Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/5990/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/5990/20 Суддя (судді) першої інстанції: Лелюк Олександр Петрович ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 лютого 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ганечко О.М., суддів Кузьменка В.В., Василенка Я.М., за участі секретаря судового засідання Вдовенко Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро Десіжен" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, У С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю «Електро Десіжен» звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управлінням ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 грудня 2019 року № 0013570504, № 0013530504, № 0013540504, № 0013560504. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. У зв`язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду м. Києва на підставі Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 № 2825-IX (зі змінами, внесеними згідно із Законом №3863-IX від 16.07.2024), дану адміністративну справу було передано на розгляд та вирішення Чернівецькому окружному адміністративному суду. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року прийнято дану справу до свого провадження; роз`яснено учасникам справи, що розгляд цієї справи починається спочатку; визначено, що дана справа розглядатиметься за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у цій справі; встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву. Згідно поданих позивачем заяв по суті справи та наданих у судовому засіданні пояснень в обґрунтування незаконності оскаржуваних рішень позивач вказував про реальність досліджуваних податковим органом господарських операцій купівлі-продажу природного газу. Згідно поданих відповідачем заяв по суті справи та наданих у судовому засіданні пояснень в обґрунтування правомірності висновків перевірки про необхідність нарахування позивачу грошових зобов`язань з податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість, зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість, нарахування штрафних санкцій відповідач, вказуючи про законність оскаржуваних рішень, податковий орган просив суд у задоволенні позову відмовити. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 18 грудня 2019 року № 0013570504, № 0013530504, № 0013540504, № 0013560504. Стягнуто з Головного управління ДПС у м. Києві за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Електро Десіжен судові витрати у виді судового збору у розмірі 21020 грн 00 коп. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві подало апеляційну скаргу, в які просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду в порядку відкритого судового засідання на 11.02.2026. 02.12.2025, під № 34225 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу. У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримала, просила їх задовольнити. Представник позивача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила залишити рішення суду першої інстанції без змін. Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України. Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Головного управління Державної податкової служби у м. Києві не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю Електро Десіжен (колишня назва станом на час виникнення спірних відносин - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГІЯ УКРАЇНИ") зареєстроване, як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за місцезнаходженням: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, будинок 13, секція 1, офіс 3; ЄДРПОУ 34528630. Видами економічної діяльності позивача є: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний). 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи. 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами. 46.13Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами. 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту.46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин. 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами. 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля. 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах. 71.20 Технічні випробування та дослідження.72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук.35.12 Передача електроенергії. 35.13 Розподілення електроенергії. 35.14 Торгівля електроенергією. 35.21 Виробництво газу. 35.22 Розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи. 35.23 Торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи. Відповідно до статей 20, 77, 82 ПК України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків за ІІ квартал 2019 року, на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 12.07.2019 № 10010, проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «ЕНЕРГІЯ УКРАЇНИ» (код 34528630) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, валютного - за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 31.03.2019, відповідно до затвердженого плану. За результатами проведення перевірки складено Акт від 21.11.2019 року №288/26-15-05-04-05/34528630, у якому вказано про допущення позивачем порушень, зокрема: - п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 5358552 грн; - п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено суми податку на додану вартість, які підлягають сплаті до бюджету на загальну суму 4808273 грн, та за завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за березень 2019 року у сумі 153349 гривень; - п. 201.10 ст. 201 ПК України щодо відсутності реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Не погоджуючись із цими висновками перевірки, 04.12.2019 року позивач подав заперечення на Акт перевірки від 21.11.2019 року №288/26-15-05-04-05/34528630, які були розглянуті Головним управлінням ДПС у м. Києві та листом від 13.12.2019 року №63890/10/26-15-05-04-05 повідомлено про залишення висновків акту перевірки без змін. На підставі Акту перевірки від 21.11.2019 року №288/26-15-05-04-05/34528630, Головним управлінням ДПС у м. Києві 18.12.2019 року винесені податкові повідомлення-рішення: - №0013570504, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 5358552,00 грн та застосована штрафна санкція у розмірі 1339638,00 грн, загальна сума 6698190,00 грн; - №0013530504, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 4808273,00 грн та застосована штрафна санкція у розмірі 1202068,00 грн, загальна сума 6010341,00 грн; - №0013540504, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 153349,00 грн; - №0013560504, яким застосовано штраф у розмірі 10% за порушення граничних строків реєстрації ПН/РК у розмірі 53266,64 грн. Платник податку оскаржив вказані рішення в адміністративному порядку, за результатом чого ДПС України рішенням про результати розгляду скарги від 26.02.2020 року №7291/6/99-00-08-05-01-06 залишено податкові повідомлення-рішення від 18.12.2019 року №0013570504, №0013530504, 0013540504, №0013560504 без змін, а скаргу без задоволення. За таких обставин позивач звернувся до суду з позовом. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того з наступного. Суд відхилив як безпідставні та необґрунтовані указані доводи відповідача щодо незаконності дій позивача, які виразилися у неузгодженні актів приймання-передачі природного газу, складених між позивачем та газовидобувними підприємствами, з оператором газотранспортної системи, оскільки станом на час укладення позивачем з ТОВ «НАДРА-ГЕОІНВЕСТ» та ТОВ «ЕНЕРГО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «ЕСКО-ПІВНІЧ» договорів купівлі - продажу природного газу Кодексом ГТС не передбачалося такої обов`язкової вимоги до оформлення приймання-передачі природного газу, як узгодження з оператором газотранспортної системи актів приймання-передачі природного газу, укладених з газовидобувним підприємством. Щодо тверджень відповідача, наданих в контексті дослідження взаємовідносин позивача з ТОВ «ЕНЕРГО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «ЕСКО-ПІВНІЧ», про наявність кримінального провадження №42018000000002900 від 20.11.2018 року, у якому фігурує вказане підприємство, то такі суд відхилив, оскільки досліджувані податковим органом взаємовідносини між позивачем та указаним контрагентом мали місце у травні 2016 року, тобто задовго у названого кримінального провадження, крім того на переконання суду в контексті дослідження взаємовідносин позивача з контрагентами, сам по собі факт порушення кримінального провадження, у якому фігурантом значиться контрагент позивача, не може слугувати належним доказом фіктивності досліджуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків безпосередньо для позивача. Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «КРАФТ ЕНЕРДЖИ», ТОВ «ДЕЛЬТА АКТИВ ГРУП», ТОВ «АСТРОІНВЕСТ- ЕНЕРДЖІ» та ТОВ «ІНТЕР ГАЗ» суд зазначив, що в матеріалах справи наявні і документи (договори, акти приймання-передачі, платіжні доручення) щодо подальшої поставки придбаного позивачем газу у ТОВ «ДЕЛЬТА АКТИВ ГРУП, відносно яких, згідно матеріалів справи та наданих відповідачем у ході судового розгляду справи пояснень, у податкового органу зауважень не було, крім того в матеріалах справи наявні і документи (договори, акти приймання-передачі, платіжні доручення) щодо подальшої поставки придбаного позивачем газу у ТОВ «АСТРОІНВЕСТ- ЕНЕРДЖІ», відносно яких, згідно матеріалів справи та наданих відповідачем у ході судового розгляду справи пояснень, у податкового органу зауважень не було. Стосовно взаємовідносин позивача із ТОВ «ІНТЕР ГАЗ» суд підкреслив, що в матеріалах справи наявні і документи (договори, акти приймання-передачі, платіжні доручення) щодо подальшої поставки придбаного позивачем газу у ТОВ «ІНТЕР ГАЗ», відносно яких, згідно обставин справи та наданих відповідачем у ході судового розгляду справи пояснень, у податкового органу зауважень не було. На переконання суду наявними у справі матеріалами, а також дослідженими судом у судовому засіданні оригіналами відповідних документів, наданих представником позивача, підтверджуються указані твердження позивача про наявність на актах прийому-передачі природного газу у віртуальній торговій точці, складених між позивачем та ТОВ «КРАФТ ЕНЕРДЖИ», ТОВ «ДЕЛЬТА АКТИВ ГРУП», ТОВ «АСТРОІНВЕСТ- ЕНЕРДЖІ» та ТОВ «ІНТЕР ГАЗ», відмітки оператора газотранспортної системи - реєстраційний номер АТ «УКРТРАСНГАЗ». Щодо тверджень відповідача, даних в обґрунтування своєї позиції, про фігурування контрагента позивача ТОВ «ДЕЛЬТА АКТИВ ГРУП» у кримінальному провадженні №32018100000000053 від 19.04.2018 року, то такі суд відхилив з мотивів, аналогічних тим, що наведені судом вище стосовно фігурування ТОВ «ЕНЕРГО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «ЕСКО-ПІВНІЧ» у кримінальному провадженні №42018000000002900 від 20.11.2018 року. Суд зауважив, що первинними документами податкового та бухгалтерського обліку підтверджено факти придбання позивачем у контрагентів природного газу в обсягах і кількості, визначених у відповідних договорах та додаткових угодах до них, та його подальшої реалізації, відносно чого податковим органом фактично зауважень не виявлено, то суд приходить до висновку про реальність досліджуваних господарських операцій, що, в свою чергу, вказує на реальне настання для позивача правових наслідків, обумовлених відповідними правочинами, тому, оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення від 18.12.2019 року №0013570504, №0013530504, №0013540504 визнаються протиправними та підлягають скасуванню. Щодо оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 18.12.2019 року №0013560504, суд констатував, що в Акті перевірки від 21.11.2019 №288/26-15-05-04-05/34528630, який вказано підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 18.12.2019 року №0013560504, не міститься висновків про встановлення податковим органом дати отримання указаних вище розрахунків коригування до податкових накладних, з якої починається відлік строків реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних. За таких обставин, суд вважав, що позивач довів незаконність оскаржуваних рішень, натомість позиція відповідача є безпідставною та необґрунтованою. Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду необґрунтованими та помилковими, оскільки: - під час перевірки по контрагентам - постачальниках ТОВ «КРАФТ ЕНЕРДЖИ», ТОВ «ДЕЛЬТА АКТИВ ГРУП», ТОВ «АСТРОІНВЕСТ-ЕНЕРДЖІ», ТОВ «ІНТЕР ГАЗ» встановлено відсутність обов`язкових реквізитів в первинних документах, а саме: в актах приймання-передачі природного газу у віртуальній торговій точці відсутня інформація щодо узгодження з оператором Газотранспортної Системи (ПАТ «УКРТРАНСГАЗ») обсягів переданого природного газу від Продавця до Покупця відповідно до розділу III, п.п.7.6.2, п. 7 Кодексу газотранспортної системи зі змінами; - ТОВ «ЕСКО-ПІВНІЧ» фігурує у кримінальному провадженні №42018000000002900 від 20.11.2018 року, ТОВ «ДЕЛЬТА АКТИВ ГРУП» фігурує у кримінальному провадженні №32018100000000053 від 19.04.2018 року; - неможливо підтвердити постачання документального задекларовавних обсягів природного газу від ТОВ «НАДРА-ГЕОІНВЕСТ», ТОВ «ЕНЕРГО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «ЕСКО-ПІВНІЧ», ТОВ «КРАФТ ЕНЕРДЖИ», ТОВ «ДЕЛЬТА АКТИВ ГРУП», ТОВ «АСТРОІНВЕСТ-ЕНЕРДЖІ», ТОВ «ІНТЕР ГАЗ»; - ТОВ «ЕНЕРГІЯ УКРАЇНИ» встановлено порушення вимог п.201.10 ст. 201 ПК України, а саме за період з липня 2018 року несвоєчасно зареєстровані розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН на загальну суму ПДВ 531 566, 67 (акт перевірки від 21.11.2019 № 288/26-15-05-04-05/34528630). З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Згідно абзацу 1 підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. Пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу. Згідно з приписами пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю. Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту і вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Згідно приписів пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних. Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Відповідно до пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України, визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Верховний Суд неодноразово вказував, що при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку. В контексті доводів апелянта про відсутність у взаємовідносинах позивача з ТОВ «КРАФТ ЕНЕРДЖИ», ТОВ «ДЕЛЬТА АКТИВ ГРУП», ТОВ «АСТРОІНВЕСТ- ЕНЕРДЖІ» та ТОВ «ІНТЕР ГАЗ» в актах приймання-передачі природного газу у віртуальній торговій точці інформації щодо узгодження з оператором Газотранспортної Системи (ПАТ «УКРТРАНСГАЗ») обсягів переданого природного газу від Продавця до Покупця відповідно до розділу III, п.п.7.6.2, п. 7 Кодексу газотранспортної системи зі змінами, колегія суддів звертає увагу на наступне. Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «НАДРА-ГЕОІНВЕСТ» та ТОВ «ЕНЕРГО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «ЕСКО-ПІВНІЧ», є газовидобувними підприємствами. Згідно з пунктом 45 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок природного газу», транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу. Регламентом функціонування газотранспортної системи України є, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України Кодекс газотранспортної системи, затверджений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2493, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 р. за №1378/27823 (далі-Кодекс ГТС). У розділі ІІІ «Норми якості, фізико-хімічні показники та інші характеристики природного газу, правила обліку та документальне оформлення приймання-передачі природного газу» Кодексу ГТС міститься глава 7 «Документальне оформлення приймання-передачі природного газу». Згідно підпункту 1 пункту 7 глави 7 розділу ІІІ Кодексу ГТС (у редакції станом на час взаємовідносин позивача з газовидобувними підприємствами - ТОВ «НАДРА-ГЕОІНВЕСТ» та ТОВ «ЕНЕРГО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «ЕСКО-ПІВНІЧ») оформлення актів приймання-передачі газу замовника послуг транспортування від/до операторів суміжних систем до/від оператора газотранспортної системи здійснюється з урахуванням такого: замовник послуг транспортування разом з газовидобувним підприємством укладають акти прийому-передачі природного газу на обсяги, які замовник послуг транспортування подав у точки входу до оператора газотранспортної системи за цей газовий місяць від газовидобувного підприємства. Таким чином, станом на час укладення позивачем з ТОВ «НАДРА-ГЕОІНВЕСТ» та ТОВ «ЕНЕРГО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «ЕСКО-ПІВНІЧ» договорів купівлі - продажу природного газу Кодексом ГТС не передбачалося такої обов`язкової вимоги до оформлення приймання-передачі природного газу, як узгодження з оператором газотранспортної системи актів приймання-передачі природного газу, укладених з газовидобувним підприємством. На переконання колегії суддів, контролюючим органом не обґрунтована його позиція щодо обов`язковості узгодження з оператором газотранспортної системи актів приймання-передачі природного газу, укладених його покупцем з газовидобувним підприємством, відтак, суд відхиляє як безпідставні та необґрунтовані указані доводи апелянта щодо незаконності дій позивача, які виразилися у неузгодженні актів приймання-передачі природного газу, складених між позивачем та газовидобувними підприємствами, з оператором газотранспортної системи. Разом із цим, суд апеляційної інстанції враховує, що позивачем до податкового органу на підтвердження узгодження з АТ «УКРТРАСНГАЗ» обсягів природного газу, які були отримані у віртуальній торговій точці замовником послуг транспортування ТОВ «ЕНЕРГІЯ УКРАЇНИ» згідно досліджуваних відповідачем операцій купівлі-продажу природного газу, було надано відповідні реєстри, підписані заступником директора департаменту комерційного філії «Оператор газотранспортної системи України» Грищенко В.П. та засвідчені печаткою АТ «УКРТРАСНГАЗ», а саме: - реєстр від 28.02.2018р. № б/н, який підтверджує що у лютому 2018 року ТОВ «ЕНЕРГІЯ УКРАЇНИ» отримало від ТОВ «КРАФТ ЕНЕРЖИ» природний газ у обсязі 270,000 тис.куб.м.; - реєстр від 31.03.2018р. № б/н, який підтверджує що у березні 2018 року ТОВ «ЕНЕРГІЯ УКРАЇНИ» отримало від ТОВ «ДЕЛЬТА АКТИВ ГРУП» природний газ у обсязі 2 040,000 тис.куб.м.; - реєстр від 30.04.2018р. № б/н, який підтверджує що у квітні 2018 року ТОВ «ЕНЕРГІЯ УКРАЇНИ» отримало від ТОВ «ДЕЛЬТА АКТИВ ГРУП» природний газ у обсязі 9,000 тис.куб.м.; - реєстр від 30.11.2018р. № б/н, який підтверджує що у листопаді 2018 року ТОВ «ЕНЕРГІЯ УКРАЇНИ» отримало від ТОВ «АСТРОІНВЕСТ - ЕНЕРДЖІ» природний газ у обсязі 140,832 тис.куб.м.; - реєстр від 31.01.2019р. № б/н, який підтверджує що у січні 2019 року ТОВ «ЕНЕРГІЯ УКРАЇНИ» отримало від ТОВ «ІНТЕР ГАЗ» природний газ у обсязі 62,684 тис.куб.м. За таких обставин, колегія суддів вважає необґрунтованими та недоведеними доводи контролюючого органу про відсутність узгодження з оператором газотранспортної системи (АТ «УКРТРАНСГАЗ») обсягів переданого природного газу від продавців (ТОВ «КРАФТ ЕНЕРДЖИ», ТОВ «ДЕЛЬТА АКТИВ ГРУП», ТОВ «АСТРОІНВЕСТ- ЕНЕРДЖІ» та ТОВ «ІНТЕР ГАЗ») до покупця (ТОВ «ЕНЕРГІЯ УКРАЇНИ»). У контексті аргументів апеляційної скарги про те, що ТОВ «ЕСКО-ПІВНІЧ» фігурує у кримінальному провадженні №42018000000002900 від 20.11.2018 року, ТОВ «ДЕЛЬТА АКТИВ ГРУП» фігурує у кримінальному провадженні №32018100000000053 від 19.04.2018 року, суд апеляційної інстанції звертає увагу на наступне. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 р. у справі №160/3364/19 зазначила, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу. Крім того, лише факт внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей по кримінальному провадженню не спростовує фактичного здійснення операцій між позивачем та його контрагентом, адже наявність досудового розслідування не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій. Належними доказами можуть бути лише встановлені вироком суду обставини, у тому числі щодо причетності або обізнаності позивача у цьому. Однак, доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно посадових осіб ТОВ «ЕНЕРГО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «ЕСКО-ПІВНІЧ», ТОВ «ДЕЛЬТА АКТИВ ГРУП» який би набрав законної сили, під час розгляду справи контролюючим органом не надано. Колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що контролюючим органом не подано належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його безпосередніх контрагентів, зокрема, вироку по кримінальній справі щодо останніх, в якому досліджувались господарські операції позивача з такими контрагентами, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем спірних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект або інших відомостей, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок. Щодо доводів апелянта про неможливість підтвердження постачання документального задекларовавних обсягів природного газу від ТОВ «НАДРА-ГЕОІНВЕСТ», ТОВ «ЕНЕРГО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «ЕСКО-ПІВНІЧ», ТОВ «КРАФТ ЕНЕРДЖИ», ТОВ «ДЕЛЬТА АКТИВ ГРУП», ТОВ «АСТРОІНВЕСТ-ЕНЕРДЖІ», ТОВ «ІНТЕР ГАЗ» колегія суддів вважає, що первинними документами податкового та бухгалтерського обліку підтверджено факти придбання позивачем у контрагентів природного газу в обсягах і кількості, визначених у відповідних договорах та додаткових угодах до них, та його подальшої реалізації, відносно чого податковим органом фактично зауважень не виявлено, то суд приходить до висновку про реальність досліджуваних господарських операцій, що, в свою чергу, вказує на реальне настання для позивача правових наслідків, обумовлених відповідними правочинами, тому, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 18.12.2019 року №0013570504, №0013530504, №0013540504 визнаються протиправними та підлягають скасуванню. Стосовно встановлення ТОВ «ЕНЕРГІЯ УКРАЇНИ» порушення вимог п.201.10 ст. 201 ПК України, а саме за період з липня 2018 року несвоєчасно зареєстровані розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН на загальну суму ПДВ 531 566, 67, суд апеляційної інстанції враховує, що в Акті перевірки від 21.11.2019 №288/26-15-05-04-05/34528630, який вказано підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 18.12.2019 року №0013560504, взагалі відсутні висновки про порушення позивачем граничних строків реєстрації саме розрахунків коригувань від 01.07.2018 року №37, від 01.07.2018 року №39, від 01.07.2018 року №40, від 01.07.2018 року №41, від 01.07.2018 року №42, про які вказано у розрахунку штрафних санкцій, застосованих у податковому повідомленні-рішенні від 18.12.2019 року №0013560504. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні. Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи. Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всі вимоги законодавства, а тому, відсутні підстави для його скасування. За правилами статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328-331 КАС України, суд - У Х В А Л И В : Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення. Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя О.М. Ганечко Судді Я.М. Василенко В.В. Кузьменко Повний текст постанови складено 11.02.2026.