Ухвала КАС ВС № 120/10934/24
від 22.07.2025 · АдміністративнаУХВАЛА 22 липня 2025 року м. Київ справа №120/10934/24 провадження № К/990/28246/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Смоковича М. І., суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р., перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, у с т а н о в и в : 02 липня 2025 року зазначену касаційну скаргу сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд». Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Верховний Суд на підставі частини п`ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Єрьоміна Вікторія Анатоліївна звернулася з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії. Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю відповідача, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті за період з 29 червня 2017 року по 23 липня 2017 року індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з визначенням місяця, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року. Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 23 квітня 2025 року позов задовольнив. Визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 29 червня 2017 року по 23 липня 2017 року. Зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 29 червня 2017 року по 23 липня 2017 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січня 2008 року та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 звернулася з апеляційною скаргою, в прохальній частині якої містилося клопотання про відстрочення сплати судового збору. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28 травня 2025 року у задоволені клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору відмовив, апеляційну скаргу залишив без руху, та надав десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надати оригінал документу про сплату судового збору. До Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у зв`язку з відсутністю фінансування. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09 червня 2025 року у задоволені клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору відмовив, клопотання про продовження строків для усунення недоліків апеляційної скарги задовольнив, продовжив Військовій частині НОМЕР_1 термін для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року, запропонувавши апелянту в строк 5 днів з моменту отримання вказаної ухвали усунути виявлені недоліки апеляційної скарги. Відповідно до довідки про доставку електронного листа, ухвалу від 09 червня 2025 року доставлено до електронного кабінету Військової частини НОМЕР_1 10 червня 2025 року. У встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги не усунуто. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27 червня 2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року у справі № 120/10934/24 повернув відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, частини другої статті 298 КАС України. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, Військова частина НОМЕР_1 оскаржила його в касаційному порядку. Перевіряючи доводи касаційної скарги на предмет обґрунтованості, Верховний Суд зазначає таке. Згідно з частиною п`ятою статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору. Відповідно до частини другої статті 298 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. За правилами пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Отже, підставою для повернення апеляційної скарги скаржнику є невиконання ним вимог ухвали про залишення без руху у встановлений судом строк. Повертаючи відповідачу подану ним апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що вимоги ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2025 року не виконано. Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, що склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору (постанова Верховного Суду від 05 січня 2021 року у справі № 500/2544/19). Також Верховний Суд в ухвалі від 05 липня 2021 року у справі № 320/10912/20 зазначив, що продовження процесуального строку є правом, а не обов`язком, суду і повинно здійснюватися за наявності для цього обґрунтованих підстав. Умовою продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є наявність достатніх доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху. З огляду на неусунення відповідачем недоліків апеляційної скарги, залишеної без руху, в установлений судом строк, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про її повернення відповідачу. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. За змістом частини другої цієї ж статті у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Мотиви, наведені в оскаржуваному судовому рішенні та обставини, на які покликається автор касаційної скарги в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, тому суд касаційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у справі. За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у х в а л и в : Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2025 року у справі № 120/10934/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач М. І. Смокович Судді В. Е. Мацедонська О. Р. Радишевська