Постанова Київський апеляційний суд № 761/7012/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 761/7012/25 № апеляційного провадження: 22-ц/824/1345/2026 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 лютого 2026 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Болотова Є.В., суддів: Музичко С.Г., Сушко Л.П., при секретарі Ганжалі С.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою представника ОСОБА_1 про зміну предмета позовуу цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Рейтарське» про зобов`язання відновити частину об`єкта культурної спадщини місцевого значення, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 26 червня 2025 року, постановлену під головуванням судді Фролової І.В.,- встановив: У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із названим позовом. ОСОБА_1 просив зобов'язати ТОВ «Рейтарське» відновити частину об'єкта культурної спадщини місцевого значення - літ. А' будинку Київського повітового земства, в якому з 1917 року по 1918 рік проживав і працював відомий український громадсько-політичний державний діяч і письменник ОСОБА_2 (1882-1936 роки), вид об`єкта культурної спадщини: пам`ятка історії, по АДРЕСА_1 згідно з науково-проектною документацією на ремонтно-реставраційні роботи, а саме: реставрацію об`єкта культурної спадщини місцевого значення - Будинку Київського повітового земства, в якому з 1917 року по 1918 рік проживав і працював відомий український громадсько-політичний державний діяч і письменник ОСОБА_2 (1882-1936 роки), вид об`єкта культурної спадщини: пам`ятка історії, по АДРЕСА_1 , розробленою ТОВ «Рейтарське» відповідно до технічних характеристик (у тому числі площі, поверховості) Будинку Київського повітового земства, в якому з 1917 року по 1918 рік проживав і працював відомий український громадсько-політичний державний діяч і письменник ОСОБА_2 (1882-1936 роки), вид об`єкта культурної спадщини: пам`ятка історії, по АДРЕСА_1 до стану, який існував на дату його набуття у власність ТОВ «Рейтарське» (в складі Будинку Київського повітового земства Будинку Київського повітового земства, в якому з 1917 року по 1918 рік проживав і працював відомий український громадсько-політичний державний діяч і письменник ОСОБА_2 (1882-1936 роки), вид об`єкта культурної спадщини: пам`ятка історії, по АДРЕСА_1 . Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 15 квітня 2025 року відкрито провадження у справі. 22 травня 2025 року представник позивача звернулась до суду із заявою про зміну предмету позову, якій просила доповнити позовні вимоги: визнати незаконним Наказ Міністерства культури України № 416/0/16-11 від 06 червня 2011 року «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» в частині визнання таким, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих пам`яток України у зв'язку з невідповідністю критеріям, визначеним постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1760 «Про затвердження Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України», об`єкт культурної спадщини - флігель садиби по АДРЕСА_1 ; скасувати Наказ Міністерства культури України № 416/0/16-11 від 06 червня 2011 року «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» в частині визнання таким, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих пам`яток України у зв`язку з невідповідністю критеріям, визначеним постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1760 «Про затвердження Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України», об`єкт культурної спадщини - флігель садиби по АДРЕСА_1 . Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 26 червня 2025 року відмовлено у прийнятті до розгляду заяви про зміну предмета позову та повернути заяву представнику Білецького Б.Ю. В апеляційній скарзі представник Білецького Б.Ю. посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду від 26 червня2025року скасувати та направити матеріали справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. В судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, просив задовольнити. Представник ТОВ «Рейтарське»заперечив щодо вимог апеляційної скарги. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Відмовляючи у прийнятті до розгляду та повертаючи заяву про зміну предмету позову, суд першої інстанції виходив із того, що вирішення змінених позовних вимог віднесено до юрисдикції адміністративного суду. Вимоги про визнання незаконним наказу Міністерство культури України, яке є суб`єктом владних повноважень, мають ознаки публічно-правового спору. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції. Встановлено, що ухвалою Шевченківського районного суду міста Києвавід 15 квітня 2025 року відкрито провадження у справі за позовними вимогами ОСОБА_1 : зобов'язати ТОВ «Рейтарське» відновити частину об'єкта культурної спадщини місцевого значення - літ. А' будинку Київського повітового земства, в якому з 1917 року по 1918 рік проживав і працював відомий український громадсько-політичний державний діяч і письменник ОСОБА_2 (1882-1936 роки), вид об`єкта культурної спадщини: пам`ятка історії, по АДРЕСА_1 згідно з науково-проектною документацією на ремонтно-реставраційні роботи. 22 травня 2025 року представник позивача звернулась до суду із заявою про зміну предмету позову, якій просила доповнити позовні вимоги: визнати незаконним Наказ Міністерства культури України № 416/0/16-11 від 06 червня 2011 року «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» в частині визнання таким, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих пам`яток України у зв'язку з невідповідністю критеріям, визначеним постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1760 «Про затвердження Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України», об`єкт культурної спадщини - флігель садиби по АДРЕСА_1 ; скасувати Наказ Міністерства культури України № 416/0/16-11 від 06 червня 2011 року «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» в частині визнання таким, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих пам`яток України у зв`язку з невідповідністю критеріям, визначеним постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1760 «Про затвердження Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України», об`єкт культурної спадщини - флігель садиби по вул. Рейтарській, 37 А' у м. Києві. Представник ОСОБА_1 просила залучити Міністерство культури та стратегічних комунікацій України до участі у названій справі в якості співвідповідача. За положеннями ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі. Частиною 1 статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами. Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за КАС України або ГПК України віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження. До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій. За ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1 - 3 частини першої цієї статті. Так, представник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про зміну предмету позову та заявила вимоги до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України (до перейменування Міністерство культури України). ОСОБА_1 просив визнати незаконним та скасувати Наказ Міністерства культури України № 416/0/16-11 від 06 червня 2011 року «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» в частині визнання таким, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих пам`яток України у зв`язку з невідповідністю критеріям, визначеним постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1760 «Про затвердження Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України», об`єкт культурної спадщини - флігель садиби по вул. Рейтарській, 37 А', у м. Києві. Враховуючи, що позивачем заявлені вимоги до суб`єкта владних повноважень про скасування наказу № 416/0/16-11 від 06 червня 2011 року «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України», винесеного за результатами здійснення ним публічно-владних управлінських функцій, відтак, вказані вимоги мають ознаки публічно-правового спору. Згідно п. п. 2, 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що заявлені вимоги про визнання незаконним та скасуванняНаказу Міністерства культури України мають ознаки публічно-правового спору та підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства та обґрунтовано відмовив у прийнятті до розгляду заяви про зміну предмета позову. Доводи апеляційної скарги про те, що подана заява про зміну предмету позову не суперечить вимогам закону та не виходить за межі спірних правовідносин, колегія суддів відхиляє, оскільки нові позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства. Враховуючи неможливість вирішення спору одночасно за позовними вимогами цивільного та адміністративного судочинства, судом першої інстанції правильно повернуто представнику ОСОБА_1 заяву про зміну предмету позову. Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального або процесуального права та не спростовують висновків суду першої інстанції. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду від 26 червня 2025 року постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги немає. Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,- постановив: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 26 червня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення. Повний текст складено 23 лютого 2026 року. Суддя-доповідач Є.В. Болотов Судді: С.Г. Музичко Л.П. Сушко