Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/20585/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 лютого 2026 р. Справа № 520/20585/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Присяжнюк О.В., Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2025 року (ухвалене суддею Сліденко А.В.) в справі № 520/20585/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому просив суд: визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо зменшення відсоткового розміру встановлених премій при перерахунку ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за 25 днів невикористаної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні за період з 29.01.2020 р. по 04.09.2020 р. на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 р. в справі № 520/32140/24; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України провести ОСОБА_1 перерахунок щомісячного грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за 25 днів невикористаної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні за період з 29.01.2020 р. по 04.09.2020 р., а саме щомісячних премій у належних відсоткових розмірах: за лютий 2020 року - у розмірі 135% посадового окладу, за березень 2020 року - у розмірі 135% посадового окладу, за квітень 2020 року - у розмірі 135% посадового окладу, за травень 2020 року - у розмірі 135% посадового окладу, за червень 2020 року - у розмірі 135% посадового окладу, за липень 2020 року - у розмірі 135% посадового окладу, за серпень 2020 року - у розмірі 135% посадового окладу, за вересень 2020 року - у розмірі 135% посадового окладу, з урахуванням перерахованого грошового забезпечення на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 р. в справі № 520/32140/24 та провести виплату недоотриманих сум грошового забезпечення. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2025 р. частково задоволено позов, а саме: визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України з приводу зменшення відсоткового розміру встановлених премій при перерахунку ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за 25 днів невикористаної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні за період з 29.01.2020 р. по 04.09.2020 р. на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 р. в справі № 520/32140/24; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за 25 днів невикористаної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні із використанням за період з 29.01.2020 р. по 04.09.2020 р. щомісячних премій у розмірі 135% посадового окладу з урахуванням перерахованого грошового забезпечення на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 р. в справі №520/32140/24 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб - "2102,00 грн." з урахуванням раніше проведених платежів. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2025 р. та прийняти нове рішення, яким позов залишити без задоволення. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи. Відповідач вважає, що . Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами. Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України на посаді музиканта-концертмейстера оркестру. Відповідно до витягу із наказу № 216 від 04.09.2020 р. про виключення зі списків особового складу частини позивач звільнений з військової служби наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.08.2020 р. № 56 о/с. Не погодившись з розміром грошового забезпечення при звільненні, позивач звернувся з позовом до суду. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 р. в справі №520/32140/24 позов ОСОБА_1 задоволено, а саме: визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення (надбавок та премій), грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за 25 днів невикористаної відпустки за період проходження військової служби з 29.01.2020 р. по 04.09.2020 р. з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та без урахування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 р. в справі №826/6453/18 із застосуванням з 29.01.2020 р. показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018 р., для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення (надбавок та премій), грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за 25 днів невикористаної відпустки, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 р. в справі №826/6453/18), шляхом визначення посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим званням) за період з 29.01.2020 р. по 04.09.2020 р. із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2020 р., з урахуванням раніше виплачених сум; визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в належному розмірі за періоди з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р.; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період із 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. - січень 2008 року, з врахуванням раніше виплачених сум; визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в належному розмірі за період з 01.03.2018 р. по 31.12.2019 р. із врахуванням вимог абз. 4 п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078 у частині розрахунку індексації, як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 31.12.2019 р., з врахуванням вимог абз. 4 п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078 у частині розрахунку індексації, як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу; визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, розрахованої із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018 р. при визначенні посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим званням) місячного грошового забезпечення; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні, розрахованої із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2020 р. при визначенні розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням місячного грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 р. в справі №520/32140/24 набрало законної сили 15.07.2025 р. На виконання вищевказаного рішення