Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 120/7001/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/7001/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Жданкіна Наталія Володимирівна Суддя-доповідач - Боровицький О. А. 17 лютого 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Боровицького О. А. суддів: Курка О. П. Ватаманюка Р.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство освіти та науки України про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В : Позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство освіти та науки України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено частково. Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 18.04.2017 ОСОБА_1 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 05.600.01 при Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І. Пирогова Міністерства охорони здоров`я України захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук «ІНФОРМАЦІЯ_1)», що підтверджується обліковою карткою дисертації 041715000859. 25.09.2023 до Національного агентства надійшла скарга в електронній формі від кандидата біологічних наук, старшого наукового співробітника Смірнова Олега Ювеналійовича щодо виявлення в захищеній 18 квітня 2017 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 05.600.01 при Вінницькому національному медичному університеті ім. М. І. Пирогова МОЗ України дисертації ОСОБА_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1)», поданої на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук, фактів академічного плагіату. До скарги додані: 1) порівняльна таблиця текстових збігів без посилань на джерело у дисертації ОСОБА_1 (у двох файлах, додатки 1.1-1.2); 2) електронна копія дисертації ОСОБА_1 у РDF-форматі (додаток 1.3); 3) електронна копія у форматі РDF(OCR) джерела неправомірного використання у дисертації ОСОБА_1 . Відповідна скарга була зареєстрована у Національному агентстві із забезпечення якості вищої освіти за вх. № 28-АД. Відповідно до пункту 8 Порядку розгляду скарг від 21.06.2022 секретаріат Національного агентства здійснив перевірку поданої скарги та склав Звіт № 22 від 03.10.2023 про результати перевірки скарги/повідомлення щодо наявності у дисертації та/або наукових публікаціях, у яких висвітлені наукові результати дисертації, фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації на відповідність вимогам пунктів 6, 7 Порядку розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації та передав його разом із скаргою та доданими до неї документами на розгляд Комітету з питань етики. 06.10.2023 Комітет з питань етики на своєму засіданні ухвалив рішення № 45 (58) про прийняття скарги Смірнова О.Ю. до розгляду, обрав доповідача по справі та доручив секретаріату Національного агентства здійснити перевірку викладених у скарзі відомостей щодо наявності у дисертації ОСОБА_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1)», поданої на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук, фактів академічного плагіату та передати доповідачці звіт перевірки дисертації за допомогою програмних засобів визначення унікальності тексту та інших відомостей по суті скарги. На виконання п. 8 Порядку розгляду скарг від 21.06.2022 копію скарги з додатками було надіслано до закладу, спеціалізована вчена рада якого прийняла відповідне рішення, а саме до Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова та особі, стосовно дисертації та/або наукових публікацій якої подано скаргу - ОСОБА_1 , що підтверджується доданими до відзиву на позовну заяву супровідними листами, а також оприлюднено на офіційному сайті Національного агентства. 15.05.2024 Комітет з питань етики на своєму засіданні ухвалив рішення № 39 (104), яким вирішив перенести розгляд скарги Смірнова О.Ю. щодо наявності фактів академічного плагіату в дисертації кандидата медичних наук ОСОБА_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1)» на 29.05.2024 на 13:00 у зв`язку з поданою 14.05.2024 заявою ОСОБА_1 з проханням щодо відкладення розгляду скарги. Заявою від 28.05.2024, яка була надіслана в електронному вигляді на електронну поштову адресу: public@naqa.gov.ua, позивач повідомив Національне агентство про те, що перебуває на стаціонарному лікуванні, у зв`язку із чим не може приймати участь у засіданні Комітету 29.05.2024. При цьому, у заяві позивач зазначив, що бажає особисто прийняти участь у засіданні та надати свої пояснення, висловити аргументи, доводи і міркування щодо Скарги, тому просив призначене на 29.05.2024 засідання відкласти на іншу дату. Разом з тим, 29.05.2024 Комітет з питань етики на своєму засіданні ухвалив рішення №45 (110), яким вирішив внести на розгляд Національного агентства подання про наявність у дисертації кандидата медичних наук ОСОБА_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1)» фактів академічного плагіату (копія рішення додається). Не погодившись із вищевказаним рішенням від 29.05.2024 №45 (110) ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти з вимогами в якому просив суд: - визнати протиправними дії щодо прийняття до розгляду і перевірки скарги/повідомлення Смірнова Олега Ювеналійовича про наявність фактів академічного плагіату в кандидатській дисерзації ОСОБА_3 (реєстраційний № 28-АД від 25.09.2023); - зобов`язати утриматися від розгляду Комітету з питань етики про наявність фактів академічного плагіату іі кандидатській дисертації ОСОБА_1 "ІНФОРМАЦІЯ_1") фактів порушення вимог з питань текстових запозичень без посилання на джерело (академічного плагіату), від подальшого розгляду скарги/повідомлення Смірнова Олега Ювеналійовича про наявність фактів академічного плагіату в кандидатській дисертації ОСОБА_1 (реєстраційний № 28-АД від 25.09.2023) та від прийняття рішення за результатами розгляду подання. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.06.2024 по справі №120/7624/24 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі. На виконання ухвали суду від 21.06.2024 по справі № 120/7624/24 зупинено вчинення будь-яких дій щодо розгляду справи за скаргою/повідомленням Смірнова О.Ю. про наявність фактів академічного плагіату в докторській дисертації ОСОБА_1 (реєстраційний № 28-АД від 25.09.2023), зокрема і щодо розгляду подання Комітету з питань етики про наявність у дисертації кандидата медичних наук ОСОБА_1 "ІНФОРМАЦІЯ_1") фактів порушення вимог з питань текстових запозичень без посилання на джерело (академічного плагіату) на засіданні Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, призначеному на 25.06.2024, - до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі. 04.10.2024 ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/7624/24, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2025, закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. 