Постанова 4854 № 420/39393/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/39393/24 Перша інстанція: суддя Аракелян М.М., П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Шляхтицького О.І., суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 у справі № 420/39393/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атаман і К" до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог. У грудні 2024 року ТОВ "Атаман і К" звернулось до суду з адміністративним позовом у якому просило: - визнати противоправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000633/2 від 30.11.2024; - визнати противоправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/001257 від 30.11.2024; - стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 30.11.2024 ТОВ ОТОМАН, діючи в інтересах ТОВ АТАМАН і К на підставі Договору № 20/04-20 від 20.04.2020р., звернулось до відповідача Одеської митниці, у зв`язку із імпортуванням на територію України товару (митна декларація 24UA500500040691U6 від 30.11.2024 року), а саме Товар-1 Мандарин свіжий, вагою 20 300,00 кг (нетто, країна виробництва Туреччина (далі Товар). Після подання Декларантом МД, відповідачем було відправлено повідомлення, в якому ним вимагаються додаткові документи, окрім тих документів, які були подані раніше та які передбачені ч. 2 ст. 53 МКУ. 30.11.2024 року Декларантом було спочатку отримано від відповідача рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000633/2 від 30.11.2024 року, а згодомкартку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/001257 від 30.11.2024 року. Так, відповідно до Рішення про коригування, митна вартість Товару була відкоригована відповідачем в бік збільшення її розміру, а саме: митну вартість Товару-1 збільшено до USD 22 330,00, у порівнянні із заявленою Декларантом митною вартістю USD 12 180,00. Таке коригування митної вартості Товару в бік збільшення спричинило необхідність для позивача сплатити митні платежі в більшому розмірі, ніж це було передбачено виходячи із заявленої Декларантом митної вартості, а саме було доплачено за Товар ПДВ в розмірі 84 439,07 грн. Декларант надав відповідачу всі передбачені чинним законодавством документи, а тому відповідач повинен був визначити митну вартість вказаних товарів №1 за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відповідно до ст. 58 МК України, та не повинен був визначати митну вартість товарів за іншими методами. Зазначені Рішення про коригування та Картка відмови підлягають скасуванню. 09.01.2025 року відповідач подав суду: - клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. - відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Заперечуючи проти позову, Одеська митниця зазначила, що декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) №24UA500500040691U6 від 30.11.2024. Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) №24UA500500040691U6 від 30.11.2024 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД. На виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, Одеською митницею встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/001257 від 30.11.2024 року. 30.11.2024 декларантом ТОВ "AТАМАН І К" надіслано прайс-лист від 15.11.2024 б/н, висновок про вартісні характеристики товару від 26.11.2024 № 20-99/11-2024, калькуляцію від 22.11.2024 б/н, копію митної декларації країни відправлення від 24.11.2024 № 24330100EX00224033 (без перекладу на українську мову), лист "ТОВ "АТАМАН І K" " від 30.11.2024 №№ 30/11-24-1 з переліком документів для підтвердження митної вартості та надісланих додаткових документів та яким повідомлено митний орган, що жодних документів надіслано не буде. Таким чином вказані вище розбіжності усунені не були. Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ. Таким чином, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UA500500/2024/000633/2 від 30.11.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/001257 від 30.11.2024 року діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ АТАМАН І K. Щодо стягнення витрат на правничу допомогу у відзиві зазначено, що гонорар представника позивача за надану правову допомогу у розмірі 5000,00 грн. становить 1,65 прожиткові мінімуми на працездатних осіб з 1 січня 2024 року, або 0,62 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, або мінімальну заробітну плату у погодинному розмірі за 104 годин роботи. Отже, гонорар представника позивача за надану правову допомогу у розмірі 5000 грн. є завищеним, становить надмірний тягар для відповідача, стягнення адвокатських витрат у зазначеній сумі не відповідає вищевказаним критеріям розумності, співрозмірності. Оскільки Одеська митниця діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, вимога позивача про стягнення на його користь судових витрат суперечить ст. 139 КАС України. Короткий зміст рішення та мотиви суду першої інстанції. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 24.09.2025 у справі № 420/39393/24 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Атаман і К" задовольнив. Визнав противоправним та скасував рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000633/2 від 30.11.2024 року. Визнав противоправною та скасував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/001257 від 30.11.2024 року, видану Одеською митницею. Стягнув з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АТАМАН і К витрати зі сплати судового збору у сумі 2422(дві тисячі чотириста двадцять дві)грн. 40коп. та 5000(п`ять тисяч)грн. 00коп. витрат на професійну правничу допомогу. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погоджуючись з даним рішенням суду представник Одеської митниці подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову. Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення: - суд першої інстанції не врахував, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) 24UA500500040691U6 від 30.11.2024 містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Обставини справи. Судом першої інстанції встановлено, що 06.02.2024 між Фірмою YAVASLAR NARENCIYE SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI (Туреччина) (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю АТАМАН І К (Покупець) укладено Контракт на поставку №01/24, за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар зазначений в електронному Замовленні Покупця та у виставлених на його підставі Інвойсах, в порядку та на умовах, обумовлених у Контракті (пункт 1.1 Контракту). Згідно з пунктом 1.2. Контракту поставка Товару здійснюється партіями. На кожну партію товару складається окремий інвойс, якщо інше не обумовлено Сторонами. Вартість і склад кожної партії товару вказується в інвойсах. Загальна кількість поставленого товару складається з тієї кількості, що зазначена в інвойсі по кожній партії товару за весь період дії цього Контракту (а.с.113-122). Пунктами 2.1 - 2.3 Контракту визначено, що загальна сума контракту складається із сум всіх Інвойсів, що будуть виставлені Постачальником протягом усього строку дії цього Контракту. Валютою платежу є Долар США або Євро. Валюта платежу зазначається в інвойсі. Ціна Товару вказується в інвойсах на оплату по кожній окремій партії Товару. Згідно з пунктом 3.1. Контракту, оплата за Товар здійснюється Покупцем за однією з наступних умовах: 100% передплати; або 100% протягом 60 днів з моменту закінчення митного оформлення Товару Покупцем, що підтверджується ВМД. Пунктом 3.3 Контракту встановлено, що оплата товару здійснюється Покупцем на підставі інвойсу. Відповідно до пункту 4.1. Контракту Покупець здійснює вибір Товару на підставі комерційної пропозиції Постачальника, яка направляються останнім Покупцеві для ознайомлення і узгодження по електронній пошті. Постачальник може здійснювати поставку за цим Контрактом на наступних умовах Інкотермс 2020: СРТ. Сторони можуть обрати й інші умови поставки Товару, ніж ті, що зазначені в цьому пункті, про що має бути укладено додаткову угоду до цього Контракту. Умови поставки кожної партії товару вказується окремо в замовленні і в інвойсі на неї. При цьому Постачальник може постачати товар через свої філії, які розташовуються в країні походження товару. Дані про філію, яка поставила товар, вказуються в товаросупровідних документах на товар (сертифікати походження, фітосанітарні сертифікати та ін.). Постачальник несе пряму відповідальність за якість товару, відправленого через власні філії. (пункти 4.2, 4.3 Контракту). Пунктом 4.4 Контракту встановлено, що обов`язок та витрати з транспортування товару до порту/місця відправки такого товару, відповідно до обраної умови поставки, покладаються на Постачальника. Такі витрати самостійно закладаються Постачальником до ціни товару та додатковому відшкодуванню з боку з боку Покупця не підлягають. Відповідно до пункту 4.5 Контракту обов`язок та витрати з навантаження/вивантаження Товару, що пов`язані з транспортуванням такого Товару до порту або іншого місця ввезення на митну територію України покладаються на Постачальника та такі витрати самостійно закладаються Постачальником до ціни Товару та додатковому відшкодуванню з боку Покупця не підлягають. Згідно з пунктом 4.6 Контракту, Товар поставляється окремими партіями на підставі і відповідно до Замовлень Покупця. Замовленням є текстове повідомлення, яке направляється Покупцем Постачальнику електронною поштою або за допомогою месенджерів відповідно до контактних даних, що містяться у пункті 12.2 Контракту. Пунктом 4.7 Контракту встановлено, що замовлення має містити в собі такі відомості: умови поставки та порт/місце поставки; реквізити цього Контракту; номер і дата Замовлення; найменування Постачальника і Покупця; найменування Товару; кількість Товару; вага Товару. Відповідно до пункту 4.8 Контракту Постачальник розглядає Замовлення Покупця і виставляє Інвойс протягом 3 діб з моменту отримання Замовлення. Замовлення вважається отриманим Постачальником з моменту його відправки Покупцем. Виставлений Інвойс слугує підтвердженням Замовлення. На виконання умов контракту було поставлено товар, а саме Мандарини свіжі, сорту DOBESHIBENI, у 2100 пластикових ящиках, на 26 дерев`яних палетах, врожай 2024 року. Призначений для громадського харчування. Торговельна марка: YAVASLAR. Виробник: YAVASLAR NARENCIYE SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI. Країна виробництва: Туреччина(TR). 