Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/13870/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 січня 2026 року м. Хмельницький Справа № 686/13870/25 Провадження № 22-ц/820/297/26 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Гринчука Р.С., Костенка А.М., Спірідонової Т.В., розглянув у порядку письмового провадження без виклику учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2025 року, суддя Мазурок О.В., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, встановив: В травні 2025 року ТОВ «Бізнес Позика» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №494140-КС-001 від 25.03.2024 в розмірі 42247,15 грн. В обґрунтування позову зазначило, що 25.03.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір №494140-КС-001, (далі-Договір), про надання кредиту, згідно з яким надано позичальнику грошові кошти у розмірі 21000 грн., зі сплатою 1,15012099% за кожен день користування кредитними коштами. ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за Договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 21000 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника. 17.06.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №ДУ№1 до Договору, згідно з якою ОСОБА_1 додатково отримала 5000 грн. кредиту. Згідно з розрахунком, ОСОБА_1 частково сплатила заборгованість на загальну суму 49623,64 грн., залишок заборгованості за кредитним договором №494140-КС-001 позичальника ОСОБА_1 становить 40377,55 грн., яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту 15929,90 грн. та суми прострочених платежів по процентах 24447,65 грн., які позивач просив стягнути з відповідача. Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10.11.2025 в задоволенні позову відмовлено. В мотивувальній частині рішення суд зауважив, що позивачем не надано до суду доказів на підтвердження обставин щодо здійснення ТОВ «Бізнес Позика» перерахування коштів в сумі 21000 грн. ОСОБА_1 відповідно до кредитного договору. В апеляційній скарзі ТОВ «Бізнес Позика» просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Зазначило, що ОСОБА_1 підписано кредитний договір №494140-КС-001 від 25.03.2024, в якому нею зазначено реквізити відповідного платіжного засобу, на який було в подальшому перераховано кредитні кошти. Сам по собі факт того, що грошові кошти було перераховано на банківський рахунок третьої особи не вказує на неукладеність договору та відсутність зобов`язань ОСОБА_1 щодо їх повернення. Розгляд справи апеляційним судом проведено в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи. Перевіривши матеріали справи колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги ТОВ «Бізнес Позика» з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Судом встановлено, що 25.03.2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір №494140-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до пункту 1 договору кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 21000 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,15012099% за кожен день користування кредитом. Пунктом 2 кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процента ставка за кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, з урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно з графіком платежів. Пунктом 3 кредитного договору встановлено графік платежів, які має здійснити позичальник для належного виконання умов кредитного договору. Згідно з умовами кредитного договору та анкети клієнта ОСОБА_1 номер банківської картки для перерахунку кредитних коштів вказано: « НОМЕР_1 ». Також, 17.06.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №ДУ№1 до договору №494140-КС-001, згідно з якою позичальнику було додатково надано 5000 грн. кредиту. Згідно з інформаційним листом ТОВ «ПрофітГід», в рамках договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-5 від 04.11.2020, укладеного ТОВ «Бізнес Позика» з ТОВ «ПрофітГід», останнє успішно виконало грошові перекази ТОВ «Бізнес Позика» та перерахувало на банківську картку № НОМЕР_1 грошові кошти в розмірі 21000 грн. та 5000 грн., відповідно. Як вбачається зі змісту розрахунку заборгованості за договором №494140-КС-001, ОСОБА_1 на виконання умов договору здійснила часткову оплату за договором №494140-КС-001, на загальну суму 49623,64 грн. Станом на 29.04.2025 ОСОБА_1 має заборгованість за вищевказаним договором про надання кредиту в сумі 40377,55 грн., яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту 15929,90 грн. та суми прострочених платежів по процентах 24447,65 грн. Відповідно до листа АТ КБ «Приватбанк» від 26.06.2025, на ім`я ОСОБА_1 в банку не емітовано карту № НОМЕР_1 , у зв`язку з чим відсутня можливість надати інформацію за вказаною картою. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України). Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків. За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику. Ст.ст. 1046-1047 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Як вбачається з матеріалів справи, 25.03.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 в електронний спосіб було укладено договір про надання кредиту №494140-КС-001, а 17.06.2024 укладено додаткову угоду до нього на загальну суму 26000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у договорі. Вказані договір та додаткову угоду до нього підписано ОСОБА_1 одноразовими ідентифікаторами «UA-8911» та «UA-1217», відповідно. У зазначених документах безпосередньо ОСОБА_1 вказала свої персональні дані, зокрема, прізвище, ім`я та по батькові, дату народження, місце проживання та реєстрації, РНОКПП НОМЕР_2 , номер мобільного телефону та електронну пошту, паспортні дані, а також номер карткового рахунку № НОМЕР_1 , на який бажає здійснити зарахування кредитних коштів. На підтвердження перерахування коштів на зазначену відповідачем банківську карту позивачем надано інформаційний лист ТОВ «ПрофітГід» про успішне зарахування на номер карткового рахунку НОМЕР_1 кредитних коштів у розмірі 21000 грн. та 5000 грн., відповідно (а.с. 89-90). Як вбачається зі змісту розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 частково виконала умови кредитного договору, а факт отримання кредитних коштів на зазначену нею ж банківську карту позичальником не спростовано. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову з огляду на відсутність доказів щодо перерахування кредиту згідно з умовами кредитного договору. Судом першої інстанції неправильно надано оцінку доказам, які містяться в матеріалах справи, у зв`язку з чим суд дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову, у зв`язку з чим оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову. Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позов задоволено повністю, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» підлягають стягненню судові витрати, понесені у суді першої інстанції в розмірі 2422,40 грн. та витрати зі сплати судового збору в суді апеляційної інстанції в розмірі 3633,60 грн. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд, постановив: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» задовольнити. Заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором в розмірі 40377,55 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 2422,40 грн. судових витрат зі сплати судового збору в суді першої інстанції та 3633,40 грн. судових витрат зі сплати судового збору в суді апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді: Р.С. Гринчук А.М. Костенко Т.В. Спірідонова