Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/895/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 травня 2026 року справа №200/895/24 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року (повне судове рішення складено 02 березня 2026 року) у справі № 200/895/24 (суддя в І інстанції Льговська Ю.М.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання до вчинення певних дій, УСТАНОВИВ: Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року у справі № 200/895/24 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання до вчинення певних дій задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13 грудня 2023 року № ФС-79169/09/01/3884 про розмір грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13 грудня 2023 року № ФС-79169/09/01/3884 про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року із зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, статті 9 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704. 17 червня 2024 року рішення набрало законної сили. За змістом листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 08 жовтня 2025 року на виконання судового рішення донараховано пенсію за період з 01 грудня 2019 року по 30 червня 2025 року в загальній сумі 297 234,17 грн, але не виплачено. 14 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду, в якій просив змінити спосіб і порядок виконання рішення суду шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період з 01 грудня 2019 року по 30 червня 2025 року в загальній сумі 297 234,17 грн. Заява обґрунтовувана тим, що рішення суду, що ухвалено в даній справі та набрало законної сили, в частині виплати заборгованості з пенсії протягом тривалого часу відповідачем не виконується з посиланням на обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення, чим порушуються пенсійні права позивача та право на виконання рішення суду. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення, що ухвалено в даній адміністративній справі, задоволено частково. Змінено спосіб і порядок виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року у справі № 200/895/24 на: «Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період з 01 грудня 2019 року по 30 червня 2025 року в загальній сумі 296 569,12 грн». Не погодившись з такою ухвалою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу місцевого суду, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні вимог заявника в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що змінивши спосіб виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії на стягнення конкретної суми, буде змінено рішення суду по суті, і це не захистить право позивача на отримання заборгованості. Також зазначав, що судове рішення, що ухвалено у даній справі, на його думку, виконано в повному обсязі в межах функціональних повноважень та нормативно-правового поля. Виконання судового рішення у повному обсязі, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Отже, єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою витрат на погашення заборгованості з пенсійних виплат. Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судовинства України (далі КАС України) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з наступних підстав. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне. Відповідно до частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. […]. За загальним правилом абзацу 1 частини третьої статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Разом з тим абзацом 2 частини третьої статті 378 КАС України передбачено, що невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. Оскільки матеріалами справи підтверджується неодержання пенсійних виплат стягувачем протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням, то на підставі абзацу 2 частини третьої статті 378 КАС України подана заява про зміну способу виконання рішення суду підлягає задоволенню в частині невиплачених сум. Суд враховує пункт 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, за яким обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. […]. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду. Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року у справі № 200/895/24 залишити без змін. Повне судове рішення 13 травня 2026 року. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Колегія суддів І. В. Сіваченко А. А. Блохін Т. Г. Гаврищук