Ухвала КАС ВС № 580/5634/22

УХВАЛА 05 лютого 2026 року м. Київ справа №580/5634/22 касаційне провадження №К/990/3639/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Бившевої Л.І., суддів: Хохуляка В.В., Олендера І.Я., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - Управління) на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06.03.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2025 у справі №580/5634/22 за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Презента Преміум», товариства з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів фермерське господарство «Зелгай», фермерське господарство «Агрор», товариство з обмеженою відповідальністю «ФГ «Гал-Солюшнз», фермерське господарство «Севра», про визнання договорів недійсними, УСТАНОВИВ: Управління 23.01.2026 подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06.03.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2025. Статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. При вирішенні питання щодо поважності наведених заявником підстав пропуску строку касаційного оскарження суд виходить з наступного. Відповідно до частини першої та другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду 01.10.2025 була прийнята у відкритому судовому засіданні та набрала законної сили з дати її прийняття. Повний текст постанови складено 08.10.2025. Враховуючи викладене, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку був день із датою 07.11.2025, в той час, як касаційну скаргу до Верховного Суду заявником подано 23.01.2026, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження. Згідно з пунктом 6 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються у разі необхідності - клопотання особи, що подає касаційну скаргу. Зі змісту частин другої та третьої статті 329 КАС України вбачається, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження у разі його пропуску з поважних причин, крім визначених законом випадків. Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність. В обґрунтування поважності пропуску строку позивач зазначає, що неодноразово звертався з касаційними скаргами до Верховного Суду, однак ухвалами від 27.11.2025, від 22.12.2025 та 16.01.2026 касаційні скарги були повернуті заявнику, як такі, що не містили підстав касаційного оскарження. Крім того, позивач зазначає, що дотримання строку при зверненні з касаційною скаргою вперше та повторне звернення з належно оформленою касаційною скаргою є підставою для поновлення процесуального строку. Разом з тим, наведені позивачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані судом поважними, з огляду на наступне. Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03). В свою чергу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07.07.1989). Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Повернення касаційної скарги (з причин неналежного її оформлення) не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну та не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень. Невиконання та неврахування вимог ухвали про повернення касаційної скарги не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу. При цьому, на думку суду касаційної інстанції, представник позивача мав достатньо часу для наведення підстав касаційного оскарження, оскільки звертався з касаційними скаргами три рази. Звертаючись з касаційною скаргою вчетверте позивач так і не зазначив підстав касаційного оскарження, а зміст скарги фактично дублює зміст попередньо поданих касаційних скарг, що свідчить про ігнорування позивачем роз`яснень суду та зловживання процесуальними правами. Посилання скаржника на введення в Україні воєнного стану саме по собі є безпідставним, оскільки скаржник в період дії воєнного стану своєї діяльності не припиняв. Введений в країні воєнний стан суттєво ускладнив (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування). Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Окрім того, Управління не є тим органом державної влади, який активно залучений до обороноздатного процесу держави. Посилання позивача на обмеження подачі електроенергії суд вважає необґрунтованими, оскільки доказів того, що такі обставини існували безперервно, позивачем не наведено. На переконання колегії суддів, покликання на введення воєнного стану на території України, обмеження подачі електроенергії не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану та обмеження подачі електроенергії вплинуло на неможливість подання касаційної скарги, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на її подання. Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених позивачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними. У випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк, визначений законом, позивач має право звернутися до Верховного Суду з відповідною обґрунтованою заявою. З огляду на наведене, подана Управлінням касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити Суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження, якщо такі є, з доданням належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі. Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області залишити без руху. Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... Л.І. Бившева В.В. Хохуляк І.Я.Олендер , Судді Верховного Суду