Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/605/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/605/25 Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М. Дата і місце ухвалення: 08.01.2026р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Ступакової І.Г. суддів Бітова А.І. Лук`янчук О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 січня 2026 року, постановлену в порядку статті 382-3 КАС України, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И Л А : Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року, задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо обчислення та виплати з 01.01.2025р. пенсії ОСОБА_1 у неповному розмірі шляхом застосування обмежуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану» від 03.01.2025р. №1. Зобов`язано ГУ ПФУ в Миколаївській області нарахувати та виплатити з 01.01.2025р. пенсію ОСОБА_1 з урахуванням раніше проведених виплат без обмеження максимальним розміром, без застосування обмежуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану» від 01.01.2025р. №1, без обмеження максимальним розміром та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.01.2025р. по день проведення перерахунку. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Зобов`язано ГУ ПФУ в Миколаївській області подати у місячний строк звіт про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року у справі №400/605/25, з дня отримання копії цієї ухвали. За наслідками розгляду поданого ГУ ПФУ в Миколаївській області звіту ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 січня 2026 року відмовлено у його прийнятті. Встановлено ГУ ПФУ в Миколаївській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.07.2025р. у справі №400/605/25, який становить три місяці з дати отримання копії цієї ухвали. Звільнено керівника ГУ ПФУ в Миколаївській області від сплати штрафу, передбаченого частиною третьою статті 382-3 КАС України. Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу від 08.01.2026р. та ухвалити нове рішення, яким встановити ГУ ПФУ в Миколаївській області додатковий строк для виконання судового рішення по справі №400/605/25 у меншому розмірі та накласти на керівника відповідача, відповідального за виконання судового рішення, штраф, передбачений статтею 382-3 КАС України. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, при вирішенні питання про прийняття звіту ГУ ПФУ в Миколаївській області про виконання судового рішення суд першої інстанції необґрунтовано виходив з того, що у спірних правовідносинах відсутнє умисне невиконання відповідачем судового рішення, враховуючи, що кошти на виплату заборгованості останньому у встановленому порядку не виділялися. Апелянт стверджує, що на його користь не тільки не виплачено заборгованість по перерахованих з 01.01.2025р. сумах пенсій, а також ГУ ПФУ в Миколаївській області протиправно продовжує щомісячно виплачувати ОСОБА_1 пенсію не у повному обсязі, тобто в розмірі, який позивач отримував до протиправного зменшення (замість 40 867,92 грн. територіальний орган ПФУ продовжує виплачувати 29 658,68 грн.). Апелянт вважає необґрунтованими посилання ГУ ПФУ в Миколаївській області на те, що кошти на виплату йому пенсії не виділялися, оскільки сума пенсії ОСОБА_1 до її перерахунку станом на 01.01.2025р. становила 40 867,92 грн., що свідчить про те, що пенсія у вказаному розмірі вже була закладена в держбюджет на 2025 рік. Зазначене свідчить про вчинення керівником територіального органу ПФУ умисних дій по невиплаті позивачу пенсії в належному розмірі з моменту вступу в законну силу судовим рішенням та створення умов для штучного нарощування заборгованості по пенсійних виплатах. За наведених обставин, апелянт вважає, що встановлений судом відповідачу строк для подання звіту в три місяці підлягає зменшенню та наявні правові підстави для накладення на керівника ГУ ПФУ в Миколаївській області штрафу за невиконання рішення суду. ГУ ПФУ в Миколаївській області подало письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін. Відповідач зазначає, що на виконання судового рішення по справі №400/605/25 Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії позивача, внаслідок чого його місячний розмір пенсійної виплати склав 42367,92 грн., а до виплати фактично 40867,92 грн. Загальна сума доплати пенсії, що виникла на виконання рішення суду, за період з 01.01.2025р. по 31.10.2025р. склала 112092,40 грн. Щодо виплати нарахованих сум, то виплати доплат, нарахованих на виконання рішень суду, здійснюються Головним управлінням виключно в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету. Інших фінансових можливостей для здійснення виплат, крім зазначених, Головне управління не має. В жовтні 2025 року, з метою погашення заборгованості перед ОСОБА_1 , Головним управлінням виплачено йому кошти у сумі 8806,23 грн. В подальшому заборгованість буде виплачуватись після відповідного фінансування з Державного бюджету. Таким чином, вимога апеляційної скарги в частині накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України, не підлягає задоволенню, з огляду на її безпідставність та необґрунтованість. Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч.1 ст.311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків. Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами України та є обов`язковими до виконання на всій території України. Згідно ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість судових рішень закріплено також і статтею 370 КАС України. Підстави та порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, визначені ст. 382 КАС України. Так, відповідно до частини 1 вказаної статті Кодексу суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення. Статтею 382-3 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу. У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України. Відповідно до абзацу другого частини п`ятої статті 382-3 КАС України якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними. Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду без поважних на те причин тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами статті 382-3 КАС України. А тому, вирішуючи питання щодо прийняття або відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення з подальшим застосуванням таких заходів судового контролю як встановлення нового строку для подання звіту й накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень (боржника), суд має встановити факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. В поданому до суду першої інстанції звіті про виконання судового рішення по справі №400/605/25 ГУ ПФУ в Миколаївській області зазначило, що на виконання рішення суду від 04.07.2025р. здійснено перерахунок розміру пенсії позивача відповідно до покладених судом зобов`язань. Після перерахунку розмір пенсії склав 40867,92 грн. Окрім того, згідно протоколу перерахунку з 01.11.2025р. підсумок пенсії позивача склав 42367,92 грн., а до виплати фактично - 40867,92 грн. Різниця між нарахованою сумою 42367,92 грн. та фактично виплачуваною пенсією 40867,92 грн. становить 1500,00 грн. Сума у розмірі 1500,00 грн. є індексацією відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025р. №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році». Водночас, оскільки судом зобов`язано провести перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром станом на 01.01.2025р., то індексація відповідно до Постанови №209 не включена до складу пенсії, так як зазначена постанова набрала чинності пізніше -доплата встановлюється з 01.03.2025р. Щодо виплати нарахованих сум, то виплати доплат, нарахованих на виконання рішень суду, здійснюються Головним управлінням виключно в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, як це передбачено Порядком здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025р. №821. Виплата заборгованості буде здійснюватися відповідно до Постанови №821 у сумі пропорційно виділеної бюджетними асигнуваннями на цю мету. Суд першої інстанції врахував такі доводи відповідача та зазначив про відсутність підстав вважати, що відповідач умисно не виконує рішення суду. Рішення суду виконується з дотриманням чинного законодавства та в межах бюджетних асигнувань. При цьому, оскільки звіт ГУ ПФУ в Миколаївській області не містить орієнтовних строків виконання рішення, тому суд дійшов висновку про відмову у прийнятті такого звіту. Також, суд першої інстанції зазначив, що той факт, що відповідач не є розпорядником коштів і об`єктивно не має можливості повідомити у звіті орієнтовні строки виконання судового рішення та їх обґрунтування, це є підставою для звільнення керівника суб`єкта владних повноважень від сплати штрафу. Колегія суддів, проаналізувавши доводи ГУ ПФУ в Миколаївській області, викладені у наданому звіті про виконання судового рішення, а також дослідивши долучені до звіту копії документів сукупно з іншими матеріалами справи, встановила, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.07.2025р. у справі №400/605/25 відповідачем виконано лише в частині здійснення 01.11.2025р. перерахунку пенсії позивача з 01.01.2025р., внаслідок чого за період з 01.01.2025р. по 31.10.2025р. у органу ПФУ перед ОСОБА_1 утворилася заборгованість в сумі 112092,40 грн. В частині погашення нарахованої виплати станом на день подання цього звіту таке рішення залишається не виконаним. 14.07.2025р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №821, якою затверджений Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень. Відповідно до пунктів 4 - 7 цього Порядку видатки на виплату нарахованих пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за рішеннями суду за минулий час (тобто за період, визначений за рішеннями суду, які набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», на виконання яких визначено зобов`язання органу Пенсійного фонду України здійснити нарахування/перерахунок/виплату сум пенсії, доплат, надбавок тощо до пенсії, довічного грошового утримання суддям у відставці, за час, що передує даті набрання законної сили такими рішеннями суду) та перерахованих пенсій за такими рішеннями суду здійснюються за окремими напрямами, передбаченими в бюджеті