Постанова 4824 № 760/29309/23

Справа № 760/29309/23 № апеляційного провадження: 22-ц/824/2238/2026 Головуючий у суді першої інстанції: Ішуніна І.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 лютого 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Крижанівської Г.В., суддів Оніщука М.І., Шебуєвої В.А., при секретарі Шпирук Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката Самарець Аліни Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 09 грудня 2024 року, постановлену в м. Києві у складі судді Ішуніної І.В., повний текст якої складено 09 грудня 2024 року, у справі № 760/29309/23 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут, Комунальний заклад Львівської обласної ради Львівський ліцей з посиленою військо-фізичною підготовкою імені Героїв Крут про встановлення факту, що має юридичне значення, - ВСТАНОВИВ: У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут, Комунальний заклад Львівської обласної ради Львівський ліцей з посиленою військо-фізичною підготовкою імені Героїв Крут. Зазначив, що 14 липня 2000 року він був зарахований на навчання до Львівського військового ліцею імені Героїв Крут, в якому навчався до 15 червня 2002 року. Після закінчення навчання, 29 серпня 2002 року, був зарахований на навчання до військового інституту телекомунікацій та інформатизації національного університету України «Київський політехнічний інститут» (далі - ВІТІ НТУУ «КПІ»). 23 червня 2007 року він закінчив ВІТІ НТУУ «КПІ» та здобув кваліфікацію інженера в галузі програмування, офіцера управління тактичного рівня. Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 15 грудня 2014 року у справі № 760/24929/14-а, що набрала законної сили, визнано неправомірними дії Військової частини № НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України щодо незарахування йому військової служби в період навчання у Львівському військовому ліцеї імені Героїв Крут з 14 липня 2000 року по 15 червня 2002 року та навчання у ВІТІ НТУУ «КПІ» з 29 серпня 2002 року по 13 серпня 2006 року; зобов`язано Військову частину № НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України зарахувати своїм рішенням строк навчання у Львівському військовому ліцеї імені Героїв Крут з 14 липня 2000 року по 15 червня 2002 року та навчання у ВІТІ НТУУ «КПІ» з 29 серпня 2002 року по 13 серпня 2006 року до загального строку військової служби, з відповідним перерахуванням грошового забезпечення згідно Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей». На виконання вищевказаної постанови суду військовою частиною № НОМЕР_1 було здійснено перерахунок вислуги років, які дають право на виплату надбавки за вислугу років, включивши до неї як стаж військової служби, період навчання у Львівському військовому ліцеї імені Героїв Крут з 14 липня 2000 року по 15 червня 2002 року та навчання у ВІТІ НТУУ «КПІ» з 29 серпня 2002 року по 13 серпня 2006 року. 26 жовтня 2017 року військовий комісар ІНФОРМАЦІЯ_1 направив лист № 2913 Начальнику головного центру зв`язку, автоматизації та захисту інформації адміністрації прикордонної служби України з проханням про внесення до його послужного списку запису стосовно проходження військової служби під час навчання в Львівському державному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут та військовому інституті телекомунікацій та інформатизації НТУУ «КПІ», відповідно до постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 15 грудня 2014 року № 760/24929/14-а. Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 20 червня 2018 року зобов`язано Військову частину № НОМЕР_1 у місячний строк з дня набрання даною ухвалою законної сили подати звіт про виконання постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 15 грудня 2014 року за його адміністративним позовом до Військової частини № НОМЕР_1 про визнання дій неправомірними та зобов`язання здійснити певні дії. 31 липня 2018 року від Головного центру зв`язку автоматизації та захисту інформації надійшов звіт про виконання судового рішення, з якого вбачається, що до його послужного списку періоди навчання у Львівському військовому ліцеї імені Героїв Крут з 14 липня 2000 року по 15 червня 2002 року та навчання у ВІТІ НТУУ «КПІ» з 29 серпня 2002 року по 13 серпня 2006 року внесено не було. У зв`язку з цим, 31 жовтня 2022 року військовою частиною № НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України було видано довідку № 12/716 про менший строк вислуги років. На сьогоднішній день у послужному списку, що міститься в його особовій справі періоди військової служби: навчання у Львівському військовому ліцеї імені Героїв Крут з 14 липня 2000 року по 15 червня 2002 року та навчання у ВІТІ НТУУ «КПІ» з 29 серпня 2002 року по 13 серпня 2006 року відсутні. Разом з тим, він вже не перебуває на військовій службі у військовій частині № НОМЕР_1 , тому не може реалізувати належним чином своє право на внесення до послужного списку вищевказаних періодів навчання на підставі постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 15 грудня 2014 року (справа № 760/24929/14 а). Інші військові формування не приймали участі в розгляді справи № 760/24929/14-а, у зв`язку з чим, на них не покладено обов`язок щодо його виконання. Враховуючи викладене, встановлення факту перебування на військовій службі в періоди навчання необхідне йому для внесення змін в послужний список з подальшим зарахуванням цього стажу до страхового стажу, стажу роботи, а також до вислуги років, тому звернувся до суду з указаною заявою. З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просив встановити юридичний факт, що він перебував на військовій службі в періоди навчання у Львівському державному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут з 14 липня 2000 року по 15 червня 2002 року та навчання у ВІТІ НТУУ «КПІ» з 29 серпня 2002 року по 13 серпня 2006 року. Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 09 грудня 2024 року заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду. Не погоджуючись з вказаною ухвалою, адвокат Самарець А.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу. Просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Посилалася на те, що судом було порушено норми матеріального і процесуального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи. Зазначала, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду, мотивувавши свої висновки тим, що зі змісту заяви вбачається спір про право, оскільки встановлення юридичного факту в даній справі не пов`язане із подальшим вирішенням спору про право, а має на меті виключно встановлення заявленого юридичного факту для можливості внесення відповідних записів до послужного списку ОСОБА_1 , про що він та його представник неодноразово зазначали у судовому засіданні. Також, суд не врахував, що існування спору має бути реальним, а не гіпотетичним, та не зазначив з ким саме та з приводу чого у заявника існує спір. Начальник Комунального закладу Львівської обласної ради Львівський ліцей з посиленою військо-фізичною підготовкою імені Героїв Крут подав відзив на апеляційну скаргу. Просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник адвокат Самарець А.М., яка діє в інтересах, апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити з наведених у ній підстав. Представники Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут, Комунального закладу Львівської обласної ради Львівського ліцею з посиленою військо-фізичною підготовкою імені Героїв Крут в судове засідання не з`явилися, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином тому, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, залишаючи заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що він перебував на військовій службі в періоди навчання у Львівському державному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут з 14 липня 2000 року по 15 червня 2002 року та навчання у ВІТІ НТУУ «КПІ» з 29 серпня 2002 року по 13 серпня 2006 року, без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що встановлення вказаного факту пов`язане із наступним вирішенням спору про право, тобто наявний спір про право, який підлягає вирішенню виключно у позовному провадженні. Колегія суддів не вбачає підстав для скасування такої ухвали суду першої інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. За змістом наведеної норми, якщо встановлення юридичного факту пов`язується з подальшим вирішенням спору про право, цивільно-процесуальним законодавством передбачено розгляд вимоги про встановлення факту у порядку позовного, а не окремого провадження одночасно з вирішенням спору про право, оскільки не встановивши факт, особа позбавлена можливості довести наявність у неї права, за захистом якого вона звернулась до суду. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права. Суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (частина перша статті 315 ЦПК України). Визначений у частині першій статті 315 ЦПК України перелік фактів, які можуть встановлюватися судом, не є вичерпним, оскільки згідно з частиною другою зазначеної статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Частиною 4 ст. 315 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду. В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право. Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року за №7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. В порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення. Обґрунтовуючи свою заяву, ОСОБА_1 зазначив, що постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 15 грудня 2014 року у справі №760/24929/14-а, було зобов`язано Військову частину № НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України зарахувати своїм рішенням строк його навчання у Львівському військовому ліцеї імені Героїв Крут з 14 липня 2000 року по 15 червня 2002 року та навчання у ВІТІ НТУУ «КПІ» з 29 серпня 2002 року по 13 серпня 2006 року до загального строку військової служби, з відповідним перерахуванням грошового забезпечення згідно Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей». На підставі вищевказаного рішення суду військовою частиною № НОМЕР_1 було здійснено перерахунок вислуги років, а саме включено до неї як стаж військової служби період його навчання у Львівському військовому ліцеї імені Героїв Крут з 14 липня 2000 року по 15 червня 2002 року та навчання у ВІТІ НТУУ «КПІ» з 29 серпня 2002 року по 13 серпня 2006 року, що підтверджується висновком про перевірку та встановлення стажу для виплати процентної надбавки за вислугу років від 23 січня 2025 року. Разом з тим, до його послужного списку зазначені періоди навчання внесені не були, про що йому стало відомо зі звіту про виконання рішення суду, що надійшов 31 липня 2018 року. З довідки про проходження служби (трудову діяльність) від 30 жовтня 2023 року, виданої начальником управління персоналу - заступником начальника штабу Національного університету оборони України Могилевським Р. вбачається, що початком проходження ним служби визначено 14 серпня 2006 року. При цьому, ОСОБА_1 зазначив, що вже не перебуває на військовій службі у військовій частині № НОМЕР_1 , тому не може реалізувати належним чином право на внесення до послужного списку вищевказаних періодів навчання, оскільки рішенням суду від 16 грудня 2014 року не покладено обов`язку щодо його виконання на інші військові формування. Таким чином, встановлення рішенням суду факту перебування його на військовій службі у періоди навчання сприятиме поновленню його порушеного права. Також, судом було встановлено, що ОСОБА_1 у червні 2018 року звертався до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , Адміністрації Державної прикордонної служби України, в якому просив: визнати незаконною діяльність Голови Державної прикордонної служби України Цигикала П.О. щодо порушення прав ОСОБА_1 в частині невнесення підпорядкованими йому кадровими органами Державної прикордонної служби України у послужний список особової справи офіцера ОСОБА_1 (в розділ, де відображається проходження військової служби) періодів проходження військової служби, а саме: з 14 липня 2000 року по 15 червня 2002 року та з 29 серпня 2002 року по 13 серпня 2006 року (навчання у Львівському державному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут і навчання у Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» (далі ВІТІ НТУУ «КПІ»)) та невнесення змін до наказу Голови Державної прикордонної служби України від 09 серпня 2017 року № 805-ос про виключення капітана 3-го рангу ОСОБА_1 в частині невірного зазначення календарної вислуги років його військової служби, зокрема неврахування йому періодів військової служби з 14 липня 2000 року по 15 червня 2002 року та з 29 серпня 2002 року по 13 серпня 2006 року (навчання у Львівському державному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут та навчання у ВІТІ НТУУ «КПІ»), що призвело до неправильного нарахування йому розміру одноразової вихідної допомоги при звільненні з військової служби; зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України внести у послужний список (в розділ, де відображається проходження дійсної військової служби, п. 9 послужного списку) особової справи капітана 3-го рангу ОСОБА_1 (на даний час капітана 3-го рангу запасу) інформації про проходження ним військової служби в період з 14 липня 2000 року по 15 червня 2002 року і з 29 серпня 2002 року по 13 серпня 2006 року (навчання у Львівському державному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут та навчання у ВІТІ НТУУ «КПІ») з відповідним складанням висновку про перерахунок вислуги років; зобов`язати видати наказ, яким внести зміни до наказу Голови Державної прикордонної служби України від 09 серпня 2017 року №805-ос про виключення капітана 3-го рангу ОСОБА_1 зі списків особового складу та всіх видів забезпечення із зазначенням в ньому календарної вислуги років військової служби з урахуванням періодів військової служби в період з 14 липня 2000 року по 15 червня 2002 року і з 29 серпня 2002 року по 13 серпня 2006 року (навчання у Львівському державному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут та навчання у ВІТІ НТУУ «КПІ») та виплатити йому недоотриману одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби у повному обсязі з урахуванням вказаних періодів військової служби. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2019 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року та постановою Верховного Суду від 30 листопада 2020 року змінено лише в мотивувальній частині, було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 у справі № 826/9145/18. Відмовляючи в задоволенні позову суди дійшли висновку, що в спірних правовідносинах постанова Солом`янського районного суду міста Києва від 15 грудня 2014 року у справі № 760/24929/14-а не є обов`язковою для виконання відповідачами у справі №826/9145/18, оскільки зазначене рішення є обов`язковим для виконання Військовою частиною № НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України. Водночас, судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи № 826/9145/18 встановлено, що у період з 25 березня 1992 року по 18 червня 1999 року норми законодавства дійсно визначали, що початком перебування на військовій службі вважався день прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею), вказаний у приписі, виданому військовим комісаріатом, для допризовників, призовників і військовозобов`язаних (частина перша статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII). Однак з 18 червня 1999 року у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 18 червня 1999 року № 766-XIV стаття 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII не пов`язує початок перебування на військовій службі з днем прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею). Тобто, у ОСОБА_1 неодноразово виникав спір щодо зарахування строку його навчання у Львівському державному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут з 14 липня 2000 року по 15 червня 2002 року та у ВІТІ НТУУ «КПІ» з 29 серпня 2002 року по 13 серпня 2006 року, як строку військової служби. Обґрунтовуючи вимоги даної заяви, ОСОБА_1 зазначав, що встановлення факту, що він перебував на військовій службі в періоди навчання у Львівському державному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут з 14 липня 2000 року по 15 червня 2002 року та навчання у ВІТІ НТУУ «КПІ» з 29 серпня 2002 року по 13 серпня 2006 року, необхідне йому для внесення змін в послужний список з подальшим зарахуванням цього стажу до страхового стажу, стажу роботи, а також до вислуги років. Разом з тим, чинним законодавством не установлено можливості встановлення окремо факту перебування на військовій службі в періоди навчання у навчальному закладі в рамках окремого провадження. Заявляючи вимоги про встановлення даного факту, ОСОБА_1 фактично просив прирівняти строк навчання у Львівському державному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут з 14 липня 2000 року по 15 червня 2002 року та навчання у ВІТІ НТУУ «КПІ» з 29 серпня 2002 року по 13 серпня 2006 року, до строку військової служби, що може бути здійснене виключно в рамках адміністративної процедури або спору про проходження ним публічної/військової служби, який фактично і виник. Таким чином, враховуючи мету встановлення вказаного факту, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду на підставі ч. 6 ст. 294, ч. 4 ст. 315 ЦПК України. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Колегія суддів не вбачає порушень судом норм матеріального чи процесуального права. Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Самарець Аліни Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 09 грудня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повне судове рішення складено 20 лютого 2026 року. Суддя-доповідач Судді