Постанова 4818 № 621/194/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А Іменем України 24 лютого 2026 року м.Харків справа № 621/194/24 провадження № 22-ц/818/988/26 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Маміної О.В., суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю., за участю секретаря: Шнайдер Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих злочином за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 03 вересня 2025 року, постановлене під головуванням судді Овдієнка В. В., - в с т а н о в и в: 12.02.2024 у кримінальному провадженні № 12022221260000210 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України, потерпілий ОСОБА_1 подав позовну заяву до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, з наступними вимогами: стягнути з ОСОБА_2 на його користь 2 345 957 грн 22 коп. майнової шкоди; стягнути з ОСОБА_2 на його користь 300 000 грн 00 коп. моральної шкоди. Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду від 26.03.2025 апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 задоволено частково. Вирок Зміївського районного суду Харківської області від 15 квітня 2024 року в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_1 - скасовано. Призначено новий розгляд провадження в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_1 у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства. В решті вирок суду - залишено без змін. 06.06.2025 представник позивача ОСОБА_3 надіслав до суду уточнену позовну заяву до ОСОБА_2 , ТДВ Страхова компанія "Альфа-Гарант" з наступними вимогами: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 2 285 157 грн 22 коп.; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 300 000 грн 00 коп.; стягнути з ТДВ Страхова компанія "Альфа-Гарант" майнову шкоду у розмірі 60 800 грн 00 коп. Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 03 вересня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 287 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" на користь ОСОБА_1 60 800,00 грн на відшкодування матеріальної шкоди. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України 2 870,00 грн судового збору. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" на користь Державного бюджету України 608,00 грн судового збору. В іншій частині позову - відмовлено. В апеляційній скарзі Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог про стягнення із Страхова компанія "Альфа-Гарант" на користь ОСОБА_1 60 800,00 грн на відшкодування матеріальної шкоди та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у цій частині. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; зазначає, що порядок прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) страховиком та порядок його виплати визначено статтею 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинний на дату вчинення ДТП). Підстави для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) визначені у пункті 37.1 статті 37 цього Закону. Разом з тим цією нормою не передбачено відмови у виплаті страхового відшкодування в разі неузгодження страховиком та заявником (потерпілим) розміру страхового відшкодування. Пунктом 22.1. ст. 22 Закону N 1961-IV визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Відповідно до ст.35 Закону N 1961-IV, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування. До заяви про виплату страхового відшкодування додаються документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди в оригіналі або належним чином оформлені копії. Згідно із ст.34 Закону N 1961-IV страховик протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. Враховуючи викладене, обов`язок у ТДВ СК "Альфа-Гарант" щодо прийняття рішення стосовно виплати страхового відшкодування виникав би у страхової компанії лише після звернення із відповідною заявою та наданих, визначених у ст. 35 Закону N 1961-IV документів про ДТП. Настання події, що має ознаки страхового випадку, мало місце 05.08.2022 року. Однак, на цей час ОСОБА_1 із заявою про страхове відшкодування до ТДВ СК "Альфа-Гарант" не звертався. При цьому, у потерпілої особи також існує право не звертатися до страховика із заявою про страхове відшкодування, а звернутися одразу із позовною заявою до суду. Так, із уточненою позовною заявою про стягнення страхового відшкодування у розмірі 60 800,00 грн позивач звернувся тільки 06.06.2025 року, тобто практично через 3 роки. Страховий випадок (ДТП) стався 05.08.2022 року, отже потерпіла особа протягом річного строку, тобто до 05.08.2023 року, за власним розсудом могла звернутися із заявою безпосередньо до страховика, з дотриманням вимог, передбачених у статті 35 названого Закону, чи звернутися безпосередньо до суду. Так само цей позов було подано до суду з пропуском наведеного строку 06.06.2025 року, тобто практично через 3 роки з дати вчинення ДТП. Отже, доказів, які б підтверджували звернення позивача до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування у строк встановлений Законом №1961-ІV до позовної заяви не додано. Матеріали не містять даних про те, що позивач звертався до ТДВ СК "Альфа-Гарант" із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду для подальшого узгодження часу та місця огляду пошкодженого автомобіля, отже страховик ТДВ СК "Альфа-Гарант" взагалі був позбавлений можливості виконати свій обов`язок щодо направлення свого представника для огляду пошкодженого автомобіля та визначення розміру шкоди, тому самостійне відновлення його до моменту огляду представником страховика позбавляє потерпілу особу права на отримання страхового відшкодування. Вартість відновлювального ремонту ТЗ Ваjaj а67 Dominar D400, реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 60 800,00 грн на підставі замовлення наряду, водночас оцінка пошкоджень відбулася за відсутності представника страховика. Також посилаються на той факт, що позивачем в порушення вимог чинного законодавства було подано уточнену позовну заяву, якою було змінено предмет та підстави позову безпідставно, оскілки такі дії можливі лише до початку судового розгляду. Тому підстав для стягнення зазначеної суми відшкодування із страхової компанії не вбачається. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Рішення суду в частині задоволених позовних вимог щодо стягнення відшкодування шкоди із ОСОБА_2 не оспорюється, тому судом апеляційної інстанції не переглядається. Задовольняючи позовні вимоги до ТДВ СК "Альфа-Гарант", суд першої інстанції виходив з того, що оскільки, позивачем доведено факт пошкодження належного ОСОБА_1 транспортного засобу та надано докази на підтвердження розміру матеріальної шкоди на суму 60 800,00 грн. Будь-яких відомостей або доказів на спростування зазначеного розміру шкоди, відповідачем суду не надано. Суд відхиляє доводи представника відповідача щодо несвоєчасного звернення позивача до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування, оскільки лише 26.03.2025 року набрав законної сили вирок, яким ОСОБА_4 визнаний винуватим у кримінальному правопорушенні, передбаченому частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України. Такі висновки суду першої інстанції, в оскаржуваній частині рішення, відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Судовим розглядом встановлено, що вироком Зміївського районного суду Харківської області від 15 квітня 2024 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України та призначено йому покарання у виді 4 років позбавлення волі. На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнено ОСОБА_2 , від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 2 роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. На підставі частини 1 статті 76 Кримінального кодексу України покладено на ОСОБА_2 наступні обов`язки : - періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; -повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Також, вирішено цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 (а. с. 92-98). Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду від 26.03.2025 року апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 задоволено частково. Вирок Зміївського районного суду Харківської області від 15 квітня 2024 року в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_1 - скасовано. Призначено новий розгляд провадження в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_1 у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства. В решті вирок суду - залишено без змін (а. с. 1-9). Під час розгляду кримінального провадження №12022221260000210 від 06.08.2022 року, судом було установлено, що 05 серпня 2022 року близько 11:15 годині, ОСОБА_2 , керуючи технічно справним автомобілем "ЗАЗ Sens", реєстраційний номер НОМЕР_2 . З метою об`їзду перешкоди у виді бетонних блоків, розташованих на його смузі руху, не переконавшись у безпечності здійснення маневру, виїхав на зустрічну смугу руху та допустив зіткнення з мотоциклом "Bajaj a67 Dominar D400", реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який в цей час рухався у зустрічному напрямку по своїй смузі. В результаті вказаної дорожньо-транспортної події водію мотоцикла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до висновку експерта № 12-14/40-Зм/23 від 22.03.2023 року були спричинені фізичні ушкодження, а саме: садна в області правового стегна, що відноситься до легких тілесних ушкоджень (згідно п.2.3.5 "Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року); закритий перелом обох щиколоток лівого гомілково-ступневого суглобу зі зміщенням, що відноситься до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень за тривалістю розладу здоров`я, характерних для даного виду травми та її тяжкості (згідно п. 2.2.1 "Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року); відкритий 3В ступеня внутрішньо-суглобовий багатоуламковий перелом проксимального відділу обох кісток лівої гомілки зі зміщенням уламків, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя (згідно п.2.2.3 "Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року). В даній дорожній обстановці водій ОСОБА_2 порушив вимоги підпунктів 10.1 Правил дорожнього руху, згідно з якими "перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху". Згідно висновку автотехнічної експертизи №СЕ-19/121-23/20235 від 01.11.2023 року, з технічної точки зору, порушення водієм ОСОБА_2 вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху, знаходиться у причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної події та її наслідками. Частиною 6 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Отже, винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України, де потерпілим є позивач по справі ОСОБА_1 , не підлягають доказуванню у цій справі. Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 на час дорожньо-транспортної пригоди 05.08.2022 року була забезпечена ТзДВ СК "Альфа-Гарант", що підтверджується договором добровільного страхування наземного транспорту "Пряме врегулювання до автоцивілки" від 09.12.2021 року, полісом № АТ/1591739 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (діє на території України) (а. с. 48-51). Так, полісом № АТ/1591739 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (діє на території України), передбачена страхова сума на одного потерпілого: за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю - 260 000 грн 00 коп.; за шкоди, заподіяну майну - 130 000 грн 00 коп. Строк дії поліса визначений до 09.12.2022 року. Даними замовлення наряду у Servis Kharkov, на замовлення позивача ОСОБА_1 , було складено висновок щодо вартості відновлення пошкодженого транспортного засобу мотоцикла "Bajaj a67 Dominar D400", реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартість запчастин і матеріалів складає 50 800 грн 00 коп., вартість послуг з відновлення складає 10 000 грн 00 коп. (а. с. 39, 112). Як на підставу позовних вимог до ТДВ СК "Альфа-Гарант" з урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 посилався на те, що вироком Зміївського районного суду Харківської області від 15.04.2024 року по справі №621/194/24 (за наслідком розгляду обвинувального акта в кримінальному провадженні №12022221260000210 від 06.08.2022 року) ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі, від відбування якого його звільнено з випробуванням. ОСОБА_1 у вказаному вище кримінальному провадженні №12022221260000210 від 06.08.2022 року є потерпілим, оскільки внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 під час керування транспортним засобом йому було спричинено тяжкі, середньої тяжкості та легкі тілесні ушкодження. Крім того, протиправними діями ОСОБА_2 ОСОБА_1 спричинено матеріальну і моральну шкоду. 05.08.2022 року ОСОБА_1 рухався на мотоциклі Ваjaj а67 Dominar D400, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по автодорозі "Мерефа-Лозова-Павлоград" від с. Безпалівка Чугуївського району Харківської області в напрямку с. Пасіки Чугуївського району Харківської області. Автодорога по якій рухався ОСОБА_1 мала дві смуги для руху (по одній в кожному напрямку). По маршруту руху ОСОБА_1 рухався по своїй (по правій) смузі автодороги, однак із полоси для зустрічного руху, не переконавшись в безпечності маневру, на нього виїхав автомобіль марки ЗАЗ Sens, реєстраційний номер НОМЕР_3 (VIN номер: НОМЕР_4 ), під керуванням ОСОБА_2 та спричинив зіткнення транспортних засобів (дорожньо-транспортна пригода), через що відбулось падіння ОСОБА_1 разом із мотоциклом Ваjaj а67 Dominar D400, реєстраційний номер НОМЕР_1 , після чого останнього госпіталізовано з численними травмами. Станом на 05.08.2022 року (згідно відомостей із Веб-сайту: МТСБУ https://policy.mtsbu.ua/) відповідальність водія вказаного вище автомобіля була застрахована у ТДВ СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АЛЬФА-ГАРАНТ" (ЄДРПОУ 32382598). Згідно з висновком експерта у судовій автотехнічній експертизі від 01.11.2023 року №СЕ-19/121-23/20235-ІТ у вказаній дорожній обстановці в діях водія автомобіля марки ЗАЗ Sens- ОСОБА_2 наявні невідповідності вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору перебували у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної події та її наслідками. Спричинення ОСОБА_2 дорожньо-транспортної пригоди призвело до завдання ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди. Внаслідок спричиненого за вини відповідача ДТП було пошкоджено належний ОСОБА_1 мотоцикл Ваjaj а67 Dominar D400, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартість ремонту якого складає 60 800 грн 00 коп. ОСОБА_1 було враховано, що згідно відомостей із Веб-сайту: МТСБУ (https://policy.mtsbu.ua/) станом на 05.08.2022 (дата ДТП) відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ТДВ СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АЛЬФА-ГАРАНТ" (ЄДРПОУ 32382598). Відповідно до абз. 2 п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (який діяв станом на дату ДТП (05.08.2022 року)) передбачено, що у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Згідно ст. 29 Закону України №1961-IV у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки. Враховуючи, спричинення ОСОБА_1 шкоди у вигляді пошкодження мотоцикла Ваjaj а67 Dominar D400, реєстраційний номер НОМЕР_1 , із ТДВ СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АЛЬФА-ГАРАНТ", як страховика, підлягають стягненню кошти у розмірі 60 800 грн 00 коп., які є вартістю відновлювального ремонту вказаного мотоцикла. Згідно з пунктом 3 частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. За змістом вказаної норми, за загальним правилом: по-перше, в повному обсязі; по-друге, особою, яка безпосередньо її завдала, шкода підлягає відшкодуванню. Згідно з частинами 1,2 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Відповідно до ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Проте, із вказаних правил є винятки, передбачені законом. Одним з таких винятків є страхування особою цивільно-правової відповідальності. До правовідносин, які склались між сторонами, застосуванню підлягає Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV від 01.07.2004 року. Страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов`язаних з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством (стаття 1 Закону України «Про страхування»). Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що діяв на момент вчинення ДТП. Зазначеним Законом визначено як засади, так і процедури отримання потерпілими особами за наслідками ДТП, відшкодування заподіяної шкоди. Згідно зі статтею 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників. Відповідно до статті 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих унаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу. У разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Відповідно до статті 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування. До заяви про виплату страхового відшкодування додаються документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди в оригіналі або належним чином оформлені копії. Статтею 35.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що особа, якій подається заява про страхове відшкодування, зобов`язана надавати консультаційну допомогу заявнику під час складення заяви і на вимогу заявника зобов`язана ознайомити його з відповідними нормативно-правовими актами, порядком обчислення страхового відшкодування (регламентної виплати) та документами, на підставі яких оцінено розмір заподіяної шкоди Положеннями статті 36.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зазначено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Підпункт 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає наслідком пропуску потерпілою особою річного строку подання заяви до страховика про страхове відшкодування, право страховика на відмову у виплаті регламентних виплат. Разом з тим, ані Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ані ЦК України, ані будь-який інший закон не передбачає в цьому випадку припинення взагалі права потерпілою особи на отримання відшкодування або на задоволення позову як, наприклад, передбачено ЦК України при пропуску позовної давності. Сплив строку, протягом якого потерпіла особа може реалізувати своє регулятивне суб`єктивне право (у цьому випадку протягом одного року) за рахунок страховика (страхової компанії), призводить до неможливості отримання страхового відшкодування від особи, що застрахувала відповідальність винної в ДТП особи в позасудовому порядку. Однак, законодавством не передбачено в цьому випадку припинення взагалі права на відшкодування шкоди, ані у повному обсязі, ані в обсязі страхового відшкодування. Тоді як згідно із частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявила сторона у спорі, є підставою для відмови в позові. Крім того, немає підстав вважати, що річний строк звернення з заявою про виплату страхового відшкодування є спеціальним строком позовної давності, передбаченим статтею 258 ЦК України, оскільки це суперечить змісту зазначеної норми, яка не передбачає встановлення спеціальної позовної давності в інших випадках, ніж випадки, передбачені в цій норми. З огляду на те, що пропуск річного строку звернення із заявою до страховика (страхової компанії) не зазначений у законодавстві (стаття 12 ЦК України), як підстава для припинення матеріального права, цей строк не може бути розцінений, як преклюзивний і такий, що припиняє існуюче право на отримання відшкодування шкоди в розмірі регламентних виплат взагалі. Аналізуючи норми законодавства стосовно добросовісної поведінки всіх учасників правовідносин (стаття 13 ЦПК України) та принципу повного відшкодування шкоди (стаття 1166 ЦК України), з огляду на відсутність норми закону, що передбачає припинення в цьому випадку цивільного права на відшкодування, та з урахуванням із загального права особи на захист права в суді (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) суд дійшов висновку, що при добросовісній поведінці потерпілої особи та доведеності, що річний строк пропущений через незалежні від потерпілої особи причини, особа може отримати таке відшкодування, пред`явивши вимогу до страховика (страхової компанії) в судовому порядку протягом строку позовної давності. Відтак аналізуючи зазначене законодавство в сукупності з загальними принципами цивільного права, як то добросовісність поведінки та спрямованість на відновлення порушеного права, слід дійти висновку, що потерпіла особа при відмові страховика (страхової компанії) у виплаті регламентних платежів у зв`язку з пропуском річного строку, має право на пред`явлення вимоги до страховика (страхової компанії) винної у спричиненні шкоди особи про відшкодування шкоди в межах страхової суми протягом строку позовної давності. Суд також враховує, що в правозастосовній практиці досить часто виникають ситуації, коли встановлення винуватця ДТП триває довше за один рік, а тому визначення належної правової поведінки особи у відносинах, що складають в момент ДТП є часто складним. З урахуванням цього, не звернення позивача із заявою про страхове відшкодування до моменту встановлення винуватої в ДТП особи, не може свідчити про його недобросовісну чи суперечливу поведінку, що відповідає висновку викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17. Таким чином, на момент звернення позивача до страхової компанії, вже сплив річний строк для власника автомобіля на звернення із заявою про здійснення страхового відшкодування. Разом із цим, вказана обставина не позбавляє позивача права на відшкодування завданих йому збитків у судовому порядку. Як вбачається з матеріалів справи, звернення потерпілого до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування є позасудовою процедурою здійснення такого страхового відшкодування, яка не виключає право особи безпосередньо звернутися до суду з позовом про стягнення відповідного відшкодування. Виходячи з вищевикладеного судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що доводи представника відповідача ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» щодо пропуску позивачем однорічного строку для отримання страхового відшкодування, як на підставу для відмови у позові є безпідставними, оскільки 26.03.2025 року набрав законної сили вирок, яким ОСОБА_4 визнаний винуватим у кримінальному правопорушенні, передбаченому частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України. Щодо розміру відшкодування суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що згідно висновку автотехнічної експертизи №СЕ-19/121-23/20235 від 01.11.2023 року, з технічної точки зору, порушення водієм ОСОБА_2 вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху, знаходиться у причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної події та її наслідками. Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 на час дорожньо-транспортної пригоди 05.08.2022 року була забезпечена ТзДВ СК "Альфа-Гарант", що підтверджується договором добровільного страхування наземного транспорту "Пряме врегулювання до автоцивілки" від 09.12.2021 року, полісом № АТ/1591739 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (діє на території України) (а. с. 48-51). Полісом № АТ/1591739 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (діє на території України), передбачена страхова сума на одного потерпілого: за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю - 260 000 грн 00 коп.; за шкоди, заподіяну майну - 130 000 грн 00 коп. Строк дії поліса визначений до 09.12.2022. Даними замовлення наряду у Servis Kharkov, на замовлення позивача ОСОБА_1 , було складено висновок щодо вартості відновлення пошкодженого транспортного засобу мотоцикла "Bajaj a67 Dominar D400", реєстраційний номер НОМЕР_1 (а. с. 39, 112). Розмір завданого позивачу збитку становить 60 800,00 грн. Щодо посилання Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" на порушенням вимог чинного законодавства, що стосується зміни предмету або підстав позову, судова колегія зазначає наступне. Частиною 3 т.49 ЦПК України визначено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі. З матеріалів справи вбачається, що 12.02.2024 року у кримінальному провадженні № 12022221260000210 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України, потерпілий ОСОБА_1 подав позовну заяву до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, з наступними вимогами: стягнути з ОСОБА_2 на його користь 2 345 957 грн 22 коп. майнової шкоди; стягнути з ОСОБА_2 на його користь 300 000 грн 00 коп. моральної шкоди. Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду від 26.03.2025 року апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 задоволено частково. Вирок Зміївського районного суду Харківської області від 15 квітня 2024 року в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_1 - скасовано. Призначено новий розгляд провадження в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_1 у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства. В решті вирок суду - залишено без змін. Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 21.04.2025 року року прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання. 06.06.2025 року представник позивача ОСОБА_3 надіслав до суду уточнену позовну заяву до ОСОБА_2 , ТДВ Страхова компанія "Альфа-Гарант" з наступними вимогами: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 2 285 157 грн 22 коп.; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 300 000 грн 00 коп.; стягнути з ТДВ Страхова компанія "Альфа-Гарант" майнову шкоду у розмірі 60 800 грн 00 коп. Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 04.08.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Таким чином подання уточненої позовної заяви відбулось у визначені цивільно- процесуальним законом строки. Виходячи з вищевикладеного судова колегія доходить висновку, що посилання ТДВ Страхова компанія "Альфа-Гарант" на порушення вимог чинного законодавства при прийнятті уточненої позовної заяви є безпідставними. Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Рішення суду в оскаржуваній частині постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант»- залишити без задоволення. Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 03 вересня 2025 року в частині задоволених позовних вимог до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант»- залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий: О.В. Маміна Судді: Н.П. Пилипчук О.Ю. Тичкова