Постанова Полтавський апеляційний суд № 527/2777/25

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 527/2777/25 Номер провадження 22-ц/814/1408/26Головуючий у 1-й інстанції Олефір А. О. Доповідач ап. інст. Дорош А. І. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 лютого 2026 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді доповідача Дорош А. І. Суддів: Лобова О. А., Триголова В. М. при секретарі: Коротун І. В. учасники справи: представник відповідача адвокат Сидоренко Т. Ю. переглянув у судовому засіданні в м. Полтава в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Фєдосєєва Дмитра Олександровича на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 06 листопада 2025 року, ухвалене суддею Олефір А. О., повний текст рішення складено 10 листопада 2025 року у справі за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Фєдосєєва Дмитра Олександровича до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації фізичної особи, - В С Т А Н О В И В: 16.09.2025 представник ОСОБА_1 адвокат Фєдосєєв Д.О. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації фізичної особи, в якому просив суд: - зобов`язати ОСОБА_2 протягом п`яти днів з моменту вступу рішення в законну силу спростувати недостовірну інформацію, публічно поширену (опубліковану) нею на веб-сайті facebook.com на власній сторінці під своїм авторством наступного змісту: «Розміщена мною у публікації від 14.08.2025 інформація, наступного змісту: - «… як так вийшло, звісно ж з Вашою допомогою, що з початку війни ви не те що пальцем не поворухнули, ВИ, ВАШІ ПІДЛЕГЛІ, СТВОРИЛИ ТАКІ УМОВИ що … наша ПЧР не отримала й досі статусу критичності …»; - «…на підставі чого хлопці ПРЧ МАЮТЬ ПОЛИВАТИ ВАШІ ДЕРЕВА І КВІТИ з пожежної машини…»; - «…на підставі чого, ВИ ОСОБИСТО ТРАВИТЕ ЛЮДЕЙ СЕРЕД БІЛОГО ДНЯ ЯДОМ, коли поливаєте ядом очерет на вами окупованому ставку????»; - «… ЯКИМ ЗАКОНОМ ВАМ НАДАНО ПРАВО ОСОБИСТО ЗАРИБЛЮВАТИ СТАВОК У ВЛАСНИХ ЦІЛЯХ?...»; - «…А поясніть людям як йдуть справи із забудови ВАШОГО МАЄТКУ У ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОБЛАСТІ? А не через те, що ПОЛІЦІЯ ВИКРИЛА ВАС НА РОЗКРАДАННІ БЮДЖЕТУ…», є недостовірною, образливою, такою, що принижує честь, гідність та порочить ділову репутацію ОСОБА_1 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судови витрати у вигляді судового збору у розмірі 1211,20 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 об 11 год 05 хв відповідач в мережі Інтернет у соціальній мережі «Фейсбук» опублікувала на власній сторінці інформацію наступного змісту: «Доброго дня дорогі друзі! Цікаво у Вашій громаді чи в Вашому місті, Ваші голови ОТГ чи голови міст Вас також блокують коли не мають відповіді на запитання? В минулому році була ситуація з одним з депутатів - волонтерів селищної ради, котра також взяла за «моду» блокувати тих хто не угодний! В той час я не розуміла звідки такий приклад, а тепер все зрозуміло Градизький голова ОТГ Носа М.Ю., блокує всіх собі не угодних простих смертних, лише тому що неможе надати відповіді на прості питання! ОСОБА_3 . Носа, знаю що після публікації даного посту мною Вас тут же сповістять! Тож могли і не блокувати мене, а я ж забула Ви ж любите «грати в кошки мишки» - як завжди говорите це! Нещодавній наший діалог, який багато чого прояснив для мешканців Градизька і всього ОТГ і не тільки (дякую сміливим, які погодилися свідчити правду, надавати певні докази на Вас), дійсно підтверджує те, що у нашій громаді вирішується все шляхом голосу лише однієї людини, Вашої, пане ОСОБА_4 ! Ви всіляко уникали відповіді, не надали її, не розуміючи навіть того, що обізвали жінок, які боряться за права своїх чоловіків і дітей психічно хворими, мене особисто щуром окрасили, але Вам задали питання і на нього ми всі чекаємо відповіді, чи ВИ вважаєте, що методом Вашого залякування (тих на фронт, тих в суд, тих до в`язниці, на тих заяви т.д.) люди будуть боятися? Вибачте, але ваш «гаварящій» тік-ток вами, не відповідає дійсності, а ця брехня почала стосуватися нас простих смертних безпосередньо!!!

1. Проясніть людям, і надайте офіційні документи щодо отримання/не отримання статусу критичності ПРЧ, особливо працівникам пожежної охорони, як так вийшло, звісно ж з Вашою допомогою, що з початку війни - ви не те, що пальцем не поворухнули, ви, ваші підлеглі, створили такі умови, що (частини ДНС Кременчук, Глобино і тд отримали статус критичності і хлопці отримали броні), наша ПРЧ НЕ ОТРИМАЛА Й ДОСІ СТАТУСУ КРИТИЧНОСТІ, ХЛОПЦІ НЕ МАЮТЬ БРОНІ і щодня - коштом власного життя ВОНИ ліквідують пожежі, виїздять на місця лих і тд, а НЕ ВИ, який прекрасно піариться на заслугах цих хлопців, виставляючи відео у тік-ток, який ви молодець, НЕ ЗРОБИЛИ АЖ НІЧОГО АБИ ЦІ ХЛОПЦІ МОГЛИ ПРАЦЮВАТИ і гасити пожежі навіть в селах, які належать до Кременчука безпосередньо, але географічно ближче до Градизька? Натомість бронь танцюристам надана відразу, а що «танцювати ж важливіше, ніж пожежі гасити» !!!???? Чомусь у вас є бронь у селищній раді, то якщо хлопців заберуть на фронт, ВИ поїдете тушити, гасити пожежі ? Чи тік-ток увімкнете поки їхатимете на волах до місця лиха? Проясніть, як у хлопців ПРЧ - не має пенсійного стажу, за них мали платити податки саме роботодавець, а виходить не просто не сплачувалися податки, вони викрадалися, в результаті через НЕОПЛАЧЕНІ ПОДАТКИ у ХЛОПЦІВ НЕ МАЄ СТАЖУ, ПРИ ТОМУ, ЩО ВОНИ ПРАЦЮВАЛИ? КУДИ ПІШЛИ ПОДАТКИ, ЯКІ ПОВИННІ БУЛИ Б СПЛАЧЕНІ СЕЛИЩНОЮ РАДОЮ ДО ПФУ за своїх працівників? У ЧИЙ КАРМАН?

