Постанова Одеський апеляційний суд № 947/25313/25

Номер провадження: 33/813/391/26 Номер справи місцевого суду: 947/25313/25 Головуючий у першій інстанції Іванчук В. М. Доповідач Таварткіладзе О. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23.01.2026 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в особі судді Таварткіладзе О.М., за участю секретаря судового засідання Чередник К.А., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Дудкевича Володимира Володимировича на постанову судді Київського районного суду міста Одеси від 26 грудня 2025 року, - В С Т А Н О В И В: Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 369707 від 22.06.2025 року, водій ОСОБА_1 22.06.2025 року о 18:00 год., за адресою: м. Одеса, вул. Львівська, біля будинку № 15, керував електричним самокатом марки, без державного номерного знаку у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів марки «DRAGER ALCOTEST» відповідно до якого у останнього виявлено 1,29 %о (проміле) алкоголю. За таких обставин особа, що притягується до адміністративної відповідальності порушила п.2.9 «Правил дорожнього руху» України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП. Постановою судді Київського районного суду міста Одеси від 26 грудня 2025 року визнано ОСОБА_1 , винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України. Накладено на ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17 000 гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. Не погоджуючись з зазначеною постановою суду, захисник ОСОБА_1 адвокат Дудкевич Володимир Володимирович подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Київського районного суду міста Одеси від 26 грудня 2025 року та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що як вбачається з наданих до суду доказів, відсутній сам факт порушення правил дорожнього руху за яких було зупинено ОСОБА_1 , докази, які б підтверджували протилежне, в матеріалах справи відсутні. Матеріали справи взагалі не місять факту зупинку працівниками поліції, в ході спілкування з поліцейським, останній висловив підозру, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом (електроскутером) та перебуває у стані алкогольного сп`яніння та йому було висунуто вимогу пройти огляд на стан сп`яніння, від чого він не відмовився. Таким чином матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити, у зв`язку із чим, всі наступні вимоги працівників поліції він не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що узгоджується із позицією, викладеною у Постанові Верховного Суду від 15.03.2019 у справі № 686/11314/17. Під час спілкування з ІПП в Одеській області, начебто зафіксовано факт керування електроскутером в стані алкогольного сп`яніння, проте в наданих до суду відеозаписах відсутній відеозапис, на якому зафіксовано факт керування транспортним засобом. Будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи на 23.01.2026 року на 11:30 год., ОСОБА_1 та його адвокат Дудкевич Володимир Володимирович в судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явилися. 22.01.2026 року на адресу суду від захисника ОСОБА_1 адвоката Дудкевича Володимира Володимировича надійшло клопотання про відкладення. Вказне клопотання мотивоване тим, що адвокатом Дудкевичем В.В. надається правова допомога ОСОБА_2 у відповідності з положеннями Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та договору про надання правової допомоги. У провадженні СД ВП № 1 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження № 12025164470000299 від 10.10.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 КК України (самоправство), у якому мого клієнта ОСОБА_2 визнано потерпілим. Дізнавачем СД ВП № 1 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області Дженай Русаною в межах кримінального провадження заплановано 23.01.2026 року об 11.00 проведення огляду прилеглої території об`єкту нерухомості за адресою м. Одеса, проспект Адміральський, 14 за участю спеціалістів управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської та ОСОБА_2 . Таким чином, час проведення огляду об`єктивно унеможливлює його прибуття до Одеського апеляційного суду об 23.01.2026 року об 11:30. Згідно ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Також, ч. 2 ст. 268 КУпАП не передбачено обов`язкової участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до правил організації ефективного кримінального судочинства, яке є найбільш наближеним до розгляду справ про адміністративні правопорушення, затверджених Рішенням Ради суддів України № 71 від 26 жовтня 2018 року, Рішенням Ради суддів України № 14 від 28 лютого 2020 року учасник судового провадження, який не може з`явитися у судове засідання, зобов`язаний негайно, але не пізніше, ніж за 24 години до чергового судового засідання, повідомити про це суд, а відповідальна особа суду повідомляє про це інших учасників кримінального провадження з метою економії процесуального часу. Проаналізувавши клопотання про відкладення розгляду справи, апеляційний суд приходить до висновку про відмову у задоволенні даного клопотання, як належним чином не обґрунтованого, оскільки адвокат Дудкевич В.В. не надав докази на підтвердження обставин про які викладено в поданому клопотанні, а саме проведення огляду території на 23.01.2026 року об 11.00 год. Додані до клопотання докази такі як лист ОМР, витяг з ЄРДР лише підтверджують наявність кримінального провадження. Крім того, не вказав на існування у захисника або у апелянта об`єктивно обумовлених труднощів чи перешкод, що можуть завадити їм приєднатися до судового засідання, що призначено на 23.01.2026 року о 11:30 год., в режимі відеоконференції. За таких підстав, а також враховуючи, що апелянт реалізував своє право на викладення відповідних аргументів в апеляційній скарзі, а наявних у праві матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, апеляційний суд не вбачає поважних причин для відкладення розгляду справи. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з наступних підстав. Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення. Відповідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Приписи ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Згідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 130 КУпАП необхідно з`ясувати, чи дійсно особа знаходилася в стані сп`яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом, чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів. Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами. Стаття 252 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовуючи до нього адміністративне стягнення, суд першої інстанції виходив з того, що вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, з чим погоджується і апеляційний суд. Слід зазначити, що відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. При цьому, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, що інкримінуються особі. Обставини, які зазначені посадовими особами у протоколі про адміністративне правопорушення, повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі. За приписами ст. 251 КУпАП, тягар доказування доведеності вини особи у скоєнні інкримінованого адміністративного правопорушення покладається на уповноважену службову особу, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, тобто у даному конкретному випадку, на поліцейського. Апеляційний суд виходить із того, що судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості тощо. Для забезпечення дотримання прав особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційним судом повторно досліджено докази, що зібранні по справі працівниками поліції. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 369707 від 22.06.2025 року, водій ОСОБА_1 22.06.2025 року о 18:00 год., за адресою: м. Одеса, вул. Львівська, біля будинку № 15, керував електричним самокатом марки, без державного номерного знаку у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів марки «DRAGER ALCOTEST» відповідно до якого у останнього виявлено 1,29 %о (проміле) алкоголю. За таких обставин особа, що притягується до адміністративної відповідальності порушила п.2.9 «Правил дорожнього руху» України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП. Згідно роздруківки (чеку) тесту з газоаналізатора Драгер 7510, з якого встановлено, що огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 поліцейськими проведений 22.06.2025 року о 18-15 год. з використанням спеціального технічного засобу, а саме газоаналізатора Драгер 7510. Тест № 1726 показав, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, результат огляду: 1.29 ‰. Як вбачається з акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння поліцейськими проведений за допомогою газоаналізатора Драгер 7510, прилад № ARLМ-0391, у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння. Результат огляду на стан сп`яніння склав 1.29 ‰. Під час огляду на стан сп`яніння вівся відеозапис з ПВР 474919, 474493. До протоколу про адміністративне правопорушення додано відеозаписи з портативних відеореєстраторів № 474919, 474493, дослідженням яких встановлено, що такі відеозаписи стосуються події, що мала місце 22.06.2025 року, за участі ОСОБА_1 . Даними відеозаписами зафіксовано процедуру проходження огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння. Працівником поліції роз`яснено наслідки проходження, зроблено контрольний забір повітря, надано запакований мундштук. ОСОБА_1 пройшов огляд, результат склав 1.29 ‰. ОСОБА_1 заперечував щодо отриманого результату, на пропозиції працівників поліції проїхати до медичного закладу, відмовився. Поліцейськими ознайомлено ОСОБА_1 з його правами передбаченими ст. 268 КУпАП, складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. При розгляді справи апеляційний суд виходить з наступного. Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність, зокрема за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Відповідно п. 2.9а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. З положень ст. 266 КУпАП вбачається, що особи, які керують, зокрема транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (далі стан сп`яніння), підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп`яніння. Огляд особи, яка керувала, зокрема транспортним засобом, на стан сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала, зокрема транспортним засобом, на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд осіб на стан сп`яніння здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд особи на стан сп`яніння проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. У разі відсторонення особи від керування, зокрема транспортним засобом, можливість керування цим транспортним засобом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом. Аналогічні положення, але з більш детальним врегулюванням дій поліцейського під час огляду водія на стан сп`яніння, містяться в Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 (далі Порядок № 1103) та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом МВС України та Міністерством охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі Інструкція № 1452/735). Зокрема, положення п. 2, 3, 5 Порядку № 1103 встановлюють, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності. Положенням п. 2, 3 розділу І Інструкції № 1452/735 встановлено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. За приписами п. 3 - 5 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Згідно п. 7 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Частина 2 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» визначає, що поліцейські можуть застосовувати превентивні заходи, до яких відповідно до ст. 31 цього Закону віднесено застосування засобів відеозапису. Підпунктом 1 п. 2 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026 (далі Інструкція № 1026) передбачено, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення. Оцінивши всі наявні в матеріалах справи докази, як кожний окремо, так і в їх сукупності, апеляційний суд приходить до висновку, що зібрані в справі докази відображають обставини, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, узгоджуються між собою і не викликають суперечностей у їх відповідності фактичним обставинам справи, тобто є належними, допустимими і достатніми для підстав вважати, що 22.06.2025 року ОСОБА_1 порушено вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про те, що відсутній факт порушення правил дорожнього руху за яких було зупинено ОСОБА_1 апеляційним судом не беруться до уваги, оскільки вказане не входить до предмету дослідження у справах за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доказів оскарження ймовірних неправомірних дій працівників поліції апелянтом матеріали справи не містять. Посилання в апеляційній скарзі про те, що в наданих до суду відеозаписах відсутній відеозапис, на якому зафіксовано факт керування транспортним засобом, спростовуються матеріалами справи, а саме наданими відеозаписами з ПВР № 474919, 474493, на часі 18:15:56 ОСОБА_1 стверджує, що їхав на самокаті, а також протягом всієї відеофіксації не заперечував факт керування транспортним засобом, пройшов процедуру огляд за допомогою пристрою Драгер, як водій, надавав посвідчення водія. Тобто, всупереч доводам апеляційної скарги, апеляційний суд констатує, що при розгляді справи судом першої інстанції надано доказам по справі належну та об`єктивну оцінку, та твердження апелянта про те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, не знайшли свого підтвердження. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, що зроблені в постанові суду першої інстанції, оскільки зведені лише до незгоди з висновками суду першої інстанції без наведення будь-яких обставин, які б ставили під сумнів набутий судом висновок або свідчили б про невірну оцінку судом доказів, наявних в матеріалах справи. Отже, приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та вважає, що наявними у справі доказами підтверджена винуватість ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні за ст. 130 ч. 1 КУпАП, а тому висновок суду першої інстанції про визнання його винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є законним та обґрунтованим, тому немає підстав для скасування або зміни постанови суду. Позиція апелянта, яку він висловив в апеляційній скарзі, та процесуальна поведінка апелянта, пов`язана з наданням ним пояснень, які не підтверджені належними і достатніми доказами не узгоджуються з дійсними обставинами справи, розцінюються апеляційним судом, як спосіб самозахисту від відповідальності за вчинене правопорушення. При визначені виду та міри адміністративного стягнення, судом були додержані вимоги ст. 33 КУпАП. Так, з постанови суду вбачається, що при визначенні розміру штрафу та строку позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, судом першої інстанції були враховані характер скоєного правопорушення, особа правопорушника, в зв`язку з чим судом першої інстанції було визначене адміністративне стягнення у виді розміру штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами, як єдиного адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ст. 130 ч. 1 КУпАП. Враховуючи наведені обставини, суд дійшов до висновку, що не вбачається підстав для скасування або змінення постанови суду. У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову. На підставі викладеного й керуючись ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Дудкевича Володимира Володимировича - залишити без задоволення. Постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 26 грудня 2025 року - залишити без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено: 11.02.2026 року. Суддя Одеського апеляційного суду О.М. Таварткіладзе