LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4851520/5052/25

від 02.02.2026 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 лютого 2026 р. Справа № 520/5052/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Русанової В.Б., Суддів: П`янової Я.В. , Бегунца А.О. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2025 (головуючий суддя І інстанції: Полях Н.А.) по справі № 520/5052/25 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до Комунального підприємство "Харківводоканал" про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі позивач, ГУ ПФУ в Харківській області) звернулось до суду з позовом, в якому просило: - стягнути з Комунального підприємства Харківводоканал на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах за Списком № 2, за грудень 2024 року - 66 960,02 грн., за січень 2025 року - 70 359,28 грн., за лютий 2025 року 67 363,27 грн., всього - 204 682,59 грн. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2025 відмовлено в задоволенні позову. Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області не погодившись із судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов . В обґрунтовування апеляційної скарги зазначено про не врахування судом першої інстанції, що згідно трудових книжок пенсіонери працювали на КП Харківводоканал , тому підприємство повинно відшкодовувати виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах за Списком №2 за грудень 2024 року, січень 2025 року та лютий 2025 року . Відповідач подав відзив, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки вважає дане рішення суду законним та обґрунтованим. Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. КП "Харківводоканал" знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та має заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пунктів 2 - 8 частини другої ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Пенсійним органом, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, на адресу відповідача направлені листи щодо відшкодування пільгових пенсій та розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з грудня 2024 року по лютий 2025 року в сумі 204 682,59 грн. Оскільки відповідачем в добровільному порядку не відшкодовано витрати на виплату та доставку пільгових пенсій у загальному розмірі 204 682,59 грн., позивач звернувся до суду з цим позовом. Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем правомірності стягнення з відповідача фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з грудня 2024 року по лютий 2025 року в сумі 204 682,59 грн. Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спеціальними законами, які визначають принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, є Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) та Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон № 1788-XII). Згідно зі ст. 13 Закону № 1788-XII визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. У відповідності до п. "а" ст.13 Закону № 1788-XII, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць. Відповідно до п.п. "б"-"з" ст.13 Закону № 1788-XII, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць. Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є: суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Відповідно до ст. 2 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". У відповідності до ст. 3 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" збір на обов`язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України. Відповідно до пунктів 2-8 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-ІV на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема, працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах; чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі; жінкам, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі; жінкам, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності стажу на зазначених роботах не менше 20 років, за умови виконання встановлених норм обслуговування; робітницям текстильного виробництва, зайнятим на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затвердженим у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і за наявності стажу зазначеної роботи не менше 20 років; жінкам, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п`ятьох і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим унорму матеріального права, а саме ч. 13 ст. 37 Закону України "Про державну реєстр Відповідно до ч. 2 Прикінцевих Положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону; 2) окремим категоріям працівників залежно від умов праці за результатами атестації робочих місць можуть призначатися пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій, але не раніше ніж за 5 років до досягнення віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону; 3) особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та мали або матимуть право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсії призначаються за нормами цього Закону, виходячи з вимог віку та стажу, встановлених раніше діючим законодавством. Відповідно до абз. 4 п. 1 ст. 2 та абз. 2 п. 1 ст. 4 Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування встановлено, що для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". На обов`язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у розмірі 100 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону. Отже, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. п. б-з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, підлягають відшкодуванню в повному обсязі. У відповідності до абз. 1 ч. 12 ст. 20 Закону № 1058-IV відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій Пенсійному фонду України здійснюється незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Відповідно до пп. 6.1 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1(далі - Інструкція), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". У разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники (п. 6.3 Інструкції). Тобто, обов`язок здійснювати відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначеної на пільгових умовах особі, яка має стаж, що дає право на призначення цієї пенсій, належить або підприємству, на якому працювала така особа, або його правонаступнику. Згідно з п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Відповідно до п. 6.5 Інструкції розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Відповідно до п. 6.8 Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства. У разі ліквідації підприємства без правонаступників або визнання банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства розрахунки для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням такого підприємства та безпосередньо підприємству не направляються. Згідно з п.6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. З аналізу наведених норм вбачається, що обов`язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на орган Пенсійного фонду України, підприємства зобов`язані здійснювати відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених органом Пенсійного фонду України, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, які надсилаються страхувальнику. Судом встановлено, що пенсійним органом до КП "Харківводоканал" направлялися розрахунки по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за віком на пільгових умовах за Списком № 2 щодо пенсіонерів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 . Суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем, що зазначені пенсіонери працювали та заробили пільговий стаж лише у відповідача. Згідно трудових книжок зазначений пенсіонерів, уточнюючих довідок, довідок на підтвердження наявного трудового стажу, судом встановлено, що пенсіонери ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , працювали та заробили частину пільгового стажу на КП "ВТП "Вода". Доводи апелянта , що КП «Харківводоканал» як правонаступник КП ВТП "Вода має своїм обов`язком відшкодовувати витрати на доставку та виплату пільгових пенсій вищевказаним працівникам (пенсіонерам), колегія суддів вважає помилковими з наступних підстав. Рішенням Харківської міської ради 4 сесії 5 скликання від 12.01.2011 №132/11 затверджено, що КП ВТП "Вода" (ЄДРПОУ 33206804) реорганізоване шляхом приєднання до КП КГ "Харківкомуночиствод" (ЄДРПОУ 03361715). Рішенням Харківської міської ради 12 сесії 6 скликання від 23.12.2011 №577/11 КП КГ «Харківкомуночиствод» перейменовано на КП "Харківводоканал". Частиною 13 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців " встановлено, що зміни до установчих документів юридичної особи, що не припиняється в результаті приєднання, підлягають державній реєстрації після державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті приєднання у порядку, встановленому статтею 29 цього Закону. Приєднання вважається завершеним з моменту державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються в результаті приєднання, та державної реєстрації відповідних змін до установчих документів. Згідно із п. 2.1 Статуту КП "Харківводоканал" підприємство є, зокрема, правонаступником Виробничого управління каналізаційного господарства м. Харкова; Державного комунального підприємства каналізаційного господарства «Харківкомунчиствод», переіменованого на Комунального підприємства каналізаційного господарства «Харківкомуночиствод». Відомостей щодо переходу прав та обов`язків від КП "ВТП "Вода" до КП КГ "Харківкомуночиствод" за наслідками приєднання або внесення змін до Статуту КП "Харківводоканал" щодо правонаступництва у відношенні до КП "ВТП "Вода" матеріали справи не містять. Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію КП "ВТП "Вода" на час розгляду справи не припинено. Колегія суддів зазначає, що оскільки КП "ВТП "Вода" не виключено з Єдиного державного реєстру та зміни до Статуту відповідача по справі не вносились, не були зареєстровані відповідно до вимог чинного законодавства, тому вірним є висновок суду першої інстанції, що відповідач не має обов`язку по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 які працювали на вказаному підприємстві. Судом враховані висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 31.01.2018 по справі № 817/1290/17 та від 24.01.2019 по справі №810/2940/15. Також, суд звертає увагу, що надані до суду копії трудових книжок пенсіонерів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 містять відомості щодо їх роботи у Державному комунальному підприємстві каналізаційного господарства «Харківкомунчиствод», правонаступником якого є КП «Харківводоканал». Проте, ці докази не підтверджують факт набуття вказаними особами пільгового стажу в розмірі, визначеному в розрахунках щодо фактичних витрат на виплату і доставку пенсій виключно на підприємстві, правонаступником якого є відповідач. Посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 820/1957/18 колегія суддів відхиляє, оскільки спірні відносини, що виникли цій справі, виникли за інших обставин. З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для стягнення з КП «Харківводоканал» заборгованості на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за грудень 2024 року, січень 2025 року та лютий 2025 року за Списком 2 Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності доводів, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального права - неправильним. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2025 по справі № 520/5052/25 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді Я.В. П`янова А.О. Бегунц

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»