Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/7895/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 лютого 2026 року справа №200/7895/24 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року у справі № 200/7895/24 (суддя в І інстанції Тарасенко І.М.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов`язання перерахувати та виплатити з 01.08.2024 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн, УСТАНОВИВ: Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року у справі № 200/7895/24 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов`язання перерахувати та виплатити з 01.08.2024 року щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 в нарахуванні та виплаті з 01.08.2024 доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати та виплатити з 01.08.2024 ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» з урахуванням раніше виплачених сум. Вказане судове рішення набрало законної сили 13 березня 2025 року. 28 листопада 2025 року представник ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із заявою, в якій просив змінити спосіб і порядок виконання рішення за № 200/7895/24 від 11 грудня 2024 року за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області заборгованості з виплати перерахованої пенсії за вислугу років у розмірі 16000 (шістнадцять тисяч) грн 00 коп. на користь ОСОБА_1 . Заява обґрунтовувана тим, що рішення суду, що ухвалено в даній справі та набрало законної сили, в частині виплати заборгованості з пенсії протягом тривалого часу відповідачем не виконується з посиланням на обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення, чим порушуються пенсійні права позивача та право на виконання рішення суду. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року заяву представника ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення, що ухвалено в даній адміністративній справі, задоволено. Змінено спосіб і порядок виконання рішення за № 200/7895/24 від 11 грудня 2024 року за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області заборгованості з виплати перерахованої пенсії за вислугу років у розмірі 16000 (шістнадцять тисяч) грн 00 коп. на користь ОСОБА_1 . Не погодившись з такою ухвалою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу місцевого суду, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні вимог заявника в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що змінивши спосіб виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії на стягнення конкретної суми, буде змінено рішення суду по суті, і це не захистить право позивача на отримання заборгованості. Також зазначав, що судове рішення, що ухвалено у даній справі, на його думку, виконано в повному обсязі в межах функціональних повноважень та нормативно-правового поля. Виконання судового рішення у повному обсязі, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Так, бюджети Пенсійного фонду України за минулі роки використані на погашення відповідної заборгованості за рішеннями судів минулих років; бюджет Пенсійного фонду України на затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2025 № 1152; нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень. Отже, єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою витрат на погашення заборгованості з пенсійних виплат. Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судовинства України (далі КАС України) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з наступних підстав. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне. Відповідно до частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Згідно з частиною третьою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. В силу частини третьої статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення. Суд звертає увагу, що відповідно до положень частини третьої статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України», пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України», пункт 50 рішення у справі Чуйкіна проти України, тощо). Згідно з відповіддю Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 05.11.2025 року № 0500-0203-8/116162, на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року у справі № 200/7895/24, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та нараховано суму до плати за період з 01.08.2024 року по 31.03.2025 року в розмірі 16 000 (шістнадцять тисяч) грн 00 коп. Проте вказана доплата за період з 01.08.2024 року по 31.03.2025 року не була виплачена. Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до частини другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також у спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Аналіз викладеного вище, дає підстави для висновку, що завданням адміністративного судочинства, є зокрема своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. При цьому, виконання судового рішення є завершальною стадією судового процесу, в якій остаточно реалізується завдання адміністративного судочинства ефективний захист та поновлення порушених прав. У цьому випадку, відповідачем рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.12.2024 року у справі № 200/7895/24 в частині виплати заборгованості пенсії за період з 01.08.2024 року по 31.03.2025 року в розмірі 16000 грн не виконане, що згідно з частиною третьою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. Крім того, оскільки відповідачем не заперечується, що невиплата коштів пов`язана з відсутністю бюджетних асигнувань на рахунках Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, то виконання можливе за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Враховуючи викладене та наведені вище обставини, не виконання рішення суду по суті у визначений початково спосіб, суд дійшов висновку про зміну способу і порядку виконання рішення суду у цій справі на стягнення з відповідача визнаної ним же суми заборгованості перед позивачем. Застосування такого способу виконання є найбільш ефективним за наявності відомостей про суму боргу при цьому спор щодо суми нарахованої заборгованості між позивачем та відповідачем відсутній. Отже, на підставі викладеного вище, суд першої інстанції вірно вважав за належне змінити спосіб захисту прав позивача із зобов`язання на стягнення. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду. Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року у справі № 200/7895/24 залишити без змін. Повне судове рішення 18 лютого 2026 року. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Колегія суддів І. В. Сіваченко А. А. Блохін Т. Г. Гаврищук