Постанова 4855 № 640/7121/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/7121/22 Суддя (судді) першої інстанції: Дмитрієв В.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 лютого 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М., суддів: Вівдиченко Т.Р., Карпушової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф медіа груп» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю «Тріумф медіа груп» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.09.2021 №729450416, № 729410416. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що контролюючий орган позбавив позивача права на подання заперечень на акт перевірки. Також вказав на те, що виявлені порушення в акті перевірки є наслідком не здійснення перерахунку відповідачем штрафних санкцій за порушення терміну реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених у податковому повідомлені-рішенні від 05.03.2019 №0190561207. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що подані платником заперечення розглянуті контролюючим органом та враховані при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Апелянт стверджує, що порушення податковим органом строку прийняття податкового повідомлення-рішення не може слугувати самостійною підставою для звільнення платника податку від відповідальності за податкове правопорушення. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2025 та від 01.10.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження. Від представника ТОВ «Тріумф медіа груп» до суду 15.09.2025 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що податкове повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом через два дні після складання акту камеральної перевірки та направлено одночасно із актом камеральної перевірки, тобто з порушенням порядку і строку, передбачених пунктами 86.7 та 86.8 статті 86 Податкового кодексу України, що позбавило ТОВ «Тріумф медіа груп» права на подачу протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта та розгляд заперечень на висновки такого акта, у зв`язку з чим рішення контролюючого органу про визначення податкових зобов`язань є таким, що прийнято з порушенням закону, а тому лише з цих підстав є протиправними та підлягає скасуванню як протиправне. Представник зазначає, що відображення наявності у позивача податкового боргу є наслідком неправомірних дій контролюючого органу, а саме наслідком не здійсненням ГУ ДПС у м. Києві перерахунку штрафних санкцій за порушення терміну реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених в податковому повідомленні-рішенні ГУ ДФС у м. Києві від 05.03.2019 року № 0190561207. Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків. Як правильно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф медіа груп», якою встановлено порушення граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість (акт перевірки від 28.09.2021 № 72859/Ж5/26-15-04-16-18). За наслідком розгляду матеріалів перевірки та на підставі статті 124 Податкового кодексу України 30.09.2021 ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення: - №729450416, яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 51 185,63 грн. - №7294104516, яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 237 694,73 грн. Як зазначає позивач, поштове відправлення (0410718044000) акт перевірки від 28.09.2021 № 72859/Ж5/26-15-04-16-18 та податкові повідомлення-рішення від 30.09.2021 року №729450416, № 729410416 отримане ним 12 жовтня 2021 року. Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем подано скаргу, за наслідками розгляду якої рішенням ДПС України від 03.02.2022 №2123/6/99-00-06-03-01-06 податкові повідомлення-рішення від 30.09.2021 року №729450416, № 729410416 залишено без змін. Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «Тріумф Медіа Груп» звернулося до суду за захистом своїх прав. Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого. В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Абзацом 1 п. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, встановлено право контролюючих органів на проведення камеральних, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичних перевірок. Згідно із підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України (в редакції чинній на час існування спірних правовідносин) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО. Підпунктом 3 пункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що предметом камеральної перевірки також можуть бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах. Щодо доводів Головного управління ДПС у м. Києві про відсутність підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.09.2021 №729450416, № 729410416 з процедурних порушень, а саме порушення п.п.86.7, п.п. 86.8 статті 86 Податкового кодексу України, колегія суддів зазначає наступне. За усталеною практикою Верховного Суду порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень може бути підставою для скасування такого рішення, проте, лише за умови, що таке порушення вплинуло або об`єктивно могло вплинути на правильність оскаржуваного рішення. Тобто, не кожне порушення, допущене суб`єктом владних повноважень, вважається таким, що безумовно впливає на правильність та обґрунтованість висновків такого суб`єкта. Ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: "протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків" і, на противагу йому, принцип "формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення". Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття. Аналогічна правова позиція висловлювалась Верховним Судом також у постановах від 16 березня 2023 року (справа №400/4409/21), від 21 лютого 2023 року (справа №369/7737/16-а), від 10 липня 2019 року (справа №804/639/18), від 27 вересня 2022 року (справа №320/1510/20), від 16 грудня 2021 року (справа № 640/11468/20). Так, пункт 86.7 статті 86 Податкового кодексу України передбачає, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки. Відповідно до підпункту 86.7.1 пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу. Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. За правилами підпункту 86.7.2 пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час існування спірних правовідносин) у разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду. Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки. (підпункт 86.7.3 пункту 86.7 статті 86 ПК України в редакції чинній на час існування спірних правовідносин). У підпункті 86.7.4 пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України деталізовано питання, які підлягають вирішенню під час розгляду матеріалів перевірки комісією з питань розгляду заперечень, та передбачено, що за результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід`ємною частиною матеріалів перевірки. Відповідно до підпункту 86.7.5 пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту. Згідно з пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті. Про можливість надання податковому органу додаткових документів після закінчення перевірки вказують і положення пунктів 44.6, 44.7 статті 44 Податкового кодексу України. Так, пункт 44.6 статті 44 Податкового кодексу України також передбачає, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення. Доводи апелянта про те, що заперечення керівника ТОВ «Тріумф медіа груп» від 21.10.2021 №85 до акту про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість розглянуто Головним управлінням ДПС у м. Києві 02.11.2021, колегія суддів не приймає до уваги, виходячи із такого. Як вбачається з матеріалів справи, податкові повідомлення-рішення від 30.09.2021 №729450416, № 729410416 прийнято відповідачем через два дні після складення акта перевірки від 28.09.2021 № 72859/Ж5/26-15-04-16-18 та відправлені 04.10.2021 разом на адресу позивача (а.с.39-40, 42-43). Отже, відповідач не дочекався подання заперечень від позивача, прийняв податкові повідомлення-рішення від 30.09.2021 №729450416, № 729410416. Таким чином, вбачається, що відповідачем порушено порядок прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 30.09.2021 №729450416, № 729410416, адже, фактично оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті до призначення комісією місця і часу розгляду заперечень, а тому підтверджується порушення норм п. п. 86.7.1 - 86.7.3, п. п. 86.7.5, п.п. 86.7.6 п. 86.7, п. 86.8 статті 86 Податкового кодексу України. У постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2021 року у справі №824/640/19-а встановлено, що позивач був позбавлений можливості подати заперечення проти висновків акту перевірки, спірне рішення прийняте до спливу строку подачі позивачем заперечень проти висновків акту перевірки, а відтак прийняте з порушенням встановлених правил та процедур, прийнято передчасно - без дотримання права позивача на подачу та розгляд його заперечень, що є передумовою прийняття спірного рішення, у зв`язку з чим є таким, що прийняте з порушенням закону, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню, як передчасно прийняте. В даному випадку обставини справи характеризуються прийняттям відповідачем податкових повідомлень-рішень через два дні після складення акта перевірки від 28.09.2021 № 72859/Ж5/26-15-04-16-18. Отже, дії контролюючого органу щодо позбавлення платника податку права закріпленого в пункті 86.7 статті 86 Податкового кодексу України на подання заперечень на акт перевірки є протиправними, а прийняті спірні податкові повідомлення-рішення прийняті не у спосіб передбачений чинним законодавством. Також судом першої інстанції надано оцінку правомірності винесення податкових повідомлень-рішень від 30.09.2021 №729450416, № 729410416 та наявності податкового боргу. Судом встановлено, що представник позивача зазначає про те, що відображення наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф медіа груп» податкового боргу є наслідком неправомірних дій контролюючого органу, а саме наслідком не здійсненням ГУ ДПС у м. Києві перерахунку штрафних санкцій за порушення терміну реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених в податковому повідомленні-рішенні ГУ ДФС у м. Києві від 05.03.2019 року № 0190561207. Так, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.02.2022 у справі № 640/9529/21, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2022, задоволено позовні вимоги ТОВ «Тріумф медіа груп» та визнано протиправним і скасовано рішення ГУ ДПС у м. Києві щодо відмови у здійснені перерахунку суми штрафу, вказаного у податковому повідомленні-рішенні ГУ ДФС у м. Києві від 05.03.2019 року № 0190561207 відповідно до п. 73 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України та зобов`язано ГУ ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України здійснити перерахунок суми штрафу згідно податкового повідомлення-рішення від 05.03.2019 року № 0190561207 та надіслати нове податкове повідомлення-рішення відповідно до п. 73 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України. Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Судова колегія зазначає, що представником відповідача ні в суді першої та апеляційної інстанції вищевказані доводи позивача та обставини, які встановлені судовим рішенням не спростовані, що свідчить про недоведеність правомірності прийнятих спірних рішень. З урахуванням наведеного у сукупності, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог. Колегія суддів наголошує, що в апеляційній скарзі не наведено норм законодавства, які порушені чи не враховані судом першої інстанції, не спростовано викладену у рішенні суду правову позицію та не спростовано доводів позивача, які стали підставою для задоволення позову. Правовими положеннями частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційних скаргах доводи позицію суду не спростовують. За правилами статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року у справі №640/7121/22 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду. Суддя-доповідач О.М. Кузьмишина Судді Т.Р. Вівдиченко О.В. Карпушова