LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС420/1059/20

від 25.02.2026 · Адміністративна
Резолютивна:Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мацедонської В.Е. від участі у розгляді касаційної скарги у справі № 420/1059/20 повернути скаржниці без розгляду.

УХВАЛА 25 лютого 2026 року м. Київ справа №420/1059/20 адміністративне провадження №К/990/7303/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єресько Л.О., суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду в складі: головуючої судді (судді-доповідача) - Єресько Л.О., суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г. та судді Мацедонської В.Е. від розгляду справи № 420/1059/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області про зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулась до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області (далі - ТУ ДСА України в Одеській області, відповідач), в якому просила: - визнати бездіяльність відповідача щодо неповернення боргу несплаченого заробітку/винагороди присяжного засідателя Суворовського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за період з вересня 2017 року по 01.01.2020 протиправною; - визнати бездіяльність відповідача щодо неподання звітів до фіскальних органів про суми нарахованого заробітку/винагороди і єдиного соціального внеску на застраховану особу присяжного засідателя Суворовського суду м. Одеси ОСОБА_1 за період з вересня 2017 року по 01.01.2020 протиправною; - зобов`язати ТУ ДСА України в Одеській області повернути борг несплаченого заробітку/винагороди та надати звіти до фіскальних органів про суми нарахованого заробітку/винагороди і єдиного соціального внеску на застраховану особу присяжного засідателя Суворовського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за період з вересня 2017 року по 01.01.2020. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.03.2021, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021 та постановою Верховного Суду від 22.12.2022, у задоволені адміністративного позову відмовлено. 18.11.2024 ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22.11.2024 відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення суду від 18.03.2021 у справі № 420/1059/20 за нововиявленими обставинами, оскільки станом на день подання заяви минув трирічний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили, який не може бути поновлений (частини друга, третя статті 363 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Не погоджуючись із вищезазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до Одеського окружного адміністративного суду для вирішення питання про відкриття провадження за нововиявленими обставинами. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2024 апеляційну скаргу залишено без руху, а ухвалою від 22.01.2025 цей суд повернув апеляційну скаргу апелянту. Постановою Верховного Суду від 26.09.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2025 у справі № 420/1059/20 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до П`ятого апеляційного адміністративного суду. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2025 заяву ОСОБА_1 про відвід суддів: Кравченка К.В, Вербицької Н.В., Джабурії О.В. у справі № 420/1059/20 визнано необґрунтованою, а ухвалою від 28.10.2025 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід вказаним суддям. 30.10.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22.11.2024, з урахуванням висновків Верховного Суду викладених у постанові від 26.09.2025 у цій справі, було залишено без руху, а ухвалою від 19.11.2025 повторно залишено без руху. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2025 заяву ОСОБА_1 про відвід суддів: Кравченка К.В, Вербицької Н.В., Джабурії О.В. у справі № 420/1059/20 визнано необґрунтованою, а ухвалою від 07.11.2025 заяву ОСОБА_1 про відвід вказаним суддям залишено без задоволення. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2025 заяву ОСОБА_1 від 10.11.2025 про відвід суддів залишено без розгляду, оскільки її обґрунтовано незгодою із ухваленими колегією суддів судовими рішеннями, і такі підстави вже були заявлені у попередніх заявах про відвід. 18.11.2025 ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2025, 28.10.2025, 04.11.2025, 07.11.2025 та 11.11.2025 у справі № 420/1059/20. Верховний Суд ухвалою від 04.12.2025 відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2025, 28.10.2025, 04.11.2025, 07.11.2025., 11.11.2025 у справі № 420/1059/20 позаяк вказані ухвали касаційному оскарженню не підлягають. Водночас Верховний Суд вказав, що згідно із частиною третьою статті 328 КАС України, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2025 клопотання ОСОБА_1 від 27.11.2025 про відвід суддів апеляційного суду: Кравченка К.В, Вербицької Н.В., Джабурії О.В. у справі № 420/1059/20 залишено без розгляду. П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10.12.2025 відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 27.11.2025 про звільнення її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 22.11.2024 повернув апелянту. 02.01.2026 ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2025, 28.10.2025, 04.11.2025, 07.11.2025, 11.11.2025, 03.12.2025 та від 10.12.2025 у справі № 420/1059/20. Ухвалою від 22.01.2026 Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2025, 28.10.2025, 04.11.2025, 07.11.2025, 11.11.2025, 03.12.2025 та від 10.12.2025 у справі № 420/1059/20. 18.02.2026 ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2025 та ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22.01.2026 у справі № 420/1059/20. 20.02.2026 до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду в складі: головуючої судді (судді-доповідача) - Єресько Л.О., суддів Соколова В.М. та Загороднюка А.Г. від розгляду справи № 420/1059/20. Ухвалою Верховного Суду від 23.02.2026 заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Єресько Л.О., Соколова В.М. та Загороднюка А.Г., визнано необґрунтованою. Ухвалою Верховного Суду від 24.02.2026 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в складі: головуючої судді (судді-доповідача) - Єресько Л. О., суддів: Соколова В. М. та Загороднюка А. Г. від розгляду справи № 420/1059/20 за позовом ОСОБА_1 до ТУ ДСА України в Одеській області про зобов`язання вчинити певні дії. 25.02.2026 до Верховного Суду надійшла заява Ярошик В.В. про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду в складі: головуючої судді (судді-доповідача) - Єресько Л.О., суддів: Соколова В.М. та Загороднюка А.Г. від розгляду справи № 420/1059/20. На обґрунтовування заяви про відвід ОСОБА_1 вказує про повну недовірі до колегії суддів (Єресько О. Л., Загороднюк А. Г., Соколов В. М.) та судді Мацедонської В. Е. через системне беззаконня у судовій гілці. Заявниця стверджує, що судді свідомо посилаються на рішення зборів суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22.07.2024 № 9, яке не є законом у розумінні статті 92 Конституції України, маніпулюючи нормами для виправдання «ручного», а не автоматизованого розподілу справи для забезпечення незалежності та неупередженості суддів. На думку заявниці, колегія суддів (Єресько О. Л., Загороднюк А. Г., Соколов В. М.) прямо зацікавлена в результаті розгляду, оскільки перебуває в адміністративній та матеріальній залежності від Державної судової адміністрації України. Вказані дії, на думку заявниці, є порушенням Присяги судді, нехтуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) та Бангалорських принцпипів. На упередженість судді Мацедонської В.Е., на переконання заявниці, вказує те, що вона дослівно переписала мотивувальну частину ухвали колегії суддів. Вирішуючи заяву ОСОБА_1 у частині відводу судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мацедонської В.Е., Верховний Суд зазначає про таке. Так у статті 36 КАС України наведені підстави для відводу (самовідводу) судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. Отже, мета відводу судді від участі у справі полягає у гарантуванні безсторонності суду під час розгляду конкретної адміністративної справи. Таким чином, процесуальний механізм відводу судді може бути застосовано виключно до судді, який бере участь у розгляді конкретної адміністративної справи. Водночас суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мацедонська В.Е. відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 18.02.2026 не входить до складу колегії суддів у цьому касаційному провадженні у справі № 420/1059/20. Суддя Мацедонська В.Е. вирішувала питання про відвід колегія суддів (Єресько О. Л., Загороднюк А. Г., Соколов В. М.) в поряку статті 40 КАС України. Згідно з частиною четвертою статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Відтак відсутні підстави для вирішення питання відводу судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мацедонської В.Е. від розгляду цієї справи та, відповідно, розгляду поданої ОСОБА_1 заяви у визначеному статтею 40 КАС України порядку. За змістом частини другої статті 167 КАС України якщо заява (клопотання, заперечення) є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду. Ураховуючи викладене, подана ОСОБА_1 заява про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мацедонської В.Е. у справі № 420/1059/20 підлягає поверненню заявниці без розгляду. Вирішуючи, чи є заява про відвід суддів Касаційного адміністративного суд Єресько Л.О.. Соколова В.М. та Загороднюка А.Г. обґрунтованою, колегія суддів керується таким. Підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 КАС України. Положення частин першої, другої статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Щодо доводів заявниці про порушення автоматизованого розподілу справ для забезпечення незалежності та неупередженості суддів. Ухвалою Верховного Суду від 23.02.2026 заявниці вже було роз`яснення щодо правових підстав формування складу суду. Зокрема, судом було наголошено, що за загальним правилом статті 31 КАС України визначення судді-доповідача покладається на автоматизовану систему, проте частина дев`ятнадцята цієї ж статті містить пряму відсилочну норму, згідно з якою особливості розподілу судових справ встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). В ухвалі наголошувалося, що на даний час особливості розподілу судових справ визначаються Положенням про автоматизовану систему документообігу суду (затвердженим рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39), пункт 2.3.12 якого надає зборам суддів відповідного суду право визначати особливості здійснення автоматизованого розподілу, зокрема у разі повторного надходження касаційних скарг. На виконання цих повноважень зборами суддів Касаційного адміністративного суду було ухвалено рішення від 22.07.2024 № 9 (із змінами від 06.12.2024 № 19), яким установлено обов`язкову передачу всіх касаційних скарг у межах однієї справи (зокрема повторних) раніше визначеному судді-доповідачу. Крім того, аналогічний порядок закріплений у Засадах використання автоматизованої системи документообігу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 21.03.2025 №

7. Оскільки доводи повторної заяви про відвід колегії суддів є схожими за своєю суттю з тими, що вже розглядались раніше, ураховуючи, що в ухвалі Верховного Суду від 23.02.2026 вже надавалася оцінка вказаним доводам заявниці, колегія суддів вважає, що за наведених обставин твердження ОСОБА_1 щодо наявності підстав для відводу суддів через порушення порядку визначення складу суду у справі № 420/1059/20, не можна визнати обґрунтованими. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» зазначено, що «кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими». Практика ЄСПЛ свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. У рішенні від 09.11.2006 в справі «Білуха проти України», заява N 33949/02 ЄСПЛ з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49). Стосовно об`єктивного критерію ЄСПЛ указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52). Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами. Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з: - «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; - «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого. Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу. При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною. Суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Інших підстав, які б свідчили про особисту упередженість суддів Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О., Соколова В.М., Загороднюка А.Г., або необ`єктивність під час розгляду у справі № 420/1059/20 заявницею не наведено, а суддями не встановлено. Відповідно до частини третьої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Згідно з частиною четвертою статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Враховуючи необґрунтованість заявленого Ярошик В.В. відводу суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Єресько Л.О., Соколова В.М., Загороднюка А.Г., питання про відвід судді відповідно до частини четвертої статті 40 КАС України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України. Враховуючи викладене, керуючись статтями 31, 36, 37, 40, 236, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мацедонської В.Е. від участі у розгляді касаційної скарги у справі № 420/1059/20 повернути скаржниці без розгляду. Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Єресько Л.О., Соколова В.М. та Загороднюка А.Г. визнати необґрунтованою. Передати заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Єресько Л.О., Соколова В.М. та Загороднюка А.Г. від участі у розгляді касаційної скарги на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2025 та ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22.01.2026 у справі № 420/1059/20, за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області про зобов`язання вчинити певні дії, до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає указану справу, у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... Л.О. Єресько А.Г. Загороднюк , В.М. Соколов, Судді Верховного Суду

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»