Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/9325/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 серпня 2023 р. Справа № 520/9325/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: П`янової Я.В., Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Харківводоканал" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2022, головуючий суддя І інстанції: Панов М.М., м. Харків, повний текст складено 20.12.22 по справі № 520/9325/22 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до Комунального підприємства "Харківводоканал" про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом також - позивач, ГУ ПФУ в Харківській області) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства "Харківводоканал" (далі та текстом також відповідач, КП "Харківводоканал"), в якому просило: - стягнути з Комунального підприємства "Харківводоканал" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ( НОМЕР_1 в філії ХОУ АТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 14099344) заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з грудня 2021 року по липень 2022 року в сумі 920825,45 грн. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Харківводоканал" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з грудня 2021 року по липень 2022 року в сумі 872285 грн 66 коп. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, таким, що ухвалене з неповним дослідженням доказів, наданих відповідачем. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач викладає обставини справи та наводить норми, зазначені у відзиві на позовну заяву. Просить урахувати висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 31.01.2018 у справі № 817/1290/17, щодо того, що підприємство, яке не є правонаступником іншого підприємства, на якому було зароблено пільгову пенсію, не має відповідного обов`язку по її сплаті, а «видача довідки про підтвердження пільгового характеру роботи не свідчить про визнання факту роботи таких осіб на підприємстві», та у постанові від 24.01.2019 у справі № 810/2940/15, де Верховний Суд зазначив, що «суд вважає необґрунтованими посилання позивача, що відповідачем видавалися довідки про стаж роботи зазначеним у списку особам, тому відповідач має відшкодовувати витрати, оскільки пенсійне законодавство не пов`язує обов`язок відшкодування підприємством витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з фактом надання уточнюючих довідок». Зазначає, що КП «Харківводоканал» не є правонаступником КП «ВТП «Вода». За результатами апеляційного розгляду відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині та ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Від позивач надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, з урахуванням приписів ст. 308 КАС України, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Комунальне підприємство "Харківводоканал" зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області як платник страхового збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. Також на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Харківській області перебувають особи, які отримують пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону № 1788-XII, пунктів 2-8 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-ІV, як колишні працівники Комунального підприємства "Харківводоканал" згідно з довідками, що підтверджують наявність трудового стажу для призначення пенсій на пільгових умовах, які містяться в матеріалах справи. Відповідно до розрахунку суми відшкодування пільгових пенсій сума заборгованості КП "Харківводоканал" за період з грудня 2021 року по липень 2022 року складає 872 285,66 грн, який включає 45 пенсіонерів згідно з переліком. Відповідні розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з грудня 2021 року по липень 2022 року в сумі 872 285,66 грн надсилались відповідачу разом з супровідними листами, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. У зв`язку з тим, що КП "Харківводоканал" у добровільному порядку не відшкодовано витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за період з грудня 2021 року по липень 2022 року в сумі 872 285,66 грн, позивач звернувся до суду. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем у ході розгляду справи доведено належними та допустимими доказами правомірність стягнення з відповідача фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії за період з грудня 2021 року по липень 2022 року в сумі 872 285,66 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Виходячи з положень вказаної норми законодавства, колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи у цій частині, суд апеляційної інстанції виходить з такого. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 2 Прикінцевих Положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом № 1058-IV. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, и з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону; 2) окремим категоріям працівників залежно від умов праці за результатами атестації робочих місць можуть призначатися пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій, але не раніше ніж за 5 років до досягнення віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону; 3) особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та мали або матимуть право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсії призначаються за нормами цього Закону, виходячи з вимог віку та стажу, встановлених раніше діючим законодавством. Відповідно до абзацу 4 п. 1 ст. 2 та абзацу 2 п. 1 ст. 4 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; На обов`язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у розмірі 100 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1статті 2 цього Закону. Отже фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п.п. б-з ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», підлягають відшкодуванню в повному обсязі. Відповідно до абз. 1 ч. 12 ст. 20 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій Пенсійному фонду України здійснюється незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою Пенсійного фонду України від 19.12.03 за № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.04 за № 64/8663. Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 вказаної Інструкції визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники - роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру; колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок). Згідно з пунктом 6.1 Інструкції, для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року N 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Пунктом 6.2 Інструкції № 21-1 визначено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Разом з цим стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах. Відповідно до приписів пункту 6.4 вищезазначеної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства згідно з вимогами пункту 6.7 Інструкції щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Згідно з п. 6.8 Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства. З матеріалів справи вбачається, що позивачем до відповідача направлялися розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у період з грудня 2021 року по липень 2022 року у сумі 872 285,66 грн щодо 45 пенсіонерів згідно з переліком (а.с. 8). За доводами позивача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Перехідних Положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п. "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виникла внаслідок несплати відповідачем належних сум, зазначених у розрахунках пенсіонерів. Проте, вимагаючи стягнути з відповідача заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, Пенсійний фонд не надає жодної довідки, виданої КП "Харківводоканал", та копії трудових книжок пенсіонерів, які б доводили, що зазначені у розрахунку працівники дійсно працювали та заробили пільговий стаж на КП "Харківводоканал" або на іншому підприємстві, правонаступником якого є КП "Харківводоканал". Направляючи КП "Харківводоканал" листи-вимоги, Пенсійний фонд у розрахунках суми вимог вказує пенсіонерів, які на час отримання права на пільгову пенсію або не були працівниками відповідача, а заробили такий стаж у КП "ВТП "Вода". Судом установлено, що на 4 сесії 6 скликання Харківської міської ради Харківської області прийнято рішення від 12.01.2011 за № 132/11 про реорганізацію "Виробничо-технологічного підприємства "Вода" шляхом приєднання його до Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод", в подальшому згідно з рішенням Харківської міської ради 12 сесії 6 скликання від 23.12.2011 за № 577/11 КП КГ «Харківкомуночиствод» перейменовано на Комунальне підприємство "Харківводоканал". Рішеннями Харківського окружного адміністративного суду у справах № 520/3273/19 та № 520/5191/19, які набрали законної сили, за позовами Київського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова до Комунального підприємства "Харківводоканал" про стягнення заборгованості, встановлено, що на 4 сесії 6 скликання Харківської міської ради Харківської області прийнято рішення від 12.01.2011 за № 132/11 про реорганізацію "Виробничо-технологічного підприємства "Вода" шляхом приєднання його до комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод", в подальшому згідно з рішенням Харківської міської ради 12 сесії 6 скликання від 23.12.2011 за № 577/11 КП КГ «Харківкомуночиствод» перейменовано на Комунальне підприємство "Харківводоканал". Частиною 13 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців " встановлено, що зміни до установчих документів юридичної особи, що не припиняється в результаті приєднання, підлягають державній реєстрації після державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті приєднання у порядку, встановленому статтею 29 цього Закону. Приєднання вважається завершеним з моменту державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються в результаті приєднання, та державної реєстрації відповідних змін до установчих документів. Зміни до Статуту КП КГ "Харківкомуночиствод" та КП "Харківводоканал" щодо приєднання до нього КП "ВТП "ВОДА" не вносились. Відповідно до положень ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрала законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань КП "ВТП "ВОДА" на час розгляду справи не припинено. Враховуючи наведене, оскільки КП "ВТП "ВОДА" не виключено з Єдиного державного реєстру та зміни до Статуту відповідача по справі не вносились та не були зареєстровані відповідно до вимог чинного законодавства, на відповідача не покладено обов`язок по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 пенсіонерів, які працювали на вказаних підприємствах. На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено правомірність стягнення з відповідача фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 872 285,66 грн за період з грудня 2021 року по липень 2022 року. Відтак відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з Комунального підприємства "Харківводоканал" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з грудня 2021 року по липень 2022 року у сумі 872 285,66 грн. Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постанові від 24 січня 2019 року у справі № 810/2940/15. Колегія суддів не погоджується із судом першої інстанції, що позивачем у дотримання приписів частини другої статті 77 КАС України у ході розгляду справи доведено належними та допустимими доказами правомірність стягнення з відповідача фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії за період з грудня 2021 року по липень 2022 року в сумі 872 285,66 грн. Натомість зібрані у справі письмові докази у їх сукупності, зокрема довідки про підтвердження наявного трудового стажу та копії трудових книжок пенсіонерів, витребувані ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2023, є підставою для висновку про необґрунтованість визначення таких витрат до відшкодування позивачу. Отже за встановлених у справі обставин висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в оскаржуваній частині є помилковим. Доводи апеляційної скарги щодо зазначених обставин приймаються колегією суддів у якості належних. Суд апеляційної інстанції здійснював апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно із приписами пункту другого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. За статтею 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, та неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позовних вимог у цій частині. В іншій частині оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін. З матеріалів справи вбачається, що Комунальним підприємством "Харківводоканал" сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 20 718,57 грн. Оскільки Другим апеляційним адміністративним судом ухвалено нове рішення, яким апеляційну скаргу Комунального підприємства "Харківводоканал" задоволено, тобто рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне стягнути на користь Комунального підприємства "Харківводоканал" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області документально підтверджені судові витрати в сумі 20 718,57 грн. Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Харківводоканал" - задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2022 по справі № 520/9325/22 - скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Комунального підприємства "Харківводоканал" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з грудня 2021 року по липень 2022 року в сумі 872285 грн 66 коп. Прийняти в цій частині постанову, якою позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без задоволення. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2022 по справі № 520/9325/22 залишити без змін. Стягнути на користь Комунального підприємства "Харківводоканал" (ЄДРПОУ 03361715) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344) судовий збір у сумі 20718 (двадцять тисяч сімсот вісімнадцять) грн 57 коп. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк