Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/1632/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 лютого 2026 р. Справа № 440/1632/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Подобайло З.Г., Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.09.2025, головуючий суддя І інстанції: С.С. Сич, повний текст складено 17.09.25 по справі № 440/1632/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому просить суд: визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття на військовий облік та призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 ; визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.12.2022 №462 "Про призов резервістів і військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації" в частині призову військовозобов`язаного солдата ОСОБА_1 на військову службу до Збройних Сил України під час мобілізації до військової частини НОМЕР_2 ; визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 27.1.2023 №302 (по стройовій частині) в частині зарахування до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення, солдата ОСОБА_1 ; зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.09.2025 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.09.2025 та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_3 , виданому ІНФОРМАЦІЯ_2 02.09.2021, зазначено, що ОСОБА_1 непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку (пункт 7) та 19.11.2015 ОСОБА_1 виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно ст.2а гр. І НМОУ №402 від 2008 року (пункт 14). Вказує, що у період з 02.12.2022 по 07.12.2022 ОСОБА_1 пройшов обстеження та медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що складено картку обстеження та медичного огляду №246 від 07.12.2022, з якою позивач ознайомлений під підпис. За результатами медичного огляду військово-лікарської комісії від 07.12.2022 ОСОБА_1 визнаний обмежено придатним до військової служби відповідно до статті 2в до графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, закріплених у додатку 1 до Положення №402 (зі змінами). Стверджує, що на момент призову на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_5 мав інформацію про проходження позивачем військово-лікарської комісії та про непридатність його до військової служби з виключенням з військового обліку, проте не взяв до уваги, та 07.12.2022, всупереч вищезазначених норм закону, поставив на облік до ІНФОРМАЦІЯ_6 , не зазначивши про ступінь придатності та видавши військовий квиток НОМЕР_4 . Зауважує, що відповідно до приписів пункту 3.3 розділу II Положення №402, повторно оглядаються військово-лікарською комісією військових комісаріатів лише військовозобов`язані, а позивач таким не являється, оскільки ще 19.11.2015 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за графою І, статтею 2 «а» Розкладу хвороб, станів і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби у Збройних Силах України (додаток №1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України). Вважає, що дії ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо взяття на військовий облік та призову на військову службу під час мобілізації позивача є протиправними, оскільки вчинені з неповно встановленими обставинами та з порушенням вимог законодавства щодо проведення військово-лікарської експертизи. ІНФОРМАЦІЯ_5 подав до суду відзив на апеляційну скаргу позивача, вважає доводи та обґрунтування апеляційної скарги помилковими та безпідставними, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.09.2025 без змін. Зазначає, що ОСОБА_1 на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_7 не перебуває, був знятий з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_7 у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації 12.12.2022 (наказ від 12.12.2022 №462) та направлений для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 . Вказує, за результатами медичного огляду військово-лікарської комісії від 07.12.2022 за протоколом №246 визнаний обмежено придатним до військової служби ст.2В графи ІІ розкладу хвороб стану та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, закріплених у додатку 1 до Положення №402. Стверджує, що будь-яких скарг на стан здоров`я працівникам ІНФОРМАЦІЯ_7 від позивача не надходили. Звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23 зазначив, що процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу. За наведених обставин, позивач був мобілізований до Збройних Сил України відповідно до вимог чинного законодавства України. Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України подала до суду відзив на апеляційну скаргу позивача, вважає доводи та обґрунтування апеляційної скарги помилковими та безпідставними, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.09.2025 без змін. Зазначає, що позивач проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 НГУ з 27.10.2023. У жовтні 2023 року позивач звернувся до начальника кадрової роботи військової частини НОМЕР_1 НГУ з усним клопотанням щодо можливості його переведення до військової частини для подальшого проходження служби. Після бесіди позивача з командуванням військової частини НОМЕР_1 , беручи до уваги його особисте бажання в подальшому проходити військову службу в частині, службою кадрової роботи військової частини опрацьовано та направлено відповідний пакет документів до ІНФОРМАЦІЯ_8 з клопотанням щодо погодження та подальшим порушенням клопотання перед командувачем Національної гвардії України про переміщення солдата ОСОБА_1 , номер обслуги 2-го відділення 3-го взводу спеціального призначення 3-ї роти спеціального призначення НОМЕР_5 батальйону спеціального призначення військової частини НОМЕР_6 ІНФОРМАЦІЯ_9 , в розпорядження командира військової частини для подальшого проходження військової служби до військової частині НОМЕР_1 Центрального ОТО Національної гвардії. Клопотання направлено у формі телеграми. У подальшому, наказом командувача Національної гвардії України по особовому складу від 20.10.2023 №221 о/с відповідно до пунктів 83, 110, 112 Положення звільнено з посади та переміщено в розпорядження начальника Центрального територіального управління солдата ОСОБА_1 (ВЧ НОМЕР_6 НГУ), для проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 . Надалі, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ (по стройовій частині) №302 від 27.10.2023 зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення солдата ОСОБА_1 , який прибув для проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період із військової частини НОМЕР_6 ( АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_10 на виконання наказу командувача Національної гвардії України по особовому складу від 20.10.2023 №221 о/с. Звертає увагу, що у жовтні 2024 року позивачем направлено звернення до Головного управління Національної гвардії України щодо вжиття заходів реагування, захисту його прав та скасування наказу про мобілізацію, зокрема, у зв`язку з наявністю захворювань, що роблять його не придатним до військової служби та висновку медичної (військово-лікарської) комісії від 13.07.2023, згідно якого його визнано обмежено придатним до військової служби. Дане звернення ГУ НГУ розглянуто в межах компетенції та направлено до військової частини НОМЕР_1 НГУ за належністю для надання відповіді. 25.11.2024 військовослужбовцю надано відповідь за підписом командира військової частини за вих.№6/59/10/1-1671 щодо неможливості задоволення його звернення. Крім того, стосовно наявності статусу обмежено придатний до військової служби, що підтверджується довідкою №243/СНГ медичної (військово-лікарської) комісії від 13.07.2023 про проходження ВЛК в державній установі «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області», повідомлено про зміни, які відбулись 04.05.2024, коли набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» №3621-IX, який, зокрема, передбачав скасування статусу «обмежено придатний». Даний документ передбачав низку змін для військових та військовозобов`язаних, які мають такий статус. Зокрема, військові, які на момент набуття чинності даного закону мали статус «обмежено придатний», повинні були повторно пройти ВЛК протягом 9 місяців, тобто до 04.02.2025. Зауважує, що на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ (по стройовій частині) №75 від 31.07.2025 молодший сержант ОСОБА_1 виконує обов`язки за посадою командира 2-го відділення розвідувальних безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів, призначений на цю посаду наказом командира військової частини НОМЕР_1 ЦТУ НГУ від 30.07.2025 №18 о/с. За наявною інформацією, молодший сержант ОСОБА_1 до медичного пункту частини для отримання направлення до профільного медичного закладу з метою проходження військово-лікарської комісії згідно Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України №285 від 03.04.2017, не звертався. Відповідно до ч.1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_7 , та є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 03.01.2024 №1604-5003082282 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. У тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_3 , виданому ІНФОРМАЦІЯ_2 02.09.2021, зазначено, що ОСОБА_1 непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку (п.7); 02.09.2021 ОСОБА_1 взято на військовий облік військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 та 02.09.2021 знято з військового обліку в ІНФОРМАЦІЯ_12 (п.13); 19.11.2015 ОСОБА_1 виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно ст.2а гр. І НМОУ №402 від 2008 року (п.14). У період з 02.12.2022 по 07.12.2022 ОСОБА_1 пройшов обстеження та медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що складено картку обстеження та медичного огляду №246 від 07.12.2022. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.12.2022 №463 "Про призов резервістів і військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації" призвано та направлено для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період резервістів і військовозобов`язаних відповідно до поіменного списку резервістів і військовозобов`язаних, які призвані і відправлені в складі команди НОМЕР_2 , зокрема, солдат ОСОБА_1 . За змістом листа ІНФОРМАЦІЯ_13 від 21.11.2024, згідно з відомостями ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 : - перебував на військовому обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_14 в період з 07.12.2022 по 12.12.2022; - за результатами медичного огляду військово-лікарської комісії від 07.12.2022 за протоколом №246 визнаний обмежено придатним до військової служби відповідно до статті 2в до графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, закріплених у додатку 1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (зі змінами); - звернень щодо бажання оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період не надавав; - наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_14 (з основної діяльності) "Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації" від 12.12.2022 №462 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період та направлений для подальшого проходження військової служби у складі команди НОМЕР_2 ; - знятий з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_14 від 12.12.2022. Будь-яких скарг, в тому числі на стан здоров`я, від ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_14 не надходило в процесі здійснення мобілізаційних заходів щодо призову військовозобов`язаного ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, фактів порушення вимог виконавської дисципліни та законодавства з боку посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_14 не встановлено. 13.07.2023 солдат ОСОБА_1 пройшов медичний огляд у медичній (військово-лікарській) комісії ДУ "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області", згідно довідки №243/СНГ медичної (військово-лікарської) комісії від 13.07.2023 ОСОБА_1 визнано обмежено придатним до військової служби на підставі статті 23 "г", 64 "г", 2 "в" графи ІІ графи ТДВ_Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом МО України від 14.08.2008 №402. Наказом командувача Національної гвардії України по особовому складу від 20.10.2023 №221 о/с відповідно до пунктів 83, 110, 112 Положення звільнено з посади та переміщено в розпорядження начальника Центрального територіального управління солдата ОСОБА_1 (ВЧ НОМЕР_6 НГУ) для проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 . Наказом командира військової частини НОМЕР_1 НГУ (по стройовій частині) №302 від 27.10.2023 зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення солдата ОСОБА_1 , який прибув для проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період із військової частини НОМЕР_6 ( АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_10 на виконання наказу командувача Національної гвардії України по особовому складу від 20.10.2023 №221 о/с. Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ (по стройовій частині) №343 від 23.11.2024 позивач проходить військову службу на посаді стрільця 2-го відділення 3-го стрілецького взводу стрілецької роти (резервної), що підтверджується записами у військовому квитку ОСОБА_1 . Позивачем направлено заяву від 23.10.2024 щодо вжиття заходів реагування, захисту його прав та скасування наказу про мобілізацію, зокрема, у зв`язку з наявністю захворювань, що роблять його не придатним до військової служби та висновку медичної (військово-лікарської) комісії від 13.07.2023, згідно якого його визнано обмежено придатним до військової служби. Листом військової частини НОМЕР_1 за вих.№6/59/10/1-1671 від 25.11.2024 позивачу надано відповідь на його звернення. Стосовно наявності статусу "обмежено придатний до військової служби", що підтверджується довідкою №243/СНГ медичної (військово-лікарської) комісії від 13.07.2023 про проходження ВЛК в державній установі "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області", повідомлено про зміни, які відбулись 04.05.2024, коли набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" №3621-IX, який, зокрема, передбачав скасування статусу "обмежено придатний". Даний документ передбачав низку змін для військових та військовозобов`язаних, які мають такий статус. Зокрема, військові, які на момент набуття чинності даного закону мали статус "обмежено придатний", повинні повторно пройти ВЛК протягом 9 місяців, тобто до 04.02.2025. Вважаючи протиправними дії та рішення щодо взяття на військовий облік, призов на військову службу під час мобілізації та зарахування до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття на військовий облік та призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.12.2022 №462 «Про призов резервістів і військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації» в частині призову військовозобов`язаного солдата ОСОБА_1 на військову службу до Збройних Сил України під час мобілізації до військової частини НОМЕР_2 , наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 27.1.2023 №302 (по стройовій частині) в частині зарахування до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення, солдата ОСОБА_1 . Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову, з огляду на наступне. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Відповідно до ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє на даний час. Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008. Статтею 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-ХІІ (далі по тексту - Закон №3543-ХІІ; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. За приписами ч.ч. 1-3 ст.1 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі по тексту - Закон №2232-XII; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. За змістом ч.9 цієї статті щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період. Згідно з ч.5 ст.1 Закону №2232-ХІІ від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом. За приписами ч.5 ст.33 Закону №2232-ХІІ військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього визначені в статті 37 Закону №2232-ХІІ. Згідно з ч.1 ст.37 Закону №2232-ХІІ (у редакції, чинній станом на 07.12.2022) взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України: 1) на військовий облік призовників (крім Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України): приписані до призовних дільниць; які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянства України і згідно з цим Законом підлягають приписці до призовних дільниць; звільнені зі служби у військовому резерві, які не виконали обов`язків служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів, не проходили строкову військову службу та не досягли 27-річного віку; 2) на військовий облік військовозобов`язаних: звільнені з військової служби в запас; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу"; військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; звільнені зі служби поліцейські, особи начальницького та рядового складу Міністерства внутрішніх справ України, Державного бюро розслідувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (крім осіб, прийнятих на службу цивільного захисту у порядку, визначеному Кодексом цивільного захисту України, до проходження строкової військової служби), Державної кримінально-виконавчої служби України, співробітники Служби судової охорони, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України; які набули громадянства України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов`язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від призову на строкову військову службу; які досягли 27-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені зі служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування у запасі; 3) на військовий облік резервістів: які зараховані в особливий період на службу у військовому оперативному резерві; які уклали контракт про проходження служби у військовому резерві Збройних Сил України та інших військових формувань; які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання. Згідно з ч.ч. 3-6 ст.37 Закону №2232-ХІІ призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік та не раніше ніж за три дні до вибуття з місця проживання знятися із зазначеного обліку. У разі декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою в електронній формі засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, взяття на військовий облік, зняття з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів здійснюється відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на підставі відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів в електронній формі, надісланих органами реєстрації через Єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ України до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. У воєнний час забороняється виїзд призовників, військовозобов`язаних та резервістів з місця проживання без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України - без дозволу відповідного керівника). Зняттю з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України: 1) з військового обліку призовників (крім Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України): які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання; які вибувають на строк більше трьох місяців за межі України; які взяті згідно з рішеннями комісії з питань приписки або призовної комісії на облік військовозобов`язаних; які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу"; які виконали обов`язки служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів; 2) з військового обліку військовозобов`язаних: які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання; які прийняті на службу до Національної поліції України, Служби судової охорони, Державного бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки України, органів і підрозділів цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України; які вибули на строк більше трьох місяців за межі України; в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України; 3) з військового обліку резервістів: які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України на нове місце проживання; які прийняті на службу до Національної поліції України, Державного бюро розслідувань, податкової міліції, органів і підрозділів цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України; які вибули на строк більше трьох місяців за межі України; які звільнені зі служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України. Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які: 1) призвані чи прийняті на військову службу; 2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових закладах освіти і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку; 4) досягли граничного віку перебування в запасі; 5) припинили громадянство України; 6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину; 7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру; 8) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими. У тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_3 , виданому ІНФОРМАЦІЯ_2 02.09.2021, зазначено, що ОСОБА_1 непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку (пункт 7) та 19.11.2015 ОСОБА_1 виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно ст.2а гр. І НМОУ №402 від 2008 року (пункт 14). Водночас, у період з 02.12.2022 по 07.12.2022 ОСОБА_1 пройшов обстеження та медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що складено картку обстеження та медичного огляду №246 від 07.12.2022, з якою позивач ознайомлений під підпис. За результатами медичного огляду військово-лікарської комісії від 07.12.2022 ОСОБА_1 визнаний обмежено придатним до військової служби відповідно до статті 2в до графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, закріплених у додатку 1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (зі змінами). Відповідно до ч.10 ст.2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі по тексту - Положення №402; у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин). Згідно з п.1.1 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Відповідно до п.1.2 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів. Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання. Відповідно до п.п. 2.6.1 п.2.6 глави 2 розділу I Положення №402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК високомобільних десантних військ; ВЛК військових комісаріатів; ВЛК територіального центру комплектування (далі - ВЛК ТЦК); ВЛК цивільного лікувального закладу з правами госпітальної ВЛК. Згідно з п.20.1 глави 20 розділу II Положення №402 постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов`язані дотримуватися вимог Положення. Голова або члени ВЛК відповідають за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв). Підпунктом "г" пункту 20.3 глави 20 розділу ІІ Положення №402 встановлено, що при медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймаються постанови такого змісту: г) "Обмежено придатний до військової служби" Одночасно з постановою ВЛК в індивідуальному порядку з урахуванням військової спеціальності, займаної посади, віку, роботи, що фактично виконується, пристосованості до неї того, хто пройшов медичний огляд, у постанові у довільній формі вказується, які види служби та роботи протипоказані цій особі. Особи, визнані обмежено придатними до військової служби, - непридатні до служби у високомобільних десантних військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах. Військовослужбовці, визнані обмежено придатними до військової служби, придатні до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах. З метою медичної та соціальної реабілітації зазначені особи можуть бути переоглянуті госпітальними (гарнізонними) ВЛК ВМКЦ, але не раніше ніж через 3 роки після прийняття постанови про обмежену придатність до військової служби. Колегія суддів враховує, що матеріали справи не містять доказів оскарження процедури проходження позивачем медичного огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 у період з 02.12.2022 по 07.12.2022 та доказів оскарження постанови ВЛК від 07.12.2022 про визнання ОСОБА_1 обмежено придатним до військової служби. За цим, в силу приписів Положення №402, особи, визнані обмежено придатними до військової служби, придатні до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах. Суд звертає увагу, що до 05.01.2023 діяв Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 №921 (далі по тексту - Порядок №921). Згідно з п.56 Порядку №921 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників і військовозобов`язаних у випадках, передбачених законодавством. Відтак, позивач, як особа, яка визнана обмежено придатною до військової служби, відповідно придатний до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах, підлягав взяттю на військовий облік, тому ІНФОРМАЦІЯ_5 мав підстави та повноваження здійснити взяття на військовий облік ОСОБА_1 . Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.12.2022 №463 «Про призов резервістів і військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації» у зв`язку із оголошенням мобілізації та відповідно до наряду (розпорядження) начальника ІНФОРМАЦІЯ_13 на призов резервістів і військовозобов`язаних під час мобілізації згідно Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 07.11.2022 №758/2022 призвано та направлено для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період резервістів і військовозобов`язаних відповідно до поіменного списку резервістів і військовозобов`язаних, які призвані і відправлені в складі команди НОМЕР_2 , зокрема, солдата ОСОБА_1 . У подальшому, 13.07.2023, солдат ОСОБА_1 пройшов медичний огляд у медичній (військово-лікарській) комісії ДУ «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області», згідно довідки №243/СНГ медичної (військово-лікарської) комісії від 13.07.2023 ОСОБА_1 визнано обмежено придатним до військової служби на підставі статті 23 "г", 64 "г", 2 "в" графи ІІ графи ТДВ_Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом МО України від 14.08.2008 №402. Позивач не оскаржив постанову ВЛК у формі довідки №243/СНГ медичної ВЛК від 13.07.2023, якою ОСОБА_1 визнано обмежено придатним до військової служби. Вказана постанова є чинною та не скасована. Наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 №280 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.11.2022 за №1407/38743) затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, яка визначає організацію і порядок обліку військовослужбовців та працівників в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України (далі по тексту - Інструкція №280; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Пунктом 14 розділу ІІ Інструкції №280 встановлено, що зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу (або прийому на роботу працівників) здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття (прийому на роботу) до військової частини. Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини (про прийом на роботу працівника) є, зокрема, для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 НГУ (по стройовій частині) №302 від 27.10.2023 зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення солдата ОСОБА_1 , який прибув для проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період із військової частини НОМЕР_6 ( АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_10 на виконання наказу командувача Національної гвардії України по особовому складу від 20.10.2023 №221 о/с. Підстава: наказ командувача НГУ від 20.10.2023 №221 о/с; припис від 26.07.2023 №484. Наказ командувача Національної гвардії України по особовому складу від 20.10.2023 №221 о/с є чинним, доказів його оскарження та скасування до суду не надано. Колегія суддів зазначає, що 04.05.2024 набрав чинності Закон України від 21.03.2024 №3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист». Пунктом 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 21.03.2024 №3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» установлено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев`яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби. На підставі вказаної норми Закону у позивача, який був визнаний обмежено придатним до військової служби до набрання чинності цим Законом, виник обов`язок протягом дев`яти місяців з дня набрання чинності цим Законом пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Слід зазначити, що Законом України від 12.02.2025 №4235-IX «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» викладено в такій редакції: «2. Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду». Отже, у громадян України, які були визнані обмежено придатними до військової служби, 04.05.2024 виник обов`язок пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби до дати, встановленої законом з урахуванням внесених змін. Позивачем не надано до суду доказів проходження ним повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби та прийняття постанови ВЛК про визнання позивача непридатним до військової служби. При цьому, підстави для звільнення з військової служби військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, визначені частиною 4 статті 26 Закону №2232-XII. Так, відповідно до п.2 ч.4 ст.26 Закону №3543-XII військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час дії воєнного стану: а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі; б) за станом здоров`я: на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців; за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу); в) у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі; г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу); д) у зв`язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу); е) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу); з) у