Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 260/1869/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 260/1869/24 пров. № А/857/30362/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючої судді Хобор Р.Б., суддів: Бруновської Н.В., Довгої О.І., розглянувши в порядку письмового провадження, в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року, що ухвалив суддя Дору Ю.Ю. у місті Ужгороді, в порядку письмового провадження, у справі № 260/1869/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просив суд: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у виплаті з 01.07.2021 щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до призначеної пенсії позивача у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області з 01.07.2021 відновити нарахування та виплату щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до призначеної пенсії ОСОБА_1 у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб з урахуванням раніше виплачених сум; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01 серпня 2021 року пенсію без обмеження її максимальним розміром десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 травня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо нездійснення ОСОБА_1 з 01.07.2021 року доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 р. № 713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб, починаючи з 01.07.2021 року, з урахуванням проведених виплат. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо обмеження виплати пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром пенсії з 01.08.2021 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії з 01.08.2021 року без обмеження максимальним розміром десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. Вказане рішення набрало законної сили 31.05.2024. 06 травня 2024 року Закарпатський окружний адміністративний суд виніс додаткове судове рішення у даній справі, яким вирішив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений згідно квитанції № 9К1В-Н4М3-40НЕ-НАН8 від 20.03.2024 року судовий збір у розмірі 2422,40 грн. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 року Закарпатський окружний адміністративний суд задовольнив заяву ОСОБА_1 про встановлення контролю за виконанням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 травня 2024 року по адміністративній справі № 260/1869/24 та зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подати до Закарпатського окружного адміністративного суду звіт про повне виконання рішення суду від 01 травня 2024 року по адміністративній справі № 260/1869/24 до 28 березня 2025 року. За результатами розгляду поданого звіту від 28 березня 2025 року Закарпатський окружний адміністративний суд встановив, що звіт та документи, які подав відповідач, свідчать про часткове виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 травня 2024 року по справі № 260/1869/24 та ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року встановив Головному управлінню Пенсійного фонду України в Закарпатській області новий строк для подання звіту про повне виконання рішення суду протягом трьох місяців з дня отримання даної ухвали. 24 червня 2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до Закарпатського окружного адміністративного суду надійшов звіт про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 травня 2024 року у справі № 260/1869/24. 07 липня 2025 року Закарпатський окружний адміністративний суду прийняв ухвалу, якою відмовив у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про виконання судового рішення по справі № 260/1869/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання рішення протиправним і зобов`язання вчинити певні дії та наклав на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області ОСОБА_2 штраф у розмірі 60560 грн, що становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половину суми штрафу у розмірі 30280 грн Закарпатський окружний адміністративний суд стягнув на користь ОСОБА_1 , іншу половину суми штрафу у розмірі 30280 грн на користь Державного бюджету України. Приймаючи оскаржену ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області продовжує виплачувати позивачу пенсію з обмеженням максимального розміру, на підставі частини 7 статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (норми закону, яка визнана неконституційною, про що було вказано у рішенні суду від 01.05.2024 по справі № 260/1869/24) та без урахування доплати у розмірі 2000 грн, що підтверджується розрахунками пенсії станом на 01 липня 2024 року. Суд першої інстанції вважав, що звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 24 червня 2025 року не свідчить про виконання рішення суду, оскільки, на час подання відповідного звіту, повного відновлення порушеного права позивача не відбулося. Тому наклав штраф на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області. Не погодившись із цією ухвалою суду, її оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року у справі № 260/1869/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії. Таку позицію апелянт обґрунтовує тим, що рішення суду виконано добровільно в повному обсязі. 07 червня 2024 року відповідач здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням доплати 2000,00 грн з 01.07.2021 та без обмеження максимальним розміром з 01.08.2021, а сума різниці в пенсії у розмірі 177601,05 грн облікована та буде виплачена в межах бюджетних асигнувань, оскільки відповідач є бюджетною установою і має право здійснювати платежі лише за наявності бюджетного призначення. Також апелянт вважає, що суд першої інстанції не встановив обставин, необхідних для накладення штрафу, а саме: не з`ясував обсяг повноважень Пентек А.Ю., до компетенції якої не входить перерахунок пенсії, а лише організаційні та управлінські функції та не встановив умисного невиконання рішення суду та недобросовісності у діях суб`єкта владних повноважень, що є обов`язковою умовою для накладення штрафу. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Суд першої інстанції встановив, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 травня 2024 року у справі № 260/1869/24 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області та зобов`язано відповідача здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн з 01.07.2021 та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром з 01.08.2021. Рішення набрало законної сили 31.05.2024. Ухвалою від 28 січня 2025 року встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду, зобов`язано відповідача подати звіт про виконання рішення суду до 28 березня 2025 року. Ухвалою від 03 квітня 2025 року Закарпатський окружний адміністративний суд встановив Пенсійного фонду України в Закарпатській області новий строк для подання звіту про повне виконання рішення суду протягом трьох місяців з дня отримання ухвали. 24 червня 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подало до Закарпатського окружного адміністративного суду повторний звіт про виконання рішення суду, в якому зазначило ті ж самі обставини, що і в попередньому звіті від 28 березня 2025 року, не навівши жодних нових доказів повного виконання рішення суду. Дослідивши повторний звіт, суд першої інстанції встановив, що відповідач продовжує виплачувати позивачу пенсію з обмеженням максимального розміру та без урахування доплати у розмірі 2000 грн, що підтверджується розрахунками пенсії станом на 01 липня 2024 року, а також, що відповідач не надав жодних доказів на підтвердження вжиття заходів щодо здійснення виплати позивачу заборгованості за рішенням суду. Надаючи правову оцінку правильності вирішення Закарпатським окружним адміністративним судом даного процесуального питання, апеляційний суд виходить із такого. Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Частинами 1-6 статті 382 КАС України передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

2. У заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).

3. Якщо судове рішення набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

4. Відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.

5. За письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання. Перебіг строку для подання звіту починається з дня набрання законної сили рішенням суду. Заява, передбачена абзацом першим цієї частини, може бути подана не пізніше завершення судових дебатів, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

6. Суд під час ухвалення рішення суду за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду, якщо суд допускає його негайне виконання. Згідно зі статтею 382-2 КАС України:

1. Суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

2. Звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

3. До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу. Порядок прийняття рішення за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення визначено стаття 382-3 КАС України:

1. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

2. Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

3. У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

4. Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

5. Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними. Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

6. Суд на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, накладеного на керівника суб`єкта владних повноважень, на суму штрафу, який було накладено за такі самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.

7. Ухвалу суду про накладення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами статті 149 цього Кодексу. З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму штрафу без додаткового судового рішення нараховується пеня у розмірі три відсотки річних з урахуванням індексу інфляції.

8. Якщо суб`єктом владних повноважень є колегіальний орган і суд зобов`язав подати звіт про виконання судового рішення його членів, за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення суд, враховуючи індивідуальні дії або бездіяльність кожного з членів такого колегіального органу, своєю ухвалою може накласти штраф на членів, які в межах своїх повноважень, завдань чи функцій не забезпечили виконання судового рішення. У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, суд своєю ухвалою встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на кожного з членів колегіального органу, які не подали зазначений звіт.

9. Суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.

10. У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

11. Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу. Апеляційний суд встановив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області продовжує виплачувати пенсію позивачу, обмежуючи її максимальний розмір та без урахування доплати у розмірі 2000 грн, що підтверджується розрахунками пенсії станом на 01 липня 2024 року. Зокрема, підсумок пенсії позивача, відповідно до проведеного перерахунку, становив 28821,53 грн, проте відповідач обмежив пенсію позивача максимальним розміром 25568,03 грн, а доплата в розмірі 2000 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб від 14 липня 2021 року № 713, відсутня у складових пенсійної виплати позивача з 01.08.2021 року. Також, апеляційний суд встановив, що сума різниці в пенсії за період з 01.07.2021 по 30.06.2024 177601,05 грн облікована в електронній пенсійній справі та позивачу не виплачена. Отже, апеляційний суд вважає, що відповідач в повному обсязі не виконав рішення суду від 01.05.2024 у справі № 260/1869/24. Щодо посилання апелянта на застосування частини 7 статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, як на підставу для обмеження розміру пенсії, апеляційний суд зазначає, що саме такі дії відповідача (обмеження виплати пенсії максимальним розміром) рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 травня 2024 року по справі № 260/1869/24 визнано протиправними. Рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання на всій території України і не вичерпує свою дію у часі. Пенсійний орган не мав права повторно обмежувати виплату пенсії максимальним розміром, тобто знову вчиняти ті ж самі дії, які вже визнані Закарпатським окружним адміністративним судом протиправними. З часу прийняття судового рішення у справі № 260/1869/24 пенсійне законодавство в частині, що стосується обмеження виплати пенсії максимальним розміром та виплати доплати у розмірі 2000 грн, змін не зазнало, що підтверджує обов`язковість виконання рішення суду в повному обсязі. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що відсутність бюджетного фінансування не звільняє суб`єкта владних повноважень від обов`язку виконати судове рішення та не є обґрунтованою обставиною, яка ускладнює виконання судового рішення, в розумінні статті 382-3 частини 2 КАС України, за відсутності доказів звернення відповідача до розпорядника бюджетних коштів вищого рівня чи вжиття інших заходів для забезпечення виконання рішення суду. Щодо доводів апелянта про те, що суд першої інстанції не вжив жодних заходів щодо з`ясування обсягу повноважень ОСОБА_2 як керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області та що до компетенції ОСОБА_2 не входить здійснення призначення та перерахунку пенсії, апеляційний суд зазначає наступне. Відповідно до норм 382-3 КАС України штраф накладається саме на керівника суб`єкта владних повноважень. Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_2 є начальником (керівником) Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, що не заперечується сторонами. Враховуючи те, що КАС України, покладає безумовну відповідальність за невиконання рішення суду на керівника суб`єкта владних повноважень, жодні аргументи відповідача, якими відповідач пояснює неможливість безпосереднього виконання керівником судового рішення, в контексті норм 382-3 КАС України значення не мають. Таким чином, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції правильно встановив факт невиконання відповідачем рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 травня 2024 року у справі № 260/1869/24 в повному обсязі, та обґрунтовано, відмовив у прийнятті звіту відповідача про виконання рішення суду, у зв`язку із чим наклав штраф на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області Пентек Анастасію Юріївну у мінімальному розмірі, передбаченому законом. Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу - без змін. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року про накладення штрафу в справі № 260/1869/24 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська О. І. Довга