Постанова 4854 № 521/12032/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 521/12032/25 Перша інстанція: суддя Поліщук І.О., повний текст судового рішення складено 06.10.2025, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Федусика А.Г., суддів: Семенюка Г.В. та Шляхтицького О.І., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хаджибейського районного суду міста Одеси від 06 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці про скасування постанови у справі про порушення митних правил, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці та просив: - визнати протиправним та скасувати постанову в справі про порушення митних правил №0229/UA500000/2025 від 12 червня 2025 року. Рішенням Хаджибейського районного суду міста Одеси від 06 жовтня 2025 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про задоволення позову. Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено, що 27.02.2025 в зону митного контролю міжнародного автомобільного пункту пропуску «Старокозаче-Тудора» відділу митного оформлення №3 митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці по смузі руху «зелений коридор» в напрямку з України до Молдови, в`їхав автомобіль марки «Mercedes Vito» (реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , країна реєстрації - Молдова), під керуванням громадянина Республіки Молдови ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ). В ході здійснення митного контролю, під час огляду вантажного відсіку автомобіля «Mercedes Vito» (реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 ), без ознак приховування виявлено товари у асортименті (чай, кофе, одяг, парфуми, лікарські засоби, тощо) без будь-яких товаросупровідних документів. Згідно інформації, отриманої з мережі «Інтернет», та інформаційній довідки про ціну ТОВ «Експоцентр Одеса» від 25.03.2025 №0162-inf (вхід. Одеської митниці №7419/14/7.10-5 від 27.03.2025) встановлено, що загальна вартість виявленого товару складає 654060 грн. (по курсу НБУ станом на 27.03.2025 складає 14992,71 євро), що на 4992,71 євро перевищує вартість товару (10000 євро), який підлягає письмовому декларуванню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, зі сплатою вивізного мита у випадках, встановлених законами України, та з поданням відповідних документів, які підтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень згідно із законами України щодо вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України. Доступ до виявленого товару нічим не було ускладнено, виявлення стало можливе після звичайного візуального огляду вантажного відсіку автомобіля «Mercedes Vito» (кузов № НОМЕР_2 ), без застосування технічних засобів митного контролю. Також судом встановлено, що в своєму власноручному поясненні гр. Республіки Молдови ОСОБА_3 зазначив, що він дійсно на власному автомобілі марки «Mercedes Vito» (реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 ), за грошову винагороду здійснював перевезення товару зі складу Промринку « 7-км» (Одеська область) до Молдови. Документи на даний товар він забув на ринку. Яка загальна вартість товару ОСОБА_3 не знав. Також він зазначив, що при перетині митного кордону з Молдови до Україну валюта у нього була відсутня. Таким чином, з пояснень гр. ОСОБА_4 встановлено, що у нього відсутні будь-які товаротранспортні документи на покупку товару та на здійснення його перевезення з України до Молдови (товарні чеки, накладні, договір на перевезення). За вказаних обставин, на підставі ст.ст. 459, 494 МК України посадовою особою митниці у відношенні гр. Республіки Молдови ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ) складено протокол про порушення митних правил №0229/UA500000/2025 від 27.03.2025 за ознаками ч.2 ст.471 МК України. На підставі ст.511 МК України за протоколом про порушення митних правил № 0229/UA500000/2025 товар тимчасово вилучено. Згідно висновку Одеського управління експертиз та досліджень спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 29.05.2025 №1420003600-0129, загальна вартість тимчасово вилучених товарів за протоколом про порушення митних правил №0229/UA500000/2025 складає 960699,83 (дев`ятсот шістдесят тисяч шістсот дев`яносто дев`ять, 83) гривень. Згідно курсу Національного банку України станом на 27.03.2025 (1 євро - 43,6252 грн.) складає 22021,68 євро. 27.03.2025 співробітником Одеської митниці у відношенні гр. Республіки Молдова ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) складено протокол про ПМП №0229/UA500000/2025 за ч.2 ст.471 МК України. Протокол про ПМП №0229/UА500000/2025 складено головним держаним інспектором оперативного відділу №2 управління боротьби з контрабандою Одеської митниці Гудаля І.Г. у присутності гр. Республіки Молдова ОСОБА_1 та за участю понятих гр. України ОСОБА_5 та гр. України ОСОБА_6 . У графі протоколу «Примірник протоколу отримав» ОСОБА_3 власноручно поставив свій підпис та зробив напис «Потоля прочитал получил». На підставі вищевказаних обставин, 12.06.2025 постановою Одеської митниці, гр. Республіки Молдови ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ) визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.2 ст.471 МК України та накладено адміністративне стягнення відповідно до санкції ч.2 ст.471 МК України у вигляді штрафу розміром 30 відсотків вартості цих товарів, що на день вчинення порушення становить 288209,95 (двісті вісімдесят вісім тисяч двісті дев`ять, 95 коп.) гривень. Крім того, відповідно до вимог ст.519, 520 МК України визначено стягнути з гр. Республіки Молдови ОСОБА_3 (Potolea Serghei) витрати митного органу у справі про порушення митних правил №0229/UA500000/2025 в загальній сумі 206 євро або 9738,16 грн. (по курсу НБУ) за зберігання товару на складі «Промбаза» та 13,80 грн. витрати за охорону (за період з 28.04.2025 по 12.06.2025). Вважаючи вказану постанову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що наявними у матеріалах справи доказами встановлено, що загальна вартість виявленого товару складає 654060 грн. (по курсу НБУ станом на 27.03.2025 складає 14992,71 євро), що на 4992,71 євро перевищує вартість товару (10000 євро), який підлягає письмовому декларуванню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, зі сплатою вивізного мита у випадках, встановлених законами України, та з поданням відповідних документів, які підтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень згідно із законами України щодо вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України, що є порушенням ч.2 ст.471 МК України. Також суд дійшов висновку, що під час прийняття спірної постанови митним органом не було порушено процедури. Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції і вважає їх такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, з огляду на таке. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Положеннями ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Згідно ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Статтею 365 Митного кодексу України (далі - МК України) передбачено, що громадяни за умови дотримання вимог МК України та інших актів законодавства України можуть переміщувати через митний кордон України будь-які товари, крім тих, що заборонені до ввезення в Україну (у тому числі з метою транзиту) та вивезення з України. Відповідно до ч.4 ст.366 МК України громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю за двоканальною системою. Відповідно ч.1 ст.318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Згідно ч.2 «Типової технологічної схеми здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон», затвердженої постановою КМУ від 21.05.2012 №451, митний контроль автомобільних транспортних засобів і товарів здійснюється виключно митними органами відповідно до законодавства, вибірково, у формах та обсязі, що визначені на підставі результатів системи управління ризиками. Згідно ч.5, 6 ст.366 МК України початок проходження (проїзду транспортними засобами особистого користування) громадянином каналом, позначеним символами зеленого кольору (зелений коридор), є декларування шляхом вчинення дій цим громадянином про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території. Таке декларування свідчить про факти, що мають юридичне значення. Громадяни, які проходять (проїжджають транспортними засобами особистого користування) через «зелений коридор», звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов`язку дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України та від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ч.1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Відповідно ч.1 ст.318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. У відповідності до вимог ч.3 ст.371 МК України товари, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10000 євро (крім зазначених у частині четвертій цієї статті), при вивезенні (пересиланні) їх громадянами за межі митної території України підлягають письмовому декларуванню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, зі сплатою вивізного мита у випадках, встановлених законами України, та з поданням відповідних документів, які підтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень згідно із законами України щодо вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України. Частиною 2 ст.471 МК України передбачено адміністративну відповідальність щодо недекларування товарів (крім зазначених у частинах першій та/або третій цієї