Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/2539/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/2539/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К. Суддя-доповідач - Біла Л.М. 23 лютого 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Білої Л.М. суддів: Моніча Б.С. Гонтарука В. М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року позов задоволено частково. Суд визнав протиправним і скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 25.10.2024 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії та зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" починаючи з 16.10.2024. Також, суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області провести виплату ОСОБА_1 з 16.10.2024 пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачами подані апеляційні скарги, в яких апелянти просять рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційних скарг відповідачи посилаються на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на їх думку, вирішення спору. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції встановив наступні обставини справи. Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення". У жовтні 2024 року позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Розгляд заяви за принципом екстериторіальності здійснено Головним управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке рішенням від 25.10.2024 відмовило у перерахунку пенсії, оскільки станом на 01.01.1993 позивач проживала в зоні ЧАЕС менше ніж 4 роки. У довідці від 01.10.2024 № 124 підставою видачі є трудова книжка НОМЕР_1 . Згідно з пунктами 2-3 трудової книжки заявниця працювала у колгоспі з 05.01.1987 по 27.08.1991, а у наданій уточнюючій довідці від 25.07.2017 № 313 за 1987-1988 роки не значиться. Відповідно до господарських книг № 8, № 13 є дані про вибування на навчання та роботу до інших міст. Не погоджуючись з відмовою пенсійного органу, позивачка звернулася до суду з цим позовом. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог. Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції враховує наступне. Відповідно до приписів ст. 308 КАС України, судова колегія надає оцінку лише в частині задоволених позовних вимог. Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення визначені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796 -ХІІ). Згідно з частиною 1 статті 55 Закону № 796 -ХІІ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, Потерпілі особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років мають право на зниження пенсійного віку на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років (частина 2 статті 55 Закону № 796 -ХІІ). Згідно з положеннями статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV право на пенсію за віком мають особи після досягнення віку 60 років, зокрема з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року. В свою чергу, процедура подання документів для оформлення пенсій визначається, Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" Постанова правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок №22-1). Відповідно до пункту 1. 1 Порядку 22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію). Згідно пункту 2.1 Порядку 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються, серед іншого, такі документи: документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу); для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01.07.2000 орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).; відомості про місце проживання особи; документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, потерпілим від Чорнобильської катастрофи: докься на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на їх думку, вирішення спору. Таким чином, особам які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, пенсія надається із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Як встановлено з матеріалів справи підставою для відмови у перерахунку пенсії позивача слугувала відсутність у неої станом на 01.01.1993 чотирьох років проживання або відпрацювання у зоні посиленого радіологічного контролю. Судова колегія не погоджується з вказаною позицією пенсійного органу, оскільки, як достеменно встановлено судом першої інстанції, в матеріалах пенсійної справи наявне посвідчення серії НОМЕР_2 (категорії 4), яке підтверджує постійне проживання позивачки на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986 році. Згідно з пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 №501 "Про Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (чинна, на момент видачі позивачці посвідчення) громадянам, які постійно проживають або постійно працюють на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видається посвідчення коричневого кольору, серія В. Отже посвідчення потерпілого категорії 4 надається за умови проживання у зонах радіоекологічного контролю станом на 01.01.1993 не менше чотирьох років. Слід врахувати, що посвідчення позивачки є дійсним та доказів позбавлення її статусу потерпілої особи не надано ні суду першої, ні суду апеляційної інстанцій. Документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" (частина 3 статті 65 Закону №796-XII). Таким чином, Законом №796-ХІ та Порядком №501 передбачено, що саме посвідчення відповідної категорії є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, визначеними Законом для такої категорії. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.07.2023 у справі №460/2589/20 . На підставі зазначеного, питання проживання позивачки не менше чотирьох років у зоні посиленого радіоекологічного контролю станом на 01.01.1993 вирішувалось при наданні їй статусу потерпілої особи. Отже, враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції вірно виснував, що факт проживання позивачки у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 не менше 4 років є підтвердженим, відтак, остання має право на зниження пенсійного віку. Судова колегія відхиляє посилання відповідачів на довідки від 01.10.2024 № 124, від 25.07.2017 № 313 та господарські книги № 8, № 13, оскільки первинним документом є посвідчення серії НОМЕР_2 , яке підтверджує факт проживання позивачки у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 не менше 4 років. Відтак, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 25.10.2024 є протиправним та обгрунтовано скасовано судом першої інстанції Стосовно висновків суду першої інстанції щодо вимог зобов`язального характеру, то судова колегія зазначає наступне. 30.03.2021 набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 "Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України", якою передбачено, зокрема, застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення / перерахунок пенсії, починаючи з 01.04.2021. В силу приписів Порядку №22-1 (у редакції згаданих вище змін): - пункт 1.1. розділу І заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію); - пункт 4.1. розділу IV заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію; - пункт 4.2. розділу IV після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. Зі змісту викладених положень слідує, що сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення (перерахунок), незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто, без прив`язки до території. У справі, що розглядається, для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви про перерахунок пенсії за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, рішенням якого позивачці відмовлено у перерахунку - переході на пенсію за віком відповідно до статті 55 Закону №796-XII. Тож, дії зобов`язального характеру щодо перерахунку позивачці пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що необґрунтовано прийняв рішення про відмову у перерахунку такої пенсії, яким, у цьому випадку, є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23. У той же час, за правилами пункту 4.10. розділу IV Порядку №22-1 (у редакції згаданих вище змін), після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії. Отже, після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення (перерахунок) пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, тобто територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу територіальному органу Пенсійного фонду України за місцем проживання (реєстрації) / фактичного місця перебування особи для здійснення виплати такої пенсії. Тобто, нарахування та виплату пенсії проводить територіальний орган Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання (реєстрації) / перебування особи. Заяву про перерахунок пенсії позивачка подала до територіального органу Пенсійного фонду за місцем її проживання, тобто до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Подана заява, з урахуванням принципу екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань, розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке прийняло оскаржене рішення про відмову у перерахунку пенсії. При цьому, після ухвалення спірного рішення електронна пенсійна справа позивачки, отримана Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області для розгляду заяви про перерахунок пенсії, передана засобами програмного забезпечення до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання (реєстрації) / фактичного місця перебування особи, тобто, до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Тому, пенсійна справа позивачки після розгляду заяви перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яке б, у разі прийняття щодо позивача рішення про перерахунок пенсії, було зобов`язане здійснювати виплату такої пенсії. Таким чином, суд першої інстанції вірно виснував, що належним та ефективним способом відновлення порушеного права позивачки на пенсійне забезпечення є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з 16.10.2024 перевести на пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII, а також зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області виплачувати пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII. В контексті викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Інші доводи апеляційних скарг встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд У Х В А Л И В : апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Головуючий Біла Л.М. Судді Моніч Б.С. Гонтарук В. М.