Постанова 4824 № 761/1717/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua Унікальний номер справи № 761/1717/21 Апеляційне провадження № 22-ц/824/4699/2026Головуючий у суді першої інстанції - Сіромашенко Н.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 лютого 2026 року місто Київ Київський апеляційний суд у складі: суддя-доповідач Оніщук М.І., судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від її імені та в її інтересах адвокатом Шурхном Андрієм Анатолійовичем, на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 09 вересня 2025 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Фасад Констракшн» про відшкодування майнової та моральної шкоди внаслідок пошкодження транспортного засобу, В С Т А Н О В И В: У січні 2021 року ОСОБА_2 (правонаступником якого є ОСОБА_1 ) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» (далі - КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Фасад Констракшн» (далі - ТОВ «Будівельна компанія «Фасад Констракшн») згідно з яким просив: - стягнути солідарно з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» та ТОВ «Будівельна компанія «Фасад Констракшн» на свою користь 68 286 грн. 21 коп. майнової (матеріальної) шкоди; - стягнути солідарно з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» та ТОВ «Будівельна компанія «Фасад Констракшн» на свою користь 50 000 грн. моральної шкоди; - судові витрати покласти на відповідачів. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що 09.10.2020 відбулось падіння уламків фасаду будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що призвело до ушкодження належного позивачу автомобіля «BMW 750 Li», д.н.з. НОМЕР_1 . Зазначав, що цього ж дня позивачем було повідомлено Шевченківське УП ГУНП у м. Києві про виявлені ушкодження належного йому транспортного засобу, внаслідок падіння уламків фасаду вищезазначеного будинку, а для оцінки пошкоджень автомобіля позивач звернувся до незалежного судового експерта, який надав висновок № 504/20 експертного авто товарознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складеного 14.12.2020, вартість відновлювального ремонту автомобіля «BMW 750 Li», д.н.з. НОМЕР_1 , пошкодженого в результаті падіння уламків фасаду будинку, яке сталося 09.10.2020, станом на дату проведення дослідження становить 68 286,21 грн. Повідомляв, що відновлювальний ремонт належного йому транспортного засобу здійснено за власний рахунок. При цьому зазначав, що будинок АДРЕСА_1 , згідно з розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) знаходиться на балансі та віднесений до управління Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації. Відповідно до розпорядження Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації від 09.02.2011 № 80 «Про закріплення майна за комунальним підприємством «Керуюча дирекція» вищевказаний будинок закріплений на праві господарського відання за комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва». Однак, відповідно до договору з комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», житловий будинок АДРЕСА_1 обслуговує ТОВ «Будівельна компанія «Фасад Констракшн» (ВОП «Михайлівська»). Крім того вказував, що листом від 23.11.2020 № 109/04/45-8078 Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація, серед іншого, повідомила, що пошкодження автомобіля відбулося внаслідок падіння частини елементу балкону квартири АДРЕСА_2 та зазначила, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку за даною адресою не створювалось та його державна реєстрація не проводилась. Таким чином вважав, що відповідач КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», як управитель (балансоутримувач) вказаного будинку, та відповідач ТОВ «Будівельна компанія «Фасад Констракшн», як обслуговуюча компанія, допустили грубі порушення правил його експлуатації й утримання, що призвело до нанесення йому значної шкоди, як матеріальної, так і моральної, яку позивач просив у солідарному порядку стягнути з відповідачів. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 09.09.2025 позов залишено без задоволення. В апеляційній скарзі, позивачка, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Так, в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції необґрунтовано дійшов висновку про відсутність вини відповідачів у завданні шкоди майну позивача. Посилається на те, що суд першої інстанції, дослідивши фактичні обставини справи, не зробив належний висновок про те, що відповідальними за незадовільний стан елементів фасаду та балконів будинку є саме відповідачі, що призвело до падіння бетонних уламків та пошкодження автомобіля BMW 750 Li, д.н.з. НОМЕР_1 . Зазначає, що КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», як управитель (балансоутримувач) будинку, та ТОВ «Будівельна компанія «Фасад Констракшн» (ВОП«Михайлівська»), як обслуговуюча компанія, допустили грубі порушення правил його експлуатації й утримання, шляхом нездійснення покладених на них обов`язків з приводу належного утримання будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що привело до нанесення йому значної шкоди. Також вважає, що суд першої інстанції не надав правової оцінки тій обставині, що протиправна бездіяльність відповідачів (невжиття заходів безпеки та неналежне утримання будинку) перебуває у прямому причинному зв`язку з пошкодженням майна позивача. Окрім наведеного вказує, що суд не врахував, що позивачу завдано моральної шкоди, яка полягає в моральних стражданнях, які він зазнав внаслідок ушкодження свого автомобіля, тобто позбавлення можливості використовувати повсякденно автомобіль, зміні ритму життя, внесення змін у повсякденний розпорядок дня, перенесення або взагалі скасування робочих зустрічей, що негативно вплинуло на майновий стан позивача, та, в свою чергу, позначилось на його морально-психологічному стані. Ухвалами Київського апеляційного суду від 09.12.2025 відкрито апеляційне провадження у справі, надано учасникам справи строк для подання відзиву та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Згідно з ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що автомобіль «BMW 750 Li», д.н.з. НОМЕР_1 , з 12.12.2012 був зареєстрований за ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 . При зверненні до суду з позовом позивач зазначав, що належний йому транспортний засіб був пошкоджений 09.10.2020 за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок падіння уламків фасаду будинку. З довідки від 18.10.2020 вбачається, що до Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві надійшла заява від ОСОБА_3 , 1974 року народження, в якій останній вказав, що 09.10.2020 близько 10 год. 00 хв., по пров. Михайлівському, 3 в м. Києві, виявлено пошкодження автомобіля марки «BMW 750 Li», д.н.з. НОМЕР_1 . Дану заяву було зареєстровано до журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Шевченківського УП ГУНП у м. Києві за № 72243 від 09.10.2020. При цьому останній пояснив, що на вищезазначений автомобіль з будинку АДРЕСА_3 , впали цегляні елементи фасаду, які відкололися з балкону. В ході перевірки була проведена бесіда з мешканцями будинку, в ході бесіди встановити свідків та очевидців даної події не представилось можливим, зі скаргами чи заявами ніхто не звертався. Підстав для внесення відомостей до ЄРДР встановлено не було. Матеріали ЖЄОЗП № 72243 від 09.10.2020 списано до справи управління поліції (т. 1 а.с. 81). Згідно із висновком №504/20 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складеного 14.12.2020 судовим експертом Коваль Ігорем Миколайовичем, вартість відновлювального ремонту автомобіля «BMW 750 Li», д.н.з. НОМЕР_1 , пошкодженого в результаті падіння уламків фасаду будинку, яке сталось 09.10.2020, становить 68 286,21 грн., вартість матеріального збитку, спричиненого власнику зазначеного автомобіля, становить 32 131,24 грн. Згідно копії договору №443 від 04.11.2019, укладеного між Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Фасад Констракшн», предметом договору є комплексне прибирання і обслуговування місць загального користування, сходових клітин, прибудинкової території, комплексне технічне обслуговування внутрішньобудинкових інженерних та комунікаційних мереж (централізованого опалення, водовідведення, електропостачання), дрібний ремонт будинків, елементів благоустрою, прибудинкових територій та споруд» по неадміністративному мікрорайону «Михайлівка» Шевченківського району міста Києва, з метою забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і споруд, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм стандартів і правил (далі - Договір). Згідно п.4.1.2. Договору, замовник зобов`язується надавати виконавцю всю наявну документацію на будівлі та споруди, прибудинкові території, які передаються на обслуговування, забезпечити вільний доступ до об`єктів обслуговування та виконання робіт за договором, а також приміщення для організації виконання послуг і для справляння мінімальних санітарно-побутових потреб працівників. Пунктом 4.1.3. Договору визначено, що замовник зобов`язується при зверненні споживачів зі скаргами на незадовільно надані послуги, а також за власною ініціативою проводити обстеження санітарно-технічного стану будинків, технічного та іншого обладнання житлових будинків, прибудинкових територій, елементів благоустрою, дитячих та спортивних майданчиків, переданих на обслуговування виконавцю, контролювати якість надання послуг; в разі виявлення недоліків у роботі виконавця за підсумками обстеження оформлювати відповідні акти. З огляду на таке, судом було встановлено, що виконавцем житлово-комунальних послуг з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем електропостачання, тепло-, водопостачання, водовідведення, зливної каналізації тощо у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 - є ТОВ «Будівельна компанія «Фасад Констракшн». Разом з цим, судом зазначено, що позивач не надав суду доказів, що правоохоронні органи складали протокол огляду місця події, на якому було б зафіксовано час, місце пошкодження автомобіля, який належить на праві власності позивачу та причину спричинення шкоди. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у позовній заяві відсутні факти протиправної поведінки відповідачів, здійснення ними заборонених дій. А за змістом позову, наявність шкоди не кореспондується з протиправною поведінкою відповідачів та з їх виною у спричиненні матеріальної шкоди, яка позивачем жодним чином не доведена у спосіб та порядку, встановленому законом. Таким чином, суд дійшов висновку, що за відсутності всіх складових деліктного зобов`язання, відсутні правові підстави для задоволення позову. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Звертаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, посилався на те, що відповідачі допустили грубі порушення правил його експлуатації й утримання, що призвело до нанесення йому значної шкоди, як матеріальної, так і моральної, яку позивач просив у солідарному порядку стягнути з відповідачів. Так, відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Вимога ефективності судового захисту перегукується з міжнародними зобов`язаннями України. Зокрема, стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. У справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (пункт 64, заява №40450/04, від 15.10.2009) Європейський суд з прав людини зазначив, що засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Отже, адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. За загальним правилом, передбаченим статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом. Частиною другою статті 11 ЦК України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності, зокрема обов`язку відшкодувати шкоду, є заподіяння майнової шкоди. Зобов`язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі. Загальні положення про відшкодування завданої майнової шкоди закріплені в статті 1166 ЦК України. Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Пункт 2 постанови Пленуму Верховного Суду України за №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди» роз`яснює, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для застосування такого виду відповідальності, який передбачений вищезазначеними нормами є наявність у діях особи складу цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка та причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою. Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. Згідно з статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Згідно з ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч. 3 ст. 23 ЦК України). Згідно з роз`ясненнями, які містяться у пунктах 3, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 № 4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності ( в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями ( бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Отже, необхідними елементами складу цивільного правопорушення, як підстави деліктної відповідальності є: шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою винної особи. Відсутність хоча б однієї складової виключає обов`язок щодо відшкодування шкоди. Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частинами першою-другою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Як вірно зазначив суд першої інстанції, позивач не надав суду доказів, що правоохоронні органи складали протокол огляду місця події, на якому було б зафіксовано час, місце пошкодження автомобіля, який належить на праві власності позивачу та причину спричинення шкоди. Сам по собі факт звернення із заявою про вчинення кримінального правопорушення не дає підстав для висновку про неправомірність дій саме відповідачів, оскільки при перевірці заяви не було встановлено жодних фактичних обставин події. Наявність шкоди, протиправність дій її завдавача і причинний зв`язок між його діями та шкодою підлягають доказуванню на загальних підставах і відповідно до статей 12, 81 ЦПК України є обов`язком позивача. Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Отже, причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості під час покладення на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду. Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами. Причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. У випадку, коли протиправна поведінка, яка створила конкретну можливість завдання шкоди, перетворює її у дійсність тільки в разі приєднання до неї протиправної дії третіх осіб, має встановлюватися юридично значимий причинний зв`язок як з поведінкою, яка створила конкретну можливість (умови для завдання шкоди), так і з діями, які перетворили її у дійсність (фактичне завдання шкоди). Зазначений правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 12.03.2019 в справі № 920/715/17, від 03.09.2019 в справі № 916/1423/17. Наявні в матеріалах справи докази не дають змогу суду встановити причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідачів та шкодою, яку, як вважає позивачка, було спричинено її майну. Із наявних доказів неможливо встановити, що саме падінням уламку фасаду будинку, який перебуває на балансі та утриманні відповідачів було спричинено шкоду майну позивача, її обсяг та розміри, механічні пошкодження. Не є доведеними також аргументи позивача щодо грубого порушення відповідачами правил експлуатації та утримання будинку, шляхом нездійснення покладених на них обов`язків з приводу належного утримання будинку, що призвело до нанесення шкоди, оскільки в матеріалах справи відсутні жодні докази, які б засвідчували неналежне утримання та експлуатацію житлового будинку відповідачами у справі. Також, Верховний Суд неодноразово наголошував, що зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (постанова Верховного Суду від 25.05.2022 у справі № 487/6970/20). Таким чином, встановивши, що позивачкою не доведено протиправність дій відповідачів, спричинення шкоди її майну, внаслідок таких дій та відповідно причинного зв`язку між діями відповідачів та спричиненою шкодою, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених вимог позивача про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не досліджено належним чином зібрані у справі докази та не встановлено всі обставини у справі, розцінюються апеляційним судом критично і до уваги не приймаються, оскільки зводяться лише до переоцінки доказів у справі, яким було надано належну правову оцінку судом першої інстанції, з дотриманням вимог процесуального закону. При цьому, слід зауважити, що наведені в апеляційній скарзі доводи, які на думку скаржниці, є підставою для скасування рішення суду, є тотожними із доводами позовної заяви, яким суд надав ґрунтовну оцінку, яка узгоджується з вимогами закону і з якою у суду апеляційної інстанції відсутні підстави не погодитися. Отже, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам позивача належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та постановив законне і правильне по суті рішення. При апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення, в справі не виявлено. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін. У зв`язку з тим, що суд апеляційної скарги дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, понесені позивачкою судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відшкодуванню не підлягають. Також слід зауважити, що дана справа віднесена процесуальним законом до категорії малозначних справ, а тому, в силу положень ч. 6 ст. 19 та ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню. Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від її імені та в її інтересах адвокатом Шурхном Андрієм Анатолійовичем - залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 09 вересня 2025 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Фасад Констракшн» про відшкодування майнової та моральної шкоди внаслідок пошкодження транспортного засобу - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач М.І. Оніщук Судді В.А. Шебуєва О.В. Кафідова