Постанова 4856 № 240/22260/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/22260/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Нагірняк М.Ф. Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П. 30 січня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Полотнянка Ю.П. суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним наказу, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним наказу, зобов`язання вчинити дії. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 26.09.2025 року позовна заява була залишена без руху та визначено спосіб усунення виявлених недоліків. 01.10.2025 року до суду від представника Позивача надійшла заява про усунення недоліків. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 позовну заяву повернуто позивачу з підстав невиконання останнім вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та не усунення виявлених недоліків. Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права. За приписами ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу, перегляд якої можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звертаючись до суду з позовом, просив: - визнати протиправним наказ ІНФОРМАЦІЯ_2 «Про призов на військову службу під час мобілізації» в частині призову та направлення для проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період у складі команди ОСОБА_1 ; - визнати протиправним наказ Військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування до особового складу, що стосується ОСОБА_1 ; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та звільнити його з військової служби. Відповідно до положень частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно частиною 1 статті 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи. При цьому, предметом оскарження до адміністративного суду у розумінні частини 1 статті 5 КАС України можуть бути рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а позовні вимоги про зобов`язання вказаного суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії є способом поновлення порушених прав позивача, які мають бути похідними від основної вимоги про визнання протиправним відповідного рішення, дій чи бездіяльності відповідача. Варто зазначити, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Цей обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою. Так, відповідно до пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими Позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох Відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з Відповідачів; виклад обставин, якими Позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Частиною четвертою статті 161 КАС України встановлено, що Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Згідно з частиною другою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Отже, всупереч вказаним вимогам в позовній заяві не зазначено які конкретні рішення чи дії Відповідачів оскаржуються і не зазначено коли такі рішення (дії) мали місце і коли про них стало відомо Позивачу. Відсутність такого визначення виключає можливість суду перевірити дотримання Позивачем строку звернення до суду з даним позовом. Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обгрунтовано було залишено без руху позовну заяву та визначено спосіб усунення виявлених недоліків, а саме шляхом надання до суду: - уточненого позову, в якому конкретизувати які рішення (дії) Відповідачів оскаржуються і коли Позивачу стало відомо про такі рішення (дії); - копії оскаржуваних рішень та докази на підтвердження того коли Позивачу стало відомо про такі рішення (дії) або обґрунтування неможливості їх надання. 01.10.2025 року до суду від представника Позивача надійшла заява про усунення недоліків. Втім, у поданій заяві представником Позивача фактично висловлено незгоду з позицією суду щодо визначеного способу усунення недоліків. Уточнений позов, як і належні документи на виконання вимог ухвали суду, не подано. Доводи апеляційної скарги зводяться до твердження про те, що відсутність конкретизації оскаржуваних рішень, часу їх прийняття та моменту, коли позивачу стало про них відомо, не перешкоджає відкриттю провадження у справі, а такі обставини нібито можуть бути з`ясовані під час розгляду справи по суті. Проте зазначені аргументи є безпідставними, оскільки суд першої інстанції на стадії відкриття провадження не здійснював оцінку доказів чи встановлення фактичних обставин справи, а перевіряв виключно відповідність позовної заяви вимогам статей 160, 161 КАС України, які прямо зобов`язують позивача визначити предмет спору, зміст позовних вимог та обставини, якими вони обґрунтовуються. Незазначення у позовній заяві конкретних оскаржуваних рішень (дій), часу їх вчинення та моменту, коли позивачу стало про них відомо, унеможливлює визначення предмета адміністративного спору та перевірку дотримання строків звернення до суду, що є процесуальним обов`язком суду при вирішенні питання про відкриття провадження. За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано залишив позовну заяву без руху та, у зв`язку з невиконанням позивачем вимог ухвали про усунення недоліків, правомірно повернув позовну заяву на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України. Враховуючи вище викладене колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами. Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Частиною п`ятою статті 169 КАС України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. З урахуванням встановлених судом обставин, беручи до уваги наведені вище процесуальні норми, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були наявні усі передбачені чинним законодавством підстави для повернення позовної заяви на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України. Водночас, колегія суддів наголошує, що учасники справи зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, у зв`язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про намір добросовісної реалізації права на звернення до суду. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної ухвали дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд У Х В А Л И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.