Ухвала КАС ВС № 240/15508/25

УХВАЛА 09 лютого 2026 року м. Київ справа №240/15508/25 провадження № К/990/2838/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Смоковича М. І., суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р., перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, у с т а н о в и в : 17 січня 2026 року зазначену касаційну скаргу сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд» та зареєстровано судом касаційної інстанції 19 січня 2026 року. Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Верховний Суд на підставі частини п`ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , що виразилась у ненарахуванні та невиплаті за період з 01 січня 2016 року по 08 грудня 2017 року індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з визначенням місяця в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців січень 2008 року; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити за період з 01 січня 2016 року по 08 грудня 2017 року індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум; - визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення виключно за весь час затримки виплати. Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 28 жовтня 2025 року позов задовольнив. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 звернулася з апеляційною скаргою. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01 грудня 2025 року апеляційну скаргу залишив без руху, та надав п`ятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надати оригінал документу про сплату судового збору. 08 грудня 2025 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшло заява Військової частини НОМЕР_1 про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги у зв`язку з відсутністю фінансування. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09 грудня 2025 року продовжив Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року, запропонував апелянту протягом п`яти днів з моменту вручення даної ухвали, усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у цей же строк. Копію вказаної ухвали отримано відповідачем 10 грудня 2025 року в електронному вигляді через систему «Електронний суд». Згідно відомостей Реєстру підтверджень оплат із Казначейства, станом на 18 грудня 2025 року відсутня інформація про сплату відповідачем судового збору, вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не виконані. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18 грудня 2025 року апеляційну скаргу повернув відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, частини другої статті 298 КАС України. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, Військова частина НОМЕР_1 оскаржила його в касаційному порядку. Перевіряючи доводи касаційної скарги на предмет обґрунтованості, Верховний Суд зазначає таке. Згідно з частиною п`ятою статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору. Відповідно до частини другої статті 298 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. За правилами пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Отже, підставою для повернення апеляційної скарги скаржнику є невиконання ним вимог ухвали про залишення без руху у встановлений судом строк. Повертаючи відповідачу подану ним апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що вимоги ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року не виконано. Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, що склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору (постанова Верховного Суду від 05 січня 2021 року у справі № 500/2544/19). Також Верховний Суд в ухвалі від 05 липня 2021 року у справі № 320/10912/20 зазначив, що продовження процесуального строку є правом, а не обов`язком, суду і повинно здійснюватися за наявності для цього обґрунтованих підстав. Умовою продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є наявність достатніх доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху. З огляду на неусунення відповідачем недоліків апеляційної скарги, залишеної без руху, в установлений судом строк, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про її повернення відповідачу. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. За змістом частини другої цієї ж статті у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Мотиви, наведені в оскаржуваному судовому рішенні та обставини, на які покликається автор касаційної скарги в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, тому суд касаційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у справі. За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у х в а л и в : Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року у справі № 240/15508/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач М. І. Смокович Судді В. Е. Мацедонська О. Р. Радишевська