Постанова 4824 № 757/21785/19-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД апеляційне провадження №22-ц/824/1853/2026 справа №757/21785/19-ц ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 лютого 2026 року м.Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Поліщук Н.В. суддів Желепи О.В., Соколової В.В., за участю секретаря судового засідання Крисіної В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , підписаною адвокатом Воротиленком Олександром Сергійовичем, на рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, ОСОБА_3 , про витребування майна із чужого незаконного володіння, - встановив:

1. Короткий виклад доводів пред`явленого позову. У травні 2019 року ОСОБА_2 , громадянин Російської Федерації, звернувся до суду із позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння. Вимоги позову мотивує тим, що 30 жовтня 1995 року ОСОБА_2 придбав у приватну власність двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності зареєстровано в КП «Київське міське БТІ». Від моменту набуття права ОСОБА_2 квартиру не відчужував, не заставляв і не передавав іншим особам. Вказує, що у 2019 році він дізнався, що вказана квартира 04 квітня 2019 року зареєстрована за іншою особою ? ОСОБА_1 , хоча позивач із ним не мав жодних правовідносин. З даних інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02 травня 2019 року убачається, що 04 квітня 2019 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. зареєстрував право власності за ОСОБА_1 на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя (№177 від 04 квітня 2019 року). Таким чином, майно вибуло з власності ОСОБА_2 поза його волею. Позивач вважає, що право власності на квартиру перейшло незаконно, оскільки він не укладав жодних правочинів щодо відчуження майна, а дії нотаріуса та реєстратора призвели до порушення його права власності, гарантованого статтею 41 Конституції України та статтями 316, 317, 319 ЦК України. Власник має право володіти, користуватися та розпоряджатися майном за своєю волею, а ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права. Мотивуючи наведеним, просить витребувати від ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 квартиру загальною площею 78,00 м2, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції. Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 20 червня 2025 року позов задоволено. Витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 квартиру загальною площею 78,00 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 9 606,05 гривень. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на проведення експертизи у розмірі 11 548,66 грн. Задовольнивши позов, суд першої інстанції виходив з того, що підпис від імені ОСОБА_2 на договорі дарування квартири від 16 жовтня 2009 року, є підробленим, що підтверджується висновком експертизи, відтак такий договір є неукладеним. Суд зробив висновок, що відчуження квартири АДРЕСА_1 , відбулось не з волі ОСОБА_2 , тому вимоги ОСОБА_2 щодо витребування квартири АДРЕСА_1 є правомірними, оскільки така вимога прямо пов`язана з відновленням прав ОСОБА_2 щодо належного володіння, користування та розпорядженням своїм майном.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись з ухваленим рішенням адвокатом Воротиленком О.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення норм процесуального права, матеріального права, а також те, що оскаржуване рішення порушує права ОСОБА_1 . Вказує, що позовна заява від 02 травня 2019 року нібито підписана ОСОБА_2 , однак є підстави уважати, що він її не подавав і не підписував. Звертає увагу, що хоча позов подано у м. Києві, а судовий збір сплачено через касу, за шість років розгляду справи ОСОБА_2 жодного разу не з`явився до суду. Від його імені діяли адвокати (Вінокурова Р.О., Шевчук А.С., Новік ), причому договори з ними укладалися в різний час і в різних місцях - спочатку у м. Київ, потім у м. Москва, що суперечить логіці перебування позивача в Україні. Це свідчить про недійсність його підписів на позові та договорах про надання правової допомоги Вказує, що позов подано без копії паспорта і без обов`язкових реквізитів (ідентифікаційного номера, офіційної електронної адреси), що мало б стати підставою для залишення заяви без руху, однак суд першої інстанції цього не зробив. Судові документи направлялись на різні київські адреси, тоді як позивач проживає в м. Москва; кореспонденція поверталась із позначкою «адресат відсутній», що свідчить про неналежне повідомлення та фіктивність київської адреси. Звертає увагу, що копія договору купівлі-продажу 1995 року, покладена в основу позову, є копією з копії, а її оригінал суду не подано. Це позбавляє позов належних доказів. Також не пояснюється, чому громадянин РФ, який постійно проживає в м. Москва, підписував документи українською мовою. Відсутні будь-які дані про знання української мови ОСОБА_2 .. Крім того, під час розгляду справи (27 вересня 2019 року) ОСОБА_2 незаконно зареєстрував за собою право власності на спірну квартиру на підставі договору купівлі-продажу від 30 жовтня 1995 року, попри те, що власником залишався ОСОБА_1 , що свідчить про його неправомірні дії. Суд першої інстанції не врахував численні клопотання представника відповідача про виклик ОСОБА_2 в судове засідання, хоча це було необхідно для перевірки його участі в процесі. Вказує, що порівняння підписів на договорі купівлі-продажу та на документах, направлених до суду, показує, що це різні підписи, однак суд не надав цьому значення. Щодо проведених у справі експертиз, зазначає, що експертиза №03/20 від 05 жовтня 2020 року, проведена експертом Герасименком О.В. (ТОВ «ЮРЕКС»), є недійсною, оскільки експерт мав анульоване свідоцтво та досліджував копії документів, що суперечить методиці Міністерства юстиції України, отже і висновок експерта є недопустимим доказом. Вказує, що у вступній частині експертизи було вказано, що для проведення експерти на дослідження надано 4 документи (оригінали двох довіреностей, видані московським нотаріусом Левіною Н.С. у м.Москва в 2019 році, оригінал договору про надання правничої допомоги від 19 листопада 2019 року та копія паспорту Мордуховіча Е.І.). В описовій частині експертизи на дослідженні вже з`являється п`ятий документ, а саме копія договору дарування квартири від 16 жовтня 2009 року. Щодо висновку експерта КНДІСЕ №10601/24-32 від 06 січня 2025 року вказує, що експерт Голіян М. встановила, що підписи від імені ОСОБА_2 у договорі дарування 2009 року ймовірно не належать йому, а аналіз позову та додатків підтвердив ту обставину, що їх підписи суттєво відрізняються від автентичних зразків. Це свідчить, що позовну заяву підписано іншою особою. Крім цього, експерти не мали оригіналів документів, а лише копії, а вільні зразки почерку, отримані з РФ у межах Конвенції 1993 року, дію якої Україна зупинила Законом України "Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року" від 01 грудня 2022 року, що ставить під сумнів допустимість таких доказів. Таким чином, матеріали справи свідчать, що ОСОБА_2 не підписував і не подавав позов, не перебував в Україні у 2019 році, а його підписи на позовних документах та договорах про надання правової допомоги виконані іншими особами. Суд першої інстанції безпідставно не перевірив ці обставини, чим допустив істотне порушення процесуального права. Мотивуючи наведеним, просить рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 червня 2025 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, або залишити позовну заяву без розгляду. Судові витрати покласти на ОСОБА_2 .

4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу. 12 вересня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив адвоката Шевчука А.С., який діє в інтересах ОСОБА_2 , на апеляційну скаргу. Зазначає, що доводи апеляційної скарги не стосуються питань права, а є лише суб`єктивною оцінкою відповідача окремих обставин. Відповідач безпідставно стверджує, що позивач не міг підписати позов, оскільки у травні 2019 року не перебував в Україні. Жодного доказу на підтвердження вказаних доводів скаржником не надано. Місце підписання пізніше укладених договорів у Москві не спростовує можливості перебування позивача у Києві у 2019 році. Позивач не заперечував, що проживає переважно за межами України, але це не позбавляє його права самостійно підписати позов чи укласти договори про правову допомогу. Закон не вимагає постійної присутності сторони в Україні, а явка позивача до суду не визнавалась обов`язковою. Оформлення ордера адвокатом через кілька місяців не суперечить закону, оскільки строк для цього не встановлено. Всі дії представників позивача були належними та правомірними, а відповідач не заявляв цих зауважень у суді першої інстанції. Посилання скаржника на те, що суд мав залишити позов без руху через відсутність у заяві ідентифікаційного коду чи електронної адреси, є безпідставним. Згідно пункту 2 частини 3 статті 175 ЦПК в редакції, що діяла на момент пред`явлення позову, ці дані зазначаються лише для громадян України, а позивач таким не є. Відсутність електронної адреси не зобов`язує прямо вказувати про це у позові. Щодо нібито неналежного повідомлення позивача вказує, що судові повістки вручалися його представникам, що згідно частини 5 статті 130 ЦПК України вважається належним повідомленням. Твердження про неналежну якість копії договору купівлі-продажу необґрунтовані, оскільки суд не витребовував оригінал цього договору. Посилання відповідача на незнання позивачем української мови є припущеннями, які не мають процесуального значення і ґрунтуються на особистих домислах. Походження позивача не може бути підставою для сумнівів у його процесуальній дієздатності. Аргументи про відмінність підписів не підтверджені експертизою, а є лише суб`єктивною оцінкою відповідача. Відмінності підпису через 24 роки є природними. Крім того, експерт під час проведення експертизи №10601/24-32 від 06 січня 2025 досліджував договір дарування, а не позовну заяву. Доводи щодо неналежності експертиз також безпідставні. У справі наявні два висновки - експерта ТОВ «ЮРЕКС» та КНДІСЕ. Останній, виконаний державною установою, підтвердив, що підпис на договорі дарування квартири від 06 жовтня 2009 року "ймовірно виконаний не позивачем". Відповідач не подавав клопотань про виклик експерта чи надання роз`яснень, тому не може ставити це під сумнів на стадії апеляційного перегляду. Отже, Печерський районний суд міста Києва ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Всі процесуальні дії здійснювалися в інтересах позивача, який був обізнаний про стадії розгляду справи, зокрема, позивач надавав зразки підписів у рамках судового доручення до суду РФ. Щодо суті спору вказує, що квартира, що належала позивачу на підставі договору 1995 року, вибула з його володіння внаслідок підробленого договору дарування 2009 року. Надалі відповідач набув її від особи, яка не мала права відчужувати вказану квартиру. Відповідно до статей 330, 388 ЦК України майно, що вибуло з володіння власника не з його волі, підлягає витребуванню навіть у добросовісного набувача. Таким чином, доводи апеляційної скарги зводяться до припущень і не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Мотивуючи наведеним, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін.

5. Позиція учасників справи. В судовому засіданні адвокат Шевчук А.С., який діє в інтересах ОСОБА_2 , проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив відмовити у її задоволенні, а оскаржуване рішення залишити без змін. Відповідач та його представник, а також треті особи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник відповідача адвокат Воротиленко О.С. подав заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю у запланованих слідчих діях. Відповідно до статті 372 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились, оскільки їхня неявка не перешкоджає розгляду справи.

6. Позиція суду апеляційної інстанції. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення адвоката Шевчука А.С., який діє в інтересах ОСОБА_2 , розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав з таких підстав. Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

7. Фактичні обставини справи, установлені судом. З матеріалів справи убачається, що 30 жовтня 1995 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_2 купив квартиру АДРЕСА_1 . Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу (том 1 а.с. 9-10). Відповідно до даних договору дарування від 06 жовтня 2009 року ОСОБА_2 зобов`язується передати цілу квартиру у власність ОСОБА_3 , а ОСОБА_3 зобов`язується прийняти квартиру. Згідно пункту 1.3. договору квартира належить дарувальнику на підставі договору купівлі-продажу, виданого приватним нотаріусом Ковирзіной С.П. 30 жовтня 1995 року за №1028, та зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 30 жовтня 1995 року, за реєстровим №5633 (том 1 а.с. 105, 164) Відповідно до даних витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №157016370 від 20 лютого 2019 року квартира АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1770082880000) на праві приватної власності належить ОСОБА_3 на підставі договору дарування №489 від 06 жовтня 2009 року. Дата, час державної реєстрації 20 лютого 2019 року (том 1 а.с. 122, 164). 20 лютого 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір позики, відповідно до якого позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти у сумі 150 000,00 гривень, що на день підписання договору еквівалентно 5 500,00 доларів США за курсом НБУ на 20 лютого 2019 року безвідсотково, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві у вказаний строк таку ж саму грошових коштів, але не меншу ніж доларовий еквівалент середньозваженого курсу продажу валюти на готівковому ринку у гривнях (том 1 а.с. 162). Згідно пункту 2.1. договору іпотеки від 20 лютого 2019 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , в забезпечення виконання всіх своїх зобов`язань за цим договором іпотеки Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателеві належне йому на праві власності нерухомого майно, а саме, квартиру АДРЕСА_1 , що належить Іпотекодавцю на підставі Договору дарування квартири, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Мегедь Л.К., за реєстровим №489. Реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено 20 лютого 2019 року, номер запису про право власності 30384235, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1770082880000, індексний номер витягу 157016370 (том 1 а.с. 103-104, 158-159). Матеріали цивільної справи містять копію примірника договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 04 квітня 2019 року, відповідно до якого ОСОБА_3 (іпотекодавець) передала у власність ОСОБА_1 (іпотекодержатель), а іпотекодержатель прийняв від іпотекодавця і набув право власності на квартиру АДРЕСА_1 , в рахунок виконання зобов`язань іпотекодавця за договором позики, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. (том 1 а.с. 51-52, 156-157). Відповідно до пункту 2 договору відчужувана квартира належить ОСОБА_3 на підставі договору дарування квартири, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Мегедь Л.К., 06 жовтня 2009 року. Згідно даних витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №162290864 від 04 квітня 2019 року убачається, що квартира АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1770082880000) належить ОСОБА_1 на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя №177 від 04 квітня 2019 року (том 1 а.с. 53). Згідно даних Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №165234547 від 02 травня 2019 року убачається, що квартира АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1770082880000) на праві приватної власності належить ОСОБА_1 на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя №177 від 04 квітня 2019 року (том 1 а.с. 12). Відповідно до даних Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №184236105 від 09 жовтня 2019 року квартира АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1925455880000) належить ОСОБА_2 на підставі договору від 30 жовтня 1995 року (том 1 а.с. 69-70). Відповідно до даних висновку експерта №03/20 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи від 05 лютого 2020 року, складеного ТОВ "Експертно-правова консалтингова компанія "ЮРЕКС", убачається, що підпис від імені дарувальника та запис " ОСОБА_2 " на документі Договір дарування квартири від 16 жовтня 2009 року за реєстровим номером №489, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Мегедь Л.К., виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою з наслідуванням його підпису (том 1 а.с.242-248, том 2 а.с. 18-23). Згідно даних нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_5 від 20 вересня 2019 року убачається, що ОСОБА_5 повідомив, що 16 листопада 2016 року ОСОБА_2 оформив довіреність, якою уповноважив ОСОБА_5 на відчуження його квартири. Проте, станом на сьогоднішній день ОСОБА_5 не знайшов покупців за ціну, яка б влаштовувала ОСОБА_2 (том 2 а.с. 32). Матеріали цивільної справи містять копії платіжних інструкцій, відповідно до даних здійснювались платежі за отримані комунальні послуги кв. АДРЕСА_1 в період з квітня 2022 року по березень 2023 року, платниками значаться ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (том 3 а.с. 120-190). Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 28 вересня 2023 року у справі № 757/21785/19-ц призначено судову почеркознавчу експертизу по матеріалам цивільної справи, з урахуванням наданого оригіналу договору дарування від 06 жовтня 2009 року та зразків підписів. Проведення судової почеркознавчої експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, що знаходиться за адресою: 03057, м. Київ, вул. Смоленська,

6. На вирішення експертів поставлено такі питання: - Чи виконаний підпис та напис « ОСОБА_7 » на документі Договір дарування квартири від 16.10.2009 року за реєстровим номером № 489, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Мегедь Л.К. особисто ОСОБА_2 чи іншою особою? - Чи виконаний підпис та напис « ОСОБА_3 » на документі Договір дарування квартири від 16.10.2009 року за реєстровим номером № 489, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Мегедь Л.К. особисто ОСОБА_3 чи іншою особою? Відповідно до даних повідомлення експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про неможливість надання висновку судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі №757/21785/19-ц від 14 березня 2024 року №26672/23-32 убачається, що при попередньому вивченні наданих на дослідження матеріалів цивільної справи №757/21785/19-ц установлено, що для відповіді на питання, поставлені в ухвалі суду, необхідно додатково надати вільні зразки почерку та підпису ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у тому числі наближених за часом виконання до досліджуваного документа (тобто за 2008-2009 роки), оскільки в якості порівняльного матеріалу надано лише експериментальні зразки. З метою виконання клопотання експерта від 14 листопада 2023 року, матеріали цивільної справи №757/217/85/19-ц в трьох томах, контрольне провадження, матеріал 13-375/21 та заклеєний поліетиленовий пакет, в якому містяться: договір дарування квартири від 06 жовтня 2009 року та експериментальні зразки почерку та підпису ОСОБА_3 на 12 аркушах були повернені на адресу суду. Станом на 14 березня 2024 року клопотання експерта не виконано, матеріали цивільної справи №757/21785/19-ц до КНДІСЕ не повернулись (том 4 а.с. 54). Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 03 вересня 2024 року матеріали справи направлено для продовження проведення почеркознавчої експертизи по матеріалам цивільної справи №757/21785/19-ц, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експертів поставлено питання: - Чи виконаний підпис та напис « ОСОБА_7 » на документі Договір дарування квартири від 16.10.2009 року за реєстровим номером № 489, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Мегедь Л.К. особисто ОСОБА_2 чи іншою особою? Згідно ухвали суду у розпорядження експерта надано матеріали цивільної справи №757/21785/19-ц в чотирьох томах, контрольне провадження один том, матеріали № 13-375/21, конверт з вкладенням (акт прийому-передачі, договір дарування квартири від 06.10.2009 року), конверт з вкладенням (зразки підпису). Згідно даних висновку експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи №10601/24-32 від 06 січня 2025 року, складеного Київським науково-дослідним інститутом, підпис від імені ОСОБА_7 та рукописний запис " ОСОБА_7 ", що міститься в графі "Дарувальник:" на зворотній стороні аркуша договору дарування квартири від 06 жовтня 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Мегедь Л.К. за реєстровим номером №489, виконані ймовірно не ОСОБА_2 , а іншою особою (том 4 а.с. 139-145).

8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права. Відповідно до частини 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно частини 1 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Згідно частини 1 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Згідно частини 1 статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Згідно статті 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього. Згідно частини 1 статті 388 ЦК України унормовано, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить із такого. Доводи апеляційної скарги про те, що позовна заява від 02 травня 2019 року підписана не ОСОБА_2 та подана від його імені іншою особою, апеляційний суд уважає необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи, з огляду на таке. Відповідно до частини 1 статті 175 ЦПК України позовна заява подається в письмовій формі та підписується позивачем або його представником. За приписами статей 58, 60 ЦПК України участь сторони у справі через представника є належною формою реалізації права на судовий захист. Матеріали справи свідчать, що з моменту звернення до суду інтереси ОСОБА_2 послідовно представляли адвокати, повноваження яких підтверджені належними доказами ? договорами про надання правничої допомоги та ордерами, оформленими відповідно до вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Факт здійснення процесуальних дій представниками позивача не спростовує особистого волевиявлення позивача на звернення до суду, оскільки відповідно до положень статті 60 ЦПК України представник діє від імені та в інтересах особи, яку він представляє, а всі вчинені ним процесуальні дії створюють права та обов`язки безпосередньо для довірителя. Посилання скаржника на те, що ОСОБА_2 не перебував на території України у травні 2019 року та не міг особисто підписати позовну заяву, а також щодо володіння останнім українською мовою, є припущеннями, яке не підтверджене належними та допустимими доказами в розумінні статей 76-79 ЦПК України. Жодних доказів, які б беззаперечно підтверджували відсутність ОСОБА_2 на території України у період звернення до суду або неможливість підписання ним процесуальних документів, стороною скаржника не подано. Сам по собі факт укладення договорів про надання правничої допомоги у різних містах, у тому числі за межами України, не свідчить про відсутність позивача в Україні на момент подання позову, оскільки чинне законодавство не обмежує місце укладення таких договорів та не встановлює вимог щодо обов`язкової постійної присутності сторони у межах держави. Крім того, матеріали справи підтверджують активну процесуальну поведінку позивача протягом тривалого часу, зокрема: надання зразків підписів у порядку судового доручення; ініціювання проведення судових експертиз; сплату судового збору; здійснення витрат на проведення експертних досліджень; подання процесуальних документів через уповноважених представників. Зазначені обставини свідчать про усвідомлене та послідовне волевиявлення ОСОБА_2 на захист свого права, що виключає твердження скаржника про фіктивність звернення до суду. Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо неподання та непідписання ОСОБА_2 позовної заяви є не підтвердженими, побудованими на припущеннях. Перевіряючи доводи апеляційної скарги в частині висновків експертиз, колегія суддів зазначає про таке. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зробив висновок про неукладеність договору дарування квартири від 16 жовтня 2009 року, посилаючись на дані висновку почеркознавчої експертизи. Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги в частині помилкових висновків суду першої інстанції щодо оцінки висновку експерта, ураховуючи таке. Згідно пункту 1.3. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08 жовтня 1998 року (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 № 1950/5), у редакції, чинній на момент проведення експертизи, далі - Рекомендації, унормовано, що для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації. Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов`язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов`язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов`язаними зі справою, так і не пов`язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв`язку з призначенням такої експертизи. Відповідно до пункту 1.4. Рекомендацій перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), має пред`явити їх особі, яка підлягає ідентифікації. У документі, що є підставою для проведення експертизи, орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), зобов`язаний (зобов`язана) зазначити документи, у яких містяться вільні, умовно-вільні зразки почерку та (або) підпису особи. У разі неможливості пред`явити зазначені зразки (смерть виконавця, від`їзд тощо) як зразки слід надавати документи або інші папери, на яких рукописні тексти (підписи) достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання з ідентифікації її як виконавця досліджуваного рукопису (наприклад, заяву про отримання паспорта (форма № 1), паспорт, різного роду посвідчення, на яких є власноручний підпис, тощо). Відповідно до пункту 1.5. вільні зразки по змозі повинні відповідати об`єкту, який досліджується, за часом виконання, за видом матеріалів письма (папір, олівець, кулькова ручка тощо), за формою документа (накладні, відомості тощо), за його змістом та цільовим призначенням. Якщо текст (підпис), що досліджується, виконано друкованими літерами або спеціальним шрифтом, слід по змозі надати вільні зразки аналогічного характеру. Установлено, що на підтвердження позовних вимог позивачем надано висновок експерта №03/20 від 05 лютого 2020 року, складений експертом ОСОБА_8 на підставі заяви ОСОБА_9 в межах розгляду справи №757/21785/19-ц. Із даних висновку убачається, що для проведення судової почеркознавчої експертизи надано оригінали та копії таких документів: оригінал Договору про надання правової (правничої) допомоги від 19 листопада 2019 року; оригінал довіреності, посвідченою Левіною Н.С., нотаріусом м. Москва, від 06 грудня 2019 року №77/723-Н/77-2019-5-402; оригінал довіреності, посвідченої Левіною Н.С., нотаріусом м. Москва, від 02 листопада 2019 року №77/723-Н/77-2019-1-760; копія паспорта Мордуховича Е.І. Разом з тим, відповідно до даних картки атестованого експерта Герасименка О.В. убачається, що на підставі рішення експертно-кваліфікаційної комісії №1285 від 23 травня 2012 року ОСОБА_8 видано свідоцтво № НОМЕР_1 на проведення почеркознавчої та автотоварознавчої експертизи. З даних картки убачається, що термін дії свідоцтва закінчився 31 грудня 2017 року (том 2 а.с. 48). Актуальних даних на підтвердження кваліфікації експерта Герасименка О.В. суду не надано. Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що надані експерту документи датовані 2019 роком, тоді як об`єктом дослідження у справі є договір дарування квартири від 06 жовтня 2009 року, тобто документ, підписаний за десять років до наданих для порівняння зразків. Відповідно до пунктів 1.3, 1.5, 1.6, 3.1, 3.4 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08 жовтня 1998 року (у редакції, чинній на момент проведення експертизи), для проведення почеркознавчої експертизи обов`язково мають бути надані вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки підпису особи, причому вільні зразки повинні бути максимально наближеними за часом виконання до досліджуваного документа. Таким чином, порівняння підпису на договорі дарування 2009 року із підписами, виконаними у 2019 році, не відповідає вимогам зазначених Методичних рекомендацій, оскільки між датами виконання досліджуваного документа та порівняльних матеріалів існує значний часовий розрив, що об`єктивно впливає на зміну індивідуальних ознак почерку та підпису. Крім того, як убачається з матеріалів справи, експерту не було надано жодного вільного зразка підпису ОСОБА_2 , виконаного у період, наближений до 2009 року, а дослідження фактично здійснювалось шляхом порівняння підписів на різних документах, виконаних через значний проміжок часу, що суперечить вимогам науково-методичного забезпечення судово-експертної діяльності. З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що висновок експерта №03/20 від 05 лютого 2020 року не може уважатися належним та допустимим доказом у розумінні статей 76, 77, 78 ЦПК України, оскільки отриманий із порушенням встановленого порядку проведення експертних досліджень та без дотримання методичних рекомендацій щодо формування порівняльної бази. Щодо висновку експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи №10601/24-35 від 06.01.2025, колегія суддів виходить із такого. Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 10 листопада 2020 року задоволено клопотання представника позивача за первісною позовною заявою та представника відповідача за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 - адвоката Шевчука А.С. про звернення суду з дорученням до компетентного органу Російської Федерації у справі №757/21785/19-ц. Доручено компетентному суду Російської Федерації згідно з територіальною підсудністю - а саме: «Хамовнический районный суд города Москвы, 119121, г. Москва, 7-ой Ростовский переулок, д.21» - відібрати вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки підпису та почерку позивача ОСОБА_2 , паспорт громадянина Російської Федерації НОМЕР_2 , виданий ВВС Обручівського району міста Москви 16.11.2006 р., код підрозділу 772-096, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ОСОБА_10 , паспорт гражданина Российской Федерации НОМЕР_2 , выданный ОВД Обручевского района города Москвы 16.11.2006 г, код подразделения 772-096, дата рождения 11.01.1947 г.), для проведення судової почеркознавчої експертизи. Роз`яснено, що відбирати експериментальні зразки почерку та підпису необхідно у два етапи. На першому етапі ОСОБА_2 здійснює підпис у звичних умовах (сидячи за столом, при денному освітленні) кульковою ручкою синього кольору на білому аркуші паперу для друку в десять рядків. На другому етапі зразки відбираються під диктовку тексту, кульковою ручкою синього кольору на білому аркуші паперу для друку. Якщо буде помічено, що той, хто пише намагається змінити свій почерк, темп диктовки слід прискорити. Експериментальні зразки підпису та цифрового письма необхідно надати не менше ніж на 15 аркушах. Відібрані експериментальні зразки та протокол окремої процесуальної дії ухвалено повернути до Печерського районного суду міста Києва (адреса: 01601, Україна, м. Київ, вул. Володимирська, 15) (том 2 а.с. 210). Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 28 вересня 2023 року призначено у справі № 757/21785/19-ц судову почеркознавчу експертизу по матеріалам цивільної справи, з врахуванням наданого оригіналу договору дарування від 06.10.2009 та зразків підпису (том 3 а.с. 199-201). У розпорядження експертам надано матеріали цивільної справи № 757/21785/19-ц в трьох томах, в яких міститься опечатаний та скріплений Договір дарування від 06 жовтня 2009 року, зразки підпису ОСОБА_7 , надані судом у справі №13-375/21 (один том) на виконання ухвали суду від 10 листопада 2020 року та зразки підпису ОСОБА_3 , контрольне провадження один том (том 3 а.с. 199-201). З даних клопотання експерта Мар`яна Голіяна від 14 листопада 2023 року убачається, що експертом заявлено клопотання про надання додатково вільних зразків почерку та підпису ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у тому числі наближених за часом виконання до досліджуваного документа (тобто за 2008-2009 роки), які можуть знаходитись в оригіналах різнохарактерних документів (заява про видачу паспорта /Форма №1, нотаріально посвідчені документи (договори, заяви, довіреності), особисті блокноти, автобіографії, платіжні документи (квитанції, чеки, тощо), оскільки в якості порівняльного матеріалу надано лише експериментальні зразки (том 4 а.с. 22). На виконання клопотання експерта адвокатом Шевчуком А.С., який діє в інтересах ОСОБА_2 долучено до матеріалів справи: договір про надання правової (правничої) допомоги від 19 листопада 2019 року, укладений між АБ "Чуйко та партнери" та ОСОБА_12 (том 4 а.с. 34-35), договір про надання правової (правничої) допомоги від 03 липня 2020 року, укладений між АО "Прокопенко та партнери" та ОСОБА_2 (том 4 а.с. 36-37); оригінал нотаріально посвідченої довіреності від 22 листопада 2019 року (том 4 а.с. 38); оригінал нотаріально посвідченої довіреності від 06 грудня 2019 року (том 4 а.с. 39); світлокопію паспорта, виданого на ім`я ОСОБА_2 (том 4 а.с. 30); копію договору купівлі-продажу від 30 жовтня 1995 року (том 4 а.с. 31); копію протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 17 серпня 2020 року під час проведення досудового розслідування №12020100060002448 від 24 липня 2020 року (том 4 а.с. 34-37); копії завірених ОСОБА_3 документів, наданих в межах кримінального провадження №12020100060002448 (том 4 а.с. 38-49). Відповідно до даних повідомлення експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про неможливість надання висновку судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі №757/21785/19-ц від 14 березня 2024 року №26672/23-32 убачається, що при попередньому вивченні наданих на дослідження матеріалів цивільної справи №757/21785/19-ц установлено, що для відповіді на питання, поставлене в ухвалі суду, необхідно додатково надати вільні зразки почерку та підпису ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у тому числі наближених за часом виконання до досліджуваного документа (тобто за 2008-2009 роки), оскільки в якості порівняльного матеріалу надано лише експериментальні зразки. З метою виконання клопотання експерта від 14 листопада 2023 року, матеріали цивільної справи №757/217/85/19-ц в трьох томах, контрольне провадження, матеріал 13-375/21 та заклеєний поліетиленовий пакет, в якому містяться: договір дарування квартири від 06 жовтня 2009 року та експериментальні зразки почерку та підпису ОСОБА_3 на 12 аркушах були повернені на адресу суду. Станом на 14 березня 2024 року клопотання експерта не виконано, матеріали цивільної справи №757/21785/19-ц до КНДІСЕ не повернулись (том 4 а.с. 54). Згідно даних клопотання експерта Олени Чередниченко №4453/24-32 від 01 квітня 2024 року про надання додаткових матеріалів убачається, що експертом заявлено клопотання щодо необхідності: надання додатково вільних зразків підпису та почерку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в тому числі наближених за часом виконання до досліджуваного документа, які можуть знаходитися в різнохарактерних оригіналах документів (заява про видачу паспорта / Форма №1/, нотаріально посвідчені документи (договори, заяви, довіреності), листи, листівки, посвідчення, відомості про отримання пенсії, платіжні документи (квитанції, чеки, тощо), у максимально можливій кількості, оскільки наданих зразків підписів недостатньо для проведення повного та об`єктивного порівняльного дослідження; надати перелік зразків підпису та почерку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які можна використовувати у якості порівняльного матеріалу при проведенні дослідження, зазначивши назву документа, рядок, графу, де вони містяться, а також том та аркуш справи, якщо зразки містяться в матеріалах справи (том 4 а.с. 56). Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 03 вересня 2024 року направлено матеріали цивільної справи для продовження проведення почеркознавчої експертизи по матеріалам цивільної справи №757/21785/19-ц, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експертів поставлено питання: «Чи виконаний підпис та напис « ОСОБА_7 » на документі Договір дарування квартири від 16.10.2009 року за реєстровим номером № 489, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Мегедь Л.К. особисто ОСОБА_2 чи іншою особою?». У розпорядження експерта надано матеріали цивільної справи № 757/21785/19-ц в чотирьох томах, контрольне провадження один том, матеріали № 13-375/21, конверт з вкладенням (акт прийому-передачі, договір дарування квартири від 06.10.2009 року), конверт з вкладенням (зразки підпису) (том 4 а.с. 133-136). Згідно даних висновку експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи №10601/24-32 від 06 січня 2025 року, складеного Київським науково-дослідним інститутом, підпис від імені ОСОБА_7 та рукописний запис " ОСОБА_7 ", що міститься в графі "Дарувальник:" на зворотній стороні аркуша договору дарування квартири від 06 жовтня 2009 року, посвідченого приватний нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Мегедь Л.К. за реєстровим номером №489, виконані ймовірно не ОСОБА_2 , а іншою особою (том 4 а.с. 139-145). З висновку експерта (розділі 5) убачається, що експертом визначено такі об`єкти, що підлягають дослідженню: - матеріали цивільної справи №757/21758/19-ц в 4 томах: 1 том на 250 арк.; копія зустрічної позовної заяви в 1-му прим., 4 робочі копії дисків; 2 том на 249 арк., 1 робоча копія диску; 3 том на 242 арк.; 4 том на 136 арк; - матеріали №14-375/21 в 1 томі на 45 арк.; - експериментальні зразки підпису та почерку ОСОБА_3 на 12 арк.; - матеріали контрольного провадження в 1 томі на 78 арк., 1 робоча копія диска. Згідно даних висновку судової почеркознавчої експертизи при вивченні наданих на дослідження матеріалів експертом було виявлено:

1. Оригінал досліджуваного документа - договір дарування квартири від 06.10.2009, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Мегедь Л.К. за реєстровим номером № 489 на 1 арк. (див. рис. 9-10 в ілюстративній таблиці);

2. Умовно-вільні та експериментальні зразки почерку та підпису ОСОБА_2 , що відповідно до ухвали суду від 28.09.2023 та від 03.09.2024, містяться в наступних документах, наявних в наданих матеріалах справ та використовувались при проведенні даної судової почеркознавчої експертизи, а саме: 1) умовно-вільні в матеріалах цивільної справи № 757/21758/19-ц: - рукописні записи у відповідних графах на першому та другому аркуші та підпис в рядку «(підпис)» на другому аркуші договору про надання правової (правничої) допомоги від 19.11.2019 - а.с. 34-35, том № 4; - рукописні записи у відповідних графах на першому та другому аркуші та підпис в графі «Клієнт» на другому аркуші договору про надання правової (правничої) допомоги від 03.07.2020 - а.с. 36-37, том № 4; - рукописний запис « ОСОБА_13 » та підпис праворуч від нього в графі «доверитель» на зворотній стороні аркуша документа «ДОВЕРЕННОСТЬ» від 22.11.2019 - а.с. 38, том № 4; - рукописний запис « ОСОБА_13 » та підпис праворуч від нього в графі «доверитель» на зворотній стороні аркуша документа «ДОВЕРЕННОСТЬ» від 06.12.2019 - а.с. 39, том № 4. 2) експериментальні в матеріалах № 13-375/21 в 1 томі на 45 арк.: - в експериментальних зразках почерку та підпису ОСОБА_14 , що відібрані Хамовнічеським районним судом м. Москви - а.с. 29-43. Окрім того, експертом зазначено, що зображення рукописних записів та підписів ОСОБА_2 , що містяться в копіях документів у вказаних вище наданих матеріалах, не використовувались в якості порівняльного матеріалу, оскільки відповідно до пункту 3.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Мін`юсту України від 08.10.1998 №53/5 та п. 1.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз (додаток до відомчої Інструкції), для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів. Рукописні записи та підписи від імені ОСОБА_2 , що містяться в позовній заяві про витребування майна з чужого незаконного володіння від 02.05.2019 та в додатках до неї (а.с. 4-15, том № 1 матеріалів цивільної справи № 757/21758/19-ц), за рядом суттєвих загальних і окремих почеркових ознак відрізняються від інших наданих його зразків почерку та підпису, а тому, у зв`язку із сумнівами в їх достовірності, до уваги експертом у ході порівняльного дослідження не приймалися (Методика дослідження підписів, виконаних зі зміною ознак власного підписного почерку / ХНДІСЕ. - Харків, 2015.-С. 126-127). Досліджуваний документ відмічений в КНДІСЕ відтиском штампу «КНДІСЕ МЮ ОБ`ЄКТ 09 32» на зворотній стороні аркуша документа. Документи, в яких містяться зразки почерку та підпису ОСОБА_2 відмічені в КНДІСЕ відтисками штампу «КНДІСЕ зразок» на зворотній стороні аркуша або аркушів кожного документа, на яких містяться дані зразки. Відповідно до статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні. Надаючи оцінку висновку експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи №10601/24-35 від 06.01.2025, апеляційний суд вказує на таке. З даних висновку експерта убачається, що для проведення дослідження експертом використано умовно-вільні та експериментальні зразки почерку особи, яка підлягає ідентифікації. При цьому, в порушення пункту 1.3. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08 жовтня 1998 року (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 № 1950/5), вільні зразки підпису експерту не надавались та не досліджувались. Окрім того, в порушення пункту 1.4 вказаних Рекомендацій перед приєднанням умовно-вільних зразків до матеріалів справи (зокрема, договору про надання правової (правничої) допомоги від 19.11.2019 року та договору про надання правової (правничої) допомоги від 03.07.2020 року) такі не пред`явлено особі, яка підлягає ідентифікації. Апеляційний суд зауважує, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини 1, 3 статті 12, частини 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України). Згідно зі статями 76, 77, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують, і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини 1-3 статті 89 ЦПК України). Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (див. пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)). Ураховуючи те, що підпис досліджувався на документі, датованому 6 жовтня 2009 року, експертне дослідження проводилось зі спливом значного часу, а саме в січні 2025 року, апеляційний суд уважає, що наведені порушення порядку проведення експертизи є суттєвими та такими, що дають підстави критично оцінити висновок такої експертизи та уважати його таким, що не відповідає критеріям належності та допустимості доказів згідно статей 77,78 ЦПК України. Щодо посилання суду першої інстанції на ту обставину, що ОСОБА_3 заперечує свою причетність до укладення договору дарування квартири від 16.10.2009 року, апеляційний суд зазначає, що наведене жодними доказами не підтверджено, а само по собі наведене заперечення ОСОБА_3 не дає підстав для прийняття такої обставини як доведеної. Окрім того, апеляційний суд уважає за доцільне зазначити про те, що згідно даних Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1770082880000, натомість за ОСОБА_2 зареєстровано об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1925455880000. При цьому, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна ? це унікальний, незмінний цифровий код, що присвоюється нерухомості (квартирі, будинку, ділянці) при першій державній реєстрації права власності, який не повторюється в Україні, зберігається при зміні власника. Доказів на підтвердження того факту, що одному і тому ж об`єкту нерухомості присвоєні різні унікальні номери, матеріали справи не містять Норми статей 81, 263 ЦПК України вказують на те, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд має встановлювати обставини на підставі доказів, які відповідають статтям 77-80 ЦПК України. Матеріали прави також не містять доказів на підтвердження того, що протягом з 1995 року позивачем вчинялись будь-які дії, пов`язані із реалізацією права власності. Посилання сторони позивача на дані квитанцій про оплату житлово-комунальних послуг, що надаються у квартирі АДРЕСА_1 , колегія суддів відхиляє, оскільки такі датовані після звернення позивача до суду із цим позовом, а саме платежі здійснено в період з квітня 2022 року по березень 2023 року. Крім цього, матеріали справи містять довідки про нарахування та сплату житлово-комунальних послуг по особовому рахунку № НОМЕР_3 , із даних яких убачається, що заборгованість із сплати житлово-комунальних послуг сплачувалась із листопада 2019 року. Проте, відомостей про оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_2 до листопада 2019 року (до моменту звернення до суду із позовом) матеріали справи не містять. Відтак, апеляційний суд констатує, що надані стороною позивача дані про оплату житлово-комунальних послуг у цій справі не мають доказового навантаження, оскільки не дають підстав для установлення обставин (фактів), якими обґрунтовано вимоги позову. Ураховуючи викладене вище, апеляційний суд робить висновок про те, що позивачем не доведено, що договір дарування квартири від 16 жовтня 2009 року ним не підписувався та є неукладеним, а досліджені у справі докази не дають підстав для задоволення вимог про витребування із володіння відповідача об`єкту нерухомості на користь ОСОБА_2 . Відповідно до статті 376 ЦПК України недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи є підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення. Оскільки відсутні підстави для скасування рішення суду із залишенням позову без розгляду, апеляційна скарга задовольняється частково. Відповідно до підпункту в пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Установлено, що за подачу апеляційної скарги скаржником сплачено 14 407,50 гривень судового збору, що підтверджується даними квитанції №9385-8568-5283-3629 від 25 липня 2025 року. Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Ураховуючи те, що за результатом розгляду справи колегія суддів зробила висновок про задоволення апеляційної скарги, із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування судових витрат, пов`язаних із сплатою судового збору в суді апеляційної інстанції, слід стягнути 14 407,50 гривень. Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , підписану адвокатом Воротиленком Олександром Сергійовичем, задовольнити частково. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 червня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення такого змісту. У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, ОСОБА_3 , про витребування майна із чужого незаконного володіння - відмовити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування судових витрат, пов`язаних із сплатою судового збору в суді апеляційної інстанції 14 407,50 гривень. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач Н.В. Поліщук Судді О.В. Желепа В.В. Соколова