Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 815/3889/16

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 815/3889/16 Перша інстанція: суддя Андрухів В.В. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Вербицької Н.В., суддів - Джабурії О.В., - Осіпова Ю.В., при секретарі судового засідання: Марченко І., Філімович І., Худика С.А., за участю представника апелянта Аветюка С.В., представника позивача адвоката Маковецької Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на додаткове рішення від 25 червня 2025 року по справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Металзюкрайн Корп ЛТД» до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И Л А : У серпні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Металзюкрайн Корп ЛТД» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 21.07.2016 року №0001001402 та від 21.07.2016 №0001011402, якими збільшено зобов`язання з ПДВ на 54 850 461,00 грн та зменшено від`ємне значення з ПДВ за травень 2016 року на суму 13 648 375,00 грн. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19.09.2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 року, позовні вимоги задоволено повністю. При цьому суди виходили з підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами-постачальниками. Постановою Верховного Суду від 04.08.2023 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19.09.2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Касаційним судом зазначено про необхідність всебічного і повного з`ясування всіх фактичних обставин справи з перевіркою їх належними та допустимими доказами. При новому розгляді рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року позовні вимоги задоволено частково. Скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 21.07.2016 року: № 0001001402 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 53600444,55 грн (з яких 35733629,70 грн - за податковим зобов`язанням та 17866814,85 грн за штрафними (фінансовими) санкціями). № 0001011402 - повністю. В іншій частині позовних вимог відмовлено. 25 червня 2025 року судом ухвалена додаткова постанова про стягнення з ГУ ДПС в Одеській області на користь ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД» судові витрати у розмірі 319 784,84 грн. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2026 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року залишено без змін. Не погодившись із додатковим рішенням про стягнення судових витрат, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог та відмову у стягненні судових витрат. Апелянт зазначає, що судом не надано належної оцінки доводам відповідача про завищення витрат на правову допомогу. Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції без змін у зв`язку із необґрунтованістю доводів апелянта. Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ГУ ДПС в Одеській області на додаткове рішення підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого. У заяві представника позивача від 06.06.2025 року, яка скерована до суду першої інстанції, про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат у розмірі 583 545,06 грн, з них на професійну правничу допомогу - у розмірі 506 302,50 грн та пов`язаних з проведенням судової економічної експертизи - у розмірі 77 242,56 грн. На підтвердження факту понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем долучено: договір про надання правової допомоги б/н від 01 жовтня 2018 року; додаткову угоду від 01 жовтня 2018 року, акт наданих послуг №АО-05/06 від05 червня 2025 року. Позивачем для підтвердження витрат пов`язаних з проведенням експертизи надано до суду: висновок судово-економічної експертизи; рахунок ОНДІСЕ №24-935 (31) від 17.05.2024 року; платіжна інструкція № 68205 від 31.05.2024 року. Суд першої інстанції вважав доведеним належними доказами понесені позивачем витрати на правову допомогу та проведення експертизи. В той же час, суд визначив завищеними витрати на правову допомогу та зменшив їх до 250 000 грн. Також суд, з огляду на часткове задоволення позовних вимог, пропорційно зменшив суму судових витрат та в підсумку на користь позивача присудив 319 784,84 грн. Дослідивши оскаржуване додаткове рішення та позиції часників справи, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про необхідність зменшення судових витрат, присуджених на користь позивача. Статтею 132 КАС України визначено види судових витрат. Зокрема, частиною третьою унормовано, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи. Згідно ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до ч.ч. 5, 7, 8 ст. 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами. Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що витрати на професійну правничу допомогу та витрати на підготовку експертного висновку є видом судових витрат і адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право позивача на відшкодування таких витрат за умови їх підтвердження належними доказами. Як вже зазначено вище, позивачем надано до суду відповідні договори, акти наданих послуг та докази оплати послуг адвоката та проведення експертизи, що доводить як сам факт отримання відповідних послуг, так і суму понесених витрат. Заперечуючи проти компенсації позивачу витрат на правову допомогу, відповідач наголошує на завищенні її вартості з огляду на складність справи, часу, затраченого адвокатом на вчинення юридичних дій та співмірності з ринковою вартістю послуг адвокатів. Заперечуючи проти компенсації вартості проведення експертизи, відповідач зазначив про відсутність будь-якої необхідності її проведення у рамках даної справи та враховуючи, що позивач самостійно ініціював проведення експертизи, відповідні витрати не потрібно компенсувати за рахунок суб`єкта владних повноважень. При цьому ч.2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Так, ЄСПЛ зазначив, що згідно з його прецедентною практикою (§ 23 справи «Санді Таймс проти Об`єднаного Королівства (№ 2)» (Sunday Times v. UK (№2) від 6.11.1980, скарга № 6538/74) відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, їх необхідність і, більше того, умова розумності їх розміру. Таким чином, на суд покладаються вимоги не тільки формально дослідити умови виконання договору про надання правової допомоги, а й встановити необхідність отримання окремих послуг чи співмірність визначеної суми з урахуванням індивідуальних