LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Третій апеляційний адміністративний суд280/2899/25

від 03.02.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 03 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 280/2899/25 Головуючий суддя І інстанції Сіпака А.В. Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач), суддів: Шальєвої В.А., Чередниченка В.Є., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2025 в адміністративній справі №280/2899/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просила: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі періоду її роботи з 01.01.2004 по 30.09.2024 відповідно до ст. 60 Закону України Про пенсійне забезпечення; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період її роботи в інфекційному заклад охорони здоров`я з 01.01.2024 по 30.09.2024 у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України Про пенсійне забезпечення, у зв`язку із чим перерахувати розмір її пенсії з 30.08.2024. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи в протитуберкульозному диспансері, який відноситься до інфекційних закладів (відділень) охорони здоров`я з 01.01.2004 по 30.09.2024 у подвійному розмірі, відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 в протитуберкульозному диспансері, який відноситься до інфекційних закладів (відділень) охорони здоров`я з 01.01.2004 по 30.09.2024 до її страхового стажу у подвійному розмірі, відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв`язку із чим перерахувати їй пенсію за віком з 30.08.2024. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що страховий стаж з 01.01.2004 враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України. Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як було встановлено судом першої інстанції, 10 жовтня 2024 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 17 жовтня 2024 року №084050019807 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку з недосягненням пенсійного віку. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.12.2024 у справі № 280/9984/24 позов ОСОБА_1 задоволено, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213- VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» згідно із Рішенням Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23 січня 2020 року з 30 серпня 2024 року. Листом від 06.02.2025 № 1961-1532/Д-02/8-0800/25 відповідачем було повідомлено позивача про виконання рішення суду та призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах з 30.08.2024 із урахуванням до її страхового стажу періодів роботи по 30.09.2024. Проте, при обчисленні розміру пенсії за віком позивача, відповідачем періоди роботи позивача в протитуберкульозному диспансері, який відноситься до інфекційних закладів з 01.01.2004 по 30.09.2024 не подвоєно згідно із ст. 60 Закону України Про пенсійне забезпечення. Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернулася з даним позовом до суду. Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у періоди з 01.01.2004 по 30.09.2024 працював у інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, а отже прийшов до висновку про наявність протиправної бездіяльності ГУ ПФУ в Запорізькій області щодо незарахування ОСОБА_1 у подвійному розмірі, згідно статті 60 Закону «Про пенсійне забезпечення», зазначеного періоду. Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом. Згідно ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше, надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Приписами частин 1-3 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною 1 статті 26 цього Закону. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. Відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Як видно з матеріалів справи, записами у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 та довідкою Комунального некомерційного підприємства Запорізький регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр Запорізької міської ради підтверджено роботу позивача з 13.10.2003 по теперішній час 24.09.2024 (дата видачі довідки) на посаді молодшої медичної сестри в Запорізькому обласному протитуберкульозному клінічному диспансері. Зауважень щодо вказаних записів відповідач не має. Наказом Міністерства охорони здоров`я України «Про затвердження переліків закладів охорони здоров`я, лікарських посад, посад фармацевтів, посад фахівців з фармацевтичною освітою (асистентів фармацевтів), посад професіоналів у галузі охорони здоров`я, посад фахівців у галузі охорони здоров`я та посад професіоналів з вищою немедичною освітою у закладах охорони здоров`я» від 28.10.2002 № 385, зокрема, затверджено Перелік закладів охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я містить, у тому числі, туберкульозне (протитуберкульозне, фтизіатричне) відділення; туберкульозний (протитуберкульозний, фтизіатричний, у т.ч. дитячий) кабінет. Отже, туберкульозне (протитуберкульозне, фтизіатричне) відділення та туберкульозний (протитуберкульозний, фтизіатричний, у т.ч. дитячий) кабінет належать до закладу охорони здоров`я, в якому надається медична допомога хворим на туберкульоз, що є інфекційною хворобою, а тому робота у такому медичному закладі має бути зарахована до стажу роботи у подвійному розмірі. Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що згідно наявної в матеріалах справи трудової книжки серії НОМЕР_1 , посада на якій працювала позивач дає їй право на пільгове обчислення пенсії, передбачене статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення". При цьому, що стосується посилань відповідача на те, що оскільки з 01.01.2004 набрав чинності Закон № 1058, яким не передбачаються пільги у вигляді зарахування стажу в подвійному розмірі для посад, на яких працювала позивач, з 01.01.2004 відсутні законні підстави для обчислення стажу позивача в подвійному розмірі, то колегія суддів апеляційного суду вважає їх безпідставними, оскільки редакція статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є чинною на теперішній час, а стаття 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не скасовує та не зупиняє її дію. Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 04.12.2019 року по справі № 689/872/17, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України. Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2025 в адміністративній справі №280/2899/25 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя С.М. Іванов суддя В.А. Шальєва суддя В.Є. Чередниченко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»