30.11.2024 року ТОВ ОТОМАН, діючи в інтересах ТОВ АТАМАН І К на підставі Договору № 20/04-20 від 20.04.2020р. (а.с.123-127), звернулось до відповідача Одеської митниці, у зв`язку із імпортуванням на територію України товару (митна декларація 24UA500500040691U6 від 30.11.2024 року (а.с.101-102). На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант надав митному органу разом з митною декларацією наступні документи: - рахунок-фактура (інвойс) №YVS2024000000225 від 22.11.2024 (а.с.98; - автотранспортна накладна б/н від 22.11.2024 (а.с.99); - сертифікат про походження товару №С1233376 від 22.11.2024 (а.с.100); - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №01/24 від 06.02.2024 (а.с.113 122); - договір про надання послуг митного брокера №20/04-20 від 20.04.2020 (а.с.123-127); - інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "єдиного вікна" №12197174; - копію митної декларації країни відправлення від 24.11.2024 № 24330100EX00224033 (а.с.138). На вимогу митного органу декларантом додатково було надано наступні документи: прайс-лист від 15.11.2024 б/н, висновок про вартісні характеристики товару від 26.11.2024 №20-99/11-2024, калькуляцію від 22.11.2024 б/н, копію митної декларації країни відправлення від 24.11.2024 № 24330100EX00224033, лист "ТОВ "АТАМАН І K" " від 30.11.2024 №№ 30/11-24-1 з переліком документів для підтвердження митної вартості та надісланих додаткових документів та яким повідомлено митний орган, що жодних документів надіслано не буде. 30.11.2024 року відповідачем прийняте оскаржуване рішення. У графі 33 оскаржуваного рішення зазначено наступне: у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: відповідно зовнішньоекономічний договору (контракту) від 06.02.2024 № 01/24 (далі-Контракт), та комерційного інвойсу від 22.11.2024 № YVS2024000000225 поставка товару здійснюється на умовах CPT Odessa. Вказані умови поставки CPT (фрахт/перевезення оплачені до) передбачають, що продавець доставить товар названому перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики, втрати чи пошкодження товару, які інші витрати передачі товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. Однак в документах, що надані до митного оформлення відсутні відомості щодо витрат на транспортування, що унеможливлює проведення перевірки включення необхідних складових митної вартості та обчислення митної вартості товарів відповідно до вказаної умови поставки в повному обсязі. Митним органом відповідно до п.5 ст. 54, частини 3 статті 53 МКУ декларанта було зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4) копію митної декларації країни відправлення. У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ декларанту або уповноваженій ним особі було запропоновано за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. 30.11.2024 декларантом ТОВ "AТАМАН І К" надіслано прайс-лист від 15.11.2024 б/н, висновок про вартісні характеристики товару від 26.11.2024 № 20-99/11-2024, калькуляцію від 22.11.2024 б/н, копію митної декларації країни відправлення від 24.11.2024 № 24330100EX00224033 (без перекладу на українську мову), лист "ТОВ "АТАМАН І K" " від 30.11.2024 №№ 30/11-24-1 з переліком документів для підтвердження митної вартості та надісланих додаткових документів та яким повідомлено митний орган, що жодних документів надіслано не буде. У додатково надісланому висновку експерта щодо ціни на товар від 14.11.2024 № 20-64/11-2024 експертом вказується лише метод здійснення оцінки з посиланням на використані інформаційні джерела без зазначення числових даних щодо вартості товарів, які порівнюються з оцінюваними, вихідних даних, які підтверджують розрахунок експерта, вищезазначений висновок носить виключно інформаційний характер і не може бути визначальними при здійснені контролю за правильністю визначення митної вартості товарів. В додатково наданій копії митної декларації країни відправлення від 24.11.2024 № 24330100EX00224033 наявне посилання на E-Fatura V 24243160110886039208151/1 від 23.11.2024, яка до митного оформлення не надавалася. Отже, декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, розбіжності не спростовано. Відповідно до ч. 1 ст. 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МКУ, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Згідно частини 6 статті 54 митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема, у разі: 1) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. 2) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ. Згідно частини 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при обчисленні. Відповідно до частини 3 статті 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Відповідно до п.1 статті 59 МКУ у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 МКУ, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. У митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами, тому відповідно до статті 59 МКУ неможливо застосувати метод за ціною договору щодо ідентичних товарів. В митному органі відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митному органі відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до п.1 статті 64 МКУ у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) за резервним методом. За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості другорядний: резервний метод. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО Інспектор та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості є більшим та становить: по товару №1 1,10 дол.США/ за кг нетто (мд від 31.10.2024 №UA408020/2024/54252) ніж заявлено декларантом 0,6 дол.США/за кг нетто. Декларанту роз`яснено права викладені у п.3 ст.52 МКУ на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст.55 МКУ. Та роз`яснено права на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього МКУ або суду. Розглянувши подані документи, Одеською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/001257 від 30.11.2024 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000633/2 від 30.11.2024 (а.с.103-104, 106-107). Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) №24UA500500040750U6 від 30.11.2024 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МКУ (а.с.96-97). Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 84 439,07 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу. Не погоджуючись з вищевказаними рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом. Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими. Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду. За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відносини, з приводу яких виник даний спір, регулюються Митним кодексом України. Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів. Згідно з частиною 1 статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Як встановлено частиною 2 статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Згідно з частинами 1, 2 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина 5 статті 53 Митного кодексу України). З аналізу наведених норм вбачається, що положення статті 53 Митного кодексу України містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи. Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Частиною 5 статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. За правилами частини 6 статті 54 Митного Кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (пункти 2, 5 частини 2 статті 55 Митного Кодексу України). Зазначені положення зобов`язують митницю у рішенні про коригування митної вартості зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Частинами 2, 3 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи. Відповідно до частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що 06.02.2024 між Фірмою YAVASLAR NARENCIYE SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI (Туреччина) (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю АТАМАН І К (Покупець) укладено Контракт на поставку №01/24, за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар зазначений в електронному Замовленні Покупця та у виставлених на його підставі Інвойсах, в порядку та на умовах, обумовлених у Контракті (пункт 1.1 Контракту). Згідно з пунктом 1.2. Контракту поставка Товару здійснюється партіями. На кожну партію товару складається окремий інвойс, якщо інше не обумовлено Сторонами. Вартість і склад кожної партії товару вказується в інвойсах. Загальна кількість поставленого товару складається з тієї кількості, що зазначена в інвойсі по кожній партії товару за весь період дії цього Контракту (а.с.113-122). З метою здійснення митного оформлення товару декларантом подано митну декларацію 24UA500500040691U6 від 30.11.2024, відповідно до якої, на виконання умов контракту було поставлено товар, а саме Мандарини свіжі, сорту DOBESHIBENI, у 2100 пластикових ящиках, на 26 дерев`яних палетах, врожай 2024 року. Призначений для громадського харчування. Торговельна марка: YAVASLAR. Виробник: YAVASLAR NARENCIYE SANAYI VE TICARET LIMITED SIRKETI. Країна виробництва: Туреччина(TR). Митна вартість товару визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Для підтвердження заявленої митної вартості, разом з митною декларацією, відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України декларантом надано відповідні документи, які зазначені у графі 44 МД, а саме: - рахунок-фактура (інвойс) №YVS2024000000225 від 22.11.2024 (а.с.98; - автотранспортна накладна б/н від 22.11.2024 (а.с.99); - сертифікат про походження товару №С1233376 від 22.11.2024 (а.с.100); - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №01/24 від 06.02.2024 (а.с.113 122); - договір про надання послуг митного брокера №20/04-20 від 20.04.2020 (а.с.123-127); - інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "єдиного вікна" №12197174; - копію митної декларації країни відправлення від 24.11.2024 № 24330100EX00224033 (а.с.138). На вимогу митного органу декларантом додатково було надано наступні документи: прайс-лист від 15.11.2024 б/н, висновок про вартісні характеристики товару від 26.11.2024 №20-99/11-2024, калькуляцію від 22.11.2024 б/н, копію митної декларації країни відправлення від 24.11.2024 № 24330100EX00224033, лист "ТОВ "АТАМАН І K" " від 30.11.2024 №№ 30/11-24-1 з переліком документів для підтвердження митної вартості та надісланих додаткових документів та яким повідомлено митний орган, що жодних документів надіслано не буде. Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000633/2 від 30.11.2024. Так, у рішенні UA500500/2024/000633/2 від 30.11.2024 відповідачем було вказано, що подані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: відповідно зовнішньоекономічний договору (контракту) від 06.02.2024 № 01/24 (далі-Контракт), та комерційного інвойсу від 22.11.2024 № YVS2024000000225 поставка товару здійснюється на умовах CPT Odessa. Вказані умови поставки CPT (фрахт/перевезення оплачені до) передбачають, що продавець доставить товар названому перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики, втрати чи пошкодження товару, які інші витрати передачі товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. Однак в документах, що надані до митного оформлення відсутні відомості щодо витрат на транспортування, що унеможливлює проведення перевірки включення необхідних складових митної вартості та обчислення митної вартості товарів відповідно до вказаної умови поставки в повному обсязі. Митним органом відповідно до п.5 ст. 54, частини 3 статті 53 МКУ декларанта було зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4) копію митної декларації країни відправлення. У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ декларанту або уповноваженій ним особі було запропоновано за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. 30.11.2024 декларантом ТОВ "AТАМАН І К" надіслано прайс-лист від 15.11.2024 б/н, висновок про вартісні характеристики товару від 26.11.2024 № 20-99/11-2024, калькуляцію від 22.11.2024 б/н, копію митної декларації країни відправлення від 24.11.2024 № 24330100EX00224033 (без перекладу на українську мову), лист "ТОВ "АТАМАН І K" " від 30.11.2024 №№ 30/11-24-1 з переліком документів для підтвердження митної вартості та надісланих додаткових документів та яким повідомлено митний орган, що жодних документів надіслано не буде. У додатково надісланому висновку експерта щодо ціни на товар від 14.11.2024 № 20-64/11-2024 експертом вказується лише метод здійснення оцінки з посиланням на використані інформаційні джерела без зазначення числових даних щодо вартості товарів, які порівнюються з оцінюваними, вихідних даних, які підтверджують розрахунок експерта, вищезазначений висновок носить виключно інформаційний характер і не може бути визначальними при здійснені контролю за правильністю визначення митної вартості товарів. В додатково наданій копії митної декларації країни відправлення від 24.11.2024 № 24330100EX00224033 наявне посилання на E-Fatura V 24243160110886039208151/1 від 23.11.2024, яка до митного оформлення не надавалася. Отже, декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, розбіжності не спростовано. Відповідно до ч. 1 ст. 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МКУ, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Згідно частини 6 статті 54 митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема, у разі: 1) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. 2) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ. Згідно частини 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при обчисленні. Відповідно до частини 3 статті 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Надаючи оцінку вказаним зауваженням митного органу, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, колегія суддів виходить з таких міркувань. Щодо тверджень митного органу в рішенні про коригування митної вартості товарів про відсутність інформації про витрати на транспортування товару в наданих до митного оформлення документах. Відповідно до розділу А.3 умов CРТ Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс, продавець зобов`язаний за власний рахунок укласти на звичайних умовах договір перевезення товару до узгодженого пункту в названому місці призначення звичайним маршрутом і в звичайно прийнятий спосіб. Якщо такого пункту не узгоджено або не визначено практикою поставок, продавець може вибрати пункт у межах названого місця призначення, який найбільш задовольняє його цілям. Відповідно до п. 4.2 Контракту Постачальник може здійснювати поставку за цим Контрактом на наступних умовах Інкотермс 2020: CPT ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (місце / порт відправлення / призначення вказується в інвойсі) термін фрахт/перевезення оплачено до ... означає, що Постачальник здійснює поставку Товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, Постачальник зобов`язаний оплатити витрати перевезення Товару до названого місця призначення. Це означає, що Покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки Товару у вищезазначений спосіб. Під словом перевізник розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов`язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення Товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту. У випадку здійснення перевезення в узгоджений пункт призначення декількома перевізниками, перехід ризику відбувається в момент передачі товару першому з них. Термін CPT зобов`язує Постачальника здійснити митне очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися незалежно виду транспорту, включаючи мультимодальні (змішані) перевезення. Таким чином, відповідно до умов Контракту та правил тлумачення терміну СРТ обов`язок оплатити витрати на перевезення Товару до названого місця призначення покладається на Постачальника Товару, та при поставці Товару такі витрати закладалися Постачальником самостійно до вартості Товару і додатковому відшкодуванню з боку Позивача не підлягали. Тобто у даному випадку витрати на перевезення Товару не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість Товару, а відтак, у інвойсі та інших товаросупровідних документах правомірно не зазначено окремо вартість перевезення, оскільки їх вартість входить до вартості товару та є її складовою. Згідно зовнішньоекономічного договору ціна імпортованого Позивачем Товару вже включає в себе вартість його транспортування, Позивачем жодних витрат на транспортування Товару понесено не було, а тому за правилами ч. 10 ст. 58 МК України ці складові не підлягають додаванню Позивачем з метою визначення митної вартості товару та вони не можуть вплинути на правильність визначення Позивачем митної вартості. До того ж, відповідачу до митного оформлення позивачем надавалася калькуляція, в якій зазначено, що постачальником до ціни товару додано таку складову, як транспортування товару. Себто, відповідач мав усі необхідні документи, що містили дані про таку складову митної вартості, як вартість транспортування товару, а саме дані про те, що вартість транспортування була включена постачальником до ціни товару. За встановлених обставин, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та у повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів. Разом з тим, за встановлених обставин, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та у повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що документи, подані позивачем до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, відповідають переліку документів, встановлених ч. 2 ст. 53 МК України та не містять розбіжностей. Як вбачається з матеріалів справи, декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей. За таких обставин, у силу положень частини 2 статті 53 Митного кодексу України, у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів, зокрема і перелічених вище. Водночас, неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 у справі № 810/5295/15, від 06.02.2020 у справі № 540/2219/18. Апеляційний суд відхиляє доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості імпортованого товару з підстав, наведених у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, оскільки надані позивачем до митного органу в документи, підтверджують ціну імпортованого товару та жодних розбіжностей не містять. Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару. Враховуючи викладене, позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості. Водночас, відповідачем не підтверджено належними доводами та відповідними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар. Правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, а наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена. Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову. За наведених обставин, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного рішення митниці про коригування митної вартості та картки відмови. Доводи апеляційної скарги. Викладені в цій постанові мотиви та аргументи дають відповідь на всі суттєві доводи апеляційної скарги. Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (див. п. п. 29 - 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994. При цьому, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх ( див. пункт 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99, від 27.09.2001. З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 у справі № 420/39393/24 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький Судді А.Г. Федусик Г.В. Семенюк