від 21.05.2025 підписаного за результатами проведених торгів з продажу майна за лотом № 03798636-1 (а.с. 115). Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 09.09.2025 орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 7421480400:05:000:0593 є ТОВ «Селіт Маш» на підставі договору оренди земельної ділянки від 13.01.2014, суборендарем ТОВ «Агрополігон» на підставі договору суборенди земельної ділянки від 01.07.2024 (а.с. 15). Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. У ст. 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Відповідно до ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Водночас, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України. 21.10.2019 в Україні почав діяти Кодекс України з процедур банкрутства, який набрав чинності 21.04.2019. Пунктом 1 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, визначено, що цей Кодекс набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом. Згідно з п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу, подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу. Системний аналіз положень Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України. Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи. Інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому, таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин. Юрисдикція господарського суду поширюється на спір, що виник між сторонами, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначає підсудність спорів одному господарському суду, який акумулює усі майнові вимоги за участю боржника. У постанові від 23.10.2019 у справі №752/4361/15 Велика Палата Верховного Суду виклала висновок, що виходячи із положень пункту 7 частини першої статті 12 ГПК України, аналогічні положення містяться у пункті 8 частини першої статті 20 ГПК України у редакції, чинній з 15.12.2017, частини другої статті 7 Кодексу України з процедури банкрутства, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов`язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України. Крім того, до спорів, пов`язаних із майновими вимогами до боржника, також відносяться спори про визнання права власності, витребування майна із чужого незаконного володіння, спори, пов`язані з майновими вимогами учасників (акціонерів) до боржника. Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 у справі №927/379/17 зауважив, що за змістом статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства у разі, якщо боржник не є стороною в майновому спорі або відсутні позовні вимоги до боржника та щодо його майна, то такий спір розглядається в окремому позовному провадженні, а не в межах справи про банкрутство боржника. Разом з тим відбулись зміни в законодавстві і відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 № 1423-IX частину 5 статті 93 ЗК України викладено у такій редакції: «5. Право користування (оренда, емфітевзис) земельною ділянкою сільськогосподарського призначення може відчужуватися, передавати у заставу її користувачем без погодження із власником такої земельної ділянки, крім випадків, визначених законом. Відчуження, застава права користування земельною ділянкою здійснюється за письмовим договором між її користувачем та особою, на користь якої здійснюються відчуження або на користь якої передається у заставу право користування. Такий договір є підставою для державної реєстрації переходу права користування у порядку, передбаченому законодавством». Крім того, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання вчинення нотаріальних та реєстраційних дій при набутті прав на земельні ділянки» від 02 травня 2023 року №3065-IX частину п`яту статті 93 ЗК України викладено у такій редакції: «5. Право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення може відчужуватися, передаватися у заставу (іпотеку) її користувачем без погодження з власником такої земельної ділянки, крім земельних ділянок державної, комунальної власності у випадках, визначених законом. Відчуження, передання у заставу (іпотеку) права оренди земельної ділянки здійснюється за письмовим договором між її користувачем та особою, на користь якої здійснюється відчуження або на користь якої передається у заставу (іпотеку) право оренди землі. Такий договір є підставою для державної реєстрації переходу права оренди землі у порядку, передбаченому законодавством». Наведеними змінами, внесеними Законами України від 28.04.2021 №1423-IX, від 02.05.2023 № 3065-IX до частини п`ятої статті 93 ЗК України, були розширені повноваження орендаря щодо розпорядження правом оренди земельної ділянки, зокрема, орендар набув право відчужувати, передавати в заставу право оренди земельною ділянкою сільськогосподарського призначення без погодження із власником такої земельної ділянки, крім земельних ділянок державної, комунальної власності у випадках, визначених законом. Тобто, законодавець зняв обмеження оборотоздатності майнових прав (оренди) для користувача земельної ділянки, надавши йому право відчужувати їх без погодження з власником. Оскільки права й обов`язки в орендних правовідносинах зберігаються і після набрання чинності новим нормативно-правовим актом, тобто є триваючими, тому до правовідносин щодо відчуження права оренди земельної ділянки застосовуються положення нових актів цивільного законодавства. Така правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 11.07.2024 у справі № 904/9875/21. Відповідно до ст. 131 Кодексу України з процедур банкрутства майно боржника, що підлягає реалізації у процедурі погашення боргів боржника, складає ліквідаційну масу. Ліквідаційна маса це сукупність майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на правах власності або повного господарського віддання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури. До складу ліквідаційної маси включається все майно боржника, що перебуває у його власності, а також те, що буде отримано боржником у власність після визнання його банкрутом і до завершення процедури. Відповідно до ч. 1 ст. 62 Кодексу України з процедур банкрутства усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси. Частиною 1 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. З огляду на положення ч. 5 ст. 93 ЗК України, із змінами, внесеними Законами України від 28.04.2021 № 1423-IX, від 02.05.2023 № 3065-IX, а саме надання законодавцем права користувачу земельної ділянки відчужувати право оренди без погодження з власником земельної ділянки до ліквідаційної маси боржника можуть бути включені і майнові права, що належать боржнику та які міг відчужити сам боржник, оскільки кошти, виручені від їх продажу, можуть спрямовуватися на задоволення вимог кредиторів, які пред`явлені до боржника. Апеляційним судом встановлено, що 12.06.2025 між АПК «Старосільський» та ТОВ «Селіт Маш» укладено договір про продаж права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, зокрема і щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7421480400:05:000:0593, яка належить позивачці. Зазначений договір укладено за результатами проведення аукціону №BRЕ001-UА-20250430-59105 з продажу права оренди 213 земельних ділянок на підставі Акту про придбання майна від 03.06.2025 в межах процедури банкрутства. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 87 Кодексу України з процедур банкрутства придбане на аукціоні майно, майнове право передається, право вимоги відступається покупцю після повної сплати запропонованої ним ціни. Про передачу майна складається акт про придбання майна на аукціоні. Продаж майна банкрута на аукціоні є завершальним етапом ліквідаційної процедури, спрямованим на задоволення вимог кредиторів. У результаті реалізації актив переходить у власність покупця, і, відповідно, вибуває з ліквідаційної маси, а виручені кошти зараховуються на рахунок боржника для подальших розрахунків. Апеляційний суд враховує, що договір про продаж права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення від 12.06.2025 та результати аукціону з продажу земельних ділянок є чинними та у встановленому законодавством порядку не оскаржувались. Установлено, що право оренди ТОВ «Селіт Маш» на земельну ділянку, яка належить ОСОБА_1 , зареєстровано у встановлено законом порядку на підставі договору про продаж права оренди земельних ділянок від 12.06.2025. Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що після продажу права оренди на спірну земельну ділянку на аукціоні в межах процедури банкрутства, ця земельна ділянка вибула з ліквідаційної маси боржника АПК «Старосільський», в результаті чого будь-які речові та майнові права на спірну земельну ділянку у АПК «Старосільський» припинились. Ураховуючи вищевикладене, не заслуговує на увагу посилання ТОВ «Селіт Маш» на те, що незалучення АПК «Старосільський» до участі у вказаній справі є порушенням принципу повного та всебічного з`ясування обставин справи. Помилковим є і посилання на те, що ТОВ «Селіт Маш» не укладав жодних Договорів оренди із власником земельної ділянки, яким є ОСОБА_1 у даній справі. Так, наразі стороною оспорюваного договору оренди земельної ділянки від 13.01.2014 є ТОВ «Селіт Маш» у порядку відступлення за договором купівлі-продажу. Позивачкою ініційовано спір про дострокове розірвання вказаного договору із посиланням на те, що таке право передбачене п. 38 договору. З огляду на суб`єктний склад, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин заявлені ОСОБА_1 до ТОВ «Селіт Маш», ТОВ «Агрополігон» позовні вимоги про дострокове розірвання договору оренди землі та припинення речового права оренди підлягають розгляду в порядку, визначеному ЦПК України. Таким чином, суд першої інстанції помилково закрив провадження у справі із посиланням на підвідомчість цього спору суду господарської юрисдикції, а тому ухвала Городнянського районного суду Чернігівської області від 20.11.2025 підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. 367, 368, 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Городнянського районного суду Чернігівської області від 20 листопада 2025 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повна постанова складена 26 лютого 2026 року. Головуюча О.Є.Мамонова Судді Н.В. Висоцька Н.В.Шитченко