Постанова 4811 № 465/3249/24

Справа № 465/3249/24 Головуючий у 1 інстанції: Гіряк С.І. Провадження № 22-ц/811/875/25 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 лютого 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Ванівського О.М., суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О., секретаря: Підлужного В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Маєвської М.В. на рішення Мостиського районного суду Львівської області від 17 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Франківська районна адміністрація Львівської міської ради про усунення від права на спадкування,- в с т а н о в и в: В квітні 2024 року представник ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 адвокат Маєвська М.В., звернулася з позовною заявою до ОСОБА_5 про усунення ОСОБА_5 від права на спадкування після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , дружина ОСОБА_5 - ОСОБА_6 . Після її смерті П`ятою Львівською ДНК ЗМУ МЮ 22.11.2016 р. заведено спадкову справу № 746/2016. Зазначає, що відповідно до довідки про коло спадкоємців №1541/02-14 від 24.11.2023 спадкоємцями є діти померлого спадкодавця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та чоловік померлої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вказувала, що за ініціативою Франківської РА ЛМР як орган опіки та піклування до Франкського районного суду м. Львова було подано позовну заяву про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів з відповідача ОСОБА_5 та Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 19.02.2020 р.н. позбавлено батьківських прав ОСОБА_5 відносно дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .. Розпорядженням Франківської РА ЛМР №209 від 24.04.2020 позивачку ОСОБА_1 призначено опікуном ОСОБА_7 та ОСОБА_3 . На підставі рішення суду від 19.02.2020 позивачкою ОСОБА_1 було подано до виконання виконавчий лист у Мостиський ВДВС у Яворівському районі Львівської області ЗМУЮ України, на підставі якого державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. ОСОБА_5 , боржник за виконавчим листом, перебуває за межами України з 21.02.2022 року і на даний час не повернувся в Україну, сукупний розмір його заборгованості зі сплати аліментів станом на 28.03.2024 р. становить 234494, 85 грн. Посилається на те, що про тяжку хворобу і стан здоров`я дружини спадкоємець - ОСОБА_5 знав, не надавав жодної допомоги - ні матеріальної, ні моральної. До смерті ОСОБА_6 не встигла розірвати шлюб з ОСОБА_5 , так як хворіла, проходила систематичне лікування, в силу хвороби не мала можливості займатись розірванням шлюбу, крім цього останніх п`ять років подружжя не проживало разом. У зв`язку із не наданням матеріальної допомоги та моральної підтримки ОСОБА_6 вступила у відносини з іншим чоловіком, який опікувався підтримував її в різні способи, надавав моральну підтримку, матеріальну допомогу. Відповідач ОСОБА_5 на час смерті ОСОБА_6 не проживав з спадкодавицею, яка була в безпорадному стані, яка хворіла і потребувала постійного догляду, не надавав матеріальної та моральної допомоги, не перебував на похоронах ОСОБА_8 , не брав участі в її похованні, не надавав жодних коштів і самоусунувся від обов`язків, як чоловік, який перебував у шлюбі із спадкодавцем. За таких обставин вважає, що ОСОБА_5 слід усунути від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , а єдиними спадкоємцями законом слід вважати неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .. Оскаржуваним рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 17 лютого 2025 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , до ОСОБА_5 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Франківська районна адміністрація Львівської міської ради про усунення від права на спадкування - відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду представник ОСОБА_1 адвокат Маєвська М.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким позов задовольнити. Зазначає, що судом залишено поза увагою поведінку відповідача ОСОБА_5 , який ігнорував потреби дружини та неповнолітніх дітей, а мав матеріальну зацікавленість в отриманні частки у спадковому майні, що належала спадкодавцю на час її смерті, тому за три дні до спливу терміну на подання заяви про прийняття спадщини подав заяву в нотаріальну контору, а згодом, знаючи про наявність опікуна, призначеного над неповнолітніми дітьми виїхав за межі України та створив перешкоди в отриманні свідоцтва про право на спадщину за законом неповнолітнім дітям. Судом першої інстанції не було враховано даних про тяжку хворобу і стан здоров`я дружини. Відповідач ОСОБА_5 знав про тяжкий стан здоров`я і хворобу своєї дружини, однак не надавав жодної допомоги - ні матеріальної, ні моральної. До смерті ОСОБА_6 не встигла розірвати шлюб з ОСОБА_5 , так як хворіла, проходила