Постанова 4852 № 160/24423/24

П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 02 лютого 2026 року справа 160/24423/24 Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії: головуючий суддя Суховаров А.В. судді Семененко Я.В., Добродняк І.Ю., розглянувши у письмовому провадженні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2024 (суддя Тулянцева І.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про призначення пенсії ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 05.09.2024 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг ГУ ПФУ в Миколаївській області №046150015520 від 22.07.2024 в частині відмови зарахувати до страхового стажу період роботи з 01.09.1984 по 31.08.2001 та призначити пенсію за віком; зобов`язати ГУ ПФУ в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 01.09.1984 по 30.11.1984 на посаді художнього керівника в Палаці культури Дзержинського рудоремонтного заводу, з 01.12.1984 по 31.08.1987 на посаді керівника гуртка в Палаці культури Дзержинського рудоремонтного заводу, з 01.09.1987 по 30.11.1987 на посаді керівника хорового колективу в Палаці культури Дзержинського рудоремонтного заводу, з 01.12.1987 по 08.12.1992 на посаді художнього керівника в Палаці культури Дзержинського рудоремонтного заводу, з 09.12.1992 по 31.08.2001 на посаді директора Палацу культури Відкритого акціонерного товариства «Завод Рудор» та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 13.07.2024. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2024 позов задоволений частково: визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області №046150015520 від 22.07.2024 про відмову у призначенні пенсії; зобов`язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.09.1984 по 30.11.1984 на посаді художнього керівника в Палаці культури Дзержинського рудоремонтного заводу, з 01.12.1984 по 31.08.1987 на посаді керівника гуртка в Палаці культури Дзержинського рудоремонтного заводу, з 01.09.1987 по 30.11.1987 на посаді керівника хорового колективу в Палаці культури Дзержинського рудоремонтного заводу, з 01.12.1987 по 08.12.1992 на посаді художнього керівника в Палаці культури Дзержинського рудоремонтного заводу, з 09.12.1992 по 31.08.2001 на посаді директора Палацу культури Відкритого акціонерного товариства «Завод Рудор»; зобов`язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.07.2024 про призначення пенсії за віком, з урахуванням всіх доданих до неї документів, та прийняти мотивоване рішення, з урахуванням висновків суду, викладених в даному рішенні; в іншій частині позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі ГУ ПФУ у Дніпропетровській області просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволені позовних вимог. Посилається на те, що до страхового стажу не враховано періоди роботи протягом вересня 1984 року грудня 2003 року, згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 01.09.1984, яку не прийнято до уваги при обчисленні страхового стажу, оскільки на титульному аркуші трудової книжки наявний допис дати народження та відсутній підпис відповідальної особи, що є порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях. Період роботи з 01.09.1984 по 31.08.2001 не співпадає назва підприємства при прийнятті із назвою підприємства на печатці, якою засвідчено запис про звільнення. Інформація про реорганізацію підприємства, відсутня. Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 17.06.2024 звернулася до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням ГУ ПФУ в Полтавській області №046150015520 від 25.06.2024, прийнятим за принципом екстериторіальності, відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. До загального страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 01.09.1984, оскільки дата народження на титульному аркуші трудової книжки дописана іншим чорнилом. Крім того період роботи з 01.09.1984 по 31.08.2001 потребує уточнення з наданням інформації щодо реорганізації підприємства, оскільки відсутні дані в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. ОСОБА_1 13.07.2024 повторно звернулася до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням ГУ ПФУ в Миколаївській області №046150015520 від 22.07.2024, прийнятим за принципом екстериторіальності, відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. До страхового стажу не враховано періоди роботи протягом вересня 1984 року - грудня 2003 року, згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 01.09.1984, яку не прийнято до уваги при обчисленні страхового стажу, оскільки на титульному аркуші трудової книжки наявний допис дати народження та відсутній підпис відповідальної особи. Одночасно, щодо періоду роботи з 01.09.1984 по 31.08.2001 - не співпадає назва підприємства при прийнятті із назвою підприємства на печатці, якою засвідчено запис про звільнення. Інформація про реорганізацію підприємства, відсутня. Наявна архівна довідка від 10.07.2024 № Г-1304-В/25-02, видана на підставі розрахункових відомостей із заробітної плати, за період роботи протягом липня 1988 року серпня 2001 року, дані якої не прийнято до уваги при обчисленні страхового стажу, оскільки відсутня інформація про прийняття на підставі первинних документів (наказів, розпоряджень тощо). ОСОБА_1 25.07.2024 втретє звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області №046150015520 від 01.08.2024, прийнятим за принципом екстериторіальності, відмовлено у призначенні пенсії за віком. До страхового стажу не зараховано: періоди роботи протягом вересня 1984 року - протягом липня 1988 року - серпня 2001 року, необхідно надати довідку про нарахування заробітної плати. Страховий стаж за періоди роботи після січня 1999 року обчислено за даними наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року. Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Відповідно пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. При цьому, як передбачено пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України №301 від 27.04.1993 «Про трудові книжки працівників», заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства, установи, організації в присутності працівника, а відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Відповідно до пункту 1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників підприємств, установ і організацій (надалі підприємств) усіх форм власності, які пропрацювали на них понад 5 днів, включаючи осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, що вони підлягають державному соціальному страхуванню. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №301 від 27.04.1993 «Про трудові книжки працівників», відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність. Згідно з пунктом 2.6 Інструкції №58 від 29.07.1993, у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу. Таким чином, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права. З аналізу вказаних нормативно-правових актів випливає, що законодавцем покладено обов`язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її неналежне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з врахуванням такого періоду. Посилання відповідача, як підставу відмови у задоволені позову, на порушення вимог законодавства в частині заповнення трудової книжки не може бути підставою для відмови у зарахуванні спірного періоду. Суд наголошує, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Вказані відповідачем обставини, не можу бути підставою для виключення спірного періоду роботи з трудового стажу позивача, оскільки працівник не може відповідати за неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства (установи) не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист. Верховний Суд неодноразово наголошував, що працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці. Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11.05.2022 у справі №120/1089/19-а. Також, слід врахувати правову позицію, викладену Верховний Судом у постановах від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а та від 19.12.2019 у справі №307/541/17, згідно якої підставою для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи, а не правильність записів у трудовій книжці. Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист. Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 , позивачка в спірні періоди працювала (далі мовою оригіналу): з 01.09.1984 принята во Дворец культуры Дзержинского рудоремонтного завода художественным руководителем (приказ №3 от 01.09.1984 г.) (запис №1); 01.12.1984 переведена руководителем кружка (приказ №50 от 01.12.1984 г.) (запис №2); 01.09.1987 переведена руководителем детского хорового коллектива (приказ №14Р от 01.09.1987 г.) (запис №3); 01.12.1987 переведена художественным руководителем (приказ №17Р от 01.12.1987 г.) (запис №4); 09.12.1992 переведена на должность директора Дворца культуры Дзержинского рудоремонтного завода (приказ №42 от 09.12.1992 г.) (запис №5); 31.08.2001 уволена по собственному желанию ст. 38 КЗОТ Украины (приказ №104 от 31.08.2001 г.) (запис №7). 03.06.1994 на підставі рішення №216, прийнятого Виконавчим комітетом Криворізької міської ради народних депутатів Дніпропетровської області правонаступник Відкрите акціонерне товариство «Рудор»; 30.10.1997 на підставі розпорядження №825-р, прийнятого Виконавчим комітетом Криворізької міської ради народних депутатів Дніпропетровської області правонаступник Відкрите акціонерне товариство «Завод Рудор». Крім того, періоди роботи підтверджуються архівними довідками Архівного відділу Виконкому Криворізької міської ради №Г-43/23-02/1 від 20.05.2019, №Г-43/23-02 від 20.05.2019, №Г-1304-В/25-02 від 10.07.2024, №Г-1304-В/25-02/1 від 24.07.2024 та №Г-1304-В/25-02/2 від 24.07.2024. Довідкою Криворізької міської організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України №86 від 30.08.2024, в якій зазначено, що ОСОБА_1 дійсно з 01.09.1984 була прийнята на роботу до Палацу культури Дзержинського рудоремонтного заводу на посаду художнього керівника. 01.12.1984 - переведена керівником гуртка; 01.09.1987 переведена на посаду керівника дитячого хорового колективу; 01.12.1987-08.12.1992 працювала художнім керівником; 09.12.1992 переведена на посаду директора Палацу культури Дзержинського рудоремонтного заводу, де працювала по 2001 рік. Відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Відповідно до статті 106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів. Згідно постанови Верховного Суду від 09.10.2020 у справі №341/460/17, страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника. Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи. Отже, внаслідок можливого невиконання обов`язку по сплаті страхових внесків позивачка позбавлена соціального захисту, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту. Позивачка не повинна відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо обов`язкового порядку взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків та належної сплати страхових внесків, а отже, несплата страхувальником страховим внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу періодів роботи на такому підприємстві. Колегія суддів наголошує, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення його трудової книжки та бухгалтерських документів на підприємстві, тому неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивачки її конституційного права на соціальний захист. З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2024 без змін. Постанова набирає законної сили з 02.02.2026 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий суддя А.В. Суховаров судді Я.В. Семененко судді І.Ю. Добродняк