2. Проясніть людям, надайте офіційні документи, на підставі чого хлопці ПРЧ МАЮТЬ ПОЛИВАТИ ВАШІ ДЕРЕВА І КВІТИ з пожежної машини . От наприклад хлопці вилили машину на Ваші дерева, бочка води пуста потрібно залити водою, і тут пожежа ...... а води немає !!!! Хіба не комунгосп має це робити? ЯКИМ ЗАКОНОМ ЦЕ ПЕРЕДБАЧЕНО? Аааа точно ви ж з пожежної частини зробили Комунгосп, хай горить, а Ви поливайте?! Так виходить?! (Відео доказ додам нижче, працівники пожежної охорони поливаю дерева, в раптом пожежа)

3. Проясніть і надайте офіційні документи, на підставі чого, ВИ ОСОБИСТО ТРАВИТЕ ЛЮДЕЙ СЕРЕД БІЛОГО ДНЯ ЯДОМ, коли поливаєте ядом очерет на вами окупованому ставку???? Звісно Ви можете написати будь-що, що можливо Ви його не травите в підживлюєте , але відео з Ваших сторінок показує інше як ви з дрона обризкуєте очерет, потім з трактора ... Чи часом це не раундап (яд), котрим серед білого дня посеред населеного пункту Ви травите не лише людей, ай всих тих жителів, що в ньому мешкають (відео доказ додала).

4. Проясніть і надайте офіційні документи, на підставі чого, ВИ особисто ЗАБОРОНИЛИ КУПАТИСЯ мешканцям, іншим громадянам у водоймі, ВИЛОВЛЮВАТИ РИБУ МЕШКАНЦЯМ ГРАДИЗЬКА, НА ПІДСТАВІ ЧОГО ПОСЕРЕД ВОДОЙМИ І НЕ ТІЛЬКИ ЗНАХОДЯТЬСЯ КАМЕРИ ВІДЕОСПОСТЕРЕЖЕННЯ і надайте документи, ЯКИМ ЗАКОНОМ ВАМ НАДАНО ПРАВО ОСОБИСТО ЗАРИБЛЮВАТИ СТАВОК У ВЛАСНИХ ЦІЛЯХ?

5. Проясніть людям і надайте документи, ЯКИМ ЧИНОМ СТОСУЄТЬСЯ ПРЧ ТЕ, що ВИ згадали музичну школу, де я повинна вибачитися перед Соколовським? І ЧИ НЕ БЕЗПОСЕРЕДНЬО ВИ ПРИЙМАЄТЕ УЧАСТЬ У ЗВІЛЬНЕННІ ВИКЛАДАЧА ОСОБА_5 мистецької школи Білаша, через те, що вона відмовилася покривати розкрадання коштів школою з держ бюджету і приймати участь у круговій поруці, приховувати злочини інших викладачів як ОСОБА_6 , ОСОБА_7 яка змушує підроблювати документи і сама це робить, в результаті чого ОСОБА_8 була штучно звільнена, оскільки викладачка ОСОБА_6 , яка не проводила уроки і отримувала заробітну платню нічого не вчинила на думку педради, яка вирішила не ламати життя людині, а викладачка ОСОБА_8 , яка проводить уроки, та виступи дітей, а на свято завжди на робочому місці - порушниця закону, через що звільнити! Натомість, коли викладач захищає своє право незаконного звільнення, з`являєтеся Ви і погрожуєте простим свідкам, в тому числі, наголошуєте, що ніяку справу вона не виграє в суді, тобто я так розумію, все вже давно вирішено і ще вона сама буде у всьому винна! А на мене потім ОСОБА_9 школа подасть позов до суду? ЗВІДКИ ВАМ ЦЕ ЗНАТИ, ЯКЩО Ж ВИ ЯК БИ ТАМ НЕ МАЄТЕ ВЗАГАЛІ ФІГУРУВАТИ??? Судячи з того, що у Глобинському суді здійснити відвід судді нереально, бо навіть реальні причини які існують для відводу, з суддями з якими все вирішили, У НИХ недовіра ДО НИХ не обгрунтована! БЕБ, ДБР, Міністерство у якості освіти та інші інстанції перенаправили вам самим у себе здійснити перевірку, це як взагалі? А отак, ваші зв`язки ж вам допомогли, чи не так, пане ОСОБА_10 ? Як ви мені говорили Ваш улюблений вислів «Ви хочете зі мною пограти в кошти мишки», ні одна перевірка НІЧОГО НЕ ЗНАЙДЕ У ЖОДНІЙ ШКОЛІ, У НАС ВСЕ ДОБРЕ!!! Тому надайте людям не просто роз`яснення!!! Бо вже накипіло ваше самоуправство!!!

6. А поясніть людям як йдуть справи із забудови вашого маєтку у Закарпатській області? А не через те, що поліція викрила вас на розкраданні бюджету - той самий ОСОБА_11 , керівник ГУНП став для вас під.....сом (вибачте за таке звучання вислову, відео доказ з Вашою лайкою де лайка запікана додала)??? Не просто ж так і вся поліція? Як, Ви, колишній працівник правоохоронних органів (в колишніх поліцейських не буває) можете так себе поводити, якщо до Вас самого питань мільйон???!!! Чому коли до Вас звертається людина, за допомогою Ви почали цю людину футболити, і говорити «нічого Вам не допоможу потрібно займатися було правильним виховання внука та невістки (тобто мене)». Хто ж Вашим правильним виховання займався, якщо ставши головою ОТГ Ви людей рахуєте своїми рабами, дозволяєте лайку на них, де Ваша дипломатичність? Хто ж Вашим виховання займався коли Ви були дільничим, прийшли до мого батька та до 3 години ночі в гаражі розпивали спиртні напої, що моя мати мала Вас виганяти з двору? Ще поговоримо за виховання? Тож чекаємо Відповіді пане ОСОБА_12 ! Прошу звернути увагу на діяльність голови ОТГ Градизька ОСОБА_1 . Прошу звернути увагу на висловлювання посадової особи, у якого шапка горить, і який сам розуміє що він «Поки ще голова ОТГ». Тож тепер люди розумійте у разі щось зі мною чи моєю сім`єю трапиться, то ж пан ОСОБА_4 шле своїх «собак» на мене». Відповідач публічно висловила недостовірну та образливу інформацію, метою якої було паплюження бездоганної ділової репутації позивача, створення в суспільстві, зокрема, у Градизькій територіальній громаді негативного іміджу позивача з метою приниження його особистості та грубого порушення честі та гідності позивача, в поєднанні з корисливою метою - спричинення останньому значної моральної шкоди, оскільки позивач є публічною особою та успіх у його політичній діяльності знаходиться в прямій залежності від його ділової репутації та професійного іміджу. У позивача бездоганна ділова репутація та позитивний імідж, а саме: ОСОБА_1 з червня 2011 по травень 2015 займав посади у правоохоронних органах. З 05.05.2014 по 27.03.2015 добровольцем направився в зону антитерористичної операції «АТО», де брав участь у бойових діях та виконував інші завдання згідного із Законом України «Про боротьбу з тероризмом», має статус учасника бойових дій. З вересня по жовтень 2015 брав участь у місцевих виборах як кандидат на посаду голови Градизької селищної ради, на яких отримав впевнену перемогу та був обраний Градизьким селищним головою. 27.02.2016 нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції». 12.11.2020 за офіційними результатами виборів голів територіальних громад Полтавської області був повторно обраним Градизьким селищним головою від партії «Довіра». Після початку повномасштабної війни із росією позивач здійснює постійну допомогу військовим частинам України та налагодив взаємодію із різними організаціями та фондами (в тому числі закордонними) з метою розвитку соціальної, медичної та освітньої сфер територіальної громади. Крім того, наразі активно проводиться робота щодо забезпечення якісними медичними та освітніми послугами жителів територіальної громади, розвитку культури в складних умовах сьогодення (організація різних вистав, концертів та інших культурних заходів), а також розвиток туризму, формування екологічної культури. Здійснюються заходи щодо благоустрою на території громади, облаштування місць відпочинку та активного дозвілля мешканців. З метою публічного освітлення своєї діяльності позивач періодично звітує у соціальних мережах щодо досягнень територіальної громади, вирішення проблемних питань, а також з метою отримання зворотного зв`язку від мешканців громади. Позивач із розумінням та спокійно сприймає критику у свою адресу, намагається вирішувати порушені питання та контактує із громадянами в тому числі на особистих прийомах. Проте, обраний відповідачем спосіб комунікації свідчить про намагання навмисного поширення негативної недостовірної інформації про позивача з метою дискредитації його особистості, створення негативного образу позивача в суспільстві, та завдання йому моральної шкоди. Такі дії відповідача полягають у висловлюваннях в соціальній мережі «Фейсбук» на власній сторінці є недостовірною інформацією, оскільки відповідач знову ж таки здійснює публічне звинувачення посадової особи у здійсненні будь-яких корисних злочинів, направлених на отримання незаконного прибутку. Крім того, викладені у публікації звинувачення, без подання відповідачем відповідної заяви про вчинення злочину до правоохоронних органів (із повідомленням заявника про відповідальність за завідомо неправдиву інформацію) є саме розповсюдженням у мережі Інтернет завідомо недостовірної інформації, публікація якої направлена на приниження честі та гідності особи, створення негативного образу селищного голови, який використовує майно територіальної громади з метою отримання прибутку, при тому, що жодних доказів здійснення протиправних дій позивачем не має. Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 06 листопада 2025 року позов ОСОБА_1 , поданий представником позивача ОСОБА_13 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації фізичної особи залишено без задоволення. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що фактичне твердження це сукупність фактів, які логічно побудовані та є об`єктивно зумовленими. Тобто факт є об`єктивною категорією, яка не залежить від думки тієї чи іншої особи чи групи людей, а також може бути перевірений і встановлений судом. У вказаній публікації відповідачем ОСОБА_2 відображено власну критичну оцінку суспільно-політичної діяльності позивача, висловлену у формі оціночних суджень, оскільки у публікації виражається її негативна оцінка можливих дій позивача, автор висловлює певні запитання до позивача, як до публічної особи, що є висловлюванням її власних думок і позиції, яка не має фактичного підкріплення. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що відображена в публікації ОСОБА_2 інформація є саме оціночними судженнями. Також, судом першої інстанції встановлено, що у публікації відповідача відсутні висловлювання, виражені в образливій, брутальній чи непристойній формі, а в тексті містяться певні критичні висловлювання та зауваження, однак вони не виходять за рамки суспільної моралі. Приймаючи до уваги викладене, а також те, що позивач є публічною особою, а інформація відображена у публікації ОСОБА_2 є саме оціночними судженнями, тому особа не може бути притягнута до відповідальності за їх висловлення, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність порушення особистих немайнових прав ОСОБА_1 , тому позов про захист честі, гідності та ділової репутації фізичної особи до задоволення не підлягає. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Фєдосєєв Д.О., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, щофактично відповідач зазначила безпідставне твердження щодо наявності у ОСОБА_1 нерухомості на Західній Україні та суд першої інстанції визначив дане висловлювання як оціночне судження у порушення ч. 2 ст. 302 ЦК України та ч. 2 ст. 30 ЗУ «Про інформацію». Зазначає про те, що висловлювання відповідача виражене у письмовій формі наступного змісту «…А поясніть людям як йдуть справи із забудови ВАШОГО МАЄТКУ У ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОБЛАСТІ? А не через те, що ПОЛІЦІЯ ВИКРИЛА ВАС НА РОЗКРАДАННІ БЮДЖЕТУ…» апріорі не є оціночними судженнями, оскільки може бути витлумачене, як таке, що містить фактичні дані про наявність у позивача маєтку у Закарпатській області та взаємозв`язок із вказаним фактом розкрадання бюджету. Тобто, даний вислів який не відповідає дійсності прямо впливає на ділову репутацію селищного голови, оскільки містить безпідставні звинувачення у корупції та направлення вкрадених коштів на власне збагачення та будівництво маєтку, що не підтверджується жодним доказом, є фактично наклепом і дана інформація мала бути спростована судом, як недостовірна. Під час розгляду справи в суді першої інстанції судом не було з`ясовано, чи була поширена відповідачем інформація про маєток позивача отримана із офіційних джерел (інформація від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти, стенограми тощо), а також відповідач не зазначила джерело інформації, що ставить під сумнів її достовірність, а тому особа, яка її поширила має нести відповідальність у випадку спростування такої інформації. Крім того, відповідачем не було надано жодного належного та допустимого доказу, підтверджуючого викладені факти у публікації (будь-то фото докази чи документи чи будь-які покази свідків). Стороною позивача під час розгляду справи було надано достовірні докази, що позивач особисто не має будь-якої нерухомості у Закарпатській області, а тому поширена без підтвердження джерела фактична інформація, яка є недостовірною має бути спростована у той же спосіб, у який вона була поширена, тобто шляхом відповідної публікації на особистій сторінці « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в соціальній мережі «Фейсбук». Отже судом першої інстанції було неправильно визначено вищевказане твердження, як суб`єктивне та оціночне судження, яке здійснено відповідачем на адресу позивача, як публічної особи та як критика його діяльності. Вказане твердження є фактичним звинуваченням у корупції та приписування позивачу подій, які не мають під собою ґрунту (будівництво маєтку та звинувачення у корупції). Таким чином, у даному спорі щодо спростування недостовірної інформації суд першої інстанції мав врахувати норми матеріального права та наявні у матеріалах справи письмові докази, які підтверджують, що ОСОБА_2 , яка поширила недостовірну інформацію, зобов`язана була спочатку переконатися в її достовірності та її джерелах. Представник відповідача у судовому засіданні надала пояснення, що виставлений пост ОСОБА_14 був не з метою звести наклеп на позивача, а з метою отримати відповіді на поставлені запитання та є зверненням до нього як до розпорядника інформації про надання такої інформації через відсутність інформації, яка є важливою для населення та стосується прав та інтересів громадян. Пост сформовано із вимогою прояснити людям і надати офіційні документи, саме з таких слів він і починається, а в подальшому в пості йдеться опис обставин, які є судженнями громадян, висловлені від імені ОСОБА_14 на основі тих подій, які відбуваються з ними. Крім того, пост закінчується словами про очікування відповідей на поставлені запитання. Суд першої інстанції, оцінюючи вищевказані пояснення, зробив неправомірний висновок, що у публікації відповідача ОСОБА_2 відображено власну критичну оцінку суспільно-політичної діяльності позивача, висловлену у формі оціночних суджень, оскільки у публікації виражається її негативна оцінка можливих дій позивача, автор висловлює певні запитання до позивача як до публічної особи, що є висловлюванням її власних думок і позиції, яка не має фактичного підкріплення. Неправомірність висновків полягає у тому, що відповідач, визнаючи той факт, що ОСОБА_15 є публічною особою, прямо зазначає про наявність вчиненого ним корупційного правопорушення (поліція викрила Вас на розкраданні бюджету) та факту будівництво маєтку (поясність людям як йдуть справи з забудови Вашого маєтку), що є описом фактів які стосується і приватного життя ОСОБА_16 , і його діяльності як політика. Проте, дані факти спростовуються письмовими доказами, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в цій частині. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 адвокат Сидоренко Т.Ю., просить її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Просить суд стягнути з позивача на користь відповідача всі понесені витрати за час розгляду даної справи, вартість послуг яких за попереднім розрахунком становить 15 000 грн, перелік здійснених дій по справі та підтверджуючі документи щодо понесених витрат буде здійсненл до суду разом з клопотанням про ухвалення додаткового рішення суду щодо розподілу судових витрат. У судове засідання апеляційного суду 23.02.2026 не з`явилися інші учасники справи, вони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення 20.01.2026 судових повісток про виклик до суду у цивільній справі на електронні адреси та засобами поштового зв`язку у порядку ч. 6 ст. 128 ЦПК України (т.2 а.с. 86-89), які були доставлені до електронних кабінетів та поштовим зв`язком. При цьому, колегія суддів враховує, що електронний варіант ухвали Полтавського апеляційного суду від 07.01.2026 (про призначення справи до апеляційного розгляду на 23.02.2026 о 10-00 год) розміщено в мережі Інтернет за адресою: https://reyestr.court.gov.ua/ та відповідно оприлюднено.Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Згідно встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що ОСОБА_1 є Градизьким селищним головою. ОСОБА_1 як Градизький селищний голова був неодноразово нагороджений подяками, грамотами, почесною грамотою за сумлінну працю в органах місцевого самоврядування, значний особистий внесок у соціально-економічний розвиток територіальної громади, за сприяння обороноздатності України, допомогу Збройним Силам України, активну громадську позицію, волонтерську діяльність, патріотизм, за особистий внесок і допомогу у боротьбі за незалежність та територіальну цілісність України (т.1 а.с. 10-16, 18-22), нагороджений відзнакою Президента України за участь в антитерористичній операції (т.1 а.с. 17). Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №443582794 від 15.09.2025, у ОСОБА_1 відсутнє нерухоме майно у Закарпатській області (т.1 а.с. 23). Градизька пожежно-рятувальна частина (Градизька ПЧР) є комунальною установою, керівником якої є ОСОБА_17 (т.1 а.с. 24). 14.08.2025 у соціальній мережі «Фейсбук» на сторінці Anna Lubenets було опубліковано публікацію наступного змісту: «Доброго дня дорогі друзі! Цікаво у Вашій громаді чи в Вашому місті, Ваші голови ОТГ чи голови міст Вас також блокують коли не мають відповіді на запитання? В минулому році була ситуація з одним з депутатів - волонтерів селищної ради, котра також взяла за «моду» блокувати тих хто не угодний! В той час я не розуміла звідки такий приклад, а тепер все зрозуміло Градизький голова ОТГ ОСОБА_1 , блокує всіх собі не угодних простих смертних, лише тому що неможе надати відповіді на прості питання! ОСОБА_3 ОСОБА_18 , знаю що після публікації даного посту мною Вас тут же сповістять! Тож могли і не блокувати мене, а я ж забула Ви ж любите «грати в кошки мишки» - як завжди говорите це! Нещодавній наший діалог, який багато чого прояснив для мешканців Градизька і всього ОТГ і не тільки (дякую сміливим, які погодилися свідчити правду, надавати певні докази на Вас), дійсно підтверджує те, що у нашій громаді вирішується все шляхом голосу лише однієї людини, Вашої, пане ОСОБА_4 ! Ви всіляко уникали відповіді, не надали її, не розуміючи навіть того, що обізвали жінок, які боряться за права своїх чоловіків і дітей психічно хворими, мене особисто щуром окрасили, але Вам задали питання і на нього ми всі чекаємо відповіді, чи ВИ вважаєте, що методом Вашого залякування (тих на фронт, тих в суд, тих до в`язниці, на тих заяви т.д.) люди будуть боятися? Вибачте, але ваш "гаварящій "тік ток вами, не відповідає дійсності, а ця брехня почала стосуватися нас простих смертних безпосередньо!!! 1.Проясніть людям, і надайте офіційні документи щодо отримання/не отримання статусу критичності ПРЧ, особливо працівникам пожежної охорони, як так вийшло, звісно ж з Вашою допомогою, що з початку війни - ви не те, що пальцем не поворухнули, ви, ваші підлеглі, створили такі умови, що (частини ДНС Кременчук, Глобино і тд отримали статус критичності і хлопці отримали броні), наша ПРЧ НЕ ОТРИМАЛА Й ДОСІ СТАТУСУ КРИТИЧНОСТІ, ХЛОПЦІ НЕ МАЮТЬ БРОНІ і щодня - коштом власного життя ВОНИ ліквідують пожежі, виїздять на місця лих і тд, а НЕ ВИ, який прекрасно піариться на заслугах цих хлопців, виставляючи відео у тік ток, який ви молодець, НЕ ЗРОБИЛИ АЖ НІЧОГО АБИ ЦІ ХЛОПЦІ МОГЛИ ПРАЦЮВАТИ і гасити пожежі навіть в селах, які належать до Кременчука безпосередньо, але географічно ближче до Градизька? Натомість бронь танцюристам надана відразу, а що «танцювати ж важливіше, ніж пожежі гасити»!!!???? Чомусь у вас є бронь у селищній раді, то якщо хлопців заберуть на фронт, ВИ поїдете тушити, гасити пожежі? Чи тік ток увімкнете поки їхатимете на волах до місця лиха? Проясніть, як у хлопців ПРЧ - не має пенсійного стажу, за них мали платити податки саме роботодавець, а виходить не просто не сплачувалися податки, вони викрадалися, в результаті через НЕОПЛАЧЕНІ ПОДАТКИ у ХЛОПЦІВ НЕ МАЄ СТАЖУ, ПРИ ТОМУ, ЩО ВОНИ ПРАЦЮВАЛИ? КУДИ ПІШЛИ ПОДАТКИ, ЯКІ ПОВИННІ БУЛИ Б СПЛАЧЕНІ СЕЛИЩНОЮ РАДОЮ ДО ПФУ за своїх працівників? У ЧИЙ КАРМАН?

2. Проясніть людям, надайте офіційні документи, на підставі чого хлопці ПРЧ МАЮТЬ ПОЛИВАТИ ВАШІ ДЕРЕВА І КВІТИ з пожежної машини. От наприклад хлопці вилили машину на Ваші дерева, бочка води пуста потрібно залити водою, і тут пожежа ...... а води немає!!!! Хіба не комунгосп має це робити? ЯКИМ ЗАКОНОМ ЦЕ ПЕРЕДБАЧЕНО? Аааа точно ви ж з пожежної частини зробили Комунгосп, хай горить, а Ви поливайте?! Так виходить?! (Відео доказ додам нижче, працівники пожежної охорони поливаю дерева, в раптом пожежа).

3. Проясніть і надайте офіційні документи, на підставі чого, ВИ ОСОБИСТО ТРАВИТЕ ЛЮДЕЙ СЕРЕД БІЛОГО ДНЯ ЯДОМ, коли поливаєте ядом очерет на вами окупованому ставку???? Звісно Ви можете написати будь-що , що можливо Ви його не травите в підживлюєте , але відео з Ваших сторінок показує інше як ви з дрона обризкуєте очерет ,потім з трактора ... Чи часом це не раундап (яд) ,котрим серед білого дня посеред населеного пункту Ви травите не лише людей, ай вих тих жителів що в ньому мешкають (відео доказ додала).

4. Проясніть і надайте офіційні документи, на підставі чого, ВИ особисто ЗАБОРОНИЛИ КУПАТИСЯ мешканцям, іншим громадянам у водоймі, ВИЛОВЛЮВАТИ РИБУ МЕШКАНЦЯМ ГРАДИЗЬКА, НА ПІДСТАВІ ЧОГО ПОСЕРЕД ВОДОЙМИ І НЕ ТІЛЬКИ ЗНАХОДЯТЬСЯ КАМЕРИ ВІДЕОСПОСТЕРЕЖЕННЯ і надайте документи, ЯКИМ ЗАКОНОМ ВАМ НАДАНО ПРАВО ОСОБИСТО ЗАРИБЛЮВАТИ СТАВОК У ВЛАСНИХ ЦІЛЯХ?

5. Проясніть людям і надайте документи, ЯКИМ ЧИНОМ СТОСУЄТЬСЯ ПРЧ ТЕ, що ВИ згадали музичну школу, де я повинна вибачитися перед Соколовським? І ЧИ НЕ БЕЗПОСЕРЕДНЬО ВИ ПРИЙМАЄТЕ УЧАСТЬ У ЗВІЛЬНЕННІ ВИКЛАДАЧА ОСОБА_5 мистецької школи Білаша, через те, що вона відмовилася покривати розкрадання коштів школою з держ бюджету і приймати участь у круговій поруці, приховувати злочини інших викладачів як ОСОБА_6 , ОСОБА_7 яка змушує підроблювати документи і сама це робить, в результаті чого ОСОБА_8 була штучно звільнена, оскільки викладачка ОСОБА_6 , яка не проводила уроки і отримувала заробітну платню нічого не вчинила на думку педради, яка вирішила не ламати життя людині, а викладачка ОСОБА_8 , яка проводить уроки, та виступи дітей, а на свято завжди на робочому місці - порушниця закону, через що звільнити! Натомість, коли викладач захищає своє право незаконного звільнення, з`являєтеся Ви і погрожуєте простим свідкам, в тому числі, наголошуєте, що ніяку справу вона не виграє в суді, тобто я так розумію, все вже давно вирішено і ще вона сама буде у всьому винна! А на мене потім ОСОБА_9 школа подасть позов до суду? ЗВІДКИ ВАМ ЦЕ ЗНАТИ, ЯКЩО Ж ВИ ЯК БИ ТАМ НЕ МАЄТЕ ВЗАГАЛІ ФІГУРУВАТИ??? Судячи з того, що у Глобинському суді здійснити відвід судді нереально, бо навіть реальні причини які існують для відводу, з суддями з якими все вирішили, У НИХ недовіра ДО НИХ не обгрунтована! БЕБ, ДБР, Міністерство у якості освіти та інші інстанції перенаправили вам самим у себе здійснити перевірку, це як взагалі? А отак, ваші зв`язки ж вам допомогли, чи не так, пане ОСОБА_10 ? Як ви мені говорили Ваш улюблений вислів «Ви хочете зі мною пограти в кошти мишки», ні одна перевірка НІЧОГО НЕ ЗНАЙДЕ У ЖОДНІЙ ШКОЛІ, У НАС ВСЕ ДОБРЕ!!! Тому надайте людям не просто роз`яснення!!! Бо вже накипіло ваше самоуправство!!!

6. А поясніть людям як йдуть справи із забудови вашого маєтку у Закарпатській області? А не через те, що поліція викрила вас на розкраданні бюджету - той самий ОСОБА_11 , керівник ГУНП став для вас під....сом (вибачте за таке звучання вислову, відео доказ з Вашою лайкою де лайка запікана додала)??? Не просто ж так і вся поліція? Як, Ви, колишній працівник правоохоронних органів (в колишніх поліцейських не буває) можете так себе поводити, якщо до Вас самого питань мільйон???!!! Чому коли до Вас звертається людина, за допомогою Ви почали цю людину футболити, і говорити «нічого Вам не допоможу потрібно займатися було правильним виховання внука та невістки (тобто мене)». Хто ж Вашим правильним виховання займався, якщо ставши головою ОТГ Ви людей рахуєте своїми рабами, дозволяєте лайку на них, де Ваша дипломатичність? Хто ж Вашим виховання займався коли Ви були дільничим, прийшли до мого батька та до 3 години ночі в гаражі розпивали спиртні напої, що моя мати мала Вас виганяти з двору? Ще поговоримо за виховання? Тож чекаємо Відповіді пане ОСОБА_12 ! Прошу звернути увагу на діяльність голови ОТГ Градизька ОСОБА_1 Прошу звернути увагу на висловлювання посадової особи, у якого шапка горить, і який сам розуміє що він «Поки ще голова ОТГ». Тож тепер люди розумійте у разі щось зі мною чи моєю сім`єю трапиться, то ж пан ОСОБА_4 шле своїх «собак» на мене» (т.1 а.с. 25-26). Належність сторінки «Anna Lubenets» у соціальній мережі «Фейсбук» та опублікування вказаної публікації підтвердила в ході судового розгляду відповідач. Представник позивача зазначає, що інформація, наступного змісту: - «… як так вийшло, звісно ж з Вашою допомогою, що з початку війни ви не ти що пальцем не поворухнули, ВИ, ВАШІ ПІДЛЕГЛІ, СТВОРИЛИ ТАКІ УМОВИ що … наша ПЧР не отримала й досі статусу критичності …»; - «…на підставі чого хлопці ПРЧ МАЮТЬ ПОЛИВАТИ ВАШІ ДЕРЕВА І КВІТИ з пожежної машини…»; - «…на підставі чого, ВИ ОСОБИСТО ТРАВИТЕ ЛЮДЕЙ СЕРЕД БІЛОГО ДНЯ ЯДОМ, коли поливаєте ядом очерет на вами окупованому ставку????»; - «… ЯКИМ ЗАКОНОМ ВАМ НАДАНО ПРАВО ОСОБИСТО ЗАРИБЛЮВАТИ СТАВОК У ВЛАСНИХ ЦІЛЯХ?...»; - «…А поясніть людям як йдуть справи із забудови ВАШОГО МАЄТКУ У ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОБЛАСТІ? А не через те, що ПОЛІЦІЯ ВИКРИЛА ВАС НА РОЗКРАДАННІ БЮДЖЕТУ…» є недостовірною, образливою, такою, що принижує честь, гідність та порочить ділову репутацію ОСОБА_1 . Суд першої інстанції зауважив, що сільський голова є публічною особою, оскільки він є головною посадовою особою територіальної громади, яку обирає громада шляхом таємного голосування. Поширена 14.08.2025 інформація ОСОБА_2 стосовно ОСОБА_1 стосується саме його політичної діяльності як публічної особи відомої у суспільстві, отже, відповідно, межа допустимої критики та обсяги поширеної інформації щодо нього є значно ширшими, оскільки він безпосередньо відіграє важливу роль у діяльності Градизької територіальної громади та його безпосередня діяльність становить суспільний інтерес. Норми права, які застосував суд першої інстанції при вирішенні спору. Згідно ч. 2 ст. 10 ЦПК України, суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації. Як зазначено в ст.201 Цивільного кодексу України, особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством. Відповідно до Конституції України життя і здоров`я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Відповідно до ч.1 ст.275 Цивільного кодексу України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 ЦК України. Частина 1 ст.276 ЦК України передбачає, що фізична особа або юридична особа, рішеннями, діями або бездіяльністю яких порушено особисте немайнове право фізичної особи, зобов`язані вчинити необхідні дії для його негайного поновлення. Відповідно до ч. 1 ст. 277 Цивільного кодексу України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила (абз.3 ч.6 ст.277 ЦК України). Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена (ч.7 ст.277 ЦК України). Згідно зі ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі. Згідно зі статтею 34 Конституції України Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Відповідно до ч.1 ст.302 Цивільного кодексу України фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію. Збирання, зберігання, використання і поширення інформації про особисте життя фізичної особи без її згоди не допускаються, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Як зазначено в ч. 2 ст.302 Цивільного кодексу України фізична особа, яка поширює інформацію, зобов`язана переконатися в її достовірності. Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел (інформація органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти, стенограми тощо), не зобов`язана перевіряти її достовірність та не несе відповідальності в разі її спростування. Фізична особа, яка поширює інформацію, отриману з офіційних джерел, зобов`язана робити посилання на таке джерело. Згідно з ч. 2 ст.29 ЗУ «Про інформацію» предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов`язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо. Відповідно до ч.1 ст.30 ЗУ «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Згідно ч. 2 ст. 30 ЗУ «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду. Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку. Згідно з абзацом першим пункту 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням. Відповідно до абзацу третього пункту 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці ЄСПЛ при тлумаченні положень статті 10 Конвенції. При поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації (далі Декларація), схваленої 12.02.2004 на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя (далі Резолюція) (абзац перший пункту 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1). Зокрема, у цій Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі). У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв`язку із цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). У справі №727/6371/17 Верховний Суд, залишаючи без змін судові рішення (про відмову в задоволенні позову про захист честі, гідності та ділової репутації) вказав, зокрема, таке. Позивачі, будучи політиками, беззаперечно усвідомлювали, що знаходяться під прискіпливою увагою суспільства і, розповсюджуючи інформацію (пости) в соціальних мережах, повинні були розуміти, що кожне їх слово буде викликати обговорення в суспільстві. Виходячи зі встановлених, на підставі поданих сторонами доказів, обставин справи та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріального права, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, встановивши, що оспорювана позивачами інформація містить оціночні судження певних фактів, які мали місце, і стосуються суспільного інтересу - діяльності політичних діячів, рівень критики яких є значно ширшим, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації. У справі №368/655/17 Верховний Суд, залишаючи без змін судові рішення (про відмову в задоволенні позову про захист честі, гідності та ділової репутації), зазначив, зокрема, таке. Оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв`язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11.09.2024 (справа №727/6401/20 провадження №61-1907св24). Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. За усталеною практикою ЄСПЛ свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства» (рішення у справі «Karpyuk and Others v. Ukraine» («Карпюк та інші проти України») від 06.10.2015, заяви №30582/04, 32152/04). Як зазначено в рішеннях ЄСПЛ від 08.07.1986, від 24.02.1997, від 05.04.2009, від 26.04.1995 (справи: «Lingens v. Austria» («Лінгенс проти Австрії»), заява №9815/82; «De Haes and Gijsels v. Belgium» («Де Хаес і Гійсельс проти Бельгії»), заява №19983/92; «Goodwin v. United Kingdom» («Гудвін проти Великобританії»), заява №17488/90; «Prager and Oberschlick v. Austria» («Праґер та Обершлік проти Австрії»), заява №15974/90) свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10 Конвенції, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» чи тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе. Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права, гарантованого статтею 19 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.07.1986 у справі «Lingens v. Austria» («Лінгенс про Австрії»), заява № 9815/82, пункт 46). Апеляційний суд у складі колегії суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Предметом даного позову є зобов`язання ОСОБА_2 протягом п`яти днів з моменту вступу рішення в законну силу спростувати недостовірну інформацію, публічно поширену (опубліковану) нею на веб-сайті facebook.com на власній сторінці під своїм авторством наступного змісту: «Розміщена мною у публікації від 14.08.2025 інформація, наступного змісту: - «… як так вийшло, звісно ж з Вашою допомогою, що з початку війни ви не те що пальцем не поворухнули, ВИ, ВАШІ ПІДЛЕГЛІ, СТВОРИЛИ ТАКІ УМОВИ що … наша ПЧР не отримала й досі статусу критичності …»; - «…на підставі чого хлопці ПРЧ МАЮТЬ ПОЛИВАТИ ВАШІ ДЕРЕВА І КВІТИ з пожежної машини…»; - «…на підставі чого, ВИ ОСОБИСТО ТРАВИТЕ ЛЮДЕЙ СЕРЕД БІЛОГО ДНЯ ЯДОМ, коли поливаєте ядом очерет на вами окупованому ставку????»; - «… ЯКИМ ЗАКОНОМ ВАМ НАДАНО ПРАВО ОСОБИСТО ЗАРИБЛЮВАТИ СТАВОК У ВЛАСНИХ ЦІЛЯХ?...»; - «…А поясніть людям як йдуть справи із забудови ВАШОГО МАЄТКУ У ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОБЛАСТІ? А не через те, що ПОЛІЦІЯ ВИКРИЛА ВАС НА РОЗКРАДАННІ БЮДЖЕТУ…», є недостовірною, образливою, такою, що принижує честь, гідність та порочить ділову репутацію ОСОБА_1 . Розглядаючи цей спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Відповідно до ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Згідно ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду. Разом із тим, кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації (ст.32 Конституції України). Відповідно до ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (ч.1). Згідно роз`яснень, викладених у п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а)поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б)поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача, в)поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності; г)поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співвжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації. Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. Згідно з п.12 наведеної постанови належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Згідно роз`яснень п.19 вказаної постанови, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженнями, які не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості згідно ст. 471 Закон України «Про інформацію». Відповідно до ч.2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема, гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду. Таким чином, судом першої інстанції правильно враховані роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», що відповідно до ст. 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст.10 Конвенції. Фактичні твердження та оціночні судження є різними поняттями, а розмежовування цих термінів лежить в основі захисту права на честь та гідність як особистих немайнових прав та є необхідним для недопущення втручання у гарантоване Конституцією України право особи на свободу вираження поглядів та переконань. Вирішуючи спір, суд першої інстанції у достатній мірі врахував характер та зміст публікації відповідача ОСОБА_2 у соціальній мережі «Facebook», її актуальність для суспільства та прийшов до правильного висновку, що вказані висловлювання є оціночним судженням і не можуть розцінюватися як фактичне твердження. Водночас, колегія суддів вважає, що у вказаній публікації не зазначено жодного конкретного факту у відношенні позивача щодо скоєння протиправних дій, вони носять загальний характер. Європейський суд із прав людини також підтвердив, що правдивість оціночних суджень не припускає можливості доказування, і оціночні судження дійсно слід відрізняти від фактів, існування яких може бути підтверджене та виділив три можливі варіанти фундаменту, на якому можна побудувати свою оцінку: 1) факти, що вважаються загальновідомими; 2) підтвердження висловлювання яким-небудь джерелом. Застосовуючи положення статті 10 Конвенції про захист прав людини та основи; свобод в рішеннях у справах «Нікула проти Фінляндії», «Яновський проти Польщі» інших, Європейський суд з прав людини підкреслює, що межі допустимої інформації щодо посадових та службових осіб можуть бути ширшими порівняно з межами такої інформації щодо звичайних громадян. У разі, якщо позивач є публічною особою, то суд, розглядаючи і вирішуючи справу про захист його гідності, честі чи ділової репутації, повинен ураховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, також рекомендації, що містяться у Резолюції № 1165 (1998) Парламентської Асамбг Ради Європи про право на недоторканність особистого життя. У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадовці: особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевої, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. Позивач тривалий час є селищним головою, тобто є публічною особою, який обіймає публічну посаду, а тому межа допустимої критики та обсяг поширеної інформації щодо нього є значно ширшим, оскільки він безпосередньо відіграє важливу роль у діяльності певної територіальної громади, та його особистість та безпосередні дії становлять суспільний інтерес. З врахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що позивач, обіймаючи посаду селищного голови, автоматично обмежив своє право на приватність життя, оскільки набув статусу публічної особи, інформація, викладена відповідачем у статті, стосується позивача не як приватної, а як публічної особи. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що у даному випадку також необхідно надати належну оцінку тому, чи не буде задоволення позову втручанням у право відповідача ОСОБА_2 на свободу вираження нею поглядів та переконань у контексті положень ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до п.2 ст. 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства» (рішення ЄСПЛ від 06.10.2015 у справі «Карпюк та інші проти України» п.188). Така ж позиція щодо застосування ст. 10 Конвенції міститься у рішення ЄСПЛ у справах «Хендісайд проти Сполученого Королівства» (Handyside v. the United Kingdom) від 07.12.1976 (п.49) та «Йерсільд проти Данії» (Jersild v. Denmark) від 23.09.1994 (п.37). Аналогічні висновки щодо неможливості спростування оціночних суджень, навіть різких і агресивних, в контексті приписів ст. 10 Конвенції щодо неможливості втручання у свободу вираження поглядів сформовані у цілому ряді постанов Верховного Суду та є усталеними. Так, у постанові Верховного Суду від 01.02.2018 у справі №757/33799/15-ц, де, залишаючи без змін судове рішення апеляційної інстанції про відмову у задоволенні вимог про захист честі і гідності, Верховний Суд вказав, що поширена відповідачем інформація наступного змісту: «Я впрямую обвиняю ОСОБА_19 и его партию «Свобода». Я считаю, что это преступление, а не политическая позиция… я не знаю, почему мы должны платить такую цену и зачем это. И зачем это ему… Из-за того, лишь, что он сейчас находится не во власти? Так служение Украине бывает таким. Реализуйте себя, служи и дальше уходи. Так будет с каждым. Со мной, со всеми остальными … ОСОБА_20 не привел протестующих под Верховную Раду. Он привел бандитов, которые убивали и калечили наших солдат. Вот моя позиция…» є лише оціночними судженнями, які не підлягають спростуванню. У постанові Верховного Суду від 11.02.2019 у справі №725/5585/16-ц, залишаючи без змін судове рішення апеляційної інстанції про відмову у задоволенні вимог про захист честі і гідності, Верховний Суд вказав, що поширені відповідачем на сесії Чернівецької міської ради висловлювання: «організована банда», «організований бандит», «організована банда при владі», «отморозки», «ворують, зламують», «знищують бізнес», «не діє як чиновник», «він вкрав», «злодійський спосіб» свідчать про критичну оцінку ситуації, що склалася між сторонами. Суб`єктивні думки і погляди на підставі закону, положень Конвенції, з врахуванням практики ЄСПЛ не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості, а отже, не можуть вважатися поширенням недостовірної інформації у розумінні ст.277 ЦК України і не підлягають спростуванню. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. У постанові від 27.05.2020 у справі №757/72390/17-ц Верховний Суд, скасовуючи судові рішення про задоволення позову про захист честі і гідності та ухвалюючи нове про відмову у позові, зазначив, що поширена відповідачем інформація наступного змісту: «При видачі кредитів порушувались як нормативні документи Національного банку України, так і внутрішні документи самого Банку. Всі 36 кредитів були… підписані Головою Правління ПриватБанку з перевищенням повноважень, які надавались йому відповідними документами Банку» не містить фактичних даних, а є вираженням суб`єктивної думки і поглядів, направлених на критичну оцінку певних дій, тобто є оціночними судженнями, які не підлягають спростуванню та доведенню стосовно їх правдивості, а таке поширення інформації відповідає практиці застосування Європейським судом з прав людини статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.53,54). У постанові від 30.07.2020 у справі №200/20351/18 Верховний Суд, скасовуючи судові рішення про задоволення позову про захист честі і гідності та ухвалюючи нове про відмову у позові, зазначив, що поширена відповідачем інформація наступного змісту: «Петровский, известный в определенных кругах под именем «Нарик», проходил по материалам МВД как лидер организованный преступной группировки. ОСОБА_21 активности этой ОПГ приходился на период 2000-2004 годов. В 2005 он покинул территорию Украины, ряд членов его группировки были задержаны, а сама группировка была фактически разгромлена» є вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача і не свідчать про приниження честі, гідності та ділової репутації позивачів. У постанові Верховного Суду від 04.11.2020 у справі №757/30984/18-ц, залишаючи без змін судові рішення про відмову у задоволенні вимог про захист честі і гідності, Верховний Суд вказав, що поширена відповідачем інформація наступного змісту: «Колишній Президент України ОСОБА_22 та його злочинна організація, втікаючи з країни, привласнили понад 40 мільярдів доларів США», «Насамперед, ми застосували спеціальну конфіскацію та повернули для національного розвитку до Державного бюджету України 1,5 мільярди доларів США, які були привласнені «державною мафією» Януковича» є оціночними критичними судженнями з огляду на неможливість їх сприйняття в якості твердження про вчинення конкретної дії. У постанові Верховного Суду від 04.11.2020 у справі № 373/1994/17, залишаючи без змін судові рішення про відмову у задоволенні вимог про захист честі і гідності, Верховний Суд вказав: «Позивач просив визнати такою, що принижує його гідність, порочить честь і ділову репутацію, інформацію, зокрема (мовою оригіналу із збереженням стилістики автора статті): «Бачите шановні читачі, який молодий за віком згаданий суддя і наскільки просякнутий брехнею цей молодик? Має 36 років, а обдурює іменем України набагато старших за себе громадян. Ні стида, ні совісті? Ганьба таким суддям!»; «...брехня під час судочинства. Це якраз яскравий приклад суддівської вакханалії. Виробляють все, що хочуть. Збреше і навіть не оком не моргне - вже виробився імунітет до правдивої інформації?»; «Сприймається тільки брехня? Чи може він навчився згаданих «премудростей» від колишнього президента України ОСОБА_3, що призначив його суддею Гірницького районного суду м. Макіївки? А може від міської ради Макіївки чи КРУ в Донецькій області? Це для чого він приїхав у Новоград-Волинський? Щоб брехню розводити? Щоб захищати правопорушників?»; «Мені показали велику дулю! Суд відмовив мені у доступі до правосуддя...»; «/суддя/ ... на стороні Слідчого відділу поліції, що вчинив порушення Закону і не вніс відомості про злочин до ЄРДР? Тому що вигороджує працівників прокуратури, які дали вказівку слідчому відділу поліції не включати відомості, викладені у повідомленні про злочин до ЄРДР?»; «...Ось таку брехню іменем України постановив суддя ОСОБА_1 .! Хто ж навчив так нагло брехати?»; «Це він бреше у 36 років, а що буде витворяти у 50 або 60 років? Де ж ті документи, які свідчать про належне повідомлення мене? Хто ж йому їх показував, чи він може незрячий? Може не вміє адекватно оцінювати навколишні обставини? Він що хворий? Що ж долучено до справи? Фальшивка? Ось так, шановні читачі знущаються на нами судді!»; «Візьми, дай «тишком» в пику за брехню, щоб пам`ятав на майбутнє - така майнула думка!»; «Поки будемо писати до Вищої Ради Правосуддя, поки Рада призначить скаргу до розгляду, поки ця справа буде очікувати своєї черги (пів року, рік, два), знайдуться сердобольні члени ВРП, які знівелюють його вчинок до простого, невинного проступку і подарують» йому це (не безкоштовно звичайно).»; «Ну влетить він в копійку? І що з того? Він після цього вже з натхненням буде брехати, знаючи, що ВРП захистить його. Так що ефективніше - писати до ВРП чи «в пику»?». Колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів про те, що позивач, обіймаючи посаду судді, автоматично обмежив своє право на приватність життя, оскільки набув статусу публічної особи, інформація, викладена відповідачем у статті, стосуються позивача не як приватної, а як публічної особи. ОСОБА_2, даючи оцінку подіям відносно особи позивача як судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області, займаної ним посади та його діяльності, висловив свої погляди, поширена відносно позивача інформація є оціночним судженням, а не фактичним твердженням». Такі ж висновки щодо можливості зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації містяться у постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №127/24530/16-ц; від 14.02.2018 у справі № 646/1266/16-ц; від 27.03.2019 у справі №344/16715/15-ц. Відповідно до положень ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду. З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки висловлення оціночних суджень особою щодо особи та діяльності позивача, не може слугувати підставою для притягнення цієї особи до цивільно-правової відповідальності, у разі незадоволення (несхвалення) адресатом змістом та/або формою такого висловлювання. Доводи апеляційної скарги про те, що висловлювання відповідача виражене у письмовій формі наступного змісту «…А поясніть людям як йдуть справи із забудови ВАШОГО МАЄТКУ У ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОБЛАСТІ? А не через те, що ПОЛІЦІЯ ВИКРИЛА ВАС НА РОЗКРАДАННІ БЮДЖЕТУ…» апріорі не є оціночними судженнями, оскільки може бути витлумачене, як таке, що містить фактичні дані про наявність у позивача маєтку у Закарпатській області та взаємозв`язок із вказаним фактом розкрадання бюджету, що даний вислів, який не відповідає дійсності, прямо впливає на ділову репутацію селищного голови, оскільки містить безпідставні звинувачення у корупції та направлення вкрадених коштів на власне збагачення та будівництво маєтку, що не підтверджується жодним доказом, є фактично наклепом і дана інформація мала бути спростована судом як недостовірна, то ці доводи не заслуговують на увагу та не є підставою для скасування законного і обгрунтованого рішення суду з підстав, викладених вище. З огляду на вищевикладене доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Відповідно до ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права. З підстав вище вказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а рішення суду - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 367 ч.1,2, 368 ч.1, 374 ч.1 п.1, 375 ч.1, 381 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Фєдосєєва Дмитра Олександровича залишити без задоволення. Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 06 листопада 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 23 лютого 2026 року. СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов