Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/852/26

Справа № 991/852/26 Провадження 1-кс/991/858/26 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД У Х В А Л А 03 лютого 2026 року Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 перевірив матеріали скарги ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та ВСТАНОВИВ: 1.31 січня 2026 року на електронну пошту Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБ України), що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 28 січня 2026 року. 2.Доводи скарги зводились до такого. Засобами електронного зв?язку ОСОБА_2 надіслала до НАБ України заяву про вчинення кримінального правопорушення. Водночас, уповноважені особи НАБ України не виконали вимогу ч. 1 ст. 214 КПК України в частині обов?язку внести відомості щодо заяви. До своєї заяви скаржник долучила скриншот інтерфейсу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 з якого вбачається надсилання 28 січня 2026 року об 11:17 год на електронну пошту НАБ України document@nabu.gov.ua заяви про вчинення кримінального правопорушення. У своїй заяві про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 зазначала про таке. Як акціонер та працівник АТ «Укрнафта» (НГВУ «Долинанафтогаз»), заявниця повідомляла про наявність системної корупційної схеми та розкрадання державних коштів в особливо великих розмірах в АТ «Укрнафта» (НГВУ «Долинанафтогаз»). Наголошувала, що дане звернення не є трудовим спором. Суть можливих злочинів. 1)Масштабне розкрадання та несплата податків. Протягом понад п`яти років більш ніж 3000 працівникам не виплачується 25 % гірської надбавки, передбаченої Законом України № 56/95-ВР. Сума несплачених податків та військового збору перевищує 200 мільйонів гривень. 2)Заниження заробітної плати та порушення соціальних гарантій. Підлягають перевірці факти нарахування працівникам заниженої заробітної плати, виходячи з розмірів, нижчих за встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб, що є грубим порушенням вимог КЗпП України та конституційних прав працівників. Такі дії керівництва свідчать про свідоме ігнорування соціальних гарантій та створення умов примусової трудової залежності. 3)Маніпуляція судовими рішеннями та саботаж виконання закону. Керівництво підприємства ( ОСОБА_3 , ОСОБА_6) заявляють про наявність нібито «виграного суду», який, за їхніми словами, дозволяє не виплачувати гірські надбавки. Вимагала перевірка законності зазначеного судового рішення та його відповідності чинному законодавству України, оскільки воно фактично нівелює дію закону. 4)Махінації в їдальнях та використання «чорної каси». На території підприємства функціонує 8 їдалень. Зафіксовано факти, коли продукти харчування офіційно не завозилися, проте їдальні працювали безперебійно. Це може свідчити про використання контрабандних товарів та необлікованої готівки. Додатково встановлено: 1) меню без підписів відповідальних осіб; 2) касові апарати не зчитують перепустки працівників; 3) систематичне обнулення каси. Завідувачка їдальні при цьому зазначає, що має дозвіл на такий порядок роботи. 5)Підрив безпеки та порушення режиму воєнного часу. Мають місце факти використання несертифікованих хімічних речовин, а також допуск сторонніх осіб без перепусток на стратегічний об`єкт. Зазначене є грубим порушенням трудової дисципліни, правил охорони праці та режиму безпеки в умовах воєнного стану. 6)Корупційна порука та бездіяльність державних органів. Посадові особи Держпраці (зокрема ОСОБА_4 ), податкових органів, а також керівництво підприємства (ОСОБА_7, який перебуває під слідством ДБР) систематично ігнорують виявлені порушення та фактично сприяють їх приховуванню. Такі дії або бездіяльність державних органів в умовах війни розцінюються як сприяння корупції, мародерство державних ресурсів та дії, що завдають шкоди інтересам України. У заяві ОСОБА_2 просила НАБ України: 1) невідкладно, силами Державної податкової служби України, провести моніторинг та подальший повний аудит діяльності всіх восьми їдалень НГВУ «Долинанафтогаз»; 2) встановити та надати заявниці інформацію про норму закону України, яка нібито дозволяє державним органам (Держпраці, ДПС), до яких вона зверталася, свідомо ігнорувати або прикривати корупційні дії в АТ «Укрнафта» та факти розкрадання державних коштів; 3) разі відсутності такого закону - притягнути відповідних посадових осіб до відповідальності за ст. 396 Кримінального кодексу України (приховування злочину); 4) провести перевірку фактів нарахування заниженої заробітної плати працівникам відносно встановленого прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також перевірити факти невиплати гірських надбавок; 5) перевірити законність судового рішення, на яке посилається керівництво підприємства, з метою уникнення виплати передбачених законом надбавок; 6) витребувати відповідний наказ та встановити прізвище посадової особи, яка надала дозвіл на допуск сторонніх осіб на об`єкт, чим було порушено трудову дисципліну та режим безпеки; 7) не пересилати цю заяву до органів Національної поліції, а передати її до Державного бюро розслідувань за підслідністю; 8) передати подані звернення до компетентних органів відповідно до вимог законодавства України; 9) взяти розгляд фактів корупційної діяльності під особистий контроль уповноваженого органу; 10) забезпечити захист заявниці як викривача відповідно до законодавства України. 3.Заявник просить слідчого суддю: 1) зобов`язати НАБ України невідкладно внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за цією заявою; 2) провести раптові перевірки (без попередження) з метою вилучення журналів обліку, касових документів, а також зразків несертифікованих хімічних речовин; 3) призначити повний фінансовий аудит з метою встановлення заборгованості перед працівниками та перевірити законність положень колективного договору. 3.1.Розгляд даної скарги ОСОБА_2 просила здійснювати без її участі. 4.Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 02 лютого 2026 року справа передана на розгляд слідчому судді ОСОБА_1 . 5.Розглянувши матеріали скарги слідчий суддя дійшов до таких висновків. 5.1.Дослідивши зміст скарги та долучені до неї документи, слідчий суддя визначив, що неможливо ідентифікувати чи подана скарга належним суб`єктом і хто є її підписантом. 5.2.Так, у тексті скарги вказано, що скарга подана ОСОБА_2 , однак належний підпис особи відсутній. 5.3.Діючий КПК України передбачає можливість звернення як з письмовими документами, так і з документами в електронній формі. Кожен з таких документів має містити відповідні реквізити, серед яких є підпис, який засвідчує волю виконавця документа. Кожен скаржник має можливість підписати власноручно текст скарги або накласти відповідний електронний цифровий підпис. 5.4.Враховуючи, що скарга подана засобами електронного зв`язку, у розпорядженні слідчого судді є письмова скарга, у якій і відсутній підпис особи її автора, який був би накладений електронним цифровим підписом. 5.5.Стаття 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачає, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Відповідно до ст. 6 цього ж Закону створення електронного документу завершується накладанням електронного підпису. Так, електронний лист є офіційним, якщо містить вкладення з текстом офіційного документа у вигляді файлу (приєднані файли), скріпленого електронним цифровим підписом. 5.6.Про обов`язковість у документі такого реквізиту як підпис (для електронних документів - електронний підпис або електронна печатка в разі відсутності електронного підпису) також наголошується у п. 4.4 розділу 4 Вимог до оформлювання документів Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації Державної уніфікованої системи документації Національного стандарту України ДСТУ 4163:2020, чинного від 01 вересня 2021 року, затвердженого наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» № 144 від 01 липня 2020 року. 5.7.Підпис є реквізитом, який вказує на те, що документ є саме оригіналом. 5.8.Отже, за відсутності підпису скаржника слідчий суддя не встановив чи подана скарга належною особою, а саме заявником, який безпосередньо звертався до НАБ України із повідомленням про кримінальне правопорушення від 28 січня 2026 року. 5.9.Управлінням документообігу та організаційного забезпечення Вищого антикорупційного суду 03 лютого 2026 року складено акт № 03.13.1-07/43/2026 про те, що 31 січня 2026 року на електронну адресу Вищого антикорупційного суду з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 від ОСОБА_2 надійшла скарга на бездіяльність НАБ України. Під час перевірки скарги було виявлено відсутність електронного цифрового підпису ОСОБА_2 . 5.10.Виходячи із цього слідчий суддя констатує, що особою, яка зверталася до Вищого антикорупційного суду, скаргу не було підписано, що унеможливлює її розгляд слідчим суддею. В свою чергу, чинним кримінальним процесуальним законом не врегульовано дій слідчого судді в таких випадках, що свідчить про необхідність застосування положень ч. 6 ст. 9 КПК України. 5.11.Однією із засад кримінального провадження є доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень, відповідно до якої кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону (ч. 1 ст. 21 КПК України). Слідчий суддя виходить із того, що «право на судовий розгляд» не є абсолютним ані у кримінальному, ані у цивільному процесі. Воно має встановлені обмеження (Deweer v. Belgium, § 49; Kart v. Turkey [ВП], § 67). Однією із легітимних умов обмеження права на доступ до суду є необхідність дотримання процесуальних правил. При цьому, слідчий суддя враховує, що суди під час застосування процесуальних правил повинні уникати зайвого формалізму, котрий може стати на перешкоді справедливості судового розгляду (Walchli v. France, § 29; Evaggelou v. Greece, §23). 5.12.Відсутність підпису файлу, який скеровано до суду, унеможливлює ідентифікацію цього файлу як документа, одним із обов`язкових реквізитів якого є підпис. Таким чином, повернення такої скарги не буде надмірним формалізмом, адже це не позбавляє особу звернутися із належним чином оформленими документами до суду (ч. 7 ст. 304 КПК України). 5.13.Скарга повертається, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу (пункт 2 ч. 2 ст. 304 КПК України). На необхідність застосування процесуальних наслідків у формі повернення до адресованої суду заяви, яка не підписана, вказують також положення п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України та п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України. Так як усі процесуальні галузі права мають подібну логіку регламентації руху провадження, то слідчий суддя вважає за доцільне повернути скаргу. 5.14.Зазначений висновок відповідає позиції суду касаційної інстанції, який за подібних обставин залишив без задоволення касаційну скаргу на рішення апеляційного суду про повернення апеляційної скарги, яку також не було підписано електронним цифровим підписом (постанова Верховного Суду від 24 квітня 2018 року в справі № 522/385/17). 5.15.Крім цього, варто проаналізувати той факт, що у своїй скарзі ОСОБА_2 звертається до ВАКС шляхом надсилання на електронну пошту суду електронного файлу з текстом скарги та додатками до неї, зокрема фотографією підпису. Водночас, Зазначає, ОСОБА_2 що під час спроби подання заяви через офіційний портал court.gov.ua система видає помилку «Failed to submit form!». Зазначене заявниця розцінює як штучне створення перешкод у поданні заяви про кримінальне правопорушення та обмеження доступу до правосуддя. Оцінюючи зазначене через призму відповідності вищезазначеним вимогам щодо підпису скарги, поданої слідчому судді, останній дійшов до висновку про неможливість встановити, чи подана скарга належним суб`єктом і хто взагалі є її підписантом, оскільки зображення схоже на підпис особи не є саме підписом - обов`язковим реквізитом, що надає документу юридичної сили та доказовості. Крім того, слідчий суддя зазначає, що надсилання скарги на офіційну електронну пошту суду, а не через електронний кабінет, саме по собі не унеможливлює підписання надісланого файлу кваліфікованим електронним підписом, який є належним способом підтвердження волевиявлення та особи підписанта. Доводи скаржниці про те, що вона нібито зіштовхнулася з технічними несправностями державних інформаційних систем, які перешкоджали їй належним чином підписати та подати скаргу, є необґрунтованими та такими, що не спростовують встановлених судом порушень вимог закону. По-перше, сам факт виникнення технічних труднощів під час подання документів через підсистему «Електронний суд» не звільняє особу від обов`язку дотримання вимог щодо належного підписання процесуальних документів. Процесуальний закон не передбачає можливості подання скарги без підпису або із заміною підпису його зображенням з мотивів технічних проблем. По-друге, навіть за умови неможливості використання порталу court.gov.ua, у скаржниці залишалися альтернативні та доступні способи належного оформлення скарги, зокрема: накладення на електронний файл кваліфікованого електронного підпису та надсилання такого файлу на офіційну електронну адресу суду, подання скарги у паперовій формі з власноручним підписом поштовим зв`язком або безпосередньо через канцелярію суду. Надсилання скарги на офіційну електронну пошту суду саме по собі не унеможливлює підписання такого документа КЕП, який є належним та юридично значущим способом підтвердження волевиявлення особи. Однак скаржниця цим правом не скористалася. Посилання скаржниці на технічні несправності державних систем, зокрема універсальної платформи для е-ідентифікаціі? та автентифікаціі? користувачів ID.GOV.UA, є лише суб`єктивним поясненням, яке не підтверджене жодними доказами та не усуває порушення обов`язкових вимог щодо підписання процесуального документа, а тому не може слугувати підставою для визнання поданої скарги такою, що відповідає вимогам закону. Водночас, слідчий суддя врахував системне повідомлення платформи ID.GOV.UA, роздруківку якого надіслала ОСОБА_2 у заяві про усунення недоліків згідно з актом канцелярії ВАКС № 03.13.1-07/43/2026, з якого вбачаються рекомендації щодо усунення несправностей. По-третє, надане зображення підпису (фотографія) не може розцінюватися як підпис у розумінні процесуального закону, оскільки не дозволяє ідентифікувати особу підписанта, не підтверджує факт особистого волевиявлення та не забезпечує цілісність і незмінність документа. Відтак, за відсутності як власноручного підпису, так і кваліфікованого електронного підпису, слідчий суддя дійшов висновку про неможливість встановити, ким саме подано скаргу та чи є вона поданою належним суб`єктом. 6.Водночас, слідчий суддя звертає увагу, що зазначені недоліки скарги не позбавляють скаржницю права усунути їх та повторно звернутися до слідчого судді зі скаргою, оформленою з дотриманням вимог закону, зокрема із належним підписом. 6.1.З урахуванням викладеного, а також того, що слідчий суддя ознайомився із скаргою ОСОБА_2 та додатками до неї, слідчий суддя вважає за необхідне констатувати порушення правил підсудності - сукупності специфічних характеристик кримінального провадження, яка визначає певний судовий орган, на який покладається обов`язок розгляду даного провадження. 6.2.Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України заявником, потерпілим, його представником чи законним представником може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. 6.3.Як вбачається зі скарги, 28 січня 2026 року ОСОБА_2 звернулась до НАБ України із заявою про вчинення кримінального правопорушення, у якій зазначала про обставини, які на її переконання свідчать про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 396 КК України. 6.4.Правила визначення предметної підсудності Вищого антикорупційного суду містяться у статті 33-1 КПК України. У частині 2 цієї статті вказано, що слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті. 6.5.Згідно з частиною першою статті 33-1 КПК України до підсудності Вищого антикорупційного суду віднесені кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України. Відповідно до примітки до статті 45 КК України, корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу. 6.6.Відповідно до ч. 2 ст. 33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті. 6.7.Отже, вимога щодо підсудності визначена законодавцем як обов`язкова. 6.8.Зі змісту заяви встановлено, що ОСОБА_2 звернулась до НАБ України із заявою про вчинення кримінального правопорушення, яке, на її думку, підпадає під кваліфікацію ст. 396 КК України (приховування злочину). Варто зауважити, що вказана стаття Особливої частини Кримінального кодексу України - 396 - не підсудна Вищому антикорупційному суду. Також слід зазначити, що підсудність чітко визначена законодавством та не підлягає визначенню за вибором заявника скарги. 6.9.Статтею 94 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Порушення правил підсудності є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону (п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України). Приписами ч.ч. 1-3 ст. 370 КПК України визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. 6.10.Отже, перевіривши й оцінивши відомості, зазначені у скарзі, з метою постановлення законної і обґрунтованої ухвали, слідчим суддею встановлено непідсудність поданої скарги Вищому антикорупційному суду, адже ОСОБА_2 звернулась до НАБ України із заявою про вчинення кримінального правопорушення, яке, на її думку, підпадає під кваліфікацію ст. 396 КК України, яка не підсудна Вищому антикорупційному суду. 6.11.Статтею 9 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України). Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Право на повноважний суд встановлене статтею 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Статтею 4 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» встановлено, що Вищий антикорупційний суд: здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до його юрисдикції (підсудності) процесуальним законом. Правила підсудності судових справ, встановлені процесуальним законодавством з урахуванням сукупності юридичних ознак судової справи. На підставі цих ознак нормами КПК України визначено суд, який вправі і зобов`язаний розглянути справу і вирішити її по суті. Завдяки правилам про підсудність насамперед реалізується право на розгляд і вирішення справи компетентним судом. Слід також врахувати, що розгляд провадження судом з порушенням правил підсудності матиме наслідком розгляд справи неповноважним судом. Отже, підсумовуючи вищевикладене, слідчий суддя наголошує на тому, що норми законодавства України свідчать про те, що суди здійснюють розгляд тільки тих справ, скарг чи клопотань, які їм підсудні. Аналогічної правової позиції дотримується і Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у справах: № 991/781/19 (провадження № 11-сс/991/97/19) від 25 жовтня 2019 року, № 991/776/19 (провадження № 11-сс/991/98/19) від 01 листопада 2019 року, № 991/1429/19 (провадження № 11-сс/991/162/19) від 14 листопада 2019 року. Частиною 2 ст. 304 КПК України встановлено випадки, в яких скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора повертається слідчим суддею заявнику, зокрема, у випадку якщо скарга не підлягає розгляду у цьому суді. За таких обставин, здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, слідчий суддя дійшов висновку, що скаргу ОСОБА_2 , слід повернути заявниці. 6.12.Таким чином, зі змісту скарги та доданих до неї матеріалів встановлено факт, передбачений п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України, тому слідчий суддя застосовує правовий наслідок у формі повернення скарги. 7.Слідчий суддя також не бере до уваги інші зазначені в прохальній частині вимоги скарги, оскільки вирішення цих питань не віднесено до повноважень слідчого судді, передбачених КПК України. Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 303-304, 309 КПК України слідчий суддя постановив: 1.Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, повернути. 2.Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами. 3.Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. 4.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії. 5.Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України. Слідчий суддя ОСОБА_5