LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд120/2846/25

від 11.02.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/2846/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дмитришена Руслана Миколаївна Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М. 11 лютого 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Кузьмишина В.М. суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : І. Описова частина.

1. Короткий зміст позовних вимог. 1.1 ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. 1.2 Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на протиправність рішення відповідача від 17.02.2025 № 262240029708 щодо відмови в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву від 10.02.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" шляхом зарахування стажу роботи в Республіці Узбекистан з 01.01.1992 року по 10.01.1994 року та з 22.03.1994 року по 22.05.2003 року.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції. 2.1 ОСОБА_1 звернулася до територіального пенсійного органу із заявою від 10.02.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". 2.2 Відмова пенсійного органу у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" обґрунтована відсутністю необхідного страхового стажу. До страхового стажу позивача не зараховано: - період роботи зазначений в трудовій книжці НОМЕР_1 дата заповнення 20.08.1987 року в Республіці Узбекистан з 01.01.1992 по 10.01.1994 та з 22.03.1994 по 22.05.2003, оскільки згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 1328 від 29.11.2022 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення" постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. москві. До страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на територіях цих держав по 31.12.1991 року. - період догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, на підставі свідоцтва про народження дитини НОМЕР_2 , оскільки документ виданий Республікою Узбекистан, який не містить перекладу тексту та печатки на Українську мову. 2.3 Не погодившись з рішенням пенсійного органу, позивач звернулася до суду з цим позовом.

3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції. 3.1 Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14.07.2025 року позов задоволено: - визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 17.02.2025 № 262240029708 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи в Республіці Узбекистан з 01.01.1992 по 10.01.1994 та з 22.03.1994 по 22.05.2003; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.02.2025 про призначення пенсії за віком на підставі ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішення; - вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу. 4.1 Відповідач просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14.07.2025 та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апелянт посилається на недотримання судом першої інстанції норм матеріального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. 4.2 Позивач правом на подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористалася. ІІ.

Мотивувальна частина.

1. Позиція апеляційного суду Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та дійшов таких висновків. 1.1 За правилами частини першої статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року. 1.2 Відповідно до ст. 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону, за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом (до 01.01.2004). Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до 01.01.2004, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше. 1.3 Частиною 1 ст. 62 Закону №1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. 1.4 Як свідчать матеріали справи, до загального страхового стажу позивача не враховано періоди роботи, зазначені в трудовій книжці НОМЕР_1 дата заповнення 20.08.1987 року в Республіці Узбекистан з 01.01.1992 по 10.01.1994 та з 22.03.1994 по 22.05.2003, оскільки згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 1328 від 29.11.2022 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення" постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. москві. 1.5 Суд дає критичну оцінку цій обставині, оскільки припинення участі Республіки Узбекистан в Угоді, як і постанова Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення», не є підставою для відмови в обчисленні стажу роботи позивача, адже такий стаж ним набутий до ухвалення відповідних рішень. 1.6 Суд враховує, що надані позивачем документи не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особу права на отримання пенсії тільки з тих міркувань, що у зв`язку з військовою агресією РФ припинено співробітництво з країною-агресором. 1.7 Своєю чергою, стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, повинні враховуватися при встановленні права на пенсію і її обчисленні. 1.8 Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги 2.1 Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. 2.2 Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. 2.3 Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд У Х В А Л И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 липня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає. Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сапальова Т.В. Сапальова Т.В.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»