Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/12792/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "24" лютого 2026 р. Справа№ 910/12792/25 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Ткаченка Б.О. суддів: Гаврилюка О.М. Суліма В.В. розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівська площа" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.10.2025 у справі №910/12792/25 (суддя - Привалов А.І.) за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівська площа" до ОСОБА_1 про визнання недійсними рішення загальних зборів ВСТАНОВИВ: Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2025 у справі №910/12792/25 визнано дії Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЛЬВІВСЬКА ПЛОЩА" в особі представника Кабанової Ольги Олегівни щодо подання позовної заяви до ОСОБА_1 про визнання недійсними рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівська площа" від 28.05.2025 зловживанням процесуальними правами. Позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЛЬВІВСЬКА ПЛОЩА" до ОСОБА_1 про визнання недійсними рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівська площа" від 28.05.2025 з доданими до неї документами - повернуто без розгляду. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погодившись з прийнятою ухвалою, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівська площа" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва в справі № 910/12792/25 від 20.10.2025 про повернення позовної заяви, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу до Господарського суду міста Києва для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі № 910/12792/25. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при постановленні оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи. Зокрема скаржник зазначає, що судом першої інстанції не було взято до уваги те, що подання позивачем кількох позовів, не може вважатись в розумінні положення 43 ГПК України, зловживанням правом, оскільки позовні заяви, подані до різних відповідачів та обґрунтовані різними доводами. Жодних належних та беззаперечних доказів зловживання позивачем процесуальними правами в матеріалах справи не має, відтак висновки суду першої інстанції ґрунтуються виключно на припущенні та суперечать праву кожного звертатись до суду за ефективним захистом його прав. Господарський суд міста Києва передчасно постановив ухвалу про повернення позовної заяви у справі №910/12792/25, не дослідивши всі наявні та належні докази матеріалів справи, прийшовши до передчасного висновку, щодо зловживанням процесуальними правами ОСББ "Львівська площа" залишивши позовну заяву без розгляду. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та письмові пояснення учасників апеляційного провадження 11.11.2025 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. Узагальнені доводи відзиву зводяться до того, що подання декількох позовів з однаковим предметом та підставами в жодному випадку не може обґрунтовуватися нібито різним статусом відповідачів та їх «індивідуальною юридичною відповідальністю». Такі доводи скаржника є не просто такими, що прямо суперечать вимогам процесуального Закону, - вони є абсолютно абсурдними. 14.11.2025 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшла відповідь на відзив, узагальнені доводи якої зводяться до такого: - суд дійшов висновків, що не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки не встановив доказів умислу, шкоди чи протиправних дій позивача, які могли б свідчити про зловживання процесуальними правами. Такі висновки мають характер припущень і не підтверджені матеріалами справи. - при ухваленні рішення суд порушив норми процесуального права -зокрема, неправильно застосував положення статей 43, 131- 135 ГПК України, якими визначено порядок реагування на зловживання процесуальними правами. Замість застосування передбачених законом заходів процесуального примусу (попередження, штраф тощо), суд безпідставно обрав непередбачений процесуальним законом спосіб реагування - «повернення позову без розгляду». Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Ткаченко Б.О., суддів - Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівська площа" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.10.2025 у справі №910/12792/25. Розгляд апеляційної скарги здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). 14.01.2026 згідно з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв`язку з перебуванням судді Майданевича А.Г., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, на лікарняному, для розгляду апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівська площа" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.10.2025 у справі №910/12792/25 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Гаврилюк О.М., Сулім В.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2026 прийнято справу №910/12792/25 за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівська площа" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.10.2025 до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Гаврилюк О.М., Сулім В.В. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЛЬВІВСЬКА ПЛОЩА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсними рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівська площа" від 28.05.2025, яке оформлене у вигляді протоколу Загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Кудрявська, 24-А. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції вказав, що оскільки Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "ЛЬВІВСЬКА ПЛОЩА" подано декілька позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, суд першої інстанції вбачає в діях позивача щодо подання даної позовної заяви зловживанням процесуальними правами з метою здійснення маніпуляції з автоматизованим розподілом справ між суддями. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови У силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012). Справа була розглянута в розумний строк (в розумінні ст. 6 Конвенції) з незалежних від суду причин: дію воєнного стану в Україні, обставини оголошення сигналу «повітряна тривога», перебування суддів у відпустках, на лікарняному та інші чинники. Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Відповідно до п. 4, 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. Під вимогою треба розуміти матеріально-правову вимогу, тобто, предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Як установлено судом за допомогою системи "Діловодство спеціалізованого суду", Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "ЛЬВІВСЬКА ПЛОЩА" в особі представника Кабанової Ольги Олегівни було подано три позовні заяви з однаковими предметом спору та підставами, лише змінено відповідачів, які є новообраними членами правління ОСББ, а саме: - у справі № 910/12790/25 позов пред`явлено до ОСОБА_2 про визнання недійсними рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівська площа" від 28.05.2025; - у справі № 910/12791/25 позов пред`явлено до ОСОБА_3 про визнання недійсними рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівська площа" від 28.05.2025; - у справі № 910/12792/25 позов пред`явлено до ОСОБА_1 про визнання недійсними рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівська площа" від 28.05.2025. Серед іншого, в провадженні Господарського суду міста Києва перебуває на вирішенні справа №910/7726/25 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЛЬВІВСЬКА ПЛОЩА" в особі представника Кабанової Ольги Олегівни до ОСОБА_3 про визнання загальних зборів ОСББ "Львівська площа" такими, що не відбулись 28.05.2025 о 19 год. 00 хв. за адресою: вул. Кудрявська, 24-А, м. Київ. Відповідно до п. 2 ч.2 ст. 43 ГПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Конституційний Суд України констатував, що ч.1 ст. 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод" (п. 1 резолютивної частини Рішення від 25.12.97 N 9-зп); "Конституція України гарантує кожному судовий захист його прав у межах конституційного, цивільного, господарського, адміністративного і кримінального судочинства України" (абз. 3 п. 4 мотивувальної частини Рішення від 07.05.2002 N 8-рп/2002); "в контексті статті 55 Конституції України органи судової влади можуть здійснювати функцію захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та/або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин" (абз. 4 п. 4 мотивувальної частини Рішення від 10.01.2008 N 1-рп/2008). Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміють можливість особи безперешкодно отримати судовий захист та доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права. Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено ст.16 цього Кодексу. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються. Згідно ч. 1, 2 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Позивач, тобто особа, яка подала позов, реалізуючи своє право на судовий захист, визначає зміст свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу та обґрунтовує підстави позову, зважаючи на власне суб`єктивне уявлення про порушення, невизнання чи оспорювання своїх прав або охоронюваних законом інтересів, а також визначає спосіб захисту такого права. У свою чергу, суд перевіряє доводи позивача і, залежно від встановленого, вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. При цьому суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. У рішенні "Меньшакова проти України" (Menshakova v. Ukraine, заява N 377/02) від 08.04.2010 ЄСПЛ виклав конвенційні стандарти стосовно доступу до суду: "Суд повторює, що п. 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі "право на суд", яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на "розгляд" спору судом (див., наприклад, рішення у справі "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N48778/99, п. 25, ЄСПЛ 2002-II). Право на отримання судового захисту означає, що суб`єкт має право звернутися до суду та матиме право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. Можливість реалізувати вказані права повинна бути забезпечена кожній особі без будь-яких дискримінаційних перепон чи занадто формалізованих ускладнень. Порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - ГПК України. Відповідно до пунктів 4, 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. Отже, позивач у позові повинен зазначити зміст позовних вимог, обставин, якими він обґрунтовує ці вимоги, а також правові підстави позову. Згідно ч. 4 ст. 45 ГПК України відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів, які характеризують суть конкретного позову, його зміст та правову природу, а саме: предмета і підстави позову. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом саме позивача. Тоді як встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який він виконує під час розгляду справи. Статтею 14 ГПК України закріплено принцип диспозитивності господарського судочинства, за яким суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Таким чином, визначення предмета, підстав поданого позову, а також відповідачів, до яких пред`явлені позовні вимоги, є правом позивача, яким він розпоряджається на власний розсуд. Предметом позову у даній справі є визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Львівська площа" від 28.05.2025, яким прийнято рішення, включаючи зміну правління ОСББ, зміну Статут та інші важливі питання, що відносяться виключно до повноважень загальних зборів ОСББ. Згідно ч. 3 ст. 43 ГПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Обов`язок добросовісного користування процесуальними правами передбачає їх використання не на шкоду іншим учасникам, а також не всупереч завданням господарського судочинства. Разом з тим, визначення предмета, підстав поданого позову, а також відповідача, до якого звернуті позовні вимоги, є правом позивача, яким він розпоряджається на власний розсуд. Позовна заява у даній справі має реальний характер, звернення із позовом у цьому випадку є реалізацією права на судовий захист в обраний позивачем спосіб. Зловживання процесуальними правами - це процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників господарського процесу (їх представників), що призводять до порушення процесуальних прав інших учасників процесу, з метою перешкоджання господарському судочинству, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом). Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухваленню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав і так само прав та інтересів інших осіб. У разі ж коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним. Зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа реалізує свої процесуальні права і вчиняє передбачені процесуальним законодавством процесуальні, дії, але робить це на шкоду іншим особам, з метою, яка не співпадає з завданням господарського процесу, визначеним у статті 2 ГПК України (справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави). Ураховуючи, що зловживання процесуальними правами є процесуальним правопорушенням, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників господарського процесу та з огляду на те, що позивач, звертаючись до суду з позовною заявою та зазначаючи відповідачем - ОСОБА_1 , вказав позовні вимоги до нього та обґрунтував підстави позову, і враховуючи, що судом першої інстанції не встановлено, що позивач звернувся з цим позовом не з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів позивача та ухвалення законного та обґрунтованого рішення, а з іншою метою, яка не співпадає з завданням господарського процесу, висновки Господарського суду міста Києва про визнання дій позивача зловживанням процесуальними правами є передчасними. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2025 у справі №910/12791/25 за позовом ОСББ "Львівська площа" до ОСОБА_3 справи №910/7726/25 та №910/12791/25 об`єднано в одне провадження із присвоєнням номеру №910/7726/25. Отже у відповідності до п.2 ч. 2 ст. 173 ГПК України, суд першої інстанції не позбавлений права з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами одного й того самого позивача до різних відповідачів. Крім того, судом першої інстанції зазначено, що звертаючись з позовом, позивачем не було подано доказів сплати судового збору. Відповідно до приписів ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. З матеріал справи вбачається, що судом першої інстанції в порушення зазначеної ч.1 ст. 174 ГПК України не було постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в зв`язку з несплатою судового збору, чим не було надано позивачу строк для усунення недоліків. Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що Господарський суд міста Києва передчасно постановив ухвалу про повернення позовної заяви у справі №910/12792/25 від 20.10.2025, не дослідивши всі наявні та належні докази матеріалів справи, дійшовши до передчасного висновку, щодо зловживанням процесуальними правами ОСББ "Львівська площа" залишивши позовну заяву без розгляду. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Відповідно до статті 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. У випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність), про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність), зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство (неплатоспроможність) без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Згідно з статтею 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції прийнято при нез`ясуванні обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню на розгляд до суду першої інстанції. Розподіл судових витрат Оскільки розгляд справи не завершено, розподіл судових витрат не здійснюється відповідно до приписів ст. 129 ГПК України. Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 271, 273, 275, 280, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівська площа" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.10.2025 у справі №910/12792/25 - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.10.2025 у справі №910/12792/25 - скасувати.

3. Матеріали справи № 910/12792/25 передати на розгляд до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 287 та 288 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя Б.О. Ткаченко Судді О.М. Гаврилюк В.В. Сулім