Постанова 4851 № 440/4205/25

Головуючий І інстанції: А.О. Чеснокова ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 січня 2026 р. Справа № 440/4205/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Катунова В.В., Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Вінницької митниці на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2025, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039 по справі № 440/4205/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультітул-Стандарт" до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мультітул-Стандарт" (надалі - позивач, ТОВ "Мультітул-Стандарт") звернулось до суду з позовом до Вінницької митниці (надалі також відповідач), у якому позивач просив: - визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2025/000006/2 від 08.01.2025 та картки відмови №UA401060/2025/000007 від 08.01.2025; - визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2025/000005/2 від 08.01.2025 та картки відмови № UA401060/2025/000005 від 08.01.2025. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA401060/2025/000006/2 від 08.01.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2025/000007 від 08.01.2025. Визнано протиправними та скасовано рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA401060/2025/000005/2 від 08.01.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2025/000005 від 08.01.2025. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультітул-Стандарт" судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 29068,80 грн (двадцять дев`ять тисяч шістдесят вісім гривень вісімдесят копійок) та витрати на правничу допомогу у розмірі 25000,00 (двадцять п`ять тисяч гривень нуль копійок). Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує, що під час митного оформлення встановлено, що документи, які підтверджують заявлену митну вартість та на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять розбіжності, а тому у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення позивачем митної вартості товарів. Звертав увагу на те, що у ході проведення консультацій декларант на вимогу митного органу не надав додаткових документів, що підтверджували б числове значення визначеної ним митної вартості товарів, а тому митним органом самостійно визначена митна вартість товарів за резервним методом. Щодо витрат на правову допомогу вказав, що судом першої інстанції було задоволено 25000 грн витрат на правничу допомогу, що є не співмірним зі складністю справи , оскільки справи даної категорії є типовими, нормативна база, що регулює вказане питання, а також судова практика вищих судів по справах даної категорії є усталеною.. У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване. Заперечуючи проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, стверджував, що для митного оформлення товару митному органу були надані усі необхідні документи, що підтверджують заявлену декларантом митну вартість такого товару. На переконання позивача, рішення митниці про коригування митної вартості товарів є необґрунтованими, оскільки митним органом не наведено підстав, що у достатній мірі свідчили б про свідоме заниження декларантом митної вартості. У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 17.07.2024 між ТОВ "Мультітул-Стандарт" (покупець) та RAJHANS TEXTILE TRADING FZCO (продавець) укладено контракт №RTTF20240717, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити покупцеві товари в асортименті. За змістом контракту: - загальна кількість і асортимент Товару, що поставляється, складається з партій, кількість яких визначається в комерційному рахунку на кожну поставку (абзац другий статті 2); - поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі (стаття 3); - ціна за одиницю Товару узгоджується і встановлюється в інвойсі на кожну окрему партію Товару до цього договору. Загальна сума договору визначається кількістю поставленого товару за Договором. Валюта контракту і платежів - долар США (стаття 4); - сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця (абзац другий статті 5). Додатковою угодою №б/н від 23.08.2024 до Контракту між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мультітул-Стандарт" та RAJHANS TEXTILE TRADING FZCO доповнено розділ 3 Контракту щодо розширення кола вантажовідправників за Контрактом. За митною декларацією від 08.01.2025 №25UA401060000233U0 до митного оформлення заявлено товар за кодом згідно з УКТЗЕД 6006320090: "Трикотажне полотно поперечно в`язане, виготовлено з синтетичних волокон 100% поліестер, пофарбована в різні кольори. При виробництві тканини еластомірні і гумові нитки не використовувалися. Пропитки, дублювання та покриття пластмасами, що спостерігаються неозброєним оком відсутнє: Fabric art. 22106-13059,00 м. Загальна максимальна і мінімальна ширина 150 (+/-5)см, загальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 145 (+/-5)см. Поверхнева щільність складає 200 (+/-10)г/м2. Fabric art. 22110-17084,00 м. Загальна максимальна і мінімальна ширина 180 (+/-5)см, загальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 175 (+/-5)см. Поверхнева щільність складає 240 (+/-10)г/м2. Fabric art. 25225-70604,00 м. Загальна максимальна і мінімальна ширина 150 (+/-5)см, загальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 145 (+/-5)см. Поверхнева щільність складає 100 (+/-10)г/м2. Виробник ZHEJIANG FANTASY INTERNATIONAL TRADE CO., LTD. Торговельна марка немає даних. Країна виробництва CN". На підтвердження заявленої в митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товару, що визначена у розмірі 45593,19 доларів США, разом із декларацією було подано наступні документи: - Пакувальний лист (Packing list) №RAJTT241101 від 01.11.2024; - Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №RAJTT241101 від 01.11.2024; - Коносамент (Bill of lading) №143471896812 від 08.11.2024; - Автотранспортна накладна (Road consignment note) CMR №0070 від 03.01.2025; - Декларація T1 (Dispatch note model T1) MRN №25PL322080NS59DYK0 від 02.01.2025; - Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №RAJTT241101 від 01.11.20240; - Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №20-17/01-2025 від 07.01.2025; - Розрахунок ціни (калькуляція) №RAJTT241101 від 01.11.2024 (з перекладом); - Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №RTTF20240717 від 17.07.2024; - Додаткова угода до зовнішньоекономічного договору (контракту) №б/н від 23.08.2024; Видаткова накладна №RAJTT241101 від 01.11.2024 (з перекладом); Відвантажувальна специфікація №RAJTT241101 від 01.11.2024 (з перекладом); Комерційна пропозиція №RAJHANS20240709 від 09.07.2024 (з перекладом); Лист №12/09-1 від 09.12.2024 з інформацією від ТОВ "Мультітул-Стандарт", що страхування вантажу не здійснювалось; Лист №12/09-2 від 09.12.2024 з інформацією від ТОВ "Мультітул-Стандарт", що вантаж не підлягає процедурі ліцензування під час імпорту; Лист №RAJTT241101-1 від 01.11.2024 з інформацією від продавця, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); Лист №RAJTT241101-2 від 01.11.2024 з інформацією від продавця, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); Лист №RAJTT241101-3 від 01.11.2024 з інформацією від продавця, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); Лист №RAJTT241101-4 від 01.11.2024 з інформацією від продавця, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); Лист№ RAJTT241101-5 від 01.11.2024 з інформацією від продавця, що ніяких платежів від третіх осіб не було отримано (з перекладом); Прайс лист №RAJHANS20240926/01 від 26.09.2024 (з перекладом); Якісний опис №RAJTT241101 від 01.11.2024 (з перекладом). 08.01.2025 відповідачем направлено позивачу повідомлення №841819, у якому зазначено: "Керуючись положеннями частини 2 статті 53 Митного кодексу України, прошу надати наступні документи: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування". 08.01.2025 відповідачем направлено позивачу ще одне повідомлення №841825, у якому зазначено: "Надані до митного оформлення документи мають розбіжності та не містять достовірних відомостей про визначення митної вартості, які базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а саме: - Статтею 5 контракту від 17.07.2024 RTTF20240717 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. В графі 44 МД банківський документ відсутній; - наданий до митного оформлення Висновок експерта 20-17/01-2025 від 07.01.2025 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна та майнових прав", затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами; - Наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ПП "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ" та не відображає "дійсну вартість" у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців. - Згідно абзацу 2 статті 3 контракту, умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Заявлені в інвойсі умови поставки - CPT Харків, Україна, разом з тим, абзацом 3 статті 3 контракту обумовлено, що Постачальник зобов`язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс FOB порт країни відправлення (Китай). Вищенаведене може свідчити про не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі. Керуючись положеннями частини 3 статті 53 Митного кодексу України, прошу надати наступні додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 7) копію митної декларації країни експорту (Китай); 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями". 08.01.2025 позивачем надано відповіді на повідомлення відповідача №№08/01/25-1, 08/01/25-2, 08/01/25-3, №08/01/25-4, 08/01/25-5, 08/01/25-6, 08/01/25-7, 08/01/25-8, 08/01/25-9, 08/01/25-10, 08/01/25-11, 08/01/25-12, 08/01/25-13. 08.01.2025 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2025/000006/2, у якому вказано наступне: "У відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Згідно п.5 ст.54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, зокрема, має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно п.2 ст.52 МКУ декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст.: 54, 55, 57-58 МКУ: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари: Статтею 5 контракту від 17.07.2024 RTTF20240717 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. Відповідно до статті 49 МКУ, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, проте банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, у графі 44 МД відсутні та на вимогу митного органу до митного оформлення не надані; - наданий до митного оформлення Висновок експерта № 20-17/01-2025 від 07.01.2025 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна та майнових прав", затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами; Згідно абзацу 2 статті 3 контракту, умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Заявлені в інвойсі умови поставки - CPT Харків, Україна, разом з тим, абзацом 3 статті 3 контракту обумовлено, що Постачальник зобов`язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс - FOB порт країни відправлення (Китай). Вказане свідчить про не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі. - Наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "Мультітул-Стандарт" та не відображає "дійсну вартість" у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців. - наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству; а також, у зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених ст.53 МКУ: документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; додаткові угоди до контракту; банківські платіжні документи; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни експорту; При прийнятті даного Рішення застосовані "Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів", які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 №476. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з тієї ж країни (регіону) і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, не відповідає задекларованому. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять розбіжності та неточності, не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп.2, 3 ст. 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 та ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Відповідно до п.1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст. 64 МКУ. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Таким чином, між митним органом та декларантом проведені консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу. Джерелом числового значення митної вартості товару №1 є МД від 23.12.2024 №UA500580/2024/004677, за якою у максимально наближений час за основним методом оформлено товар "Полотна трикотажні з синтетичних волокон, пофарбовані. Тканина трикотажна, пофарбована, виготовлена з синтетичних волокон, без просочення, дублювання і покриття пластмасами, що спостерігається неозброєним оком, упакована в рулони-1165шт. Країна виробництва : CN" та складає 3,97 USD за кг. В результаті консультації декларанту роз`яснено, що згідно з п. 3 ст.52 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом Держмитслужби; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст. 55 МКУ. Також роз`яснено право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду". Відповідачем також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2025/000007 від 08.01.2025. Поряд з цим, за митною декларацією від 07.01.2025 №25UA401060000207U3 до митного оформлення заявлено товар за кодом згідно з УКТЗЕД 6006320090: "Трикотажне полотно поперечно в`язане, виготовлено з синтетичних волокон 100% поліестер, пофарбована в різні кольори. При виробництві тканини еластомірні і гумові нитки не використовувалися. Пропитки, дублювання та покриття пластмасами, що спостерігаються неозброєним оком відсутнє: Fabric art. 25223-2034,00 м. Загальна максимальна і мінімальна ширина 150 (+/-5)см, загальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 145 (+/-5)см. Поверхнева щільність складає 205 (+/-10)г/м2. Fabric art. 21172-11478,00 м. Загальна максимальна і мінімальна ширина 150 (+/-5)см, загальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 145 (+/-5)см. Поверхнева щільність складає 210 (+/-10)г/м2. Fabric art. 23251-1962,00 м. Загальна максимальна і мінімальна ширина 150 (+/-5)см, загальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 145 (+/-5)см. Поверхнева щільність складає 380 (+/-10)г/м2. Fabric art. 22106-31388,00 м. Загальна максимальна і мінімальна ширина 150 (+/-5)см, загальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 145 (+/-5)см. Поверхнева щільність складає 200 (+/-10)г/м2. Fabric art. 21110-15711,00 м. Загальна максимальна і мінімальна ширина 180 (+/-5)см, загальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 175 (+/-5)см. Поверхнева щільність складає 250 (+/-10)г/м2. Виробник ZHEJIANG FANTASY INTERNATIONAL TRADE CO., LTD. Торговельна марка немає даних. Країна виробництва CN". На підтвердження заявленої в цій митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 44578,88 долари США, разом із декларацією було подано наступні документи: - Пакувальний лист (Packing list) №RAJTT241103 від 03.11.2024; - Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №RAJTT241103 від 03.11.2024; - Коносамент (Bill of lading) №143471898432 від 08.11.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) CMR №4053 від 03.01.2025; - Декларація T1 (Dispatch note model T1) MRN №25PL322080NS5CR5K6 від 03.01.2025; Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №RAJTT241103 від 03.11.2024; - Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №20-19/01-2025 від 07.01.2025; - Розрахунок ціни (калькуляція) №RAJTT241103 від 03.11.2024 (з перекладом); Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №RTTF20240717 від 17.07.2024; - Додаткова угода до зовнішньоекономічного договору (контракту) №б/н від 23.08.2024; - Видаткова накладна №RAJTT241103 від 03.11.2024 (з перекладом); - Відвантажувальна специфікація №RAJTT241103 від 03.11.2024 (з перекладом); - Комерційна пропозиція №RAJHANS20240709 від 09.07.2024 (з перекладом); - Лист №12/10-1 від 10.12.2024 з інформацією від ТОВ "Мультітул-Стандарт", що страхування вантажу не здійснювалось; - Лист №12/10-2 від 10.12.2024 з інформацією від ТОВ "Мультітул-Стандарт", що вантаж не підлягає процедурі ліцензування під час імпорту; - Лист № RAJTT241103-1 від 03.11.2024 з інформацією від продавця, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); - Лист № RAJTT241103-2 від 03.11.2024 з інформацією від продавця, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); - Лист № RAJTT241103-3 від 03.11.2024 з інформацією від продавця, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); - Лист №RAJTT241103-4 від 03.11.2024 з інформацією від продавця, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); - Лист №RAJTT241103-5 від 03.11.2024 з інформацією від продавця, що ніяких платежів від третіх осіб не було отримано (з перекладом); - Прайс-лист №RAJHANS20240926/03 від 26.09.2024 (з перекладом); - Якісний опис №RAJTT241103 від 03.11.2024 (з перекладом). 07.01.2025 відповідачем направлено позивачу повідомлення №841756, у якому зазначено: "Керуючись положеннями частини 2 статті 53 Митного кодексу України, прошу надати наступні документи: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару". Також 07.01.2025 відповідачем направлено позивачу ще одне повідомлення №841757, у якому зазначено: "Надані до митного оформлення документи мають розбіжності та не містять достовірних відомостей про визначення митної вартості, які базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а саме: - Статтею 5 контракту від 17.07.2024 № RTTF20240717 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. В графі 44 МД банківський документ відсутній; - наданий до митного оформлення Висновок експерта № 20-19/01-2025 від 07.01.2025 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 №2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна та майнових прав", затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами; в самому висновку зазначено, що експерт визначив не митну, а ринкову вартість; - Наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий безпосередньо ТОВ "Мультітул-СТандарт" та не відображає "дійсну вартість" у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців. Окрім того, у наданому документі не зазначено конкретної одиниці виміру - чи погонні метри, чи квадратні метри. Керуючись частиною 3 статті 53 Митного кодексу України, прошу надати додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість: - 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - 3) виписку з бухгалтерської документації; - 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - 7) копію митної декларації країни відправлення; - 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. - Згідно наданих комерційних та транспортних документів, товар переміщується з Китаю (КНР), разом з тим, до митного оформлення подано калькуляцію, прайс-лист, комерційну пропозицію, відвантажувальну специфікацію, згідно яких ця партія товарів постачається з ОАЕ. - Додатково повідомляємо що відповідно до ч.6 ст. 53 МКУ, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару". 08.01.2025 позивачем надано відповіді на повідомлення відповідача №№07/01/25-1, 07/01/25-2, 07/01/25-3, 07/01/25-4, 07/01/25-5, 07/01/25-6, 07/01/25-7, 07/01/25-8, 07/01/25-9, 07/01/25-10, 07/01/25-11, 07/01/25-12. 08.01.2025 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2025/000005/2, в якому вказано наступне: "У відповідності до вимог пункту 5 статті 55 Митного кодексу України та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України (далі - МКУ) проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації наведено у електронному повідомленні, направленим декларанту. Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст.: 54, 55, 57-59 МКУ: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (зокрема: - наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству; - декларантом не надана митна декларація країни відправлення; - наданий до митного оформлення прайс - лист № RAJHANS20240926/03 від 26.09.2024 є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем ТОВ "Мультітул-Стандарт" та не відображає "дійсну вартість" у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців; - відсутній транспортний договір щодо морського перевезення згідно коносаменту № 143471898432 від 08.11.2024; - відсутні банківські/платіжні документи, що підтверджують факт оплати морського перевезення згідно коносаменту № 143471898432 від 08.11.2024; в інвойсі №RAJTT241103 від 03.11.2024 не зазначені умови оплати; - наданий до митного оформлення Висновок експерта 20-19/01-2025 від 07.01.2025 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна та майнових прав", затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами; - відсутній договір та заявка про перевезення, з перевізником, що зазначений в CMR від 03.01.2025 №4053; - відсутні транспортні довідки, рахунки; а також в зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п.3 ст.53 МКУ; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари. При прийнятті даного Рішення застосовані "Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів", які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 №476. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з тієї ж країни (регіону) і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, не відповідає заявленому. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять розбіжності та неточності, не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп. 2, 3 ст. 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 та ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Відповідно до п. 1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст. 64 МКУ. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Таким чином, між митним органом та декларантом проведені консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу. Товар №1. Джерелом числового значення митної вартості товару є ЕМД від 18.11.2024 №UA500580/2024/003823 за якою оформлено приблизно однакову кількість у максимально наближений час за резервним методом ідентичний товар: Полотна трикотажні, з синтетичних волокон, пофарбовані. Тканина трикотажна, пофарбована, виготовлена з синтетичних волокон, без просочення, дублювання і покриття пластмасами, що спостерігається неозброєним оком, упакована в рулони - 1259 шт. Торговельна марка : HANGZHOU RED Країна виробництва: CN Виробник: HANGZHOU RED IMPORT ANDEXPORT CO.,LTD та складає 3,97 USD за кг". Відповідачем також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2025/000005 від 08.01.2025. Не погодившись із правомірністю винесення митницею рішень про коригування митної вартості товарів №UA401060/2025/000006/2 від 08.01.2025, №UA401060/2025/000005/2 від 08.01.2025 та карток відмов до них №UA401060/2025/000007 від 08.01.2025, №UA401060/2025/000005 від 08.01.2025, позивач звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесених рішень про коригування митної вартості. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості та карток відмови в прийнятті митної декларації, враховуючи наступне. Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI, що набрав чинності з 01.06.2012. Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Частиною четвертою статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 Митного кодексу України). За приписами пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин), митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно з частиною п`ятою цієї статті, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; обмінюватися інформацією, що стосується митної вартості товарів, в електронній формі у форматі міжнародних стандартів обміну електронною інформацією з митними органами іноземних держав із використанням інформаційних технологій, за умови дотримання вимог щодо її конфіденційності; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю. А відповідно до частини шостої зазначеної статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Статтею 57 Митного кодексу України визначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. У той же час, як визначено частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом митна вартість вважається визнаною автоматично. Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. За обставин цієї справи між сторонами виник спір щодо правомірності рішень митного органу про відмову у митному оформленні товарів та коригування митної вартості товарів. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України). Виходячи із системного аналізу наведених вище положень статті 54 Митного кодексу України, суд дійшов висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України. Єдиними підставами, що надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме - у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару. У ході митного оформлення у спірних відносинах відповідач вказав, що подані декларантом до митного контролю документи не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар та містять розбіжності, а саме: щодо документів, доданих до митної декларації №25UA401060000233U0 від 08.01.2025: 1) статтею 5 контракту від 17.07.2024 RTTF20240717 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. Відповідно до статті 49 МКУ митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, проте банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, у графі 44 МД відсутні та на вимогу митного органу до митного оформлення не надані; 2) наданий до митного оформлення Висновок експерта №20-17/01-2025 від 07.01.2025 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 №2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна та майнових прав", затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами; 3) згідно абзацу 2 статті 3 контракту умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Заявлені в інвойсі умови поставки - CPT Харків, Україна, разом з тим, абзацом 3 статті 3 контракту обумовлено, що Постачальник зобов`язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс - FOB порт країни відправлення (Китай). Вказане свідчить про не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі; 4) наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "Мультітул-Стандарт" та не відображає "дійсну вартість" у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року; щодо документів, доданих до митної декларації №25UA401060000207U0 від 07.01.2025: 1) наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству; 2) декларантом не надана митна декларація країни відправлення; 3) наданий до митного оформлення прайс-лист № RAJHANS20240926/03 від 26.09.2024 є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем ТОВ "Мультітул-Стандарт" та не відображає "дійсну вартість" у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року; 4) відсутній транспортний договір щодо морського перевезення згідно коносаменту №143471898432 від 08.11.2024; 5) відсутні банківські/платіжні документи, що підтверджують факт оплати морського перевезення згідно коносаменту №143471898432 від 08.11.2024; 6) в інвойсі №RAJTT241103 від 03.11.2024 не зазначені умови оплати; 7) наданий до митного оформлення Висновок експерта 20-19/01-2025 від 07.01.2025 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна та майнових прав", затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами; 8) відсутній договір та заявка про перевезення, з перевізником, що зазначений в CMR від 03.01.2025 №4053; 9) відсутні транспортні довідки, рахунки; 10) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари. Оцінюючи повідомлені митним органом обставини, суд виходить з такого. Посилання митниці на незазначення в інвойсі способу оплати за товар, як на наявність розбіжностей в документах, суд вважає безпідставними, адже спосіб оплати товару не є ціноутворюючим фактором, а відсутність цієї інформації в інвойсі сама собою, як окремий факт, не може свідчити про заниження митної вартості товару, оскільки спосіб оплати обумовлено умовами відповідного договору, на який в інвойсі є посилання. Умови оплати визначені статтею 5 Контракту №RTTF20240717 від 17.07.2024, за змістом якої оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця. Інвойсами №RAJTT241101 від 01.11.2024, RAJTT241103 від 03.11.2024 передоплату не визначено. Тобто сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Як наслідок, на момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Пунктом 4 частини другої статті 53 МК України передбачено, що банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару надаються за умови, якщо рахунок сплачено. Отже, оскільки рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи були відсутні, а тому, надання ТОВ "Мультітул-Стандарт" таких документів на законодавчому рівні не передбачено. Окрім того, відповідачу надавалися відповіді ТОВ "Мультітул-Стандарт" на повідомлення митниці №08/01/25-1 від 08.01.2025, №08/01/25-4 від 08.01.2025, №07/01/25-1 від 07.01.2025, №07/01/25-3 від 07.01.2025, у яких була зазначена вся відповідна інформація. Також у спірних рішеннях суперечливо посилаючись щодо висновку експерта на певні вимоги Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, (взагалі до того ж не вказуючи, які конкретно вимоги на його думку не дотримано) як підставу для коригування митної вартості товарів, митний орган фактично повністю нівелював положення частини першої статті 54 МК України, здійснивши перевірку нечислових значень, замість числових (як того вимагає МК України), та вийшов за межі предмету контролю правильності визначення митної вартості товару. Водночас, відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, встановлюються в інвойсах №RAJTT241101 від 01.11.2024 та №RAJTT241103 від 03.11.2024, про що митний орган було повідомлено у відповідях товариства на повідомлення митниці №08/01/25-5 від 08.01.2025, № 07/01/25-4 від 07.01.2025. Позицію щодо незаконності коригування митної вартості на підставі такого додаткового документа, як висновок експерта, який митну вартість не підтверджує, висловлено Верховним Судом у постановах від 09 листопада 2022 року у справі №820/585/17, від 12 квітня 2023 року у справі №826/7411/15, від 25 серпня 2023 року у справі №826/3098/16. Слід відмітити, що посадові особи митного органу не є експертами чи спеціалістами у відповідній сфері та повинні діяти в межах своїх посадових інструкцій та рекомендацій. Митним органом вказано, що надані висновки підготовлені нібито з порушенням, хоча останній не уповноважений виявляти порушення у висновках експерта. Отже, надані позивачем відповідачу висновки експерта не є документами, що підтверджують митну вартість у розумінні частини другої статті 53 МК України, а є додатковими документами на підтвердження відсутності заниження рівня митної вартості товару, адже ціна, вказана в інвойсах, відповідає ринковій вартості товару. З приводу умов поставки суд першої інстанції вірно зазначив про те, що відповідно до статті 3 Контракту №RTTF20240717 від 17.07.2024 поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі. У інвойсах №RAJTT241101 від 01.11.2024 та №RAJTT241103 від 03.11.2024 визначено умови поставки CPT Kharkiv, Ukraine. Згідно з правилами Інкотермс 2010: СРТ означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Пункт призначення в свою чергу визначено державу Україна. Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. Відповідно до правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, поставка товарів на умовах CPT (фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. Таким чином, відповідно до умов поставки CPT, витрати на транспортування, навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України покладаються на продавця. Щодо умови поставки "FOB" - вільно на борті судна (найменування порту відвантаження) - FOB (free on board) - умова, яка використовується при морських перевезеннях. За нею продавець зобов`язаний за власний рахунок доставити товар на борт судна, зафрахтованого покупцем, а також у зазначений термін в узгодженому порту відвантаження повідомити та передати йому документи разом з коносаментом. Покупець укладає угоду перевезення, повідомляє продавцеві назву судна, місце відвантаження, необхідну дату поставки та несе всі витрати, пов`язані з переміщенням товару, з моменту фактичного переходу товару через поручні судна в зазначеному порту відвантаження. Виходячи з наведеного, умови поставки "FOB" взагалі не відповідають умовам контракту №RTTF20240717 від 17.07.2024. Відповідачу одночасно з митною декларацією №25UA401060000233U0 від 08.01.2025 надано калькуляцію собівартості товару №RAJTT241101 від 01.11.2024, а також лист продавця №RAJTT241101-1 від 01.11.2024 на підтвердження того факту, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару, про що митний орган додатково повідомлявся у відповіді на повідомлення митниці №08/01/25-7 від 08.01.2025. Отже, до митного оформлення було надано всі документи на підтвердження даних обставин, в тому числі, але не виключно, контракт, інвойси №RAJTT241101 від 01.11.2024 та №RAJTT241103 від 03.11.2024, які чітко та однозначно дозволяють встановити, що умовами поставки є саме CPT, а не FOB та усі витрати на транспортування/витрати, пов`язані з транспортуванням включено в ціну товару. Твердження митниці стосовно того, що надані до митного оформлення прайс-листи є по суті офертою для конкретного покупця, тобто видані продавцем та не відображають "дійсну вартість" у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, є необґрунтованими, оскільки такі документи, як прайс-листи, складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару. Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено. Таким чином, відомості, наведені у вказаних документах виробника товару, не мають імперативного характеру, а, отже, у разі їх наявності можуть прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації. Згідно з висновками Верховного суду, викладеними у постанові від 27.01.2022 у справі №810/3667/15, прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд. Водночас наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів. Подібний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 28.05.2019 у справі №825/1477/15-а. У спірному випадку відповідачу одночасно з митними деклараціями надавалися прайс-листи №RAJHANS20240926/01 від 26.09.2024, № RAJHANS20240926/03 від 26.09.2024, про що митницю додатково було проінформовано у відповідях товариства №08/01/25-6 від 08.01.2025, №07/01/25-5 від 07.01.2025. Також твердження митниці, що надані прайс-листи є по суті офертою для конкретного покупця та не відображають дійсну вартість не підтверджені жодним нормативно-правовим документом, адже відсутні законодавчі вимоги до форми та змісту таких документів, як прайс-лист. Отже, прайс-листи є документами довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до змісту та форми прайс-листів, а тому посилання відповідача на недоліки наданих позивачем прайс-листів на підставі здійснення дослідження відповідачем загальносвітової практики не є належним обґрунтуванням коригування митної вартості, жодним нормативним джерелом з боку відповідача не підтверджено та ґрунтується виключно на його суб`єктивних припущеннях. Прайс-листи містять цінову інформацію, а посилання відповідача на загальносвітову практику, яка не підтверджена жодними документами, є необґрунтованими. Відтак, митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість відомостей прайс-листа, як на підставу для коригування митної вартості товару. У спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA401060/2025/000006/2 від 08.01.2025 та №UA401060/2025/000005/2 від 08.01.2025 зазначено про наявність рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству. З цього приводу слід зазначити, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Доводи митниці про сумніви у достовірності заявленого рівня митної вартості є безпідставними, оскільки позивачем був поданий пакет документів, яким підтверджено правильність визначення митної вартості, а митний орган не обґрунтував того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Стосовно зауважень митниці у спірному рішенні №UA401060/2025/000005/2 від 08.01.2025 на ненадання декларантом митної декларації країни відправлення, то суд враховує, що згідно з пунктом 7 частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення. Тобто, копія митної декларації країни відправлення не належить до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до частини другої статті 53 МК України, а може лише додатково надаватися митному органу виключно у випадку, передбаченому частиною третьою статті 53 МК України за її наявності. Незважаючи на це, відповідачу одночасно з митною декларацією №25UA401060000207U3 від 07.01.2025 надавалася декларація на підтвердження факту експорту товарів, а саме MRN №25PL322080NS5CR5K6 від 03.01.2025. Про фактичне надання позивачем та, як наслідок, наявність у митного органу декларації MRN №25PL322080NS5CR5K6 від 03.01.2025 наголошувалося також у наданому митниці листі товариства №07/01/25-10 від 07.01.2025. Такоє є безпідставними аргументи митного органу у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA401060/2025/000005/2 від 08.01.2025 про відсутність транспортного договору щодо морського перевезення згідно коносаменту №143471898432 від 08.11.2024, банківських/платіжних документів, що підтверджують факт оплати морського перевезення згідно коносаменту №143471898432 від 08.11.2024, договору та заявки про перевезення, з перевізником, що зазначений в CMR від 03.01.2025 №4053, а також транспортних довідок, рахунків, оскільки відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 МК України транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, на підтвердження митної вартості товару надаються, але виключно в тому випадку, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. У спірному випадку витрати на транспортування включені у вартість товару, що підтверджується, зокрема, але не виключно статтею 3 контракту №RTTF20240717 від 17.07.2024, відповідно до якої поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі. У рахунку-фактурі (інвойсі) №RAJTT241103 від 03.11.2024 визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine. Згідно з правилами Інкотермс 2010: CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. До митного оформлення позивач надавав митному органу автотранспортну накладну CMR №4053 від 03.01.2025 та коносамент №143471898432 від 08.11.2024, в якому зазначено "OCEAN FREIGHT PREPAID" (ФРАХТ З ПЕРЕДОПЛАТОЮ ОКЕАНОМ), що підтверджує включення витрат на транспортування, витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням, до ціни товарів. З огляду на викладене, вимога митниці щодо надання позивачем транспортних/перевізних документів є необґрунтованою, оскільки з урахування умови поставки CPT всі витрати на транспортування вже включено у вартість товару, а тому ненадання таких документів декларантом не може бути підставою для коригування митної вартості товару. Ще однією підставою для коригування митної вартості згідно рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2025/000005/2 від 08.01.2025 зазначено те, що не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари. З цього приводу слід зазначити, що частиною другою статті 53 МК України визначено перелік документів, які підтверджують митну вартість товару. Серед цього переліку інформація щодо угод на ідентичні товари відсутня. Частиною третьою статті 53 МК України встановлено перелік документів, які митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках та за наявності цих документів може їх витребувати. Серед цього переліку інформація щодо угод на ідентичні товари також відсутня. Частиною четвертою статті 53 МК України надано перелік документів, які митний орган може витребувати виключно за наявності та у випадку обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Серед цього переліку інформація щодо угод на ідентичні товари також відсутня. Частиною п`ятою статті 53 МК України прямо визначено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Тобто, інформація щодо угод на ідентичні товари є відмінною від тих документів, що визначені частинами другою-четвертою статті 53 МК України, а тому їх вимагання прямо забороняється частиною п`ятою статті 53 МК України. Крім того саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, можливої відмінності між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу її визначення. У зв`язку з вищенаведеним, за висновками суду вищевказана підстава коригування митної вартості товарів є законодавчо необґрунтованою. Таким чином, не надання позивачем інформації щодо угод на ідентичні товари та відсутність цієї інформації у митного органу не є підставою для застосування другорядного методу визначення митної вартості товарів. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). У постанові Верховного Суду від 12.09.2023 у справі №420/14943/21 зазначено, що критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять правову основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права. Враховуючи викладене вище, а також те, що відповідач у ході проведення митного оформлення не встановив фактів понесення позивачем додаткових витрат у зв`язку з придбанням товарів, заниження їх вартості в інший спосіб тощо, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність спірних рішень митного органу про коригування митної вартості ввезених позивачем товарів. Доводи митного органу про заниження декларантом митної вартості товарів ґрунтуються виключно на припущеннях, що не підтверджені документально. Приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним (резервним) методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не навів жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товару, що є порушенням статті 55 Митного кодексу України. Щодо вимоги про скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, колегія суддів зазначає наступне. Оскільки саме прийняття відповідачем оскаржуваних рішень про коригування митної вартості слугувало підставою для видання карток відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, відтак визнання рішень про коригування митної вартості протиправними та їх скасування є підставою для визнання протиправними та скасування сформованих Харківською митницею карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Відповідно до п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі v. Finlandвід 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spainвід 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог. Стосовно розподілу судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу, здійснених судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні, колегія суддів зазначає таке. Положеннями ст. 139 КАС України передбачено стягнення судових витрат стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 КАС України). Згідно з ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України). Відповідно до ч. 6 ст. 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Відповідно до п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом. Таким чином, до правової допомоги належать консультації та роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду від 31.07.2018 по справі № 820/4263/17. Також, згідно ч. 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 15 лютого 2022 року у справі №280/569/21, що враховується судом при вирішенні питання відшкодування понесених позивачем витрат на правничу допомогу. На підтвердження понесених позивачем у цій справі витрат з правничої допомоги до матеріалів справи надано копії: договору від 19.02.2025 про надання правової допомоги, додаткових угод від 19.02.2025 №1 та №2, платіжної інструкції від 21.02.2025 №291820. У пункті 3.1 договору визначено, що розмір гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надану правову допомогу, визначається сторонами у додатковій угоді у фіксованому розмірі. Відповідно до пункту 1 додаткової угоди від 19.02.2025 №2 розмір гонорару Бюро за надання правової допомоги за цим договором складає фіксовану суму 50000,00 грн. Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України). Відповідач в апеляційній скарзі заперечував щодо відшкодування за його рахунок суми понесених витрат на правничу допомогу, оскільки сума 25 000 грн. є надмірною. Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Так, пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. В постанові Верховного Суду від 23.07.2023 у справі №340/4492/22 судом касаційної інстанції висловлено позицію, згідно якої наявність/відсутність з боку іншої сторони заперечень проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення виключно для вирішення питання про співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на правову допомогу як це передбачено частиною сьомою статті 134 КАС України, однак, не впливає на обов`язок суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу застосовувати вимоги частин першої-четвертої статті 134 КАС України і перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим, окрім співмірності, критеріям. Проаналізувавши зроблений представником позивача розрахунок та надані відповідачем заперечення, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, з урахуванням співмірності витрат на оплату послуг адвоката, враховуючи, що сама по собі справа є нескладною, підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а також те, що всі процесуальні документи подавались представником через підсистему "Електронний суд", що в свою чергу заощаджувало час та не потребувало особистої присутності представника при зверненні до суду, а також те, що участь в судових засіданнях адвокат не приймав, оскільки розгляд справи здійснювався у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, колегія суддів вважає обґрунтованими, співмірними та підтвердженими належними доказами понесені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 20 000 грн. Колегія суддів зазначає, що відповідач не спростовує надання правничої допомоги, при цьому, апеляційна скарга не містить вимоги щодо зменшення судових витрат, а відповідач фактично наполягає на відмові у стягненні судових витрат, що за наявністю наданої правничої допомоги не передбачено чинним процесуальним законодавством. Натомість, при ухваленні додаткового рішення судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи та доводи сторін, не вірно надано оцінку доказам, а тому наявні підстави для його зміни. Відповідно до ч. 4 статті 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Вінницької митниці - задовольнити частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 по справі № 440/4205/25 змінити в частині розподілу судових витрат на правничу допомогу, виклавши четвертий резолютивної частини рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 в наступній редакції: "Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультітул-Стандарт" судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 29068,80 грн (двадцять дев`ять тисяч шістдесят вісім гривень вісімдесят копійок) та витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 (двадцять тисяч гривень нуль копійок)." В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 по справі №440/4205/25 залишити без змін . Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.С. Чалий З.Г. Подобайло