16.04.2025 ОСОБА_1 отримав лист від Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти згідно якого його повідомлено про засідання 22.04.2025 Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти щодо розгляду подання Комітету з питань етики про наявність у дисертації кандидата медичних наук ОСОБА_1 «ІНФОРМАЦІЯ_2)» фактів порушення вимог з питань текстових запозичень без посилання на джерело (академічного плагіату). Заявою від 18.04.2025, яка була надіслана в електронному вигляді на електронну поштову адресу: public@naga.gov.uа позивач повідомив Національне агентство про те, що перебуває на амбулаторному (ізольованому в зв`язку з інфекційним захворюванням) лікуванні, у зв`язку із чим не може приймати участь у засіданні Комітету 22.04.2025. При цьому, у заяві позивач зазначив, що бажає особисто прийняти участь у засіданні та надати свої пояснення, висловити аргументи, доводи і міркування щодо Скарги, тому просив призначене на 22.04.2025 засідання відкласти на іншу дату. Втім, 22.04.2025 Національним агентством на своєму засіданні (протокол №6(78)) було розглянуто подання Комітету з питань етики (рішення Комітету від 29.05.2024 № 45(110)) та вирішено встановити у захищеній 18 квітня 2017 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 05.600.01 Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова дисертації кандидата медичних наук ОСОБА_1 «ІНФОРМАЦІЯ_3)» порушення вимог з питань текстових запозичень без посилання на джерело (академічний плагіат); звернутись до Міністерства освіти і науки України щодо позбавлення ОСОБА_1 наукового ступеня кандидата медичних наук; надіслати до Міністерства освіти і науки України разом із супровідним листом копію прийнятого рішення разом з результатами проведеного аналізу виявлених за допомогою відповідного програмного забезпечення, а також візуального порівняння, фрагментів збігів щодо неправомірного використання наукових текстів, ідей, розробок, наукових результатів і матеріалів інших авторів без відповідного посилання (копія рішення додається). Керуючись п. 32 Порядку розгляду скарг від 24.10.2023 та п. 41 Порядку № 1197 Національне агентство супровідним листом № 1122 від 02.05.2025 звернулось до Міністерства освіти і науки України (№ 1121 від 02.05.2025) щодо позбавлення ОСОБА_1 наукового ступеня кандидата медичних наук Позивач вважає здійснення Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти дій щодо проведення перевірки наявності фактів академічного плагіату у захищеній 18.04.2017 дисертації кандидата медичних наук ОСОБА_1 «ІНФОРМАЦІЯ_3)» протиправними і такими, що здійснюються відповідачем за відсутності у нього передбачених законом повноважень. Позивач вважає протиправними вищезазначені рішення та дії Національного агентства щодо позбавлення ОСОБА_1 наукового ступеня доктора економічних наук, а тому за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єкта владних повноважень. При цьому, згідно з положеннями пунктів 1, 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України на вирішення адміністративного суду може бути переданий публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. У цьому контексті, при встановленні того факту, чи носить спір позивача та відповідача ознаки публічно-правового та відповідно може розглядатися адміністративним судом необхідно враховувати наступні положення законодавства України. Закон України «Про вищу освіту» передбачає наступне: - частина 6 статті 6 виявлення фактів академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації у захищеній здобувачем дисертації є підставою для скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження йому ступеня доктора філософії та видачу відповідного диплома. У разі встановлення відповідно до законодавства у кваліфікаційній роботі здобувача ступеня доктора філософії фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації та/або порушення встановленої законодавством процедури захисту дисертації рішення разової спеціалізованої вченої ради про присудження ступеня доктора філософії скасовується закладом вищої освіти чи науковою установою, в якому (якій) вона була утворена, або Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; - частина 2 статті 17 Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти є юридичною особою публічного права, яка діє згідно з цим Законом і статутом, що затверджується Кабінетом Міністрів України; - частина 9 статті 19 у складі Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти утворюються Комітет з питань етики, Комітет з питань діяльності разових спеціалізованих вчених рад, а також інші комітети, що формуються з числа членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти для попереднього розгляду питань, що належать до його компетенції. Комітет з питань етики розглядає питання порушення академічної доброчесності і вносить відповідні подання до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, а також виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти. Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» передбачає: - частина 7 статті 28-1 (діє з 18.04.2021) скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня кандидата наук, доктора наук у разі встановлення відповідно до законодавства фактів академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти здійснюються у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, та може бути оскаржено відповідно до законодавства. Статут Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 244, передбачає: - пункт 9 Національне агентство скасовує рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня у разі виявлення академічного плагіату за поданням Комітету з питань етики у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; - пункт 21 Комітет з питань етики розглядає питання академічного плагіату і вносить відповідні подання до Національного агентства, а також здійснює інші повноваження, покладені на нього Національним агентством. Порядок розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, затверджений на засіданні Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти 21 червня 2022 року (протокол № 10 (15), передбачає: - пункт 2 Національне агентство здійснює діяльність у сфері розгляду і вирішення скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації відповідно до Законів України «Про освіту», «;Про вищу освіту», «;Про наукову і науково-технічну діяльність», затверджених Кабінетом Міністрів України Порядку присудження та позбавлення наукового ступеня доктора наук, Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії, цього Порядку, Статуту Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Додаток «Перелік та повноваження комітетів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти» до Положення про комітети Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, затвердженого протоколом засідання № 2 Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти 25 лютого 2019 року, передбачає, що Комітет з питань етики: - розглядає звернення, заяви і скарги щодо виявлення академічного плагіату, фабрикацій, фальсифікацій та інших порушень академічної доброчесності; - виконує інші повноваження, покладені на нього Національним агентством. Таким чином, використана у зазначених вище нормативних положеннях нормативна конструкція «академічний плагіат» свідчить про те, що встановлення наявності чи відсутності академічного плагіату є одним із повноважень Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти і здійснюючи реалізацію такого повноваження Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти реалізує покладені на нього законами України та Статутом публічно-владні управлінські функції, тобто діє у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України як суб`єкт владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого можуть бути предметом оскарження у адміністративному суді. Від так, незалежно від того, чи Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти вчиняє дії або приймає рішення на засіданні усім складом цього органу, чи через свої структурні підрозділи або посадових осіб, якщо такі дії чи рішення спрямовані на реалізацію повноважень цього органу, то відповідно спори, які виникають у цьому процесі є публічно-правовими за своєю суттю. Відносини, які виникають у процесі встановлення наявності чи відсутності академічного плагіату між Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти та особою, наукова праця якої перевіряється, не є відносинами рівних суб`єктів, а такі відносини виникають саме у зв`язку із виконанням Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти своїх функцій, тобто відповідні правовідносини за своєю суттю є публічно-правовими, а не приватноправовими та реалізуються за принципом «влада-підпорядкування». З огляду на викладене, оскільки відповідачем розпочата офіційна процедура реалізації його повноважень щодо встановлення академічного плагіату, то відповідно ним здійснюються публічно-владні управлінські функції, а тому спір, який виник у зв`язку з виконанням зазначених функцій є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Від так, реалізуючи свої функції відповідач, як суб`єкт владних повноважень, повинен дотримуватися критеріїв, передбачених у статті 2 КАС України, згідно яких рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень повинні бути прийняті (вчинені), зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. З урахуванням викладеного суд констатує, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, може діяти лише на виконання закону та лише за умов і обставин, визначених відповідним законом. Надаючи правову оцінку рішенню Національного агентства від 22.04.2025 про виявлення порушення академічної доброчесності у вигляді академічного плагіату у дисертації кандидата медичних наук ОСОБА_1 на тему «ІНФОРМАЦІЯ_1)», суд виходить з такого. Пунктом 2 частини першої статті 67 Закону України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» (далі Закон № 2145), НАЗЯВО, визначено, як постійно діючий колегіальний орган у сфері забезпечення якості вищої освіти. А, частиною третьої цієї статті внормовано, що повноваження постійно діючого колегіального органу у сфері забезпечення якості вищої освіти визначаються спеціальним законом. Пунктом 8 частини першої статті 12 Закон України від 01 липня 2004 року № 1556-VII «Про вищу освіту» ( далі Закон № 1556), визначено, що управління у сфері вищої освіти у межах своїх повноважень здійснюється, з-поміж іншого, Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти. Статтею 17 Закону № 1556 визначено, що Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти є постійно діючим колегіальним органом. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти є юридичною особою публічного права, яка діє згідно з цим Законом і статутом, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Повноваження Національного агентства, визначені статтею 18 Закону №1556. за змістом цієї статті НАЗЯВО: 1) розробляє положення про акредитацію освітніх програм, положення про інституційну акредитацію закладів вищої освіти, положення про акредитацію незалежних установ оцінювання та забезпечення якості вищої освіти, положення про Апеляційну палату, а також зміни до них і подає їх для затвердження до центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки; 2) аналізує якість освітньої діяльності закладів вищої освіти; 3) проводить інституційну акредитацію; 5) здійснює постакредитаційний моніторинг; 6) проводить акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти; 6-1) вносить інформацію до Єдиної державної електронної бази з питань освіти про сертифікати (офіційні рішення) про акредитацію освітніх програм, видані іноземними акредитаційними агентствами чи агентствами забезпечення якості вищої освіти, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України; 7) формує критерії оцінки якості освітньої діяльності, у тому числі наукових здобутків, закладів вищої освіти України, за якими можуть визначатися рейтинги закладів вищої освіти України; 8) розробляє порядок присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії та подає його на схвалення до центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки; 10) акредитує незалежні установи оцінювання та забезпечення якості вищої освіти, веде їх реєстр; 11) здійснює інші повноваження, передбачені законом. Постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 244 «Про утворення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти», затверджено Статут Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (далі Статут). Станом на час прийняття рішення від 17.11.2023 № 50 (63), Статут діяв в редакції постанови КМУ від 21.08.2019 №

761. Пунктом 1 Статуту Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (далі - Національне агентство) є постійно діючим колегіальним органом, уповноваженим Законом України Про вищу освіту на реалізацію державної політики у сфері забезпечення якості вищої освіти. Пунктом 2 Статуту передбачено, що Національне агентство у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства та цим Статутом. Згідно з пунктом 5 Статуту, Національне агентство є юридичною особою публічного права, засновником якої є держава. Національне агентство набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства, валютні рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням. Відповідно до пункту 11 Статуту Національне агентство має право: залучати до проведення процедури акредитації освітньої програми акредитовані ним незалежні установи оцінювання та забезпечення якості вищої освіти; одержувати в установленому законодавством порядку від державних органів, органів місцевого самоврядування, закладів вищої освіти, наукових установ інформацію, документи та матеріали, необхідні для здійснення покладених на Національне агентство повноважень; одержувати в установленому законодавством порядку під час проведення ліцензійної експертизи, акредитації освітніх програм, інституційної акредитації закладів вищої освіти, акредитації спеціалізованих вчених рад (спеціалізованих рад з присудження ступеня доктора мистецтва), акредитації незалежних установ оцінювання та забезпечення якості вищої освіти від закладів вищої освіти, наукових установ і незалежних установ оцінювання та забезпечення якості вищої освіти документи, визначені законодавством; залучати спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, експертів, а також міжнародних експертів, представників провідних іноземних закладів вищої освіти та/або експертів інституцій, які забезпечують якість вищої освіти в інших країнах, до розгляду питань, що належать до компетенції Національного агентства; користуватися в установленому порядку інформаційними базами даних МОН; провадити видавничу діяльність; організовувати та проводити з`їзди, конференції, симпозіуми, семінари, зустрічі, тренінги, наради, у тому числі міжнародні, з питань, що належать до його компетенції, а також брати участь у зазначених заходах за рахунок коштів спеціального фонду. Системно-функціональний аналіз повноважень Національного агентства свідчить про те, що останнє наділяється Кабінетом Міністрів України повноваженнями щодо «затвердження» власних правових актів (положення про комітети Національного агентства; порядок оскарження рішень Національного агентства; порядок висунення кандидатур і обрання членів галузевих експертних рад та положення про них). Причому, перелік таких випадків є чітко регламентованим. У інших випадках НАЗЯВО може виступати «розробником» правових актів, «погоджувати» правові акти, подавати (формувати) «пропозиції» до правових актів, які розробляються та/або приймаються, вносити «подання» Кабінету Міністрів України, готувати та оприлюднювати «доповідь». Закон № 1556 не наділяє НАЗЯВО повноваженнями щодо «затвердження» власних правових актів. Тобто, як Закон України «Про вищу освіту», так і постанова Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 р. № 244 «Про утворення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти», чітко окреслюють коло суспільних відносин, які можуть внормовуватись Національним агентством шляхом видання (затвердження) власних правових актів. Причому, а ні Уряд у згаданій постанові (Статуті), а ні Верховна Рада України, у вказаному законі, не послуговується лінгвістичною конструкцією «затверджує інші положення» та/або «затверджує інші порядки». Такий підхід свідчив би про неповну (невичерпну) законодавчу регламентацію даного питання на законодавчому рівні. Водночас, мовна конструкція яка використана Урядом в цитованих положеннях Статуту («здійснює інші повноваження визначені законом») дає підстави розмірковувати про те, що Національне агентство може «видавати» («затверджувати») інші положення, порядки на врегулювання відповідного кола суспільних відносин, але тоді, коли такі повноваження йому надані Парламентом у відповідному законі України або Урядом у постанові Кабінету Міністрів України. Причому, аналізуючи правову природу постійно діючого колегіального органу Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти принагідно відзначити, що останнє, є органом, який створений в структурі органів виконавчої влади, з яскраво вираженою роллю Уряду, як у призначенні його членів, так і у визначенні повноважень даного органу. Зважаючи на позиції сторін, зосібна доводи представника позивача, стержневим для цієї справи є питання наявності повноважень Національного агентства регулювати питання порядку розгляду скарг /повідомлень/інформації щодо наявності академічного плагіату в дисертаціях «докторів наук». На цьому фоні, принагідно звернути увагу на дефініції «доктор наук» та «доктор філософії» і відмінності їх правового статусу. Адже останнє обумовлюватиме різний порядок законодавчого регулювання розгляду питань про наявність ознак академічного плагіату у дисертаціях «докторів філософії» та «докторів наук». Законом України від 26 листопада 2015 року № 848-VIII «Про наукову і науково-технічну діяльність» (далі Закон № 848), передбачено, що основними формами підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації є аспірантура, ад`юнктура та докторантура. Підготовка науково-педагогічних і наукових кадрів здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про вищу освіту". Наукові установи можуть здійснювати підготовку докторів філософії за власною освітньо-науковою програмою згідно з отриманою ліцензією на відповідну освітню діяльність або за освітньо-науковою програмою, окремі елементи якої забезпечуються іншими науковими установами та/або закладами вищої освіти, та докторів наук за науковими програмами відповідно до Закону України "Про вищу освіту" (частини перша та друга статті 27). Статтею 28 Закону № 848, передбачено, що вчені мають право на здобуття відповідно до законодавства наукових ступенів доктора філософії і доктора наук та присвоєння вчених звань старшого дослідника, доцента і професора. Присудження наукових ступенів та присвоєння вчених звань є державним визнанням рівня кваліфікації вченого. Присудження наукового ступеня доктора філософії, присвоєння вчених звань здійснюється відповідно до Закону України "Про вищу освіту". Присудження наукового ступеня доктора наук здійснюється відповідно до цього Закону. Перелік осіб, яким присуджено наукові ступені та присвоєно вчені звання, розміщується у відкритому доступі в мережі Інтернет відповідно до законодавства. Дисертації (або наукові доповіді - у разі захисту наукових досягнень, опублікованих у вигляді монографії або сукупності статей у вітчизняних та/або міжнародних рецензованих фахових виданнях) осіб, які здобувають ступінь доктора наук, а також інші передбачені законодавством відомості оприлюднюються на офіційних веб-сайтах відповідних наукових установ або закладів вищої освіти згідно із законодавством. Наявність відповідного наукового ступеня або вченого звання може бути кваліфікаційною вимогою для зайняття науковим працівником відповідної посади. Стаття 28-1 Закону 848 визначає, що доктор наук - це науковий ступінь, що здобувається особою на основі ступеня доктора філософії (кандидата наук) за науковою спеціальністю та передбачає набуття найвищих компетентностей у галузі розроблення і впровадження методології дослідницької роботи, проведення оригінальних досліджень, отримання наукових результатів, що забезпечують розв`язання важливої теоретичної або прикладної проблеми, мають загальнонаціональне або світове значення та опубліковані у наукових виданнях. Документами про науковий ступінь є дипломи доктора філософії, кандидата наук, доктора наук. У дипломах кандидата наук, доктора наук зазначається інформація про здобутий особою науковий ступінь, галузь науки, спеціальність, назву наукової установи чи закладу вищої освіти, у спеціалізованій вченій раді яких захищено дисертацію. Вимоги до диплома доктора філософії визначаються Законом України "Про вищу освіту". Присудження наукового ступеня доктора наук здійснюється утвореною відповідно до законодавства спеціалізованою вченою радою на підставі публічного захисту дисертації (або наукової доповіді - у разі захисту наукових досягнень, опублікованих у вигляді монографії або сукупності статей у вітчизняних та/або міжнародних рецензованих фахових виданнях), вимоги до якої затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері наукової і науково-технічної діяльності. Наукові установи, заклади вищої освіти забезпечують трансляцію захисту дисертацій здобувачів наукового ступеня доктора наук у режимі реального часу на своїх офіційних веб-сайтах. До захисту наукового ступеня доктора наук допускаються дисертації у вигляді підготовленого рукопису або наукові доповіді у разі захисту наукових досягнень, опублікованих у вигляді монографії або сукупності статей, виконані здобувачем наукового ступеня самостійно. Встановлення відповідно до законодавства в поданих до захисту дисертації або наукових публікаціях фактів академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації є підставою для відмови у присудженні наукового ступеня доктора наук. Якщо у захищеній докторській дисертації або публікаціях, які представлялися до захисту, встановлено відповідно до законодавства факти академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації, науковий консультант позбавляється права участі у підготовці та/або атестації здобувачів ступеня доктора філософії та консультуванні та/або атестації здобувачів ступеня доктора наук строком на два роки, голова спеціалізованої вченої ради, в якій відбувся захист цієї дисертації, та опоненти, які надали позитивні висновки на неї, позбавляються права участі в атестації кадрів вищої кваліфікації строком на два роки, а наукова установа чи заклад вищої освіти позбавляється права утворювати спеціалізовану вчену раду за відповідною науковою спеціальністю строком на один рік. Скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня кандидата наук, доктора наук у разі встановлення відповідно до законодавства фактів академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти здійснюється у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, та може бути оскаржено відповідно до законодавства. Частиною шостою статті 5 Закону № 1556, передбачено, що доктор філософії - це освітній і водночас науковий ступінь, що здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра. Ступінь доктора філософії присуджується разовою спеціалізованою вченою радою закладу вищої освіти або наукової установи за результатами успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньо-наукової програми та публічного захисту дисертації у разовій спеціалізованій вченій раді. Особа має право здобувати ступінь доктора філософії під час навчання в аспірантурі (ад`юнктурі). Особи, які професійно здійснюють наукову, науково-технічну або науково-педагогічну діяльність за основним місцем роботи, мають право здобувати ступінь доктора філософії поза аспірантурою, зокрема під час перебування у творчій відпустці, за умови успішного виконання відповідної освітньо-наукової програми та публічного захисту дисертації у разовій спеціалізованій вченій раді. Отже, з-поміж інших відмінностей, «доктор наук» відрізняється від «доктора філософії» тим, що «доктор наук» - це виключно науковий ступінь, що здобувається на основі ступеня «доктора філософії», а присудження наукового ступеня «доктора наук» здійснюється утвореною відповідно до законодавства спеціалізованою вченою радою на підставі публічного захисту дисертації. Тоді, як «доктор філософії» - це, як освітній, так і науковий ступінь, що здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра та присуджується разовою спеціалізованою вченою радою закладу вищої освіти або наукової установи за результатами успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньо-наукової програми та публічного захисту дисертації у разовій спеціалізованій вченій раді. Прикметно звернути увагу на те, що в частині восьмій статті 28-1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» законодавець зобов`язав унормувати питання «скасування рішення спеціалізованої вченої ради» (не «разової спеціалізованої вченої ради»), шляхом видання Кабінетом Міністрів України постанови про затвердження порядку, скасування рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня кандидата наук, доктора наук у разі встановлення відповідно до законодавства фактів академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації. Станом на час прийняття рішення Національним агентством до розгляду, та на початок проведення перевірки інформації про наявність фактів академічного плагіату в захищеній ОСОБА_1 науковій дисертації на здобуття наукового ступеня «кандидат медичних наук», діяли постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 44, якою затверджено Порядок присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії та від 17 листопада 2021 року № 1197, якою затверджено Порядок присудження та позбавлення наукового ступеня доктора наук. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2021 року № 44, затверджено Порядок присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії. Із названого акту Уряду видно, що останній адресований «докторам філософії». Але, Кабмін, закріпив у цьому Порядку кластер юридичних норм, який у світлі питання, що є предметом дискусу, заслуговують на увагу. Пунктами 47-50 розділу «Скасування рішення разової ради про присудження ступеня доктора філософії у зв`язку із встановленням фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації» Порядку № 44, внормовується процедура розгляду Національним агентством скарг (повідомлень) про факти академічного плагіату у дисертаціях докторів філософії. За приписами пункту 49 Порядку № 44, скарга/повідомлення щодо наявності у дисертації та/або наукових публікаціях, в яких висвітлені наукові результати дисертації, фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації розглядаються Комітетом з етики у порядку, встановленому Національним агентством. Аналіз пунктів 47-50 Порядку №44 Кабінет Міністрів України окреслив процедуру розгляду скарги, яка подана суб`єктом науково та науково-технічної діяльності про наявність фактів академічного плагіату в дисертаціях «докторів філософії», а також процедуру прийняття НАЗЯВО рішення про скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради про присудження ступеня «доктора філософії». Зважаючи на лінгвістичну конструкцію, яка використана Урядом в диспозиції норми, що викладена в абзаці 1 пункту 49 Порядку №44 (« … у порядку, встановленому Національним агентством»), суд доходить висновку про те, що КМУ наділив повноваженнями Національне агентство «встановити» порядок розгляду Комітетом з питань етики скарг/повідомлень щодо наявності у дисертації та/або наукових публікаціях, в яких висвітлені наукові результати дисертації, фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації. Втім, даний порядок стосується виключно виявлення фактів академічного плагіату в наукових дисертаціях «докторів філософії». Що стосується Порядку №1197 та кола суспільних відносин, які ним унормовуються. Відповідно до пункту 38 Порядку № 1197, особа, якій за рішенням МОН (МОНмолодьспорту, ВАК) видано диплом доктора (кандидата) наук, може бути позбавлена відповідного ступеня у разі виявлення порушень вимог нормативно-правових актів з питань атестації наукових кадрів, чинних на момент прийняття рішення МОН (МОНмолодьспортом, ВАК) про видачу відповідного диплома або затвердження рішення ради про присудження ступеня доктора філософії. Згідно з пунктом 39 Порядку № 1197, для розгляду питання про позбавлення наукового ступеня до МОН подають звернення (скарги, заяви, клопотання): фізичні (юридичні) особи з інформацією про виявлення порушень вимог нормативно-правових актів з питань атестації наукових кадрів; рада, в якій проводився захист докторської (кандидатської) дисертації, про позбавлення відповідного наукового ступеня цього порядку; Національне агентство про позбавлення відповідного ступеня. Звернення повинно містити: посилання на вимоги, порушення яких виявлено заявником; інформацію, яка підтверджує факт фабрикації, фальсифікації; наведення джерел неправомірного використання наукових текстів, ідей, розробок, наукових результатів і матеріалів інших авторів без відповідного посилання. Пунктом 40 Порядку № 1197 визначено, що у МОН розглядаються звернення щодо: порушення процедури попередньої експертизи докторської дисертації, процедури розгляду в докторській раді - протягом року після прийняття МОН рішення про видачу диплома доктора (кандидата) наук; порушення кваліфікаційних вимог - протягом десяти років після прийняття МОН рішення про видачу диплома доктора (кандидата) наук; порушення вимог з питань авторського права, академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації - безстроково. Пунктом 41 Порядку № 1197 передбачено, що звернення з інформацією щодо академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації розглядає Національне агентство відповідно до законодавства. Національне агентство надсилає до МОН разом із супровідним листом копію прийнятого рішення щодо виявлення в дисертації, наукових публікаціях, зарахованих за її темою, академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації: з результатами проведеного аналізу доказів, які підтверджують факт фабрикації, фальсифікації; з результатами проведеного аналізу виявлених за допомогою відповідного програмного забезпечення фрагментів збігів щодо неправомірного використання наукових текстів, ідей, розробок, наукових результатів і матеріалів інших авторів без відповідного посилання; з посиланням на норми законодавства. Згідно з пунктом 42 Порядку №1197, для розгляду питання щодо позбавлення особи наукового ступеня МОН може залучати: експертні ради з питань атестації наукових кадрів; працівників закладів вищої освіти (наукових установ) шляхом утворення групи експертів; окремих вчених шляхом призначення їх експертами. Залучений суб`єкт розглядає обґрунтованість наданих у зверненні доказів, підтверджує/не підтверджує наведені у зверненні факти і надає МОН рекомендації щодо позбавлення особи наукового ступеня, про що готує висновок і подає його МОН. У разі виявлення обставин, що є підставами для проведення повторної, додаткової та контрольної експертизи відповідно до Закону України Про наукову і науково-технічну експертизу, МОН проводить відповідного виду експертизу. Пунктом 43 Порядку №1197, передбачено, що у МОН готується узагальнений висновок, який подається на розгляд атестаційної колегії МОН. Атестаційна колегія МОН розглядає узагальнений висновок і приймає рішення щодо позбавлення особи наукового ступеня. МОН на підставі рішення атестаційної колегії позбавляє особу наукового ступеня, скасовує своє рішення про видачу особі відповідного диплома та визнає диплом недійсним (скасовує своє рішення про затвердження рішення ради про присудження ступеня доктора філософії) або залишає в силі рішення, обґрунтованість прийняття якого переглядалося. Пунктами 44, 45 цього Порядку, визначено, що особа має право ознайомитися з узагальненим висновком МОН після прийняття МОН рішення про позбавлення її наукового ступеня. МОН письмово інформує особу про прийняте рішення та надає копію висновку. Повторний розгляд питання щодо позбавлення особи наукового ступеня у МОН здійснюється за рішенням суду із залученням фахівців, які не брали участі у попередньому розгляді. Пункти 38-45 Порядку №1197 містяться в розділі «Позбавлення наукових ступенів». Із аналізованих положень Порядку №1197 видно, що ними регулюється процедура розгляду Міністерством освіти і науки України питання про позбавлення наукового ступеня, в тому числі за зверненням Національного агентства. Поряд з тим, пунктами 38-45 Порядку №1197 не тільки не регулюється порядок розгляду Комітетом з питань етики скарг, повідомлень чи іншої інформації щодо наявності у дисертаціях «доктора наук» фактів академічного плагіату, але й відсутня вказівка на те, що такий порядок встановлюється Національним агентством. Іншими словами, відсутні положення аналогічні тим, які Уряд закріпив в абзаці першому п.49 Порядку № 44, про наділення НАЗЯВО повноваженнями затвердити порядок розгляду Комітетом з питань етики скарг/повідомлень щодо наявності у дисертації та/або наукових публікаціях, в яких висвітлені наукові результати дисертації, фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, що стосуються «докторів філософії». Суд, зазначає, що абзац 1 пункту 41 Порядку № 1197 визначаючи, що « … звернення з інформацією щодо академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації розглядає Національне агентство відповідно до законодавства», містить бланкетну норму (диспозиція цієї норми не встановлює порядку розгляду інформації про наявність фактів академічного плагіату в наукових дисертаціях «докторів наук» (кандидатів медичних наук), а передбачає існування інших норм законодавства, які це питання внормовують). Натомість, абзац 1 пункту 49 Порядку №44, який цитувався вище, стосується так званої «делегованої правотворчості». Делегована правотворчість як різновид форм правової діяльності визначається, як правова діяльність пов`язана із виданням правового акта відповідно до повноваження, яке виходить із закону або іншого нормативно-правового акту, або за прямим дорученням вищого органу державної влади, нижчому, із збереженням системи контролю за реалізацією делегованих повноважень. З цього приводу, суд зазначає, що Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй; норми Конституції України є нормами прямої дії (частини 2, 3 статті 8 Основного Закону України). Пряма дія норм Конституції України означає, що ці норми застосовуються безпосередньо; законами України та іншими нормативно-правовими актами можна лише розвивати конституційні норми, а не змінювати їх зміст. Тож парламент може ухвалювати законодавчі акти виключно на розвиток конституційних приписів, конкретизуючи та деталізуючи їх. Це означає, що Верховна Рада України, запроваджуючи законодавче регулювання, не може допускати довільного їх застосування. Своєю чергою, Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження. Наведене свідчить про те, що Національне агентство діє основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, постанов Кабінету Міністрів України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України. При цьому, НАЗЯВО не може допускати довільне застосування цих норм. З огляду на викладене, суд зазначає, що наділення Національного агентства іншими повноваженнями, є допустимим тільки після внесення відповідних змін до закону та/або постанови Кабінету Міністрів України. На підставі викладеного суд дійшов висновку, що станом на 06 жовтня 2023 року (дату прийняття відповідачем рішення про прийняття скарги до розгляду) в пункті 41 Порядку № 1197 Кабінет Міністрів України не наділяв Національне агентство повноваженнями «встановити» (затвердити) порядок розгляду скарг (повідомлень) щодо наявності у захищених наукових дисертаціях на здобуття наукового ступеня «доктора наук» (кандидат медичних наук) фактів академічного плагіату. Більше того, проаналізоване судом законодавство дає підстави дійти однозначного висновку про те, що такими повноваженнями Національне агентство не наділялось в жодному іншому нормативно-правовому акті. Протоколом від 21 червня 2022 р. № 10 (15), НАЗЯВО затвердило Порядок розгляду скарг/новідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикацій, фальсифікацій, зміст та процедури на виконання вимог п. 49 Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії, затвердженого Постановою КМУ від 12.01.2022 №44 (далі - Порядок № 10). До цього Порядку в подальшому неодноразово вносились зміни. Але, приймаючи скаргу до провадження Національне агентство керувалось приписами цього Порядку. Згідно з пунктом 1 Порядку №10, Цей Порядок визначає процедуру розгляду Комітетом з питань етики скарг/повідомлень щодо наявності у дисертаціях на здобуття ступеня доктора філософії (наукового ступеня доктора наук, кандидата наук) та/або наукових публікаціях, в яких висвітлені наукові результати дисертації, фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, порядок звернення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (далі - Національне агентство) до Міністерства освіти і науки України про необхідність позбавлення особи наукового ступеня доктора (кандидата) наук у випадку виявлення в дисертації, наукових публікаціях, зарахованих за її темою, академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, та процедуру скасування Національним агентством рішення разової ради про присудження ступеня доктора філософії у зв`язку з виявленням у дисертації та/або наукових публікаціях, в яких висвітлені наукові результати дисертації, фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації. Пунктом 3 Порядку № 10, визначено, що Національне агентство розглядає питання щодо скасування рішення разової ради про присудження ступеня доктора філософії у зв`язку з виявленням у дисертації та/або наукових публікаціях, в яких висвітлені наукові результати дисертації, фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації. Абзацом 2 пункту 5 Порядку № 10, визначено, що скарга/повідомлення щодо наявності у дисертації на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук та/або наукових публікаціях, в яких висвітлені наукові результати дисертації, фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації може бути подана до Національного агентства будь-якою фізичною (юридичною) особою, радою, в якій проводився захист докторської (кандидатської) дисертації. Пунктом 8 Порядку №10 передбачено, що скарга/повідомлення реєструється у секретаріаті Національного агентства. Про надходження скарги/повідомлення секретаріат Національного агентства невідкладно повідомляє заступника голови Національного агентства, до повноважень якого входить відповідний напрямок діяльності. За дорученням заступника голови Національного агентства, до повноважень якого входить відповідний напрямок, секретаріат Національного агентства здійснює перевірку поданої скарги/повідомлення на відповідність вимогам пункту 6 Порядку у строк до трьох (сімох - для скарг/повідомлень з інформацією щодо академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації у наукових роботах, за результатами захисту яких видано диплом доктора (кандидата) наук) робочих днів з дати її надходження. Відповідно до пункту 9 Порядку № 10 Комітет у строк до п`яти робочих днів з дня отримання результатів перевірки секретаріатом Національного агентства скарги/повідомлення приймає рішення: - у разі невідповідності скарги/повідомлення вимогам пункту 6 Порядку про повернення скарги/повідомлення особі без розгляду; - у разі наявності обставин, передбачених пунктом 9, про залишення скарги/повідомлення без розгляду; - у разі відповідності повідомлення вимогам пункту 6 Порядку, про прийняття до розгляду та про призначення, за пропозицією голови Комітету, доповідача з членів Комітету. В подальшому, Протоколом від 24 жовтня 2023 р. № 16 (45), НАЗЯВО затвердило оновлений Порядок розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації (далі - Порядок № 16), який за своїм змістовним наповненням щодо вище наведених норм є аналогічним. Як видно із цитованих положень Порядку № 10, Національне агентство не звернуло уваги на те, що станом на час прийняття рішення про прийняття скарги до провадження (06.10.2023) Кабінет Міністрів України не наділив відповідача повноваженнями встановити порядок розгляду скарг (повідомлень) щодо наявності в захищених дисертаціях на здобуття наукового ступеня «доктора наук» фактів академічного плагіату. Уряд наділив НАЗЯВО повноваженнями внормувати питання виключно щодо скарг (повідомлень), які стосуються дисертації «докторів філософії». На вказане Національне агентство уваги не звернуло. Наслідком чого стало помилкове поширення приписів цього Порядку на позивача, як «доктора наук» (кандидата медичних наук), а не «доктора філософії». Слід звернути увага на те, що у відносно короткий термін, Уряд усунув законодавчу прогалину. Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.2024 №507, внесено зміни до абазу 1 пункту 41 Порядку № 1197, які закріпили повноваження Національного агентства встановлювати порядок розгляду інформації про наявність фактів академічного плагіату в захищених дисертаціях «докторів наук». Дана постанова набрала чинності 08.05.2024. Отже, хоча й станом на час прийняття Національним агентством рішення, що є предметом судового оскарження (22.04.2025), відповідач мав повноваження встановлювати порядок розгляду скарг (повідомлень) щодо наявності фактів академічного плагіату в захищених дисертаціях «докторів наук», в силу вимог абзацу 1 пункту 41 Порядку №1197, в редакції постанови КМУ від 03.05.2024 №507, але станом на час прийняття скарги до провадження (06.10.2023), такими повноваженнями Кабінет Міністрів України не наділяв НАЗЯВО. Адже відповідні зміни набрали чинності 08.05.2024. Тож, нині Національне агентство приймаючи скарги (повідомлення), які стосуються фактів академічного плагіату в дисертаціях докторів наук, покликається на абзац 1 пункту 41 Порядку № 1197. Оскільки диспозиція цієї норми вже не носить характер «бланкетної», а натомість викладена в дусі «делегованої правотворчості» («Звернення з інформацією щодо академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації розглядає Національне агентство відповідно до встановленого ним порядку»). Зважаючи на те, що Кабінет Міністрів України не наділив Національне агентство відповідними повноваженнями, то Порядок № 10 не підлягав застосуванню під час вирішення питання про прийняття Скарги до провадження. Отже, приймаючи подану Скаргу Смірнова О.Ю. від 25.09.2023 до провадження відповідач діяв, не тільки не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, але й не в межах наданих йому повноважень, фактично перейнявши на себе повноваження Кабінету Міністрів України. В контексті наведеного суд зазначає, що правомірність прийняття оскаржуваного рішення невід`ємно пов`язана із правомірністю прийняття скарги до розгляду у встановленому чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством порядку. Оскільки, до 08.05.2024 відповідач не був наділений повноваженнями встановлювати порядок розгляду скарг (повідомлень) щодо наявності фактів академічного плагіату в захищених дисертаціях «докторів наук», прийняття НАЗЯВО до розгляду Скарги Смірнова О.Ю. від 25.09.2023 у самостійно визначеному порядку (на підставі Порядку №10), не відповідає положенням ст. 2 КАС України та свідчить на користь висновку про протиправність похідних від нього дій, рішень. Поряд із цим, з метою дотримання виключних повноважень відповідача на встановлення наявності або відсутності фактів академічного плагіату в наукових дисертаціях, суд не констатує відсутність фактів академічного плагіату в науковій дисертації, а тільки вказує на обставини, що повинні враховуватись НАЗЯВО станом на час прийняття рішення. Бо така поведінка відповідача, як суб`єкта владних повноважень свідчитиме про дотримання критерію обґрунтованості, врахування всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення. За наведених обставин, суд не вбачає підстав для надання оцінки решті аргументів представників сторін щодо порядку проведення перевірки наявності фактів академічного плагіату в науковій дисертації позивача, а також їх документального фіксування, позаяк відповідно до доктрини з умовною назвою «плоди отруйного дерева», сформульованої Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», визнання протиправним певних дій/рішень, тягне за собою протиправність решти вчинених/прийнятих на їх виконання дій/рішень. Також, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. В даному ж випадку, враховуючи усі наведені вище обставини, суд приходить до висновку, що оскаржуване у даній справі рішення оформлене протоколом засідання від 22.04.2025 № 6 (78), яким встановлено встановлено у захищеній 18 квітня 2017 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 05.600.01 Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова дисертації кандидата медичних наук ОСОБА_1 «ІНФОРМАЦІЯ_3)» порушення вимог з питань текстових запозичень без посилання на джерело (академічний плагіат) не відповідає вимогам ст. 2 КАС України, адже прийняте відповідачем з порушенням встановленої процедури, а тому підлягає скасуванню. В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. До скарги додані: 1) порівняльна таблиця текстових збігів без посилань на джерело у дисертації ОСОБА_1 (у двох файлах, додатки 1.1-1.2); 2) електронна копія дисертації ОСОБА_1 у РDF-форматі (додаток 1.3); 3) електронна копія у форматі РDF(OCR) джерела неправомірного використання у дисертації ОСОБА_1 . Відповідна скарга була зареєстрована у Національному агентстві із забезпечення якості вищої освіти за вх. № 28-АД. Відповідно до пункту 8 Порядку розгляду скарг від 21.06.2022 секретаріат Національного агентства здійснив перевірку поданої скарги та склав Звіт № 22 від 03.10.2023 про результати перевірки скарги/повідомлення щодо наявності у дисертації та/або наукових публікаціях, у яких висвітлені наукові результати дисертації, фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації на відповідність вимогам пунктів 6, 7 Порядку розгляду скарг/повідомлень щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації та передав його разом із скаргою та доданими до неї документами на розгляд Комітету з питань етики. 06.10.2023 Комітет з питань етики на своєму засіданні ухвалив рішення № 45 (58) про прийняття скарги Смірнова О.Ю. до розгляду, обрав доповідача по справі та доручив секретаріату Національного агентства здійснити перевірку викладених у скарзі відомостей щодо наявності у дисертації ОСОБА_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1)», поданої на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук, фактів академічного плагіату та передати доповідачці звіт перевірки дисертації за допомогою програмних засобів визначення унікальності тексту та інших відомостей по суті скарги. На виконання п. 8 Порядку розгляду скарг від 21.06.2022 копію скарги з додаткаіти та веде їх реєстр; бере участь в установленому законом порядку у формуванні показників державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою за рівнями вищої освіти та спеціальностями з урахуванням середньострокового прогнозу потреби у фахівцях на ринку праці; щороку готує та оприлюднює доповідь про якість вищої освіти в Україні, її відповідність завданням сталого інноваційного розвитку суспільства, звіт про свою діяльність, формує пропозиції щодо законодавчого забезпечення якості вищої освіти та подає зазначені документи Верховній Раді України, Президентові України, Кабінетові Міністрів України та закладам вищої освіти для їх обговорення і належного реагування; затверджує положення про комітети Національного агентства; затверджує та оприлюднює порядок оскарження рішень Національного агентства; затверджує порядок висунення кандидатур і обрання членів галузевих експертних рад та положення про них; здійснює інші повноваження, передбачені законом. З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд У Х В А Л И В : апеляційну скаргу Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Головуючий Боровицький О. А. Судді Курко О. П. Ватаманюк Р.В.