Постанова 4807 № 334/6938/25

Дата документу 03.02.2026 Справа № 334/6938/25 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 334/6938/25 Головуючий у І інстанції: Ісаков Д.О. Провадження № 22-ц/807/410/26 Суддя-доповідач: Поляков О.З. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 лютого 2026 року м. Запоріжжя Колегія суддів судової палати з цивільних справ Запорізького апеляційного суду у складі: Головуючого: Полякова О.З., суддів: Кочеткової І.В., Кухаря С.В., секретар: Остащенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 03 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вельтум-Запоріжжя» про захист прав споживача,- В С Т А Н О В И Л А: У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Вельтум-Запоріжжя» про захист прав споживача. В обґрунтування заяви зазначено, що у належній позивачу квартирі АДРЕСА_1 , до воєнного стану були зареєстровані позивач та його дружина. Діти, онуки проживали та зараз проживають окремо. У період з 09.05.2022 до 15.12.2024 ОСОБА_1 та всі члени його сім`ї перебували за кордоном. У квартирі ніхто не проживав. У зв`язку з цим, позивач не міг користуватися послугами відповідача у цей період часу. ІНФОРМАЦІЯ_1 дружина позивача померла. На теперішній час у зазначеній квартирі проживає позивач, який є ветераном військової служби та має інвалідність II групи. ТОВ «Вельтум-Запоріжжя» за вказаний період нарахувало позивачу платежі за ніби надані послуги на 2-х осіб. 21.05.2025, 10.06.2025 та 11.08.2025 ОСОБА_1 звертався до товариства з заявами про здійснення перерахунку платежів. Однак, у порушення Закону України «Про звернення громадян» відповідач не надав відповіді на звернення протягом 30 днів, та продовжує нараховувати платежі. Крім того, позивачу не надаються пільги на оплату житлово-комунальних послуг у розмірі, передбаченому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII, а також Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». Позивач вважає дії відповідача протиправними, оскільки відповідач не надає йому жодних пільг, як ветерану військової служби та особи з інвалідністю II групи. Посилаючись на означені обставини, ОСОБА_1 просив суд: визнати незаконними дії ТОВ «Вельтум-Запоріжжя» щодо ненадання відповіді на звернення, а також дії з неврахування його пільг, як ветерана військової служби і особи з інвалідністю II групи, який отримав захворювання в період проходження військової служби;зобов`язати ТОВ «Вельтум-Запоріжжя» зробити відповідний перерахунок платежів з урахуванням періоду з 09.05.2022 до 15.12.2024 - часу, коли у квартирі ніхто не проживав, а також з урахуванням пільг, як ветерана військової служби і особи з інвалідністю II групи, та надати письмову відповідь на звернення. Рішенням Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 03 листопада 2025 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 03 листопада 2025 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції не дослідив повною мірою доказів, наданих позивачем про те, що у вказаний період у квартирі ніхто не проживав, тому фактично послуга з поводження з побутовими відходами не надавалася, ОСОБА_1 звертався до відповідача з вимогою провести перерахунок але не отримав відповіді. У своєму відзиві ТОВ «Вельтум-Запоріжжя» заперечує проти доводів апеляційної скарги, вказуючи на їх необґрунтованість та безпідставність, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін. Зокрема, зазначає, що суд першої інстанції правильно встановив дійсні обставини справи та повною мірою дослідив надані позивачем докази. Натомість ОСОБА_1 у позові замовчує, що з 20.03.2025 за спірною адресою зареєстрована інша особа - ОСОБА_2 , на яку здійснювалися нарахування. У своїй відповіді на відзив ОСОБА_1 зазначає, що надав до су суду першої інстанції витяги зі свого паспорту для виїзду за кордон та з паспорту невістки - ОСОБА_2 , де конкретно вказана дата виїзду за кордон, та дату повернення позивача до України. Невістка до України не поверталася. У судовому засіданні ОСОБА_1 наполягав на задоволенні апеляційної скарги, скасуванні оскаржуваного рішення та задоволенні позову. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог чинного законодавства (а.с. 126). Клопотання про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надходили. Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а тому колегія суддів вирішила розглядати справу за відсутності осіб, які не з`явились. Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, доводи позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на таке. За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду відповідає. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості. Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на таке. Суд першої інстанції встановив, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 є військовим пенсіонером, ветераном військової служби, особою з інвалідністю II групи (безстроково), захворювання отримане в період проходження військової служби, що підтверджено посвідченням серія НОМЕР_1 виданим 11.11.2020 Службою безпеки України та довідкою до акта огляду МСЕК серія АД №098091. 01.06.2018 набув чинності Публічний договір «Про надання послуг з поводження з побутовими відходами», опублікований на офіційному сайті виконавця та в газеті «Запорізька січ» № 195 від 30.11.2019; публічність дає право на укладення цього договору відразу з усіма споживачами послуги з вивезення ТПВ без підписання письмового примірника сторонами. Місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване в установленому порядку за адресою: АДРЕСА_2 , з 05.07.2018, що підтверджено копією його паспорта. Зазначене узгоджується з відповіддю № 1708602 від 27.08.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру. Разом з позивачем за вказаною адресою була зареєстрована його дружина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У період з 09.05.2022 до 15.12.2024 ОСОБА_1 перебував за межами України. Дружина позивача разом з ним виїхала за межі України 09.05.2022. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , дружина позивача, померла, що підтверджено свідоцтвом про смерть № НОМЕР_2 , виданим 30.05.2022 відділом реєстрації актів цивільного стану м. Бьохаймкірхен, Федеральна земля Нижня Австрія, Республіки Австрія. ТОВ «Вельтум-Запоріжжя» здійснював позивачу нарахування за послугу з управління побутовими відходами за період з період з 09.05.2022 до 15.12.2024. 21.05.2025, 10.06.2025 та 11.08.2025 ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Вельтум-Запоріжжя» з заявами про здійснення перерахування за період з 09.05.2022 до 15.12.2024, оскільки у квартирі ніхто не мешкав, та у зв`язку зі смертю дружини, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Так, 21.05.2025 на офіційну електронну пошту відповідача надійшла заява ОСОБА_1 про перерахунок заборгованості за послугу з управління побутовими відходами, яку надає ТОВ «Вельтум-Запоріжжя». До заяви позивач додав 4 фотокопії документів іноземною мовою без перекладу на українську. 21.05.2025 на електронну пошту позивача ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідачем було надіслано повідомлення про необхідність надання довідки ЦНАП про кіль­кість зареєстрованих осіб та копію свідоцтва про смерть для здійснення перерахунку з дати смерті особи, яка померла. Також повідомлено реквізити «Порядку зменшення розміру плати за комунальні послуги в разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї за місцем реєстрації понад 30 календар­них днів», затвердженого рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради №329 від 31.05.2023, який знаходиться у відкритому доступі для ознайомлення з переліком документів, який необхідно надати для здійснення зменшення розміру плати за комунальні послуги в разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї за місцем реєстрації понад 30 календарних днів. 12.06.2025 на поштову адресу відповідача надійшло відправлення від по­зивача, яке містило лист під назвою «Додаток до електронної заяви від 21.05.2025», із додаванням копії свідоцтва про смерть ОСОБА_3 та копію пенсійного посвідчення ОСОБА_1 серія НОМЕР_3 . У червні 2025 року після отримання від позивача копії свідоцтва про смерть ОСОБА_3 ТОВ «Вельтум-Запоріжжя» зупинило нарахування з моменту звернення по­зивача та надання підтверджуючих документів - з червня 2025 року та здійснило зняття нара­хувань за послугу з управління побутовими відходами на померлу ОСОБА_3 з 25.05.2022, що підтверджується випискою за особовим рахунком № НОМЕР_4 відкритим на ОСОБА_1 . З наданого відповідачем розрахунку встановлено, що у січні, лютому, березні, квітні та травні 2022 року за послугу з управління відходами здійснювалися нарахування на 2 особи; з червня 2022 року нарахування проводилися на 1 особу. 04.07.2025 ОСОБА_1 направлений лист вих. № 1140/1 з роз`ясненням порядку зменшення розміру плати за комунальні послуги в разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї за місцем реєстрації понад 30 календарних днів та перелік необхідних документів для його здійснення. Також, його повідомлено про зупинення нарахувань та здійснення зняття нарахувань за послугу з управління побуто­вими відходами на померлу ОСОБА_3 , з 25.05.2022. 14.08.2025 відповідач отримав скаргу (додаток до електронної заяви від 21.05.2025 та письмової заяви від 10.06.2025) вх. №599/03 від 14.08.2025. Листом № 14444 від 03.09.2025 позивачу повторно надані роз`яснення порядку зменшення розміру плати за комунальні послуги в разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї за місцем реєстрації понад 30 календарних днів та перелік необхідних документів для його здійснення. Відповідно до ч. 1 ст. 4, ч. 1,2 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Статтею 11 ЦК України визначені підстави виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є, зокрема, договори та інші правочини. Відповідно п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Відповідно до п. 6 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови докумен­тального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг. Порядок надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі затверджений постановою Кабінету Міністрів України . № 373 від 17.04.2019 (далі - Порядок). Цей Порядок визначає механізм надання громадянам у грошовій формі таких пільг: на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними догово­рами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, а також житлово-комунальних послуг, а саме: житлових послуг - послуг з управління багатоквартирним будинком; комунальних послуг - послуг з постачання та розподілу природного газу, постачання та роз­поділу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами; на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними догово­рами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, а також витрат на управління багатоквартирним будинком, в якому створено об`єднання співвласників ба­гатоквартирного будинку, житлово-будівельний (житловий) кооператив (далі - об`єднання), та ви­трат на комунальні послуги в такому будинку; на придбання твердого палива і скрапленого газу. Пільги на оплату житлово-комунальних послуг надаються щомісяця у грошовій формі (готів­ковій або безготівковій), на придбання твердого палива і скрапленого газу - один раз на рік протягом одного опалювального сезону у грошовій готівковій формі. Згідно з п. 3 Порядку Для призначення пільг пільговики, які перебувають на обліку в Реєстрі осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), що є структурною підсистемою Єдиного соціального реєстру, або їх законні представники, або дієздатні повнолітні члени сім`ї пільговика, на яких по­ширюються пільги і відомості про якого наявні в Реєстрі, звертаються з відповідною заявою про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу за формою згідно з додатком (далі - заява), до якої додається у разі потреби довідка про наяв­ність у житловому Приміщенні пічного опалення та/або кухонного вогнища на твердому паливі: До 30 листопада 2022 року включно - до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та м. Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі стру­ктурні підрозділи з питань соціального захисту населення) за зареєстрованим (задекларованим) мі­сцем проживання (або фактичним місцем проживання - у разі перебування на обліку в Реєстрі за фактичним місцем проживання); починаючи з 1 грудня 2022 р. - до органів Пенсійного фонду України. Отже, ТОВ «Вельтум-Запоріжжя» не наділене правом (повноваженням) надання пільг на оплату комунальної послуги з управління побутовими відходами. Згідно з п. 7 Порядку пільговики, яким надається пільга у грошовій формі, зобов`язані сплачу­вати щомісяця вартість фактично спожитих житлово-комунальних послуг з урахуванням суми пільги, виплаченої таким пільговикам готівкою. Рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 329 від 31.05.2023 затверджено Порядок зменшення розміру плати за комунальні послуги в разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї за місцем реєстрації понад 30 календарних днів. Так, пунктом 1 вказаного рішення передбачено, що перерахунок за надані послуги здійсню­ється, якщо споживач та/або члени його сім`ї мешкають за межами України, що підтверджується наданням таких документів: -письмової заяви споживача про тимчасову відсутність споживача та/або членів його сім`ї за місцем реєстрації; -оригіналів (для огляду) та копій паспортів споживача та членів його сім`ї з відміткою про реєстрацію місця проживання особи, яка мешкає за межами України, споживача та членів його сім`ї; -копії закордонного паспорту громадянина України, яка містить відповідні штампи про перетин кордону України, якщо штампи відсутні додатково подається довідка митної служби України про перетин державного кордону України. При несвоєчасному зверненні споживача до виконавця послуги з питання оформлення пе­рерахунку за спожиті послуги надавач послуг уточнює та вносить зміни до особових рахунків спочатку поточного кварталу. За попередній період перерахунки не проводяться. Перевіривши доводи позивача про відсутність відповідей на його звернення, та здійснення відповідачем нарахувань послуг на його померлу дружину, суд першої інстанції встановив, що вони не відповідають дійсності, адже матеріалами справи підтверджено надання ТОВ «Вельтум-Запоріжжя» роз`яснень ОСОБА_1 на його звернення, а розрахунок заборгованості свідчить про те, що з червня 2022 року, товариство здійснювало нарахування вартості послуг з розрахунку на одну особу. Також судом встановлено, що в період виникнення заборгованості ні позивач, ні члени його сім`ї не зверталися до ТОВ «Вельтум-Запоріжжя» з відповідною заявою та належними документами, які визначені Порядком зменшення розміру плати за комунальні послуги в разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї за місцем реєстрації понад 30 календарних днів, який затверджений рішен­ням Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 31.05.2023 № 329, що підтверджують пере­бування позивача у період виникнення заборгованості за межами України. Так, ОСОБА_1 письмово повідомлений про те, що надані ним 21.05.2025 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_5 документи не відповідають вищезазначеному рішенню та з них неможливо встановити період відсутності ОСОБА_1 за місцем реєстрації, тому підстави для ви­конання перерахунку ТОВ «Вельтум-Запоріжжя» відсутні. Крім того, ТОВ «Вельтум-Запоріжжя» повідомило суду, що згідно зі звітом руху прописаних/виписаних громадян, з 20.03.2025 за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрована ОСОБА_2 , на яку з дати реєстрації проводяться нарахування вартості комунальної послуги з управ­ління побутовими відходами. Однак, у позові ОСОБА_1 не зазначив цього факту і до відповідача з проханням перерахунку послуг відносно ОСОБА_2 не звертався. Колегія суддів зауважує, що надання позивачем доказів перебування його та його невістки ОСОБА_2 за межами України не звільняє його від обов`язку надати такі документи ТОВ «Вельтум-Запоріжжя» відповідно до п. 1 Порядку зменшення розміру плати за комунальні послуги в разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї за місцем реєстрації понад 30 календарних днів, затвердженого Рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 329 від 31.05.2023. Таким чином, обов`язок щодо своєчасного інформування комунальні служби про зміни споживачів комунальних послуг покладається на самих споживачів таких послуг. Суд звертає увагу, що обов`язковою умовою для застосування наведеного положення законодавства, яка дає право споживачу право на зменшення оплати комунальних послуг, є подача письмової заяви постачальнику таких послуг з відповідними доказами тимчасової відсутності споживача за місцем постачання послуг. У зв`язку із порушенням споживачем вимог нормативно-правових актів в частині зобов`язань споживача інформувати виконавця в місячний термін про зміну фактичної кількості осіб, які постійно проживають у житлі споживача та користуються послугою, у виконавця відсутні правові підстави для проведення перерахунку обсягу наданих послуг та розміру плати за надані послуги споживачу в попередніх періодах. Доводи апеляційної скарги є неспроможними, оскільки спростовуються матеріалами справи та встановленими обставинами, вони не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, зводяться до неправильного тлумачення позивачем норм матеріального права та суб`єктивних тверджень, які є безпідставними, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах закону, і з якою погоджується й апеляційний суд, висновки суду є достатньо аргументованими, при цьому колегія суддів враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2). Вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, апеляційна скарга не містить. Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення в оскаржуваному судовому рішенні, питання обґрунтованості висновків суду першої інстанції, колегія суддів виходить з того, що у справі, яка переглядається, було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції. За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що, розглядаючи заяву, суд першої інстанції правильно визначився з характером правовідносин, нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно з вимогами ст. 76-78, 81, 89, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 03 листопада 2025 року - без змін. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, - УХВАЛИЛА : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 03 листопада 2025 року- залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повна постанова складена 11 лютого 2026 року. Головуючий: Судді: