Постанова Чернігівський апеляційний суд № 751/7419/25

Справа № 751/7419/25 Головуючий у 1 інстанції Маслюк Н. В. Провадження № 33/4823/132/26 Категорія - ч.5 ст.126 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 лютого 2026 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., з участю захисника - Похилька С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Похилька С.М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 вересня 2025 року, В С Т А Н О В И В : Цією постановою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору. Місцевим судом встановлено, що 19 серпня 2025 року о 03 год 45 хв, у місті Чернігові, по вул. Громадська, 47, ОСОБА_1 керував автомобілем марки Suzuki Vitara, д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року, що підтверджується постановою ЕНА №3625281 за ч.2 ст.126 КУпАП, чим порушив вимоги п.2.1 «а» Правил дорожнього руху. Не погодившись із рішенням суду, захисник Похилько С.М. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати як незаконну, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях його підзахисного складу даного адміністративного правопорушення. В обґрунтування скарги посилається на те, що співробітниками поліції не доведено, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом. ОСОБА_3 повідомила поліцейським, що саме вона була за кермом транспортного засобу і керувала ним, тобто виконувала функцію водія. Апелянт вказує, що протокол про адміністративне правопорушення і постанова суду першої інстанції містять суперечності щодо дати вчинення правопорушення. Зазначає, що у протоколі про адміністративне правопорушення маються виправлення, які внесені поліцейським вже після підписання його ОСОБА_1 , а тому протокол слід визнати неналежним доказом по справі. Звертає увагу на те, що матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності складені з порушенням вимог, а саме копія постанови ЕНА № 3625281 від 08.12.2024 не містить посади особи, що засвідчила її копію, відсутня і дата засвідчення копії; копія реєстраційної картки транспортного засобу та копія постанови Чернігівського районного суду від 06.11.2023 по справі № 748/3548/23 зовсім не засвідчені, а тому вони є неналежними доказами. Також, просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду, оскільки ОСОБА_1 не був присутнім у судовому засіданні, а про існування судового рішення йому стало відомо лише 26 грудня 2025 року. У судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, про час і місце розгляду справи був поінформований належним чином, що підтвердив його захисник, просив розглянути справу без його участі. Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов`язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Заслухавши пояснення захисника Похилька С.М., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена, зокрема, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Згідно зі ст.289 КУпАП в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин, цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. З метою забезпечення принципу доступу громадян до правосуддя, з огляду на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд вважає за можливе поновити захиснику Похильку С.М. строк на звернення до суду. Відповідно до ст.ст.245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Пунктом 2.1 «а» Правил дорожнього руху встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Згідно з ч.ч. 9, 10 ст.15 Закону України «Про дорожній рух», право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Частина 5 ст.126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті. Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №427490 від 19.08.2025, ОСОБА_1 , 19 серпня 2025 року, о 03 год 45 хв, у місті Чернігові, по вул. Громадська, 47, керував транспортним засобом Suzuki Vitara, д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року, що підтверджується постановою ЕНА №3625281 за ч.2 ст.126 КУпАП, чим порушив вимоги п.2.1 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.5 ст.126 КУпАП (а.с.1). Отже, протокол є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП. Факт скоєння ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення підтверджується наступними доказами: - копією постанови Чернігівського районного суду від 06.11.2023, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік (а.с.13-15); - копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №3625281 від 08.12.2024, відповідно до якої 08 грудня 2024 року на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення за ч.2 ст.126 КУпАП (а.с.5); - довідкою старшого інспектора відділу АП УПП в Чернігівській області, згідно з якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі постанови Чернігівського районного суду від 06.11.2023, був позбавлений права керування транспортними засобами строком на 1 рік, але станом на 19.08.2025 своє право не поновив (а.с.3). Посилання захисника на відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, є непереконливими, з наступних міркувань. Із переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що поліцейський патруль під час комендантської години переслідував автомобіль Suzuki Vitara, д.н.з. НОМЕР_1 , який зупинився, після чого з нього вибіг водій та пересів на переднє пасажирське сидіння. Коли поліцейські підійшли до автомобіля, на водійському сидінні перебувала жінка, а ОСОБА_1 - на передньому пасажирському сидінні. На вимогу поліцейських надати документи ОСОБА_1 почав поводити себе агресивно. В ході перевірки документів було виявлено, що ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортним засобом. Також було встановлено, що останній протягом року вже притягувався до адміністративної відповідальності за ст.126 КУпАП. Доводи апелянта про недоведеність керування ОСОБА_1 транспортним засобом спростовуються дослідженими доказами у їх сукупності, так як поведінка ОСОБА_1 на місці вказувало на те, що він керував автомобілем, а відсутність відображення факту перебування його на водійському сидінні не може бути єдиною підставою для закриття провадження у справі. Відтак, апеляційний суд не має сумнівів, що саме ОСОБА_1 був водієм транспортного засобу. Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений уповноваженою особою з дотриманням вимог ст.ст. 254-256 КУпАП та містить усі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу. Твердження апелянта, що в протоколі про адміністративне правопорушення та постанові суду першої інстанції вказана різна дата вчинення правопорушення, є слушним, однак дана підстава не є причиною для скасування винесеного судом першої інстанції рішення. Неправильно зазначена дата вчинення адміністративного правопорушення у постанові є механічною помилкою, яка була допущена при винесенні постанови. Крім того, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку оформлення матеріалів справи відносно нього ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав при складанні матеріалів справи та протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять. Інші твердження апелянта висновків суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, не спростовують, та не є підставою для скасування судового рішення. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Керування транспортним засобом особою, яка не має права на керування транспортним засобом, вчинене повторно після накладення адміністративного стягнення, віднесене до грубих порушень правил безпеки руху, які вчинені навмисно і свідчать про підвищену суспільну шкідливість, у зв`язку з чим і передбачена сувора відповідальність в порівнянні з іншими правопорушеннями. Відтак, доводи апелянта про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, не заслуговують на увагу. Таку позицію сторони захисту слід розцінювати, як намагання ОСОБА_1 уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне. Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, оскільки він повторно протягом року керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, чим порушив п.2.1 «а» Правил дорожнього руху, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції. Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.5 ст.126 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності. За таких обставин, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, П О С Т А Н О В И В : Поновити захиснику Похильку С.М. строк на апеляційне оскарження постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 вересня 2025 року. Апеляційну скаргу захисника Похилька С.М. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 вересня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. СуддяВ. М. Заболотний