Пенсійного фонду України на таку мету, за джерелами виплати відповідних сум, визначених законодавством. Виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік. Видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. Для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку. Невиплачені протягом поточного бюджетного періоду суми нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час і перерахованих пенсій за рішенням суду виплачуються в наступному бюджетному періоді в межах встановлених бюджетних асигнувань у порядку, передбаченому пунктами 5-7 цього Порядку. Колегія суддів враховує доводи Головного управління, що виплата заборгованості у розмірі 112092,40 грн. буде здійснення з урахуванням положень Порядку №821. Поряд з цим, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на неправомірність дій ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо виплати на користь ОСОБА_1 поточної пенсії у попередньому розмірі, а не у розмірі, нарахованому на виконання судового рішення по справі №400/605/25. Зокрема, вказане підтверджується листом ГУ ПФУ в Миколаївській області від 11.11.2025р., надісланим на звернення позивача від 28.10.2025р., де зазначено, що виплата пенсії у листопаді поточного року забезпечена в попередньому розмірі згідно Постанови №821, а також наданими органом ПФУ відомостями з пенсійної справи ОСОБА_1 , згідно яких у листопаді-грудні 2025 року позивачу виплачувалася пенсія в розмірі 29 658,68, а не у розмірі 40867,92 грн. Відтак, ГУ ПФУ в Миколаївській області не доведено повного та фактичного виконання рішення суду у даній справі, не надано доказів виплати на користь позивача пенсії, зокрема, поточної, в належному розмірі. Прийняття судом такого звіту, як належного виконання судового рішення, суперечитиме статті 129-1 Конституції України, статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтям 14, 370 КАС України. За наведених обставин, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відмову у прийнятті звіту ГУ ПФУ в Миколаївській області про виконання судового рішення по справі №400/605/25 та встановлення відповідачу нового строку для подачі звіту. При цьому, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу ГУ ПФУ в Миколаївській області, що на виплату поточної пенсії позивача не поширюються положення Порядку №821. Вказана обставина буде врахована судом при прийнятті звіту територіального органу ПФУ, поданого останнім на виконання вимог ухвали від 08.01.2026р. та при вирішенні питання про наявність/відсутність підстав для накладення на керівника Головного управління штрафу в порядку ст.382-3 КАС України. Що ж до накладення на даний час на керівника органу ПФУ штрафу при постановленні ухвали про відмову у прийнятті звіту, то як слідує з положень статті 382-3 КАС України, якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), то на розсуд суду покладено вирішення питання про зменшення розміру штрафу або звільнення від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень. Колегія суддів погоджується з позицією відповідача, що невиконання рішення суду в частині здійснення виплати перерахованої пенсії пов`язане з об`єктивними причинами, які не залежать від волі відповідача, оскільки виділення коштів відбувається за відповідними бюджетними асигнуваннями з Пенсійного фонду України. Таким чином, аналізуючи причинно-наслідковий зв`язок невиконання в повному обсязі рішення суду, у колегії суддів наразі немає підстав вважати, що в діях Головного управління наявні ознаки вини та умислу щодо невиплати нарахованих позивачу сум пенсії. Накладення штрафу на керівника ГУ ПФУ в Миколаївській області в порядку ст.382-3 КАС України жодним чином не прискорить виділення бюджетних коштів Пенсійному фонду України, які, в свою чергу, могли би бути спрямовані на виплату заборгованості з пенсії за минулий період, зокрема позивачу. Також, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги в частині зменшення встановленого судом тримісячного строку для подання Головним управлінням звіту про виконання рішення суду, оскільки положеннями ч.3 ст.381-1 КАС України передбачено, що встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Колегія суддів враховує, що в органів ПФУ наразі існує чимала заборгованість по пенсійних виплатах, нарахованих на виконання судових рішень, в той час як виділення бюджетного фінансування на відповідні видатки є тривалим процесом. Враховуючи викладене у сукупності колегія суддів доходить висновку, що оскаржуваною ухвалою суд першої інстанції правильно вирішив питання судового контролю за виконанням рішення суду по справі №400/605/25, доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків суду, а тому підстав для задоволення скарги та скасування ухвали від 08.01.2026р. колегія суддів не вбачає. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329, 382, 382-1, 382-3 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 січня 2026 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст судового рішення виготовлений 23 лютого 2026 року. Головуючий: І.Г. Ступакова Судді: А.І. Бітов О.В. Лук`янчук