систематичне лікування, в силу хвороби не мала можливості займатись розірванням шлюбу. Крім цього, останніх п`ять років подружжя не проживало разом. У зв`язку із не наданням матеріальної допомоги та моральної підтримки відповідачем ОСОБА_5 , ОСОБА_6 вступила у відносини з іншим чоловіком, який опікувався і підтримував її, надавав моральну підтримку, матеріальну допомогу. Відзиву на апеляційну скаргу не подано, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. В судове засідання, сторони не з`явилися, будучи повідомленими належним чином у відповідності до ст. 128 ЦПК України. Отже, з урахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду. Сторони мали реальну можливість реалізувати свої процесуальні права з доведенням своєї позиції по справі, у тому числі через можливість брати участь в судовому засідання в режимі відеоконференції або через представника. Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "ЮніонАліментаріаСандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи. Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явилися в судове засідання. Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що таку слід задовольнити з наступних підстав. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. В силу положень ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам. Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено факт наявності обставин, передбачених ст. 1224 ЦК України, які слугують підставами для усунення спадкоємця від права на спадкування. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції. Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України). Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , виданого 128.05.2016 Франківським районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області (а.с.9). Станом на час смерті ОСОБА_6 перебувала у зареєстрованому шлюбі із відповідачем ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується наявною в матеріалах спадкової справи копією свідоцтва про шлюб, виданого повторно 05.07.2016 Франківським районним відділом у місті Львові державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області (а.с. 85). Від шлюбу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , народились два сини: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 (а.с.7) та НОМЕР_3 . Рішенням Франківського районного суду м.Львова від 19.02.2020 у справі 465/2770/19 позов Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, в інтересах дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_5 , третя особа ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задоволено: позбавлено батьківських прав ОСОБА_5 відносно дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , постановлено стягувати з ОСОБА_5 аліменти на утримання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щомісячно у розмірі 1/3 від його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 17.05.2019 і до досягнення дітьми повноліття (а.с.12-14). З розрахунку заборгованості по сплаті аліментів від 28.03.2024 старшого державного виконавця Мостиського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Львів) Пономар О.М. у виконавчому провадженні ВП №66860075 вбачається, що відповідачу ОСОБА_5 за період з квітня травня 2019 по березень 2024 нарахована сума аліментів з виконання виконавчого листа у розмірі 234494,85 грн., боржником сплачено 0,00 грн. (а. с. 16). З відповіді від 29.03.2024 старшого державного виконавця Мостиського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Львів) Пономар О.М. на адвокатський запит вбачається, що згідно відповіді Державної прикордонної служби щодо перетину боржником державного кордону від 03.01.2024 ОСОБА_5 здійснив виїзд 21.02.2022 та на даний час в Україну не повертався (а.с. 15). Розпорядженням Франківської районної адміністрації Львівської міської ради №209 від 24.04.2020 позивачку ОСОБА_1 призначено опікуном ОСОБА_7 та ОСОБА_3 (а.с.11). Згідно матеріалів спадкової справи № 746/2016 після смерті ОСОБА_6 , ОСОБА_5 22.11.2016 звернувсь до П`ятої Львівської державної нотаріальної контори із письмовою заявою про прийняття спадщини за законом після смерті дружини ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . ОСОБА_5 вказав іншими спадкоємцями після смерті дітей померлої ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.83). 07.12.2020 ОСОБА_1 , в інтересах дітей померлої ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , звернулась до П`ятої Львівської державної нотаріальної контори із письмовою заявою про видачу свідоцтва на спадщину за законом (а.с.87). Відповідно до довідки про коло спадкоємців №1541/02-14 від 24.11.2023, виданої держаним нотаріусом Т.В. Бобеляк, спадкоємцями після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , є діти померлої - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та чоловік померлої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.95). Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України). Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України). Статтею 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу. Частиною першою статті 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (стаття 1268 ЦК України). Частиною п`ятою статті 1224 ЦК України передбачено, що за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Аналіз наведеної норми закону дає підстави для висновку, що лише при одночасному настанні таких обставин, як ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво, а також доведеності зазначених фактів у їх сукупності, спадкоємець може бути усунений від права на спадщину. Для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до частини п`ятої статті 1224 ЦК України має значення сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин та їх доведеності у сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 712/4709/15 (провадження № 61-8023св18), від 04 березня 2019 року у справі № 321/1573/17 (провадження № 61-45879св18), від 17 липня 2019 року у справі № 676/5086/15-ц (провадження № 61-25032св19), від 02 лютого 2022 року у справі № 706/445/20 (провадження № 61-7573св21) та інших. Факт ухилення особи від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов`язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов`язку. Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який її потребував, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій (див.: постанови Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 337/6000/15 (провадження № 61-1302св 18) та від 04 липня 2018 року у справі №404/2163/16 (провадження № 61-15926св18). Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що усунення особи від права на спадкування є винятковим заходом, який допускається лише за умови доведеності в сукупності всіх передбачених законом юридичних фактів: 1) перебування спадкодавця у безпорадному стані саме через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво; 2) потреба спадкодавця у сторонній допомозі; 3) наявність у спадкоємця реальної можливості таку допомогу надавати; 4) умисне ухилення від її надання. Як вбачається із долучених до матеріалів справи доказів(виписок із медичної картки амбулаторного(стаціонарного) хворого №11461,5707 «Про перебування ОСОБА_6 на стаціонарному лікуванні в КНПЛТМО «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги», а також Витягу із історії хвороби №6745/188, підтверджено наявності об`єктивної потреби у постійній сторонній допомозі ОСОБА_6 її чоловіком ОСОБА_5 (а.с.182-190). Крім того, колегія суддів бере до уваги, що станом на час смерті ОСОБА_6 , остання перебувала у зареєстрованому шлюбі із відповідачем ОСОБА_5 , який не проживав із нею та був позбавлений батьківських прав щодо своїх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; а з розрахунку заборгованості по сплаті аліментів від 28.03.2024 старшого державного виконавця Мостиського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Львів) Пономар О.М. у виконавчому провадженні ВП №66860075 вбачається, що відповідачу ОСОБА_5 за період з квітня травня 2019 по березень 2024 нарахована сума аліментів з виконання виконавчого листа у розмірі 234494,85 грн., боржником сплачено 0,00 грн. Із врахуванням наведеного та встановлених обставин колегія суддів приходить до висновку, що обставини, з якими закон пов`язує можливість усунення спадкоємця від права на спадкування, а саме: перебування ОСОБА_6 у безпорадному стані через тяжку хворобу та наявності об`єктивної потреби у постійній сторонній допомозі саме ОСОБА_5 , який мав таку можливість надати, у зв`язку з чим наявні правові підстави для застосування до відповідача такого заходу, як усунення від права на спадкування за законом. На підставі викладеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню, на підставі п.1, п.4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог. Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, Львівський апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Маєвської М.В. задовольнити. Рішення Мостиського районного суду Львівської області від 17 лютого 2025 року - скасувати та ухвалити нове рішення. Позов Кунти Галини Михайлівни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Франківська районна адміністрація Львівської міської ради про усунення від права на спадкування - задовольнити. Усунути ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 від права на спадкування після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 . Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повний текст постанови складено 11 лютого 2026 року. Головуючий: Ванівський О.М. Судді Цяцяк Р.П. Шеремета Н.О.