Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/38502/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/38502/24 Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: м. Одеса; Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції: 17.02.2025 року; Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р. П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: Головуючого судді Єщенка О.В. суддів Крусяна А.В. Яковлєва О.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила: визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо невиплати компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.03.2018 року по 31.08.2023 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 01.12.2021 року, виплаченої 31.08.2023 року на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2023 року у справі №420/9831/22; зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.03.2018 року по 31.08.2023 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 01.12.2021 року, виплаченої 31.08.2023 року на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2023 року у справі №420/9831/22. В обґрунтування позову зазначено, що позивачка проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України та даний час виключена зі списків особового складу. На момент виключення зі списків особового складу із позивачкою не був проведений повний розрахунок грошового забезпечення, зокрема, не було виплачено індексацію грошового забезпечення. У зв`язку із чим, з огляду на положення Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та фактичну затримку повного розрахунку при звільненні з військової служби, наполягає на компенсації втрати частини грошових доходів (грошового забезпечення) за рахунок відповідача. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року адміністративний позов задоволено. Суд визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо невиплати на користь ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.03.2018 року по 31.08.2023 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 01.12.2021 року, виплаченої 31.08.2023 року на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2023 року у справі №420/9831/22. Зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.03.2018 року по 31.08.2023 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 01.12.2021 року виплаченої 31.08.2023 року на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2023 року у справі №420/9831/22. Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що положеннями Закону №2050-ІІІ та Порядку №159 фактично встановлено (визначено) обов`язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання у разі порушення встановлених строків виплати доходу громадянам провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості. З огляду на те, що відповідачем виплачено заборгованість на виконання рішення суду, але не виплачено компенсацію втрати частини доходів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для покладення на відповідача обов`язку провести на користь позивачки компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати. В апеляційній скарзі Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, на момент виключення зі списків особового складу позивачки була обізнана про суми нарахованого доходу (грошового забезпечення), не заперечувала стосовно проведеного розрахунку. Поряд з цим, сума позивачці індексації грошового забезпечення нарахована за рішенням суду, тому підстави для виплати компенсації виникає лише у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду та за умови виплати компенсації з причини порушення встановлених строків виплати саме нарахованих доходів (грошового забезпечення) на виконання рішення. Апелянт зауважує на тому, що про відсутність порушення прав та інтересів позивачки свідчить й та обставина, що індексація не входить до складу грошового забезпечення та не підлягала нарахуванню позивачці у спірний період. Поряд з цим, позивачка в установленому порядку не зверталась до відповідача з вимогами про компенсацію втрати частини грошових доходів (грошового забезпечення), з цього приводу відповідач не відмовляв у проведенні відповідного розрахунку. Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, ОСОБА_1 з 19.01.2016 року по 01.12.2021 року проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України. Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 01.12.2021 року, позивачка 01.12.2021 року звільнена з військової служби. Судовим рішенням, яке набрало законної сили в адміністративній справі №420/9831/22, зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачці індексацію грошового забезпечення за період з 19.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення базового місяця січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум. Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь позивачки індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 01.12.2021 року включно у сумі 193065 (сто дев`яносто три тисячі шістдесят п`ять) грн. 90 коп., відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. Згідно виписки по картковому рахунку, 31.08.2023 року на виконання судового рішення у справі №420/9831/22 відповідачем виплачено на користь позивачки індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 01.12.2021 року у сумі 190169,91 грн. із одночасним утримання військового збору 1,5%. У зв`язку з тим, що відповідачем не було виплачено компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, позивачка зверталась до суду з відповідним позовом. Судовим рішенням у справі №420/23366/23 вимоги позивачки залишено без задоволення у зв`язку із їх передчасністю, а саме внаслідок відсутності на момент звернення з позовною заявою відмови відповідача у виплаті позивачці компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням термінів їх виплати. В подальшому, позивачка звернулась до відповідача із заявою від 09.09.2024 року про виплату компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати на виконання рішення суду у справі №420/9831/22, направивши таку заяву засобами поштового зв`язку. Відповідно до відомостей з Укрпошта: трекінг відправлень (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html) поштове відправлення №6512206106789 прибуло до відповідного поштового відділення, однак повернуто відправнику з відміткою від 29.09.2024 року «за закінченням терміну зберігання». Наполягаючи на допущенні військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України протиправної бездіяльності щодо невиплати компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.03.2018 року по 31.08.2023 року у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, позивачка звернулась до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про Національну гвардію України» Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадської безпеки і порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій. Згідно частин 1, 2 статті 21 цього Закону, Держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, членів їхніх сімей, працівників, резервістів Національної гвардії України, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), пропали безвісти, стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби (виконання обов`язків служби у військовому резерві) або постраждали в полоні у ході бойових дій (війни), в умовах правового режиму надзвичайного стану, під час проходження військової служби за межами України в порядку військового співробітництва або під час участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки. Військовослужбовці Національної гвардії України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», цього Закону, інших актів законодавства. Відповідно до частин 2-3 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Таким чином, індексація грошового забезпечення, яка є однією з основних державних гарантій, входить до складу грошового забезпечення, нарахування якої є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності. Відповідно до статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі №2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, серед іншого, заробітна плата (грошове забезпечення), сума індексації грошових доходів громадян. Відповідно до статті 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться). Згідно статті 4 Закону №2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. З метою реалізації Закону України №2050-ІІІ Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, положення якого фактично відтворюють положення Закону №2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсації. Основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів - пенсії та нарахування доходів (в тому числі, за рішенням суду). При цьому виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися в день виплати основної суми доходу. Системний аналіз вищенаведених норм, дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до чинного законодавства. Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення. Тому, з урахуванням наявності факту невиплати позивачці сум індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року 01.12.2021 року у зв`язку з бездіяльністю уповноваженого органу щодо нарахування та виплати цього грошового забезпечення, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачка набула право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. Посилання представника апелянта на передчасність заявлених вимог спростовуються наявним в матеріалах справи зверненням позивачки до відповідача з приводу проведення спірної компенсації втрати частини доходів (грошового забезпечення) у зв`язку з порушенням термінів їх виплати. Поряд з цим, аналіз норм статей 1, 2, 4 Закону №2050-ІІІ та Порядку №159 свідчить, що ними фактично встановлено (визначено) обов`язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання у разі порушення встановлених строків виплати доходу громадянам провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості. Відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону №2050-ІІІ не обов`язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством. Зазначену норму варто тлумачити у її системному зв`язку з нормами статей 2-4 Закону №2050-ІІІ, які визначають, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись органом у місяці, в якому проведено виплату заборгованості, відповідно, невиплата компенсації у вказаний період свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом №2050-ІІІ і не потребує оформлення відмови окремим рішенням, вчинення ж відповідачем активної дії, що проявляється, зокрема, у наданні листа-відповіді на звернення особи щодо виплати належних їй сум компенсації, слід розглядати лише як додаткову форму повідомлення про відмову. Водночас, основною умовою для виплати громадянину компенсації передбаченої Законом №2050-ІІІ та Порядком №159 є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата). Компенсація за порушення строків виплати такого доходу, який не має разовий характер, проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення. Таким чином, за змістом наведених норм обов`язок здійснити компенсацію втрати частини доходів настає лише у випадку порушення встановлених строків їх виплати. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. Враховуючи викладене, оскільки відповідачем виплачено заборгованість на виконання рішення суду, однак не виплачено компенсацію втрати частини доходів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення. Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень норм матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до статті 316 КАС України підлягає залишенню без змін. Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Керуючись ст. ст. 139, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Головуючий-суддя: О.В. Єщенко Судді: А.В. Крусян О.В. Яковлєв