Постанова 4818 № 635/2991/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А Іменем України 24 лютого 2026 року м.Харків справа № 635/2991/14 провадження № 22-ц/818/1072/26 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Маміної О.В., суддів: Тичкової О.Ю., Пилипчук Н.П. за участю секретаря: Шнайдер Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на рішення виконуючого обов`язки начальника Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Головка Віталія Леонідовича, стягувач ПАТ «Комерційний банк «Надра», - за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Макієнко Світлани Олегівни на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 29 вересня 2025 року, постановлену суддею Березовською І.В. в с т а н о в и в: У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою, в якій просила: ?визнати рішення в.о. начальника Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Головка В.Л. про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 щодо виключення її з Єдиного реєстру боржників за виконавчими провадженнями №53240882 та №53360551 неправомірним; ?зобов`язати в.о. начальника Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Головка В.Л. виключити з Єдиного реєстру боржників відомості щодо ОСОБА_1 як боржника за виконавчими провадженнями №53240882 та №53360551. Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 29 вересня 2025 року у задоволенні скарги відмовлено. В апеляційній скарзі представника ОСОБА_1 адвоката Макієнко Світлани Олегівни просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нову про задоволення скарги в повному обсязі. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; зазначає, що повторне пред`явлення стягувачем виконавчого листа до виконання у виконавчих провадженнях № 53240882 та № 53360551 є неможливим. Отже, стягувач - ПАТ КБ «НАДРА» у виконавчих провадженнях № 53240882 та № 53360551, який є найбільш зацікавленою особою у його виконанні, не вчинив активних дій з метою пред`явлення виконавчого листа до виконання в межах встановлених строків. Наведені обставини створюють для апелянта статус постійного боржника: стягувач не може пред`явити документ до виконання, а ВДВС у Харківському районі Харківської області стверджує про відсутність правових підстав для вилучення ОСОБА_1 із Єдиного реєстру боржників. Враховуючи викладене, наявність відомостей про ОСОБА_1 по зазначеним виконавчим провадженням в Єдиного реєстру боржників є грубим порушення її прав та законних інтересів, яке потребує захисту в порядку, визначеному ст.ст. 15 та 16 ЦК України. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив із того, що законодавством не передбачено право державного виконавця на виключення боржника з Єдиного реєстру боржників у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з відсутністю майна у боржника, оскільки стягувач має право повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення суду, яке не виконано. Крім того, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 не сплачені витрати виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу, та виконавчий збір, який підлягав стягненню у цьому виконавчому провадженні. Такі висновки суду першої інстанції в повній мірі відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Судовим розглядом встановлено, що заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 17 червня 2014 року позовні вимоги ПАТ «Комерційний банк «Надра» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Комерційний банк «Надра» заборгованість за договором «Автопакет» № 6/4/2007/840-К/646 від 19 жовтня 2007 року в розмірі 4057 доларів США 80 центів та 3779 гривень 49 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Комерційний банк «Надра» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 362 гривні 14 копійок. 08 жовтня 2014 року представник ПАТ КБ «Надра Банк» отримав копію рішення суду та два виконавчих листа. Постановою державного виконавця Харківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Зубко К.Ю. 17 січня 2017 року відкрито виконавче провадження № 53240882 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Комерційний банк «Надра» заборгованості за договором «Автопакет» № 6/4/2007/840-К/646 від 19 жовтня 2007 року в розмірі 4057 доларів США 80 центів та 3779 гривень 49 копійок. Постановою державного виконавця Міського відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботин Головного територіального управління юстиції у Харківській області Радчук В.В. від 15 листопада 2017 року виконавчий лист № 635/2991/14-ц, виданий 08 жовтня 2014 року, повернутий стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснення виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися без результативними). Постановою державного виконавця Харківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Зубко К.Ю. 13 лютого 2017 року відкрито виконавче провадження № 53360551 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Комерційний банк «Надра» судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 362 гривні 14 копійок. Постановою державного виконавця Міського відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботин Головного територіального управління юстиції у Харківській області Радчук В.В. від 15 листопада 2017 року виконавчий лист № 635/2991/14-ц, виданий 08 жовтня 2014 року, повернутий стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснення виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися без результативними). 07 травня 2020 року між ТОВ «Фінанс Проперті Груп» та ПАТ «Комерційний банк «Надра» було укладено договір відступлення прав вимоги, яким первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №6/4/2007/840-К/646 від 19 жовтня 2007 року. Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 09 серпня 2024 року у задоволенні заяви ТОВ «Фінанс Проперті Груп», стягувач ПАТ «Комерційний Банк «Надра», боржник ОСОБА_1 , заінтересована особа Харківський відділ державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання відмовлено. Згідно з листом від 20 травня 2025 року № 45640 Харківський відділ державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) повідомив, що 15 листопада 2017 року державний виконавець на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виніс постанови про повернення виконавчих документів стягувачеві (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягненя, а здійснення виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними). Повідомлено, що станом на 20 травня 2025 року на рахунок Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) кошти, необхідні для задоволення вимог стягувача, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження не надходили, а тому підстав для виключення ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників немає. 27.06.2018 року вищезазначене виконавче провадження було завершене на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження". Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Згідно ч.ч. 1, 5 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", яка регламентує оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Відповідно до положень ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника), а якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. Вважаючи, що державний виконавець Харківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області був зобов`язаний виключити відомості про неї з Єдиного реєстру боржників, оскільки виконавче провадження завершено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії ДВС. Вичерпний перелік підстав для виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників визначений ч. 7 ст. 9 Закону "Про виконавче провадження". Так, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.1, 3, 11 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" або постанови, передбаченої ч. 4 ст. 40 цього Закону, чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів. Виконавчий лист у провадженні № 53240882 та №53360551 повернуто стягувачу 15.11.2017 на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", через відсутність майна боржника, на яке може бути звернене стягнення, що не є підставою для виключення інформації про боржника з реєстру боржників, згідно ч.7 ст.9 Закону України "Про виконавче провадження". Відповідно до пункту 6 розділу XI Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5, автоматизована система виконавчого провадження виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови: про закінчення виконавчого провадження згідно зі статтею 39 Закону; про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3,11 частини першої статті 37 Закону; про скасування заходів примусового виконання за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів; про скасування заходів примусового виконання згідно з частиною четвертою статті 40 Закону; про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників. Пунктом 24 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, визначено, що за виконавчим провадженням, виконавчий документ за яким повернуто стягувачу, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників без винесення постанови про відновлення виконавчого провадження на підставі постанови про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників. Постанова про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем, яким виконавчий документ повернуто стягувачу, за заявою боржника у разі, якщо: при повторному пред`явленні такого виконавчого документа до примусового виконання виконавче провадження за таким виконавчим документом закінчено на підставі частини першої статті 39 Закону, а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувану (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена); після повернення виконавчого документа стягувачу на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця надійшла сума коштів для задоволення вимог стягувана, виконання постанов про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та за умови, що такий виконавчий документ повторно на виконання не пред`явлено; після повернення виконавчого документа стягувану наявні обставини, визначені частиною першою статті 39 Закону (крім випадків, коли виконавчий документ перебуває на примусовому виконанні), а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувану (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена), та виконавчого збору, який підлягав стягненню у цьому виконавчому провадженні (крім випадків, коли відповідно до статті 27 Закону виконавчий збір стягненню не підлягає); відомості про боржника підлягають виключенню з Єдиного реєстру боржників на підставі судового рішення. Встановлено, що у виконавчому провадженні № 53240882 та №53360551, державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження від 13.02.2017 зазначено про стягнення з боржника виконавчого збору. Відомості щодо сплати виконавчого збору боржником відсутні. За умови наявності у ОСОБА_1 заборгованості зі сплати виконавчого збору, немає правових підстав для винесення органом ДВС постанови про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників. За встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні скарги. Ухвала суду першої інстанції ухвалена з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Оскільки судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи та застосовано правові норми, які підлягали до застосування, оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Макієнко Світлани Олегівни залишити без задоволення. Ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 29 вересня 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий: О.В. Маміна Судді: О.Ю. Тичкова Н.П. Пилипчук