статті), що переміщуються через митний кордон України громадянами. Згідно з приміткою ст.471 МК України, недекларування у цій статті вважається незаявлення громадянином за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений цим Кодексом, про товари, які переміщуються (пересилаються) таким громадянином через митний кордон України (у тому числі при проходженні (проїзді) ним каналом, позначеним символами зеленого кольору («зелений коридор»). Як вбачається з матеріалів справи, у протоколі про порушення митних правил гр. ОСОБА_3 особисто проставив свій підпис, чим засвідчив, що йому відомо про зміст протоколу, надання йому прав, передбачених діючим законодавством України, про осіб які брали участь при складанні протоколу, про тимчасово вилучений товар (із зазначення кожного найменування та кількості) та визначенням дати, часу та місця розгляду даної справи. Таким чином, про дату, час та місце розгляду справи ОСОБА_3 було належним чином повідомлено, клопотання про перенесення розгляду справи від нього не надходило. Одеською митницею під час здійснення провадження по справі на адресу реєстрації гр. Республіки Молдова ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) ( АДРЕСА_1 ) неодноразово направлялись листи (№7.10-5/20- 01/10/6535 від 28.04.2025, №7.10-5/20-01/10/8715 від 03.06.2025), для надання додаткових пояснень та з визначенням дати, часу та місця розгляду даної справи, однак він не з`явився, про причини неявки не повідомив та будь-які пояснення, докази не надав. Верховний Суд України у постанові від 18.03.2021 по справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б). Таким чином, у період з 27.03.2025 по 12.06.2025 гр. ОСОБА_1 , знаючи про складений у відношенні нього протокол про порушення митних правил, мав можливість скористатись своїми законними правами та звернутись до митного органу, надати пояснення, заперечення, документи або інші докази, а також ознайомитись з матеріалами справи, але він це не зробив. За змістом частини першої ст.9 та ст.10 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Згідно ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності Згідно ч.1 ст.529 МК України, постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України. Відповідно до ст.531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є, в тому числі, відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення. З матеріалів справи вбачається, що згідно висновку Одеського управління експертиз та досліджень спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби від 29.05.2025 №1420003600-0129, загальна вартість тимчасово вилучених товарів за протоколом про порушення митних правил №0229/UA500000/2025 складає 960699,83 (дев`ятсот шістдесят тисяч шістсот дев`яносто дев`ять, 83) гривень. Згідно курсу Національного банку України станом на 27.03.2025 (1 євро - 43,6252 грн.) складає 22021,68 євро, що перевищує встановлену МК України межу у 10000 євро, з якої виникає обов`язок письмового декларування товару з поданням митної декларації. Колегія суддів також наголошує, що вказаний експертний висновок позивачем не спростований, є належним, допустимим та достовірним доказом, оскільки товарознавче дослідження проведено атестованим судовим експертом, дослідження містить обґрунтовану відповідь на поставлене питання, поряд із дослідженням середньої ринкової вартості товарів. Крім того, з власноручних пояснень позивача вбачається, що він за грошову винагороду здійснював перевезення товару зі складу Промринку « 7-км» (Одеська область) до Молдови, при цьому будь-які товаротранспортні документи на покупку товару та на здійснення його перевезення з України до Молдови (товарні чеки, накладні, договір на перевезення) у нього були відсутні. Таким чином, судом першої інстанції вірно зазначено, що оскаржуваною постановою встановлено, що позивач вчинив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товарів шляхом недекларування, тобто не заявив за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений Митним кодексом України, про товари, які переміщуються громадянами через митний кордон України. За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду 1-ї інстанції про відсутність підстав для скасування постанови в справі про порушення митних правил №0229/UA500000/2025 від 12 червня 2025 року, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити у зв`язку з їх недоведеністю. Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо спірних правовідносин. Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Хаджибейського районного суду міста Одеси від 06 жовтня 2025 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України. Суддя-доповідач А.Г. Федусик Судді О.І. Шляхтицький Г.В. Семенюк