Постанова Львівський апеляційний суд № 461/7084/25

Справа № 461/7084/25 Головуючий у 1 інстанції: Кротова О. Б. Провадження № 33/811/1938/25 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 лютого 2026 року Львівський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., з участю захисника Рибалка В.О., представника Львівської митниці Державної митної служби України Зирянова О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу представника Львівської митниці Лубоцького Б.І. у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Франції, громадянина Французької Республіки, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (тимчасове проживання НОМЕР_1 ), на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 27 листопада 2025 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 Митного кодексу України, в с т а н о в и в : вищезгаданою постановою провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) за ч.6 ст.481 МК України закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Згідно з протоколом про порушення митних правил №1144/UA209000/2025 від 06.08.2025, 06.08.2025 о 10:47 год., в зону митного контролю митного поста «Краковець» Львівської митниці у напрямку «в`їзд в Україну» в`їхав вантажний автомобіль марки «DAF» р/н НОМЕР_2 з напівпричепом р/н НОМЕР_3 , в якому в якості водія прямував громадянин Франції ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ). В ході митного контролю вказаного транспортного засобу та внесення даних про цей транспортний засіб та особу, яка слідувала в ньому, в АСМО «Центр» спрацював АСАУР: код 401-1 «По даній особі (особам) DEBAYE PAUL наявна інформація про ввезення у попередніх періодах інших ТЗ, по яких відсутні відомості щодо подальшого вивезення. Вжити заходів для перевірки дотримання вимог ст.380, 381 Митного кодексу України. За наявності ознак ПМП, зокрема, щодо порушення термінів ввезення транспортного засобу та/або умов режиму, вжити заходів щодо складання протоколу про ПМП». Відповідно до інформації електронних баз даних АСМО «Центр» та єдиній автоматизованій інформаційній системі (ЄАІС) Держмитслужби з`ясовано, що 25.04.2025 о 23:36:31 громадянин Франції ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) ввіз на митну територію України в режимі «Тимчасове ввезення до 60 днів» з метою «комерційного призначення» смугою руху «червоний коридор» транспортний засіб: причіп р.н. НОМЕР_4 , VIN № НОМЕР_5 , через митний пост «Краковець» Львівської митниці. Таким чином, ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) повинен був вивезти транспортний засіб за межі митної території України до 24.06.2025 включно. Згідно АСМО «Центр» та єдиній автоматизованій інформаційній системі (ЄАІС) Держмитслужби причіп р.н.BZ727JR,VIN № НОМЕР_5 , з митної території України, станом на 06.08.2025 не вивозився та у інший митний режим ніж «Тимчасове ввезення до 60 днів» поміщений не був. На момент перетину кордону 06.08.2025 ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) відповідних документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, визначених ст.460 МКУ, не надав та з заявою до митних органів не звертався. Разом з тим, до митного оформлення ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) надав довідку про ремонт причіпа р.н. НОМЕР_4 , VIN № НОМЕР_5 від ФОП ОСОБА_3 . Таким чином громадянин Франції ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) перевищив строк тимчасового ввезення транспортного засобу комерційного призначення причіпа з р.н. НОМЕР_4 , VIN № НОМЕР_5 , на митну територію України більше ніж на тридцять діб. Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч.6 ст.481 Митного кодексу України. На постанову судді представник Львівської митниці Лубоцький Б.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, прийняти нову, якою ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), визнати винним у вчиненні правопорушення та накласти на нього стягнення передбачене санкцією статті. В обгрунтування апеляційних вимог покликається на те, що постанова підлягає скасуванню. Зазначає, що митним органом - в період з 24.06.2025(дата виникнення обов`язку щодо вивезення) по 27.11.2025(дату розгляду справи судом) в матеріалах справи не долучено докази дії обставин непереборної сили(форс-мажору) стосовно предмету правопорушення, який згідно пояснень адвоката в судовому засіданні перебував на ремонті сервісного центру ТОВ «ЛОНГРАН УКРАЇНА», так і стосовно суб`єкта ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), який перебував з 04.07.2025 по 11.07.2025 на лікуванні. Апелянт вказує, що адвокатом надано інформацію щодо ремонту причепа та лікування ОСОБА_1 , проте такі події відбувалися в різні проміжки часу та не тривали безперервно з 24.06.2025 (дати виникнення обов`язку щодо вивезення) по 27.11.2025 (дату розгляду справи судом). Представник Львівської митниці Зирянов О.Ю. апеляційну скаргу підтримав, просив задоволити. Захисник Рибалко В.О. апеляційну скаргу заперечив, просив постанову судді першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Заслухавши доповідь судді, позицію учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, а також наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з огляду на таке. Згідно з ч. 1 ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Положення ст. 487 МК України передбачають, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, відповідно до вимог ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні,чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Частиною 6 ст. 481МК України передбачена відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування. На переконання апеляційного суду, зазначених вимог закону суддя суду першої інстанції дотрималася у повному обсязі. Під час розгляду справи суддею встановлено те, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) 30.04.2025 в Україні здав причіп (який використовує для ввезення гуманітарної допомоги) на ремонт у сервіс для піскоструминної обробки шасі та фарбування, а сам повернувся у Францію, залишивши причіп для проведення робіт. На початку червня, коли він знову приїхав до України, виявилося, що ремонт призупинено, оскільки у процесі огляду з`ясувалося, що багато поперечин та частина шасі потребують капітального ремонту, у зв`язку з чим він почав шукати іншу майстерню та 11.06.2025 причіп був доставлений у сервісний центр ТОВ «Лонгран Україна» (Гостомель), де ремонт взяв на себе ФОП ОСОБА_3 . Так, відповідно до укладеного 11.06.2025 між ФОП ОСОБА_3 (виконавець) та ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) (замовник) договору №7330 надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів, виконавець бере на себе зобов`язання протягом терміну дії цього договору надавати замовнику послуги (роботи) з ремонту та/або технічного обслуговування автомобільних транспортних засобів чи їх складових частин, що належать замовнику чи перебувають в його користуванні, у тому числі з використанням власних матеріалів (запасних частин) виконавця в розмірі, строки та в порядку, що передбачені умовами цього договору. Згідно з довідкою ФОП ОСОБА_3 , причіп р.н. НОМЕР_4 , VIN № НОМЕР_5 , в період з 11.06.2025 знаходиться на ремонті на території сервісного центру ТОВ «ЛОНГРАН УКРАЇНА» у зв`язку з очікуванням запасних частин. Орієнтовна дата закінчення ремонту - 30.07.2025. Відповідно до довідки ФОП ОСОБА_3 , причіп р.н. НОМЕР_4 , VIN № НОМЕР_5 , в період з 11.06.2025 знаходиться на ремонті на території сервісного центру ТОВ «ЛОНГРАН УКРАЇНА» у зв`язку з очікуванням запасних частин. Орієнтовна дата закінчення ремонту - 30.08.2025. Згідно з довідкою ФОП ОСОБА_3 від 20.10.2025, ремонт транспортного засобу р.н. НОМЕР_4 , VIN № НОМЕР_5 , було завершено 20.10.2025. Причина додаткової тривалості виконання ремонтних робіт: затримка постачання необхідних деталей, що об`єктивно вплинула на загальну тривалість ремонту. Фактична тривалість ремонту була зумовлена відсутністю та необхідністю очікування постачання окремих комплектуючих, без яких виконання основних робіт було технічно неможливим. 20.10.2025 ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) підписано акт №К-00007330 від 20.10.2025 передання-прийняття причіпа з р.н.BZ727JR, VIN № НОМЕР_5 для надання послуг з технічного обслуговування і ремонту. Окрім цього, відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного хворого) №13014 вбачається, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) з 04.07.2025 по 11.07.2025 перебував на лікуванні в Київській міській лікарні швидкої допомоги з діагнозами: гіпертонічна хвороба ІІ ступеня, дифузний кардіосклероз. В подальшому, після повернення з України до Франції, а саме в період з 28.10.2025 по 31.10.2025, ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) був госпіталізований до приватної лікарні у м. Антоні, Франція, у кардіологічне відділення, що підтверджується виписним епікризом, перекладеним українською мовою. Згідно з характеристики, наданої головою Громадської організації «ЄДНІСТЬ ДІЙ» ОСОБА_4 , ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) неодноразово доставляв до України гуманітарні вантажі. У процесі виконання гуманітарного конвою, транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) зазнав технічних несправностей, що призвело до вимушеної, з незалежних від останнього причин, затримки його перебування на території України. Закриваючи провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 481 МК України, суддя своє рішення мотивував тим, що у даному випадку не вбачається вина ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), у вчиненні даного адміністративного правопорушення, оскільки в діях останнього відсутній умисел на свідоме порушення митних правил, пов`язаного із перевищенням строку тимчасового ввезення транспортного засобу комерційного призначення, оскільки перевищення такого строку було зумовлено обставинами непереборної сили, тобто обставинами, що не залежали від його волі, а саме такий транспортний засіб в період з 11.06.2025 по 20.10.2025, тобто в період коли транспортний засіб повинен був бути вивезений за межі митної території України, у зв`язку з необхідністю ремонту перебував у сервісному центрі, а сам ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні, у зв`язку з наявними у нього захворюваннями серцево-судинної системи. Погоджується з таким висновком судді місцевого суду й апеляційний суд. Так, відповідно до ст. 460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених ч. 3 ст.469, ст.470, ч. 3 ст.478, ст.481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (ст.268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом. Отже, з огляду на вищенаведене, апеляційний суд погоджується з висновком судді місцевого суду про те, що в діях ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), відсутня вина, як обов`язковий елемент складу порушення митних правил, відповідальність за яке передбачена ч. 6 ст. 481 МК України, зважаючи на обставини які об`єктивно перешкоджали ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), виконати свій обов`язок щодо вивезення зазначеного транспортного засобу поза межі митної території України. Таким чином, на переконання апеляційного суду зазначені обставини відповідно до вимог ч. 1ст.460МК України виключають відповідальність ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 6 ст.481МК України, оскільки стороною захисту доведено причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням обов`язку та наявністю обставин, що унеможливили вивезення автомобіля за межі митної території України. Доводи представника митниці загалом не спростовує самого факту наявності обставин непереборної сили, які були підтверджені належними та допустимими доказами. Водночас, згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Апеляційний суд у даному контексті враховує правові позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (Baklanov v. Russia, заява №68443/01, рішення від 09.06.2005), і в справі «Фрізен проти Росії» (Frizen v. Russia, заява №58254/00 рішення від 24.12.2005), згідно з якими досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (Ismayilov v. Russia, заява №30352/03, п. 38 рішення від 16.10.2008) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи». Відповідно до п. 1 ч. 8ст. 294 КУпАПза наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. За таких обставин, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги представника Львівської митниці Держмитслужби та для скасування оскарженої постанови. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 27 листопада 2025 року відносно ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.6 ст. 481 МК України залишити без змін, апеляційну скаргу представника Львівської митниці Лубоцького Б.І. без задоволення. Постанова апеляційного суду є остаточною, оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Т.М. Урдюк