суду Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснено ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення, про що повідомило представника позивача листом № 40/05/13-П-121-Аз від 22.07.2025 р. До листа відповідач долучив довідку-розрахунок перерахованого грошового забезпечення, виходячи з розміру прожиткового мінімуму станом на 01.01.2020 р. За твердженнями позивача, встановлений розмір премії відповідачем було зменшено: за період лютий 2020 рік з 135% в розмірі 4279,50 грн. до 2835,00 грн.; за період березень 2020 рік з 135% в розмірі 4279,50 грн. до 2835,00 грн.; за період квітень 2020 рік з 135% в розмірі 4279,50 грн. до 2835,00 грн.; за період травень 2020 рік з 135% в розмірі 4279,50 грн. до 2835,00 грн.; за період червень 2020 рік з 135% в розмірі 4279,50 грн. до 2835,00 грн.; за період липень 2020 рік з 135% в розмірі 4279,50 грн. до 2835,00 грн.; за період серпень 2020 рік з 135% в розмірі 4279,50 грн. до 2835,00 грн.; за період вересень 2020 рік з 135% в розмірі 4279,50 грн. до 2835,00 грн. Згідно з довідкою №129 від 12.09.2021 р. про додаткові види грошового забезпечення та премії за останні 24 місяці служби підряд розмір премії наказом від 27.12.2019 р. встановлено з 01.01.2020 р. у розмірі 135 % грошового забезпечення, наказом від 01.03.2020 р. встановлено з 01.03.2020 р. у розмірі 135 % грошового забезпечення. Позивач вважає протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо зменшення відсоткового розміру встановлених премій при перерахунку його щомісячного грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за 25 днів невикористаної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні за період з 29.01.2020 р. по 04.09.2020 р. на виконання рішення суду, звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, зменшуючи відсотковий розмір премії позивача за минулий період не дотримався вимог законодавства, що призвело до погіршення умов вже оплаченої служби позивача, встановлених законодавством, а саме зменшення розміру грошового забезпечення позивача за виконувану ним роботу при відсутності змін до оцінки його досягнень за виконану роботу для преміювання. Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 5 ст. 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей. Згідно з ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. № 2011-XII (в подальшому - Закон №2011-XII), держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в подальшому - Постанова № 704), яка набрала чинності 01.03.2018, затверджено, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком

14. Пунктом 2 Постанови № 704 визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Додатком 1 до Постанови № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Пунктом 4 Постанови № 704 встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13,

14. Додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. Пунктом 5 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання: 1) установлювати: посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, у розмірах, визначених затвердженими цією постановою схемами, згідно з додатками 1-11 за аналогічними посадами; посадові оклади заступникам керівників структурних підрозділів, посади яких не передбачені цією постановою, на 1-5 відсотків нижче від посадового окладу відповідного керівника; надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою; 2) здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення; 3) надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Порядок та розмір преміювання врегульований у розділі XVII Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 р. №

200. Так, командири (начальники) військових частин Національної гвардії України мають право преміювати осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за їх особистий внесок у загальні результати служби. Преміювання здійснюється відповідно до положення про преміювання, розробленого, враховуючи специфіку та особливості виконання покладених завдань на військову частину. Розміри премії встановлюються за рішенням командувача Національної гвардії України з урахуванням наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Національної гвардії України, та особливостей проходження служби. Виплата премії військовослужбовцям здійснюється щомісяця за попередній місяць під час виплати грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира військової частини (командирам військових частин - наказу вищих командирів (начальників)), який видається до 05 числа місяця, що настає за місяцем преміювання. У разі переведення або звільнення військовослужбовців з військової служби - у місяці виключення зі списків особового складу в розмірі, що визначається пропорційно часу їх служби в поточному місяці. За рішенням командира військової частини премія за грудень може бути виплачена в кінці грудня поточного бюджетного року. При цьому наказ про встановлення розмірів премії видається в грудні поточного року. У разі допущення проступків військовослужбовцями, які потребують зменшення (позбавлення) премії за грудень, після видання наказу до нього вносяться відповідні зміни та проводиться перерахунок у цьому або наступному місяці. Командир військової частини має право позбавляти військовослужбовців премії повністю або зменшувати її розмір у межах показників, визначених у положенні про преміювання військовослужбовців військової частини. При цьому військовослужбовці можуть бути позбавлені премії в повному обсязі або її розмір може зменшуватися виключно за той календарний місяць, у якому вони допустили порушення (проступок) або стало відомо про порушення (проступок). Рішення про виплату премії, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі оформлюється наказом командира військової частини на підставі поданих у встановленому порядку в кінці кожного місяця клопотань (рішень) безпосередніх командирів (начальників) про виплату (позбавлення повністю або частково) премії підлеглим військовослужбовцям. У рапортах з клопотанням про позбавлення премії (повністю або частково) зазначаються конкретні причини, які стали підставою для цього. Забороняється позбавляти премії військовослужбовців або зменшувати її розмір протягом кількох місяців за одне допущене порушення. Премія військовослужбовцям виплачується з того дня, з якого вони стали до виконання обов`язків за посадами (у тому числі до тимчасового виконання обов`язків за посадами, до яких вони допущені наказами відповідних командирів (начальників)). Особам офіцерського складу, курсантам з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби) що навчаються у військових навчальних закладах, премія виплачується з дня зарахування на навчання до дня його закінчення, а також за час перебування у відпустці, що надається після закінчення військового навчального закладу. Згідно з ст. 97 Кодексу законів про працю України, конкретні розміри тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок, посадових окладів працівникам, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються роботодавцем з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті. Роботодавець (роботодавець - фізична особа) не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами. Судовим розглядом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 р. в справі № 520/32140/24, що набрало законної сили, підтверджено порушення відповідачем права позивача у тому ж періоді на належне обчислення та розмір його грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2017 р. №704 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб - "1762,00 грн." замість показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб - "2102,00 грн.". Отже відповідач виконуючі рішення суду в справі №520/32140/24 у межах спірних правовідносин не може мати інших правомірних варіантів, окрім збільшення арифметичного значення грошового виміру розмірів призначених заявнику премій за рахунок застосування до незмінних показників відсоткового значення премій величин окладу за посадою та окладу за званням, обчислених із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб - "2102,00 грн." замість показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб - "1762,00 грн.". Натомість, зменшення відсоткового розміру фактично виплачених премій за період проходження військової служби, а саме: за період лютий 2020 рік з 135% в розмірі 4279,50 грн. до 2835,00 грн.; за період березень 2020 рік з 135% в розмірі 4279,50 грн. до 2835,00 грн.; за період квітень 2020 рік з 135% в розмірі 4279,50 грн. до 2835,00 грн.; за період травень 2020 рік з 135% в розмірі 4279,50 грн. до 2835,00 грн.; за період червень 2020 рік з 135% в розмірі 4279,50 грн. до 2835,00 грн.; за період липень 2020 рік з 135% в розмірі 4279,50 грн. до 2835,00 грн.; за період серпень 2020 рік з 135% в розмірі 4279,50 грн. до 2835,00 грн.; за період вересень 2020 рік з 135% в розмірі 4279,50 грн. до 2835,00 грн., відбулося у період, коли правовідносини з проходження служби вже були припинені з відповідачем, та за відсутності його попередження та погодження, тому така зміна фактично погіршує умови оплати вже виконаної ним роботи. При цьому, зменшення змінної частини винагороди, не повідомлене працівнику заздалегідь, свідчить про штучний характер такого зниження, що порушує принцип призначення преміювання та виплати надбавки за особливості проходження служби саме за ті умови і результати роботи, що були враховані під час їх виплати працівнику (перегляд оцінки виконаної роботи). Преміювання та виплата інших додаткових складових є правом роботодавця та визначення відсоткового їх значення саме в його дискреційних повноваженнях. Проте, якщо вони вчинені після припинення трудових (службових) правовідносин, перегляд їх розміру в бік зменшення має ознаки порушення принципу справедливості та безпідставного вручання в право особи на володіння своїм майном. Законодавство України встановлює заборону приймати рішення з оплати праці, що погіршує умови, встановлені законодавством. Встановлені обставини свідчать, що зменшення відсоткового розміру премій позивача за минулий період відповідачем фактично вчинено не з підстав перегляду виконаної позивачем роботи, чи її результатів, а виключно для штучного обчислення розміру оплати через необхідність привести у відповідність до закону (для виконання рішення судів) розрахункової величини його посадового окладу, що, безумовно, впливає на обчислення інших, вже виплачених додаткових складових грошового забезпечення. З урахуванням наведеного, відповідач, приймаючи рішення щодо зменшення позивачу відсоткових розмірів премії, не дотримався вказаних вимог законодавства, що призвело до погіршення умов вже оплаченої служби позивача, встановлених законодавством, а саме зменшення розміру грошового забезпечення позивача за виконувану ним роботу при відсутності змін до оцінки його досягнень за виконану роботу для преміювання. Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України з приводу зменшення відсоткового розміру встановлених премій при перерахунку ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за 25 днів невикористаної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні за період з 29.01.2020 р. по 04.09.2020 р. на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 р. в справі № 520/32140/24 та зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за 25 днів невикористаної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні із використанням за період з 29.01.2020 р. по 04.09.2020 р. щомісячних премій у розмірі 135% посадового окладу з урахуванням перерахованого грошового забезпечення на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 р. в справі №520/32140/24 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб - "2102,00 грн." з урахуванням раніше проведених платежів. Таким чином, суд апеляційної інстанції переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку. Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2025 в справі № 520/20585/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду. Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич