LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Запорізький апеляційний суд337/5387/25

від 30.01.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Дата документу Справа № 337/5387/25 запорізький апеляційний суд Провадження №33/807/301/26Головуючий у 1-й інстанції Кучерук І.Г. Єдиний унікальний №337/5387/25Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С. Категорія ч.1 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 січня 2026 року м.Запоріжжя Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 30 жовтня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований у АДРЕСА_1 , проживає у АДРЕСА_2 ), притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, ВСТАНОВИВ Згідно з постановою суду, 12.09.2025 року о 09 год. 49 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «ЗАЗ SENS» д.н.з. НОМЕР_1 по просп.Ювілейному, 33 у м.Запоріжжі, відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України. ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. Свої вимоги мотивував тим, що оскаржувана постанова суду є незаконною та необґрунтованою. ОСОБА_1 зазначає, що у працівників поліції були відсутні правові підстави для зупинки транспортного засобу під його керуванням. Апелянт посилається на недотримання поліцейськими встановленого законом порядку виявлення ознак сп`яніння, відомості про які некоректно зазначено в матеріалах провадження. На переконання ОСОБА_1 , судом першої інстанції не взято до уваги, що у нього не було жодної зі вказаних ознак наркотичного сп`яніння. Відтак, усі подальші дії працівників поліції були незаконними, в тому числі й вимога пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я. Крім того, ОСОБА_1 вказує, що направлення його до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння оформлено з порушенням вимог чинного законодавства. Вказаний документ в його присутності не складався, зі змістом даного документа він не ознайомлений. На переконання апелянта, його винуватість у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення не доведено. До судового засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явився. Про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги його було повідомлено у відповідності до Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2023 року за №28, за допомогою SMS-повідомлення. Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка ОСОБА_1 не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за його відсутністю в судовому засіданні. Перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконано вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП, повно та всебічно розглянуто обставини справи, дотримано вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення. Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується відомостями, які зазначені у - протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №451297 від 12.09.2025 року, відповідно до якого водій ОСОБА_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння; підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у протоколі наявний; - направленні на огляд водія транспортного засобу до КНП «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 12.09.2025 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, огляд не проводився у зв`язку з відмовою водія; - долученим до матеріалів справи відеозаписом. У зв`язку наведеним, у апеляційного суду відсутні підстави сумніватися в тому, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини дійсно мали місце. Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про безпідставність зупинки транспортного засобу, апеляційний суд зазначає наступне. З наявного в матеріалах справи відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 не заперечував факт порушення ним правил користування ременем безпеки до моменту його зупинки. На запитання працівника поліції ОСОБА_1 деталізував причину порушення ним даних вимог ПДР. За що уповноваженою особою відносно ОСОБА_1 було складено постанову про накладення адміністративного стягнення від 12.09.2025 року за ч.5 ст.121 КУпАП за порушення останнім правил користування ременем безпеки. Відомостей про скасування вказаного рішення суб`єкта владних повноважень до апеляційної скарги не долучено. Разом із тим, питання поважності чи неповажності причини зупинки автомобіля поліцейськими не є предметом судового розгляду в справі про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП, а відтак вирішення цього питання не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови суду. Об`єктивна сторона поставленого у провину ОСОБА_1 адміністративного правопорушення проявляється у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом, аналогічно й факт відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин апелянтом не оспорюється. Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння регламентовано ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС/МОЗ №1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому «Інструкція №1452/735». Відповідно до п.2 Розділу I Інструкції №1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Відомості про виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, які стали підставою для вимоги про проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння, викладено у протоколі про адміністративне правопорушення і у доданому до нього направленні. Доводи апелянта про істотні розбіжності у формулюванні вказаних ознак наркотичного сп`яніння не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду. Слід також відмітити, що суб`єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані наркотичного сп`яніння, яке ґрунтується на наявності у особи передбачених п.4 розділу І Інструкції №1452/735 ознак наркотичного сп`яніння є підставою для висунення водієві вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння. Відповідно до п.2.5 ПДР проведення огляду на стан сп`яніння на вимогу поліцейського є обов`язком водія, при цьому жоден із нормативних документів не дає водієві права оспорювати таку вимогу поліцейського. Обставин, які б завадили водієві пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, судом не встановлено. Отже, відмовляючись від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, ОСОБА_1 тим самим порушив вимоги п.2.5 ПДР та вчинив передбачене ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне правопорушення, за що відносно водія складено відповідний протокол про адміністративне правопорушення. Під час перевірки апеляційним судом матеріалів справи будь-яких істотних порушень, допущених при їх складанні, не встановлено. Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено уповноваженою особою з дотриманням вимог ст.256 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС №1395 від 07.11.2015 року. В ньому зазначено дату та місце його складення, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, суть адміністративного правопорушення. Долучене до вказаного протоколу направлення водія ОСОБА_1 на огляд до закладу охорони здоров`я з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 12.09.2025 року оформлено згідно зразка, встановленого Додатком 1 до Інструкції №1452/735. У зазначеному документі містяться всі регламентовані даним підзаконним нормативним актом реквізити. Відтак, заперечення апелянта в цій частині відхиляються апеляційним судом. У контексті наведених обставин не можна визнати переконливими й виправданими, а отже й достатніми, доводи апеляційної скарги про скасування судового рішення на зазначених підставах. Отже, постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому у апеляційного суду відсутні підстави вважати, що постанова прийнята судом першої інстанції без урахування всіх фактичних обставин справи. Накладене судом першої інстанції адміністративне стягнення за вчинене ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху за своїм видом та розміром узгоджується з вимогами ст.33 КУпАП, а також відповідає передбаченій ст.23 КУпАП меті стягнення - вихованню особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Істотних порушень законодавства, що тягнуть безумовне скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного розгляду справи не встановлено. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 30 жовтня 2025 року в цій справі щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.С. Гончар

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»