зв`язку із призначенням (обранням) на посаду або перебуванням на посаді судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя. У даному випадку позивачем не обґрунтовано та не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження будь-якої з підстав, визначених Законом №2232-XII, для звільнення з військової служби під час дії воєнного стану. Колегія суддів враховує, що Верховний Суд у постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23 за позовом військовослужбовця до районного ТЦК і військової частини про визнання протиправними дій щодо призову і зобов`язання прийняти рішення про звільнення зі служби вказав, що визнання процедури призову протиправною не спричиняє звільнення незаконно мобілізованого з військової служби, тобто, не відновлює попереднього становища особи, призваної на військову службу. Процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу. Слід також зазначити, що наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.12.2022 №462 "Про призов резервістів і військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації" - є індивідуальним правовим актом, який вичерпав свою дію в частині, що стосується позивача, фактом призову останнього на військову службу та зарахування до складу військової частини. Пунктом 19 ч.1 ст.4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк. За владно-регулятивною природою всі юридичні акти поділяються на правотворчі, правотлумачні (правоінтерпретаційні) та правозастосовні. Нормативно-правові акти належать до правотворчих, а індивідуальні - до правозастосовних. Індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих суб`єктів; містять індивідуальні приписи, у яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі. Так, в абзаці 4 п.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 23.06.1997 №2-зп у справі №3/35-313 вказано, що за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію. У пункті 5 рішення Конституційного Суду України від 22.04.2008 №9-рп/2008 в справі №1-10/2008 зазначено про те, що при визначенні природи «правового акта індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне застосування» і після реалізації вичерпують свою дію. Відтак, враховуючи, що наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.12.2022 №462 "Про призов резервістів і військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації" про призов на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 вже реалізований, а тому його скасування не матиме наслідком звільнення позивача із військової служби. Поряд з цим, обґрунтовуючи протиправність висновку ВЛК, позивач вказує, що наявні у нього хвороби є такими, які виключають його придатність до військової служби. Суд звертає увагу, що в даній справі не є предметом оскарження дії чи висновок ВЛК, тож у суду відсутні підстави досліджувати та надати їм оцінку в межах даного спору. Так, Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі №806/526/16 зазначив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі. Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача, врахування тих чи інших медичних документів при формуванні висновку та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу. Як зазначено вище, у період з 02.12.2022 по 07.12.2022 ОСОБА_1 пройшов обстеження та медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 , та в результаті визнаний обмежено придатним до проходження військової служби. Доказів відмови від проходження військово-лікарської комісії, оскарження вищевказаного висновку військово-лікарської комісії та порядку (процедури) проведення відносно позивача медичного огляду військово-лікарською комісією, позивачем не надано та судом не встановлено. З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржувані наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.12.2022 №462 «Про призов резервістів і військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації» в частині, що стосується позивача, наказ командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 27.1.2023 №302 (по стройовій частині) в частині зарахування до списків особового складу військової частини на всі види забезпечення солдата ОСОБА_1 , прийняті відповідачами на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством України, дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття на військовий облік та призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 ґрунтуються на вимогах законодавства України, підстави для зобов`язання військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України відсутні. Доводи апеляційної скарги позивача про те, що позивач 19.11.2015 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за графою І, статтею 2 «а» Розкладу хвороб, станів і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби у Збройних Силах України (додаток №1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України), тому не повинен проходити повторний огляд військово-лікарською комісією, колегія суддів вважає такими, що не впливають на спірні правовідносини, оскільки у даному випадку позивачем не було оскаржено процедуру проходження медичного огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 у період з 02.12.2022 по 07.12.2022 та постанову ВЛК від 07.12.2022 про визнання ОСОБА_1 обмежено придатним до військової служби. Таким чином, переглянувши рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах вимог та доводів апеляційної скарги позивача, у відповідності до ч.1 ст.308 КАС України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29). Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції. Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. В апеляційній скарзі також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведених аргументів. Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.09.2025 по справі № 440/1632/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко І.С. Чалий