Постанова КАС ВС № 600/5267/24-а

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 січня 2026 року м. Київ справа №600/5267/24-а адміністративне провадження №К/990/26719/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого - Кашпур О.В., суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А., розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою адвоката Каверіна Сергія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року, постановлену в складі головуючого судді Анісімова О.В., і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2025 року, прийняту в складі: головуючого Ватаманюка Р.В., суддів Капустинського М.М., Сапальової Т.В., У С Т А Н О В И В : І. Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. У листопаді 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), у якому просила: - визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 (далі - Постанова №889), з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з вересня 2016 року по день фактичної виплати 19 жовтня 2024 року; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з вересня 2016 року по день фактичної виплати 19 жовтня 2024 року.

2. Чернівецький окружний адміністративний суд ухвалою від 20 листопада 2024 року прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

3. Чернівецький окружний адміністративний суд ухвалою від 23 грудня 2024 року заяву представника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог задовольнив. Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії залишив без розгляду в частині позовних вимог щодо: визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з вересня 2016 року по 13 грудня 2023 року; зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з вересня 2016 року по 13 грудня 2023 року.

4. Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 21 травня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року - без змін. ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Представник ОСОБА_1 - адвокат Каверін Сергій Миколайович (далі - Каверін С.М.) подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2025 року і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

6. Скаржник посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права. Зазначає, що хоча предметом позовів у справах №600/5267/24-а і №600/1526/24-а є протиправна бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати по день фактичної виплати, однак фактичні підстави цих позовів є різними. Суди попередніх інстанцій, вирішуючи питання про залишення позову в справі №600/5267/24-а без розгляду в частині позовних вимог, не з`ясували дійсних обставин звернення ОСОБА_1 до суду з указаними позовами, а саме: не порівняли розмір і період доходу (які є відмінними в обох справах), за який позивач просила здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строку виплати такого. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що позови у справах №600/5267/24-а і №600/1526/24-а є фактично тотожними та ідентичними, є помилковими, і, як наслідок, залишення позову без розгляду в частині позовних вимог призвело до порушення норм процесуального права та ухвалення незаконних судових рішень, які обмежують позивача у доступі до правосуддя. ІІІ. Рух справи у суді касаційної інстанції

7. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Соколова В.М., Уханенка С.А. ухвалою від 23 червня 2025 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував справу №600/5267/24-а з Чернівецького окружного адміністративного суду. Матеріали справи №600/5267/24-а витребувано також із Чернівецького окружного адміністративного суду та Сьомого апеляційного адміністративного суду в електронному вигляді з використанням функціоналу комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» - «Витребування справ з ЦБД».

8. Представник відповідача подав відзив на касаційну скаргу із проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2025 року - без змін.

9. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 28 січня 2026 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами з 29 січня 2026 року. ІV. Позиція Верховного Суду

10. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №600/5267/24-а стало оскарження судових рішень, зазначених у частині другій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), і посилання скаржника на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.

11. Надаючи оцінку обґрунтованості касаційної скарги і оскаржуваним ухвалі Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року та постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2025 року, Верховний Суд, з урахуванням приписів статті 341 КАС України, виходить із таких міркувань.

12. Завданням адміністративного судочинства, у силу норм частини першої статті 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

13. Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частини перша та друга).

14. Згідно із пунктом 3 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

15. Зазначена підстава для залишення позову без розгляду спрямована на усунення випадків повторного розгляду та вирішення судом спорів між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

16. Залишаючи позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії в частині позовних вимог без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що у провадженні Чернівецького окружного адміністративного суду перебуває справа №600/1526/24-а (провадження по якій відкрито раніше) про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що є підставою для застосування положень пункту 3 частини першої статті 240 КАС України.

17. Суд першої інстанції зазначив, що 05 грудня 2024 року до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про залишення позовної заяви без розгляду в частині вимог, а саме: нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з вересня 2016 року по 13 грудня 2023 року. Заява обґрунтована тим, що позовні вимоги у цій справі та у справі №600/1526/24-а по суті є фактично тотожними, ідентичними (за виключенням збільшеного періоду стягнення компенсації у справі №600/5267/24-а - по 19 жовтня 2024 року).