обставин кожної справи. В той же час, першої інстанції не надав оцінку акту виконаних робіт в розрізі критерію необхідності отримання певних послуг та обов`язковості включення їх до витрат на правову допомогу. Перш за все колегія суддів зауважує, що акт наданих послуг охоплює період з вересня 2023 року, тобто після направлення даної справи Верховним Судом на новий розгляд до суду першої інстанції. Поряд з цим, акт наданих послуг містить перелік робіт та дій, які є очевидно безпідставно включенними, оскільки не були необхідними на відповідному етапі розгляду справи. Зокрема, колегія суддів не вбачає необхідності у зустрічі з клієнтом з метою з`ясування обставин справи, здійсненні правового аналізу документів та актуальної судової практики, оскільки відповідні дії мають місце виключно під час формування правової позиції перед зверненням до суду, а не на етапі коли справа вже розглянута по суті у судах першої, апеляційної та касаційної інстанції. Так само колегія суддів виключає з переліку послуг, за які необхідно присуджувати компенсацію, дії представника позивача щодо підготовки заяви про надання представнику доступу до справи через електронний кабінет в ЄСІТС, клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, аналіз ухвали суду про призначення експертизи, підготовка інформації для оплати експертизи, аналіз інформації суду про призначення розгляду справи, аналіз ухвали суду про зупинення провадження у справі, аналіз ухвали суду про поновлення провадження, ознайомлення з матеріалами справи, аналіз клопотання про виклик свідка, підготовка заяви про стягнення судових витрат, оскільки наведений перелік дій не є процесуально обов`язковим чи необхідним для розгляду даної справи. Отже, колегія суддів визначає обґрунтованими та необхідними послуги, які визначені в акті за номерами: 7 (отримання доказів на виконання протокольної ухвали суду), 9 (підготовка клопотання про призначення судової експертизи), 11 (аналіз додаткових пояснень відповідача), 15, 28 (аналіз клопотання відповідача про залучення доказів), 16, 18, 22, 30 (підготовка пояснень та документів) та участь представника позивача у 12 судових засіданнях. Відповідно до додаткової угоди до договору про надання правової допомоги вартість однієї години послуг визначену у еквіваленті 150 доларів США, а участь адвоката у одному судовому засіданні встановлена у фіксованому розмірі - 400 доларів США. Обґрунтовуючи заявлений до відшкодування розмір витрат на правову допомогу, представник позивач вказує на високі рейтингові позиції АО «Лігіл Гран.ТТ» у південному регіоні та загалом серед юридичних фірм України, починаючи з 2021 року. Також позивачем в заяві наведені юридичні досягнення «LEGRANT», однак матеріали справи не містять доказів отримання позивачем юридичних послуг від вказаної юридичної компанії. Проте, повертаючись до оцінки обґрунтованості вартості правової допомоги, колегія суддів зауважує, що розмір витрат визначений у додатковій угоді від 01.10.2018 року, тобто у час коли АО «Лігіл Гран.ТТ» ще не мала відповідного визнання, тому вартість участі адвоката у одному судовому засіданні у розмірі 400 доларів США та 150 доларів США за годину роботи є надмірною та має бути зменшеною. На ґрунтовне переконання колегія суддів компенсація має становити 2000 грн за годину роботи та за одне судове засідання. З акту наданих послуг вбачається, що представником позивача затрачено на визначені вище дії загалом 23 години та прийнято участь у 12 судових засіданнях, тому вартість витрат на правову допомогу становить 70 000 грн ( (23 г. х 2 000 грн) +(12 с.з. х 2 000 грн) ). Крім того, під час розгляду даної справи судом призначена судова економічна експертиза, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз. Оплату за проведення експертизи покладено на позивача. Відповідно до рахунку ОНДІСЕ №24-935 (31) від 17.05.2024 року становить 77 242,56 грн та повністю сплачена позивачем відповідно до платіжної інструкції № 68205 від 31.05.2024 року. Оскільки судом встановлено необхідність проведення експертизи, а її висновки використані при ухвалені судового рішення, сплачені позивачем кошти за проведення експертизи відповідно до п.3 ч.3 ст. 132 КАС України відносяться до судових витрат. Отже загальна сума судових витрат, яка складається з витрат на правову допомогу (70 000 грн) та вартості експертизи (77 242,56 грн), становить 147 242,56 грн. Разом з тим, відповідно до ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. З огляду на часткове задоволення позовних вимог, яке підтримано в суді апеляційної інстанції, колегія суддів пропорційно зменшує суму судових витрат. В даному випадку питома вага задоволених позовних вимог до заявлених становить 98% (53600444,55/54850461), тому стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь позивача підлягають понесені судові витрати у розмірі 144 297,71 грн (147 242,56 грн х 98%). Суд першої інстанції, при визначені розміру судових витрат, не дослідив акт наданих послуг та не надав належну оцінку кожній юридичній послузі в аспекті її необхідності, тому присудив на користь позивача необґрунтований розмір компенсації за понесені судові витрати, що відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України є підставою для скасування додаткового рішення з прийняттям нового про часткове задоволення заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Металзюкрайн Корп ЛТД» про стягнення судових витрат. У касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Керуючись ст.ст.150,151,308,310,317,321,322,325,328,329 КАС України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року - задовольнити частково. Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року скасувати, прийнявши нову постанову про часткове задоволення заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Металзюкрайн Корп ЛТД» про стягнення судових витрат. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (адреса: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Металзюкрайн Корп ЛТД» (адреса: вул. Отамана Головатого, 67/69, м. Одеса, 65003, код ЄДРПОУ 19349403) понесені судові витрати у розмірі 144 297,71 грн (сто сорок чотири тисячі двісті дев`яносто сім гривень 71 коп). У задоволенні решти заяви відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України. Головуючий: Н.В.Вербицька Суддя: О.В.Джабурія Суддя: Ю.В.Осіпов