Постанова 4855 № 620/9878/25

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/9878/25 Головуючий у 1 інстанції: Бородавкіна С.В. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 лютого 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р. Суддів Кузьмишиної О.М. Ключковича В.Ю. За участю секретаря Данилюк Д.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИЛА: Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (далі - ГУНП в Чернігівській області), в якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області № 1286 від 15.08.2025 в частині застосування до старшого лейтенанта поліції інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції; - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області № 478 о/с від 15.08.2025 в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» старшого лейтенанта поліції інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_1 ; - поновити ОСОБА_1 з 16.08.2025 року на посаді інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області. - стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 16.08.2025 по день ухвалення судового рішення. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Не погодившись із рішенням суду, позивач - ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що наявність поважної причини невиконання/відмови від виконання наказу керівника, виключає дисциплінарну відповідальність поліцейського. Апелянт зазначає, що в письмових поясненнях від 14.08.2025, наданих ним під час проведення службового розслідування, позивач зазначив, що не відмовляється від виконання наказу, однак, у зв`язку із наявністю ряду захворювань, та необхідністю проходження періодичного медичного огляду раз на шість місяців, ігноруванням начальника надати дозвіл на звернення до лікарні, просив провести його медичний огляд, після якого готовий виконати наказ ГУНП в Чернігівській області від 13.08.2025 № 463 о/с дск. Враховуючи вищезазначене, апелянт вважає необґрунтованими висновки відповідача про те, що позивач відмовився виконувати наказ ГУНП в Чернігівській області від 13.08.2025 № 463 о/с дск. Крім того, апелянт посилається на порушення порядку проведення службового розслідування та вказує, що йому не було надано можливість скористатися правом на надання додаткових доказів щодо стану свого здоров`я. 06 січня 2026 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Головного управління Національної поліції в Чернігівській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції. Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 проходив службу на посаді старшого лейтенанта поліції, інспектора взводу №2 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області. 14 серпня 2025 року о 12:00 у визначеному місці доведено до відома окремим поліцейським БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області наказ ГУНП в Чернігівській області від 13.08.2025 № 463 о/с дск «Про відрядження за межі гарнізону до складу сил та засобів ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » угрупування військ (сил) « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в підпорядкування командира НОМЕР_1 бригади оперативного призначення Національної гвардії України» з 15.08.2025 до особливого розпорядження. Під час зачитування наказу проводилася відеофіксація та поліцейські БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області ознайомлювались із вимогами наказу під підпис. 14 серпня 2025 року до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області надійшов рапорт від т.в.о. командира батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) старшого лейтенанта поліції Олександра Летяги , у якому було зазначено, що окремі поліцейські БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області відмовилися виконувати наказ ГУНП в Чернігівській області від 13.08.2025 № 463 о/с дск «Про відрядження за межі гарнізону до складу сил та засобів ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » угрупування військ (сил) « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в підпорядкування командира НОМЕР_1 бригади оперативного призначення Національної гвардії України». З метою повної, об`єктивної та всебічної перевірки обставин вказаної події, за даним фактом, наказом ГУНП в Чернігівській області від 14.08.2025 №1006 призначено службове розслідування. Відповідно до витягу з наказу ГУНП в Чернігівській області від 14.08.2025 №1281, на час проведення службового розслідування ОСОБА_1 відсторонено від виконання службових обов`язків. 15 серпня 2025 року начальником Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Іваном Іщенко затверджено Висновок службового розслідування за відомостями, викладеними у рапорті т.в.о. командира БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області старшого лейтенанта поліції Олександра Летяги від 14.08.2025 № 22436-2025. Згідно наказу ГУНП в Чернігівській області від 15.08.2025 №1286, за грубе порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині недотримання законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, наказу керівника; частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» в частині невірного служіння Українському народові, недотримання Конституції та законів України, негідного несення високого звання поліцейського та невиконання своїх службових обов`язків; пунктів 1, 4, 6, 13 ч. 3 ст. 1, ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині невиконання Присяги, наказу керівника, немужнього служіння народу України; неутримання від дій, які перешкоджають керівникові в організації дотримання службової дисципліни та підривають авторитет Національної поліції України; підпунктів 1, 2, 8 п. 1 р. VII «Положення про батальйон поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Чернігівській області», затвердженого наказом ГУНП в Чернігівській області від 08 жовтня 2024 року №1182, в частині непорушного дотримання положень Конституції України та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, вимог даного Положення та відданого служіння Українському народові, сумлінного виконання своїх обов`язків та беззастережного невиконання наказу начальника та прояв неповаги до начальника шляхом перешкоджання у підтриманні порядку і дисципліни до інспектора взводу №2 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0078089) застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції. Відповідно до наказу ГУНП в Чернігівській області від 15.08.2025 №478 о/с (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції 15.08.2025. Не погоджуючись із наказами про накладення дисциплінарного стягнення та про звільнення, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» від 02 серпня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII). Приписами ч. 1 ст. 1 даного Закону визначено, що національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Частиною 1 статті 59 Закону №580-VIII закріплено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Статтею 18 Закону №580-VIII визначено основні обов`язки поліцейського. Зокрема, пунктами 1-2 статті 18 Закону №580-VIII передбачено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; У відповідності до ч.ч. 1-2 ст. 19 Закону №580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України, який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження (далі - Дисциплінарний статут). Положеннями ч.ч. 1-2 ст. 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Згідно пунктів 1, 4, 6, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, зокрема: - бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; - безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; - утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; - сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції. За приписами статті 5 Дисциплінарного статуту, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика. За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу. У разі якщо поліцейський, який виконує наказ безпосереднього керівника, отримав від прямого керівника новий наказ, що стає перешкодою для виконання попереднього, він зобов`язаний негайно доповісти про це керівникові, який віддав (видав) такий наказ, і після отримання його згоди припинити виконання попереднього наказу. Керівник, який віддав (видав) новий наказ, повідомляє про це керівнику, який віддав (видав) попередній наказ. Поліцейському забороняється виконувати злочинний або явно незаконний наказ. У разі одержання наказу, що суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що зобов`язаний невідкладно в письмовій формі доповісти керівнику, який віддав (видав) наказ, та своєму безпосередньому керівникові, а в разі наполягання на його виконанні - письмово повідомити про це прямому керівнику. Виконання поліцейським злочинного або явно незаконного наказу, а також невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом. Наказ вищих органів, керівників, посадових та службових осіб не може бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України. Наказом ГУНП в Чернігівській області від 08.10.2024 № 1182 затверджено Положення про батальйон поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Чернігівській області. Розділом VII Положення про батальйон поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Чернігівській області визначено обов`язки та права поліцейських БПОП (с). Відповідно до підпунктів 1, 2, 8 пункту 1 розділу VII вищевказаного Положення, поліцейські Підрозділу зобов`язані: неухильно виконувати завдання з оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також свято і непорушно дотримуватися положень Конституції України та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, вимог даного Положення та віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати свої обов`язки; бути хоробрими, ініціативними, дисциплінованими та беззастережно виконувати накази, доручення та розпорядження командирів (начальників); виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за спеціальним званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни. Частиною 1 статті 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За приписами статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Нормами частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту закріплено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції. Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Частиною 4 статті 14 Дисциплінарного статуту закріплено, що підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Відповідно до ч. 3 ст. 21 Дисциплінарного статуту, перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення. Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893, передбачено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Відповідно до пункту 1 Розділу VII Порядку, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. Частиною 7 статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII встановлено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Отже, аналіз наведених положень свідчить про те, що однією з підстав для звільнення зі служби в поліції є реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту. Слід зазначити, що види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, визначені у статті 13 Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків (дій, що порушують службову дисципліну). Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі. Правова оцінка судами правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна полягати насамперед у перевірці, чи прийняте таке рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно у діях особи є встановлені законом підстави для застосування до неї дисциплінарного стягнення. Зазначене узгоджується з позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 06 квітня 2023 року у справі № 620/4545/22 та у постанові від 22 лютого 2023 року у справі № 200/11036/20-а. Як вбачається з матеріалів справи, наказом Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 15.08.2025 №478 о/с «По особовому складу», старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0078089), інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП, 15 серпня 2025 року звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». Підставою вищевказаного наказу став наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейських БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області» № 1286 від 15.08.2025, пунктом 1 якого, позивача вирішено звільнити зі служби в поліції. В свою чергу, підставою прийняття даного наказу стало порушення позивачем службової дисципліни, що зафіксовано у Висновку службового розслідування за відомостями, викладеними у рапорті т.в.о. командира БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області старшого лейтенанта поліції Олександра Летяги від 14.08.2025 № 22436-2025 (далі - Висновок службового розслідування). Згідно Висновку службового розслідування, 14 серпня 2025 року о 12:00 у визначеному місці доведено до відома окремим поліцейським БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області наказ ГУНП в Чернігівській області від 13.08.2025 № 463 о/с дск «Про відрядження за межі гарнізону до складу сил та засобів ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » угрупування військ (сил) « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в підпорядкування командира НОМЕР_1 бригади оперативного призначення Національної гвардії України» з 15.08.2025 до особливого розпорядження. Під час зачитування наказу проводилася відеофіксація та поліцейські БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області ознайомлювались із вимогами наказу під підпис. Згідно з рапортом т.в.о. командира БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області старшого лейтенанта поліції Олександра Летяги від 14.08.2025 № 22436-2025, окремі поліцейські БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області, в тому числі ОСОБА_1 , відмовилися виконувати наказ ГУНП в Чернігівській області від 13.08.2025 № 463 о/с дск «Про відрядження за межі гарнізону до складу сил та засобів ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » угрупування військ (сил) « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в підпорядкування командира НОМЕР_1 бригади оперативного призначення Національної гвардії України». За наслідками проведення службового розслідування у Висновку службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 вчинив грубе порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині недотримання законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, наказу керівника; частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» в частині невірного служіння Українському народові, недотримання Конституції та законів України, негідного несення високого звання поліцейського та невиконання своїх службових обов`язків; пунктів 1, 4, 6, 13 ч. 3 ст. 1, ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині невиконання Присяги, наказу керівника, немужнього служіння народу України; неутримання від дій, які перешкоджають керівникові в організації дотримання службової дисципліни та підривають авторитет Національної поліції України; підпунктів 1, 2, 8 п. 1 р. VII «Положення про батальйон поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Чернігівській області», затвердженого наказом ГУНП в Чернігівській області від 08 жовтня 2024 року №1182, в частині непорушного дотримання положень Конституції України та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, вимог даного Положення та відданого служіння Українському народові, сумлінного виконання своїх обов`язків та беззастережного невиконання наказу начальника та прояв неповаги до начальника шляхом перешкоджання у підтриманні порядку і дисципліни. В свою чергу, апелянт зазначає, що не відмовлявся від виконання наказу, але у зв`язку із рядом захворювань просив надати дозвіл звернутись до лікарні та провести медичний огляд, після чого готовий був виконати наказ ГУНП у Чернігівській області. З даного приводу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не надавав доказів того, що до оголошення наказу від 13.08.2025 №463 о/с дск «Про відрядження поліцейських БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області» звертався із рапортами до відповідача та надавав підтверджуючі документи, які б свідчили про його незадовільний стан здоров`я. Крім цього, як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, позивач не був позбавлений можливості звернутись до командира із рапортом про проходження медичного обстеження після виконання наказу про відрядження від 13.08.2025 №463. Колегія суддів звертає увагу на те, що чинним законодавством регламентовано обов`язок осіб, які проходять службу в органах поліції неухильно, сумлінно та відповідально виконувати покладені на них завдання. Так, проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки. У свою чергу, законодавством регламентовано спеціальний режим роботи органів поліції у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України та в умовах воєнного стану. Особа, яка заступає на службу до органів поліції, бере на себе зобов`язання виконувати покладені на неї функції та завдання, зокрема, в умовах воєнного стану, та повинна усвідомлювати і розуміти специфіку проходження служби в поліції, яка зумовлює підвищені вимоги до кожного поліцейського, якими він не може нехтувати за жодних обставин. При цьому, в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під чим слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Відповідно, відмова від виконання бойового наказу без наявності для цього реальних об`єктивних причин може призвести до розлагодження колективу, що, в свою чергу, може мати серйозні наслідки, адже в умовах, коли кожен член команди покладається на інших, будь-яка нестабільність може загрожувати не лише успішному виконанню завдань, але й життю та здоров`ю побратимів. Таким чином, дотримання вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Закону України «Про Національну поліцію» є обов`язком кожного поліцейського, оскільки пов`язане з особливостями проходження служби в Національній поліції. В свою чергу, невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності. Посилання апелянта на довідку військово-лікарської комісії №2025-0826-1211-2773-3 від 26.08.2025 щодо проведеного 26.08.2025 медичного огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 , колегія суддів вважає необгрунтованим, оскільки, такий медичний огляд позивача вже було проведено після винесення 15.08.2025 оскаржуваних наказів відповідача. Крім того, такий медичний огляд має відношення виключно до проходження саме військової служби, а не служби у Національній поліції України та не впливає на проходження служби на посаді інспектора БПОП (стрілецький) ГУНП в Чернігівській області. Так, апелянт вказує про порушення порядку проведення службового розслідування та стверджує, що йому не було надано можливість скористатися правом на надання додаткових доказів щодо стану свого здоров`я. Колегія суддів вважає вищевказані доводи апелянта необґрунтованими, оскільки, ОСОБА_1 мав можливість надати додаткові докази щодо стану свого здоров`я при поданні до ГУНП в Чернігівській області пояснень від 14 серпня 2025 року. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач, будучи працівником правоохоронного органу та представником влади, допустив вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" в частині недотримання законів України та інших нормативно-правових актів що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, частини першої та 64 Закону України "Про Національну поліцію" в частині невірного служіння Українському народові, недотримання Конституції та законів України, негідного несення високого звання поліцейського та невиконання своїх службових обов`язків; п. 1, 4, 6, 13 ч. 3 ст. 1, п. 6, 7 ч. 1 ст. 3 ч 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують. Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та відсутність правових підстав для їх задоволення. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України). При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України. Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р. Судді Кузьмишина О.М. Ключкович В.Ю. Повне судове рішення складено 16.02.2026 р.