Постанова Київський апеляційний суд № 761/951/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа № 761/951/25 провадження № 33/824/5436/2025 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 грудня 2025 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі судді Кирилюк Г. М., при секретарі Черняк Д. Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_7 на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 22 вересня 2025 року в складі судді Аббасової Н. В., в справі про притягнення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, - встановив: Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 22 вересня 2025 року провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, стосовно ОСОБА_2 закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, закрито у зв`язку з закінченням на момент розгляду адміністративної справи строків притягнення до адміністративної відповідальності. 23.10.2025 захисник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 22 вересня 2025 року та поновити пропущений строк. Скасувати постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 22 вересня 2025 року та закрити провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Зазначив, що повний текст постанови станом на день подання апеляційної скарги отримано не було, в ЄДРСР з його текстом ОСОБА_1 та його захисник ознайомилися лише 16.10.2025. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята судом першої інстанції з порушенням прав ОСОБА_1 , норм матеріального та процесуального права. Зазначив, що судом першої інстанції було взято до уваги лише висновок експертизи, проведеної в ході судового розгляду, який встановив, що у дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася в діях водія автобуса МАЗ 203069 ОСОБА_1 експертом з технічної точки зору вбачається невідповідності вимогам п. 10.1, 10.3 ПДР. Вважає, що вказаний висновок експерта не є безумовним доказом вини і має бути оцінений в сукупності з іншими доказами; при цьому наявні істотні суперечності фактичних даних, показань свідків і технічних параметрів ДТП роблять висновок експерта неповним та сумнівним для доведення поза розумним сумнівом складу правопорушення щодо ОСОБА_1 . Висновок побудований на припущеннях щодо швидкостей, дистанцій і реакційного часу без належної валідації первинних даних: відсутній надійний обмір слідів, немає калібрування по контрольним реперам, а деякі параметри взяті з «типових» таблиць, що непридатно для індивідуальної події з нетиповою дорожньою обстановкою. Формальне посилання на пункти 10.1, 10.3 ПДР без доказу реальної можливості виконання вимог у конкретних умовах не встановлює складу правопорушення. Експерт використав усереднені значення (час реакції 1,0 с; коеф. зчеплення 0,3) без урахування фактичних умов. Згідно з офіційними метеоданими (Київ, 14 грудня 2024 року), температура повітря становила близько -5,7 °С (мін. -9,8 °С, макс. -1,6 °С), спостерігалась похмура погода, можливі опади, покриття було вологим і слизьким. За таких умов коефіцієнт зчеплення зменшується до 0,15-0,20, що збільшує гальмівний шлях. Ігнорування цього фактора могли призвести до хибного висновку про можливість уникнення зіткнення. Експертом також не враховано тієї обставини, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 є маршрутним та здійснював посадку/висадку пасажирів на транспортній зупинці. Водій транспортного засобу Toyota, який є іншим учасником дорожньо-транспортної пригоди перед поворотом праворуч зобов`язаний був завчасно зайняти відповідне крайнє праве положення на проїзній частині і подати сигнал повороту, здійснюючи маневр лише переконавшись у його безпечності для інших учасників руху (розд. 10 ПДР, зокрема п. 10.1, 10.2, 10.4). Під час перестроювання у праву смугу перед поворотом водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються по ній у попутному напрямку, аби не створювати небезпеку чи перешкоду. Більш того, у населених пунктах, наближаючись до автобуса/мікроавтобуса/тролейбуса, що розпочинає рух від позначеної зупинки в заїзній «кишені», водій зобов`язаний зменшити швидкість, а за потреби зупинитися, щоб дати можливість МТЗ виїхати (п. 17.4 ПДР). Експерт зазначив, що наявний комплекс пошкоджень на автобусі МАЗ 203069, р/н НОМЕР_1 , не відповідає пошкодженням, зафіксованим на фотознімках, оскільки на автобусі до моменту його огляду проводилися ремонтно-відновлювальні роботи. Таким чином, об`єкт експертизи вже не перебував у первісному стані після ДТП, що робить неможливим достовірне встановлення механізму зіткнення та напрямку дії сил. Попри це, експерт продовжив дослідження та зробив остаточні висновки. Експертом також не враховані всі фотографії, зроблені на місці події і взято за основу покази водія транспортного засобу Toyota, що суперечить принципу рівності сторін в даному випадку. Крім того, експерт визначив місце контакту за уламками дзеркала. Проте уламки можуть розлітатися на різні відстані - тому не є точним показником. Судом першої інстанції не наведено переконливих мотивів, чому свідчення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відкинуті або обмежено враховані; наявні розбіжності у часі, дистанціях, та видимості, які потребували повторного допиту або очної ставки, але цього не ініційовано. Не усунуто суперечності між свідченнями щодо швидкості, початку маневру та перешкод для огляду; суд не ініціював повторне дослідження доказів (допит, додатковий огляд місця, перевірка видимості за умовами того ж часу доби/погоди). Оскаржувана постанова не містить посилання на наявність показань свідків, які були надані в ході судового розгляду. Судом не враховані ті обставини, що водій Toyota з`їхав з місця ДТП, що спричинило неточність у формуванні схеми ДТП. Працівниками поліції не надано відеозаписів ДТП, не отримано показів інших, незацікавлених осіб, не долучено до матеріалів справи доказів, які б вказували на вчинення адміністративного правопорушення саме ОСОБА_1 . Наявні в матеріалах справи докази не є достатніми для висновку, що саме дії водія ОСОБА_1 та порушення ним ПДР України перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із настанням ДТП та його вина не доведена поза розумним сумнівом. Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження суд виходить з таких підстав. Згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Причини пропуску строку оскарження судового рішення є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Враховуючи ту обставину, що постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 22 вересня 2025 року була винесена за відсутності учасників справи, її копія направлена на адресу ОСОБА_1 лише 16.10.2025, а з апеляційною скаргою останній звернувся 23.10.2025, наявні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження. В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити. Інший учасник дорожньо-транспортної пригоди - ОСОБА_2 та його захисник - адвокат Бровченко І. В. просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції залишити без змін. ОСОБА_1 суду пояснив, що він перебував за кермом автобуса, який стояв на зупинці. В автобус заходили люди. Дивився у праве дзеркало. Відбувся удар, ліве дзеркало заднього виду відлетіло від удару автомобіля Toyota. Вказаний автомобіль вдарив автобус середньою правою стороною, оскільки об`їжджав автобус, який перебував на зупинці. Після того, як відчув удар, він смугу руху не змінював. ОСОБА_2 суду пояснив, що їхав на мікроавтобусі в другій смузі, не змінюючи напрямок руху зі швидкістю приблизно 35 км/год. За секунду відчув різкий удар з боку у свій автомобіль. По інерції автомобіль трохи розвернуло. Автобус виїхав на його смугу руху, колеса автобуса були вивернуті. Коли приїхала поліція, водій автобуса здав назад та вирівняв колеса відносно зупинки. Суд, заслухавши пояснення учасників справи та їх захисників, дослідивши матеріли справи та доводи апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП). Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ААД № 962542 від 14.12.2024 водій ОСОБА_1 14.12.2024 о 08:25 год. у м. Києві по вул. Д. Щербаківського, 2А, керуючи автобусом марки МАЗ 203069, державний номерний знак НОМЕР_2 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, перед початком руху не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем Toyota, державний номерний знак НОМЕР_3 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3 «б», п.10.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ААД № 962543 від 14.12.2024 водій ОСОБА_2 14.12.2024 о 08:25 год. у м. Києві по вул. Д. Щербаківського, 2А, керуючи автомобілем Toyota, державний номерний знак НОМЕР_3 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, при зміні напрямку руху, не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автобусом марки МАЗ 203069, державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.3 «б», п. 10.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. Відповідно до схеми місця ДТП від 14.12.2024, остання сталася в цей день о 08:35 год. на проїзній частині вул. Данила Щербаківського, 2А, перед вулицею Балакліївською. Автомобіль Toyota знаходиться на проїзній частині вулиці Щербаківського в межах правої смуги, на відстані 1,3 м від його правих переднього та заднього коліс до правої меж проїзної частини, до бордюрного каменя та на відстані 7,6 м від передньої частини автомобіля до умовної лінії ближньої межі вулиці Балакліївської. Автобус МАЗ 203069 знаходиться на проїзній частині вулиці Щербаківського, умовно в межах правої смуги, на відстані 1,3 м від його правих переднього та заднього коліс до правої меж проїзної частини, до бордюрного каменя та на відстані 6,0 м від передньої частини автомобіля Toyota. Місце зіткнення зі слів водія автобуса знаходиться на проїзній частині вулиці Щербаківського, умовно в межах правої смуги , на відстані 3,0 м до правої межі проїзної частини , до бардюрного каменя, та на відстані 19,0 м до умовної лінії ближньої вулиці Балакліївської. Місце зіткнення зі слів водія автомобіля Toyota знаходиться на проїзній частині вулиці Щербаківського, умовно в межах другої справа смуги , на відстані 4,2 м до правої межі проїзної частини, до бардюрного каменя, та на відстані 18,7 м до умовної лінії ближньої вулиці Балакліївської. Водій автомобіля Toyota ОСОБА_2 в своїх письмових поясненнях від 14.12.2024 зазначив, що керуючи вказаний автомобілем в м. Києві по проспекту Берестейському в сторону вул. Д. Щербаківського, рухався в другій полосі, не змінюючи напрямок зі швидкістю 35 км/год, несподівано відчув різкий удар у праву сторону автомобіля. Автобус НОМЕР_2 не подавав ніяких сигналів про намір розпочати рух і при цьому різко виїхав на його полосу та скоїв зіткнення. Водій автобуса МАЗ 203069 ОСОБА_1 в письмових поясненнях від 14.12.2024 зазначив, що він, керуючи автобусом «МАЗ 203069», державний номерний знак НОМЕР_2 , у м. Києві на зупинці м. Нивки в сторону Стеценка включив поворот, хотів починати рух, коли з лівої сторони перед ним повернув транспортний засіб Toyota, який пошкодив йому автобус, а також собі. Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 06.02.2025 у даній справі призначено судову автотехнічну експертизу. Згідно висновку експерта КНДІСЕ Мельник О. Л. від 10.09.2025 № СЕ-19/111-25/27807-ІТ: 1) у дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалась, в діях водія автомобіля Toyota, р/н НОМЕР_3 ОСОБА_2 експертом, з технічної точки зору, не вбачається невідповідностей вимогам п. 12.3 ПДР. Примітка. В діях водія автомобіля Toyota, р/н НОМЕР_3 ОСОБА_2 експертом, з технічної точки зору, не вбачається невідповідностей вимогам п. 10.1 ПДР, оскільки його дії, у дорожньо-транспортній ситуації, що досліджується, не регламентуються вимогами вказаного пункту; 2) у дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалась, в діях водія автомобіля Toyota, р/н НОМЕР_3 ОСОБА_2 експертом, з технічної точки зору, не вбачається невідповідностей вимогам п. 12.3 ПДР. Примітка. В діях водія автомобіля Toyota, р/н НОМЕР_3 ОСОБА_2 експертом, з технічної точки зору, не вбачається невідповідностей вимогам п. 10.1 ПДР, оскільки його дії, у дорожньо-транспортній ситуації, що досліджується, не регламентуються вимогами вказаного пункту. У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, в діях водія автобуса МАЗ 203069 р/н НОМЕР_2 ОСОБА_1 експертом, з технічної точки зору, вбачаються невідповідності вимогам п. 10.1, 10.3 ПДР. Оцінка дій водіїв, в частині їх відповідності вимогам пункту 2.3 б) ПДР не потребує застосування спеціальних знань, а тому може бути надана судом самостійно; 3) у дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, дії водія автомобіля Toyota, р/н НОМЕР_3 ОСОБА_2 , з технічної точки зору, не перебувають у причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди. У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, дії водія автобуса МАЗ 203069, р/н НОМЕР_2 ОСОБА_1 , в яких експертом вбачаються невідповідності вимогам п.10,1, 10.3 ПДР, з технічної точки зору, перебувають у причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди. Закриваючи провадження в справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, суд першої інстанції виходив з того, що останній не порушував пп. б п. 2.3 , п. 10.1 ПДР. Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що саме цим водієм було порушено пп. б п. 2.3 , п. 10.1 ПДР, внаслідок чого його дії знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку із виникненням ДТП. Вказаного висновку суд першої інстанції дійшов з огляду на дані, викладені у протоколах про адміністративне правопорушення, а також з огляду на висновок експертизи, проведеної в ході судового розгляду. Оцінивши висновок експерта в сукупності з іншими доказами по справі, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні даної ДТП. Так, як вбачається з вказаного висновку, останній зроблено з урахуванням об`єктивних даних, а саме пошкоджень автомобіля Toyota, р/н НОМЕР_3 та автобуса МАЗ 203069 р/н НОМЕР_2 , а також об`єктивної слідової інформації, залишеної на місці ДТП. Експертом безпосередньо було оглянуто пошкоджені автомобілі та встановлено, що на автомобілі Toyota, р/н НОМЕР_3 , ремонтно-відновлювальні роботи на момент дослідження не проводились. На підставі проведеного експертного аналізу локалізації, розташування та характеру механічних пошкоджень та слідоутворень на вказаному автомобілі, експерт зробив висновок, що в момент первинного контакту з автобусом МАЗ на автомобіль Toyota діяло деформуюче зусилля прикладене до бічної правої середньої частини та направлене спереду назад та справа наліво відносно повздовжньої осі автомобіля. Також експертом встановлено, що наявний комплекс пошкоджень на автобусі МАЗ 203069, р/н НОМЕР_1 , не відповідає пошкодженням, зафіксованим на фотознімках, що містяться у матеріалах справи (а.с.21,46,51,96 та на флешнакопичувачі (зображення 2.5),оскільки на ньому відсутні пошкодження бічної лівої передньої нижньої частини, а наявні пошкодження значно менш виражені, тобто на вказаному автобусі до моменту його огляду та дослідження проводилися ремонтно відновлювальні роботи. На підставі проведеного експертного аналізу локазілації, розташування та характеру механічних пошкоджень та слідоутворень, експерт зробив висновок, що в момент первинного контакту з автомобілем Toyota, р/н НОМЕР_3 на автобус МАЗ 203069, р/н НОМЕР_4 , діяло деформуюче зусилля, прикладене до його бічної лівої передньої частини та направлене ззаду наперед та зліва направо відносно повздовжньої осі автобуса. Порівнявши пошкодження на автомобілі та на автобусі, проаналізувавши розташування, локалізацію, форму та розмірі пошкоджень транспортних засобів, в тому числі і глибину деформації на бічній правій частині автомобіля Toyota, р/н НОМЕР_3 , в місці первинного контакту, враховуючи напрямки слідоутворення усіх пошкоджень, експерт зробив висновок, що утворення вказаних пошкоджень на автомобілі Toyota, р/н НОМЕР_3 , можливе за умови перебування автобуса МАЗ 203069, р/н НОМЕР_4 , у рухомому стані та його зміщенні ліворуч відносно свого напрямку руху. Проаналізувавши фотознімки на а.с. 22, 44,48,96,97 98 та на флешнакопичувачі (зображення 3.4-3.7), судом встановлено, що осип уламків лівого дзеркала автобуса МАЗ 203069, р/н НОМЕР_4 , знаходиться в межах другої смуги, біля її правої межі. Суд погоджується з висновком експерта в тій частині, що місце розташування осипу уламків лівого дзеркала автобуса є найбільш інформативною ознакою для визначення розташування місця зіткнення автомобіля та автобуса відносно смуг руху. Вказана обставина є додатковим підтвердженням того, що місце зіткнення транспортних засобів відбулося саме у другій смузі руху та спростовує версію водія ОСОБА_1 в тій частині, що автобус в момент зіткнення перебував у нерухомому стані, на зупинці, в межах правої смуги руху. Матеріали справи містять протоколи опитування від 22 січня 2025 року адвокатом ОСОБА_7 осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_6 . Відповідно до змісту пояснень ОСОБА_3 , вона приблизно о 8 годині, можливо на початку 9 години, вона сіла в автобус на кінцевій зупинці біля метро Нивки, він об`їхав коло та зупинився на зупинці біля магазину "Рошен" в сторону ринку "Нивки". На цій зупинці трапилося ДТП. Автобус стояв на місці, вона бачила, як заходив пасажир, тобто двері були відчинені. Після ДТП усі пасажири вийшли з автобусу та чекали на інший. Автобус, який потрапив в ДТП, нікуди не їхав. ОСОБА_7 надав пояснення про те, що він був свідком ДТП, яка трапилася 14 грудня 2024 року в районі метро Нивки, по вулиці Данила Щербаківського. ДТП трапилась між комунальним автобусом та білим мікроавтобусом. Приблизно на початку дев`ятої години він сідав на автобус за маршрутом №14, планував їхати до ТРЦ "Лавина" з метро Нивки. Після того як він здійснив посадку в автобус, він почув удар в бік автобуса та побачив, що люди почали виходити. Автобус рух не починав, оскільки двері були ще відчинені і пасажири заходили в автобус. Фактично автобус так і не поїхав, оскільки трапилося ДТП. Суд критично оцінює покази ОСОБА_3 та ОСОБА_7 про те, що на момент ДТП автобус стояв з відкритими дверима і до нього заходили пасажири, оскільки вони суперечать письмовим поясненням самого водія автобуса ОСОБА_1 в тій частині, що він вже включив лівий поворот та був готовий починати рух, коли з лівої сторони перед ним повернула Toyota. Даючи оцінку дослідженим у судовому засіданні доказам, а саме схемі місця ДТП, фотознімкам, які містяться в матеріалах справи, зображенням на флешнакопичувачі, іншім письмовим доказам, які містяться в матеріалах справи, висновку експерта, які є належними, допустимими та такими що в сукупності підтверджують обставини, що підлягають доказуванню в даній справі, не містять суперечностей, доповнюють один одного, апеляційний суд дійшов переконання, що висновок першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні даної ДТП є обґрунтованим. Проведення на автобусі, яким керував ОСОБА_1 , після ДТП та до моменту розгляду даної справи ремонтно-відновлювальних робіт, не є обставиною, що унеможливила встановлення механізму даної ДТП, враховуючи те, що слідоутворення, яке залишилось на вказаному транспортному засобі після його ремонту, з урахуванням пошкоджень на іншому автомобілі, які залишились в первісному стані, а також сукупність інших об`єктивних даних, в тому числі сліди осипу скла, дозволило експертним шляхом дати категоричну відповідь на питання щодо відповідності дій цього водія Правилам дорожнього руху, зокрема п. 10.1, з технічної точки зору, з якою погоджується і суд апеляційної інстанції, даючи оцінку діям цього водія з правової точки зору. Апеляційна скарга не містить доводів, які б безумовно спростовували висновки суду першої інстанції і могли б слугувати підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП суд постановив: Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 22 вересня 2025 року. Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення. Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 22 вересня 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Г. М. Кирилюк