Постанова 4807 № 335/7741/25

Дата документу 03.02.2026 Справа № 335/7741/25 Запорізький Апеляційний суд ЄУН 335/7741/25 Головуючий у 1 інстанції Макаров В.О. Пр. № 22-ц/807/406/26 Суддя-доповідач Кочеткова І.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 лютого 2026 м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючої Кочеткової І.В., суддів Подліянової Г.С., Кухаря С.В., секретар Остащенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про стягнення не виплаченої недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом, за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 04 листопада 2025 року, ВСТАНОВИВ: У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ГУ ПФУ в Запорізькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом. Зазначала, що є донькою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, після смерті якого залишилася недоотримана пенсія у розмірі 84 651,41 грн. 02.04.2025 вона отримала свідоцтво про право на спадщину на недоотриману пенсію та 07.04.2025 звернулась до пенсійного фонду із заявою про виплату належних їй коштів. У червні 2025 року пенсійний фонд перерахував їй 40 101,50 грн., в у виплаті решти коштів відмовив. Посилаючись нам вказані обставини, просила стягнути з ГУ ПФУ України в Запорізькій області на свою користь суму недоотриманої пенсії, яка належала ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не була ним одержана за життя і включена до свідоцтва про право на спадщину за законом у порядку спадкування у розмірі 44 549,91 грн., судовий збір у розмірі 968,96 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. Рішенням Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 04 листопада 2025 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 недоотриману суму пенсії, яка набута в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 44 549,91 грн. Стягнути з Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подало апеляційну скаргу . Зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору. Апелянт вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкових висновків про те, що ОСОБА_1 має право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 на суму недоотриманої пенсії. Скаржник зазначає, що підстави для задоволення позову відсутні, вважає оскаржуване рішення не законним та не обґрунтованим. В засідання апеляційного суду належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи представники сторін не з`явилися, просили розглядати справу за їх відсутності. Суд визнав за можливе розглядати справу за їх відсутності. Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Встановлено, що ОСОБА_2 перебував на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області з дислокацією у м. Пологи та отримував пенсію за віком ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 виданим 28.09.2024 Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 361 (а.с.13). Виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.05.2024 було призупинено у зв`язку з тривалою неоплатою відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 закону № 1058-1У від 09.07.2003. ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження та свідоцтвом про укладання шлюбу, виданими 22.06.1966 та 02.02.1985 виконкомом Тарасівської сільської ради, Пологівського району Запорізької області(а.с.12). Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Восьмої дніпровської державної нотаріальної контори Небосенко О.А., спадкова справа № 165/2024, зареєстрованого в реєстрі за № 1-280 від 02.04.2024, спадкоємцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його дочка ОСОБА_1 на спадщину, яка складається з недоотриманої пенсії у розмірі 86651,41 грн., яка належить спадкодавцю на підставі довідки № 0800-0401-8/4211 від 14.01.2025, виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області (зворот а.с.13). У червні 2025 року на поточний рахунок ОСОБА_1 . УПФУ перерахувало належну ОСОБА_2 пенсію за період з 01.08.2022 по 30.04.2023 у розмірі 40101,50 грн., що підтверджується довідкою АТ «ПриватБанк» від 04.08.2925 (а.с.14). У виплаті решти недоотриманої пенсії за період з 01.05.2023 по 22.01.2024 у розмірі 44 549,91 грн. УПФУ відмовило (зворот а.с.14). Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що не отримана спадкодавцем за життя пенсія входять до складу спадщини, а тому позивачка як спадкоємець першої черги у відповідності до ст.ст.1216,1218 ЦК України має право на її отримання. Такі висновки суду першої інстанції апеляційний суд вважає правомірними, виходячи з такого. Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно з положеннями ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами, право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу. Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини. Отже, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, тому сума недоотриманого щомісячного довічного грошового утримання, що належала батьку позивачки за життя і залишилась недоотриманою у зв`язку з його смертю, увійшла до складу спадщини, тому, позивач, прийнявши спадщину після батька, має право на отримання всієї суми недоотриманого ним щомісячного довічного грошового утримання. Верховний Суд у постанові від 23.02.2022 у справі № 428/10113/20 вказав, що тлумачення статті 1227 ЦК України свідчить, що цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини; право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом; право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати. Положеннями статті 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. За правилами ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи. Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що дана норма розповсюджується на правовідносини з приводу виплати нарахованих сум пенсії, але своєчасно не отриманих пенсіонером з власної вини та не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину. Відповідно до статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи неї проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини. Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину. Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Таким чином, зміст статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Зміст вказаних вище норм узгоджується з положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині 1 статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини. Статтею 386 ЦК України встановлені засади захисту права власності та передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дії, які можуть порушити його право або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Правовий аналіз статей 1218, 1219, 1227 ЦК України свідчить про те, що законодавець не забороняє спадкування права на отримання нарахованої, але не одержаної пенсії (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 286/3516/16-ц). При цьому, Цивільний кодекс України не визначає строк, протягом якого члени сім`ї спадкодавця мають право на одержання платежів. Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23.09.2020 у справі №428/6685/19, від 30.01.2024 у справі №420/8604/21. Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Колегія суддів погоджується з висновком районного суду про те, що позивачем доведено належними та допустимими доказами, що нарахована, але не отримана за життя спадкодавця пенсія у розмірі 84651,41 грн. входять до складу спадщини, позивачка у порядку спадкування за законом набула право власності на вказані грошові кошти. Твердження відповідача про те, що пенсіонеру ОСОБА_2 з 01.05.2023 виплата пенсії була призупинена, обґрунтовано районним судом не взято до уваги. У свідоцтві про право на спадщину за законом, виданому 02.04.2025 державним нотаріусом, яке в контексті положень ст. 66 Закону України «Про нотаріат» є процесуальним нотаріальним актом, що засвідчує перехід права власності на майно спадкодавця до спадкоємця та є для спадкоємця основним правовстановлюючим документом, зазначено, що ОСОБА_1 успадкувала право на недоотриману пенсію у сумі 84651,41 грн., належних спадкодавцеві на підставі довідки № 0800-0401-8/4211 від 14.01.2025, виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області. Зібраними у справі доказами встановлено, що на час розгляду справи свідоцтво про право на спадщину за законом недійсним не визнано, неоспорене та є чинним, доказів визнання його недійсним чи внесення до нього змін відповідачем не надано. За таких обставин сума недоотриманої пенсії, яка увійшла до складу спадщини, відповідає сумі, зазначеній нотаріусом у свідоцтві про право на спадщину, яка становить 84651,41 грн. (загальний розмір недоотриманої пенсії за життя пенсії). Тому з урахуванням сплаченої частини (40101,50 грн.) ОСОБА_1 має право на виплату недоотриманої за життя ОСОБА_2 пенсії у сумі 44549,91 грн. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України). Тому сума пенсії, що належала спадкодавцю і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, увійшла до складу спадщини та позивач, прийнявши спадщину, має право на виплату цієї суми в повному обсязі. Таким чином, у спірних правовідносинах відповідач незаконно перешкоджає реалізації прав позивача як спадкоємця на отримання всього належного йому спадкового майна. Верховний Суд у постанові від 06.07.2020 у справі № 750/8819/19, зауважив, що дата звернення спадкоємця до органу Пенсійного фонду України з вимогою про виплату нарахованої за життя спадкодавця пенсії не впливає на розмір виплат та не надає органам Пенсійного фонду України права на обмеження цих виплат. Отже до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, тому сума недоотриманої пенсії увійшла до складу спадщини, тому, позивачка, прийнявши спадщину після свого батька, має право на отримання всієї суми які відповідачем своєчасно не були виплачені померлому . У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 у справі № 243/13575/19 (провадження №61-11268сво20) надано правовий висновок, у якому зазначено, що припинення страхових виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених страхових виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання страхових виплат. Право на такі виплати у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. За таких обставин, позивачка має право на отримання усієї суми невиплаченої пенсії за життя ОСОБА_2 . Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, а тому оскаржуване рішення у відповідності до норм статей 374, 375 ЦПК України слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись ст. ст. 374,375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення. Рішенням Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 04 листопада 2025 року у цій справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови. Повний текст постанови складено 04 лютого 2026 року. Головуюча І.В. Кочеткова Судді Г.С.Подліянова С.В. Кухар