18. Згідно із даними КП «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що у провадженні Чернівецького окружного адміністративного суду перебуває справа №600/1526/24-а за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ), у якому позивач просить: визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати за період з вересня 2016 року по день фактичної виплати 13 грудня 2023 року; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за період з вересня 2016 року по день фактичної виплати 13 грудня 2023 року.

19. Суд апеляційної інстанції також зазначив про те, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року в справі №600/1526/24-а позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за весь час затримки їх виплати за період з вересня 2016 року по день фактичної виплати 13 грудня 2023 року. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за період з вересня 2016 року по день фактичної виплати 13 грудня 2023 року.

20. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року в справі №600/1526/24-а за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

21. Як визначено приписами статті 242 КАС України, судові рішення повинні ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законними і обґрунтованими, мають відповідати завданню адміністративного судочинства.

22. Так, залишення судом позову без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 240 КАС України можливе за умови, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

23. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, визнав обґрунтованою заяву представника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду в частині позовних вимог, погодившись з доводами відповідача про те, що позовні вимоги у справі №600/5267/24-а та у справі №600/1526/24-а є фактично тотожними, ідентичними (за виключенням збільшеного періоду стягнення компенсації у справі №600/5267/24-а - по 19 жовтня 2024 року (у справі №600/1526/24-а - по 13 грудня 2023 року)).

24. Верховний Суд неодноразово зазначав, що тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

25. Сторонами в адміністративному процесі є позивач і відповідач.

26. Предмет адміністративного позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

27. Підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем і відповідачем спірних правовідносин.

28. Визначаючи, зокрема, підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права. Отже, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин і фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.

29. Водночас, як зі змісту оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, так і зі змісту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, не прослідковується, що суди здійснили порівняльний аналіз підстав позовів у справі №600/5267/24-а та у справі №600/1526/24-а.

30. Суди попередніх інстанцій не здійснили порівняльний аналіз обставин і фактів, якими позивач обґрунтовувала позовні вимоги у справі №600/5267/24-а та у справі №600/1526/24-а, належним чином не дослідили і не з`ясували ознаки тотожності між підставами позовів у вказаних справах.

31. Для встановлення тотожності позовів визначальне значення має не тільки предмет позову (матеріально-правова вимога) та його сторони (хто подав (позивач) і до кого (відповідач)), а й підстави позову (коло обставин і фактів, якими обґрунтовано позовні вимоги). Тільки якщо всі ці елементи (сторони, предмет і підстава) збігаються, позови визнаються тотожними.

32. При цьому необхідно зауважити, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається.

33. Також не є зміною підстав позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі позивачу під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.

34. Окрім того, не вважається зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин і зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права, або наведення іншого праворозуміння таких норм.

35. Верховний Суд - як суд касаційної інстанції, є судом права, а не судом факту, і, у силу норм статті 341 КАС України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені чи відхилені судами, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

36. Підсумовуючи наведене, Верховний Суд уважає, що суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми процесуального права, не з`ясували в повному обсязі всі суттєві обставини, внаслідок чого дійшли передчасного висновку про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду в частині позовних вимог із підстав, визначених пунктом 3 частини першої статті 240 КАС України.

37. Відповідно до частин першої та четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

38. З огляду на зазначене та приписи статті 353 КАС України, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги адвоката Каверіна С.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , скасування оскаржуваних ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2025 року і направлення справи №600/5267/24-а до суду першої інстанції для продовження розгляду. V. Судові витрати

39. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються. Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу адвоката Каверіна Сергія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.

2. Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2025 року в справі №600/5267/24-а скасувати.

3. Справу №600/5267/24-а направити до Чернівецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий: О. В. Кашпур Судді: В. М. Соколов С. А. Уханенко