Постанова Одеський апеляційний суд № 522/23899/25

Номер провадження: 33/813/546/26 Номер справи місцевого суду: 522/23899/25 Головуючий у 1-й інстанції Кривохижа Ю. А. Доповідач Лозко Ю. П. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА 20.02.2026 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду Лозко Ю.П., вирішуючи клопотання захисника Соколенка Андрія Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Приморського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2025 року встановив: Постановою судді Приморського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Вирішено питання щодо судового збору. 07 лютого 2026 року засобами електронного зв`язку через підсистему «Електронний суд» захисник Соколенко А.О., в інтересах ОСОБА_1 , звернувся з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовує тим, що справ розглянуто без участі ОСОБА_2 , копію оскаржуваної постанови у порядку, передбаченому ст. 285 КУпАП, він не отримував. 27 січня 2026 року між захисником та ОСОБА_1 укладено договір про надання правничої допомоги, 29 січня 2026 року захисник отримав доступ до матеріалів справи. Посилаючись на вік ОСОБА_1 (77 років), а також обставини, зумовлені збройною агресією російської федерації проти України (постійні та тривалі вимкнення електропостачання, повітряні тривоги) захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин. Апеляційний суд перевіривши матеріали справи вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної вище постанови суду, задоволенню не підлягає, а подану апеляційну скаргу, потрібно повернути особі, що її подала, з огляду на таке. Строк на апеляційне оскарження, пропущений із поважних причин, може бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи. Отже законодавець визначив процесуальний механізм, яким обумовив перебіг строку на апеляційне оскарження постанови судді саме з моменту її постановлення, а не з моменту отримання копії судового рішення, особою щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, чи, зокрема її захисником. Відповідно до наведеної вище норми, апеляційна скарга, подана після закінчення десятиденного строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Законом передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії. Така позиція законодавця обґрунтована тим, щоб стимулювати особу сумлінно та своєчасно реалізовувати процесуальні права та належним чином виконувати обов`язки, покладені на неї законом. При вирішенні питання про можливість поновлення пропущеного процесуального строку, суд має зважати на причини, які слугували перешкодами у реалізації особою права на апеляційне оскарження. Поважними причинами потрібно вважати лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка подала апеляційну скаргу, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Обов`язок доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення покладено на апелянта. Так, оскаржувана постанова прийнята Приморським районним судом м. Одеси 12 грудня 2025 року, тому строк на апеляційне оскарження цієї постанови суду закінчився 22 грудня 2025 року. З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 не приймав участь в судовому засіданні в якому судом прийнято оскаржувану постанову (12 грудня 2025 року), водночас напередодні судового засідання, а саме 09 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з письмовими поясненнями у яких просив не позбавляти його права керування транспортним засобом, а також розглянути справу без його участі (а.с. 16). 25 грудня 2025 року, тобто після набрання законної сили оскаржуваною постановою суду, ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою до якої долучив квитанцію про сплату штрафу у розмірі 850 грн та судового збору в сумі 605,60 грн (а.с. 21). Отже, ОСОБА_1 був достеменно обізнаний, про результати розгляду цієї справи судом першої інстанції, вид та розмір стягнення, накладеного на нього судом. Разом з цим, з апеляційною скаргою захисник звернувся до суду лише 07 лютого 2026 року, тобто з пропуском, встановленого статтею 294 КУпАП, строку на апеляційне оскарження, який складає 48 днів. У справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. ЄСПЛ зауважує, що сторона, яка задіяна під час судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв розумності строку є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання (рішення ЄСПЛ від 21 листопада 1995 рокуу справі "Чірікоста і Віола проти Італії" ("Ciricosta and Viola v. Italy", заява N 19753/92)). Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Сабадаш проти України поновлення судом пропущеного строку на оскарження рішення без належного обґрунтування порушує принцип юридичної визначеності. Посилання захисника на відключення світла та повітряні тривоги, як на поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд відхиляє, з огляду на таке. Верховний Суд у постанові від 06 червня 2024 року у справі N 559/2655/23 зазначив, що застосування аварійних відключень електроенергії, тривала відсутність електропостачання також не можуть бути обґрунтованими підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки воєнний стан на території України оголошено 24 лютого 2022 року, і з цього часу відбуваються масовані ракетні обстріли російською федерацією населених пунктів України, в тому числі об`єктів критичної інфраструктури, проте такі атаки не проводяться щодня, оскільки це складний логістичний процес. Разом із цим судочинство в Україні продовжує здійснюватися у встановленому законом порядку. Не було встановлено в Україні й повного припинення роботи банківських установ, комунальних служб та/або поштового зв`язку. Обставини, якими наразі захисник обґрунтовує клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про поважність причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження, оскільки ризики не усвідомлення правових наслідків накладеного судом стягнення несе саме особа, яка притягається до адміністративної відповідальності. Частиною другою статті 68 Конституції України передбачено, що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Докази того, що ОСОБА_1 мав перешкоди об`єктивного характеру у поданні апеляційної скарги, починаючи з 12 грудня 2025 року по 22 грудня 2025 року, тобто в межах строку на апеляційне оскарження, матеріали справи не містять. Отже, апеляційним судом не встановлено наявність у апелянта непереборних обставин для подання нею на вказане вище судове рішення апеляційної скарги, у встановлений законом строк. З огляду на викладене вище, апеляційним судом не встановлено підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Приморського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2025 року, а тому у задоволенні клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження слід відмовити та відповідно до вимог ст. 294 КУпАП повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала. Керуючись ст. 294 КУпАП постановив: Відмовити захиснику Соколенку Андрію Олександровичу, який діє в інтересах ОСОБА_1 , у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Приморського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2025 року. Апеляційну скаргу Соколенка Андрія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2025 року повернути особі, яка її подала. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Ю.П. Лозко